Quantcast
Channel: Аптека online
Viewing all 25460 articles
Browse latest View live

ФОРМА РЕЄСТРУ лікарських засобів, які підлягають реімбурсації

$
0
0

з/п
Міжнародна непатентована назва лікарського засобу Торгова назва лікарського засобу Форма випуску Сила дії (дозування) Кількість одиниць лікарського засобу у споживчій упаковці Код АТХ Найменування виробника, країна Номер реєстраційного посвідчення на лікарський засіб Дата закінчення строку дії реєстраційного посвідчення на лікарський засіб Оптово-відпускна ціна за упаковку, грн. Роздрібна ціна за упаковку, грн. Добова доза лікарського засобу, рекомендована ВООЗ Розмір реімбурсації добової дози лікарського засобу, грн. Розмір реімбурсації за упаковку лікарського засобу, грн. Сума доплати за упаковку, грн.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16

Генеральний директор Фармацевтичного директоратуО.О. Комаріда


Проект наказу Міністерства охорони здоров’я України «Про затвердження форми Реєстру лікарських засобів, які підлягають реімбурсації»

$
0
0

ПОВІДОМЛЕННЯ
про оприлюднення проекту наказу Міністерства охорони здоров’я України «Про затвердження форми Реєстру лікарських засобів, які підлягають реімбурсації»

Міністерство охорони здоров’я України пропонує для публічного обговорення проекту наказу Міністерства охорони здоров’я України «Про затвердження форми Реєстру лікарських засобів, які підлягають реімбурсації» (далі — проект).

Проект наказу був розроблений на виконання пункту 5 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення».

Проект та супровідні документи до проекту оприлюднені шляхом розміщення на офіційному веб-сайті Міністерства охорони здоров’я України в мережі Інтернет.

Пропозиції та зауваження до проекту просимо надсилати до Фармацевтичного директорату Міністерства охорони здоров’я України протягом місяця у письмовому та/або електронному вигляді за адресою: вул. Грушевського, 7, м. Київ, 01601, (e-mail: moz.pharma24@gmail.com, тел. (044) 200-06-69).

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту наказу Міністерства охорони здоров’я України «Про затвердження форми Реєстру лікарських засобів, які підлягають реімбурсації»

Мета: приведення законодавства у відповідність до Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» та Порядку визначення розміру реімбурсації, затвердженого постановою КМУ від 17 березня 2017 року № 152.

1. Підстава розроблення проекту акта

Проект наказу Міністерства охорони здоров’я України «Про затвердження форми Реєстру лікарських засобів, які підлягають реімбурсації» (далі — проект наказу) розроблено на виконання пункту 3 Порядку визначення розміру реімбурсації, затвердженого від 17 березня 2017 року № 152.

2. Обґрунтування необхідності прийняття акта

Закон України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» заклав основи реформи фінансування охорони здоров’я в Україні. Згідно з цим законом держава гарантує оплату надання необхідних пацієнтам медичних послуг та лікарських засобів належної якості за рахунок коштів Державного бюджету України за програмою медичних гарантій.

Відповідно до пункту 5 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» до 31 грудня 2019 року реімбурсація здійснюється для визначеного Кабінетом Міністрів України переліку медичних станів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, а з 1 січня 2020 року запроваджується реімбурсація лікарських засобів, передбачених програмою медичних гарантій. Статтею 10 Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» передбачено, що для всієї території України встановлюються єдині розміри реімбурсації лікарських засобів, які надаються пацієнтам за програмою медичних гарантій.

У зв’язку із чим Форма Реєстру лікарських засобів, які підлягають реімбурсації, що містить розміри реімбурсації запроваджується проектом наказу.

3. Суть проекту акта

У зв’язку із запровадженням реімбурсації лікарських засобів та для забезпечення узгодженості нормативно-правових актів і дотримання вимог нормотворчої техніки проектом наказу пропонується затвердити форму Реєстру лікарських засобів, які підлягають реімбурсації.

Проект наказу також передбачає визнання наказу МОЗ України від 21 березня 2017 року № 298 «Про затвердження форми Реєстру лікарських засобів, вартість яких підлягає відшкодуванню», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 березня 2017 року за № 395/30263, таким, що втратив чинність оскільки з 1 квітня 2019 року відшкодування вартості лікарських засобів здійснюватиметься через механізм реімбурсації, для якого потрібне визначення розмірів реімбурсації (сума повного або часткового відшкодування лікарських засобів)

4. Правові аспекти

Проект наказу був розроблений на виконання пункту 3 Порядку визначення розміру реімбурсації, затвердженого від 17 березня 2017 року № 152.

5. Фінансово-економічне обґрунтування

Додаткових витрат з державного бюджету не передбачається.

6. Прогноз впливу

Очікуваний вплив реалізації акта на ринкове середовище, забезпечення прав та інтересів суб’єктів господарювання, громадян і держави

Проект наказу не є регуляторним актом.

Очікуваний вплив реалізації акта на розвиток регіонів

Проект наказу прямо не стосується питання розвитку адміністративно-територіальних одиниць та не вирішує концептуальні проблеми розвитку регіонів.

Очікуваний вплив реалізації акта на ринок праці

У проекті наказу відсутні правила і процедури, які можуть прямо впливати на ринок праці.

Очікуваний вплив реалізації акта на громадське здоров’я

Проект наказу не справляє вплив на громадське здоров’я.

Очікуваний вплив реалізації акта на екологію та навколишнє природне середовище

Проект наказу не матиме влив на екологію та навколишнє природне середовище.

Реалізація проекту наказу не матиме впливу на ключові інтереси заінтересованих сторін.

7. Позиція заінтересованих сторін

Проект наказу не стосується соціально-трудової сфери та не стосується прав осіб з інвалідністю.

Проект наказу не стосується сфери наукової та науково-технічної діяльності, тому не потребує погодження з Науковим комітетом Національної ради з питань розвитку науки і технологій.

Проект наказу не стосується питань розвитку адміністративно-територіальних одиниць та не вирішує концептуальні проблеми розвитку регіонів, а тому не потребує погодження з місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

8. Громадське обговорення

Проект акта оприлюднений на офіційному веб-сайті МОЗ України: www.moz.gov.ua з метою проведення консультацій з громадськістю.

9. Позиція заінтересованих органів

Проект наказу потребує погодження з Мінекономрозвитку, Держлікслужбою, НСЗУ.

10. Правова експертиза

Проект наказу потребує проведення правової експертизи у Мін’юсті.

11. Запобігання дискримінації

Проект наказу не містить положень, які мають ознаки дискримінації.

Громадська антидискримінаційна експертиза не проводилась.

111 . Відповідність принципу забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків

У проекті акта відсутні положення, які порушують принцип забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків. Проект акта не здійснюватиме гендерного впливу.

12. Запобігання корупції

Проект наказу не містить положень, які містять ознаки корупційних ризиків.

Громадська антикорупційна експертиза не проводилась.

13. Прогноз результатів

Очікувані результати від впровадження проекту наказу:

приведення нормативно-правових актів у відповідність до законодавства про реімбурсацію.

Заступник Міністра з питань європейської інтеграціїО. Стефанишина

Проект
оприлюднено на сайті
МОЗ України 08.02.2019 р.

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я
НАКАЗ
Про затвердження форми Реєстру лікарських засобів, які підлягають реімбурсації

Відповідно до пункту 3 Порядку визначення розміру реімбурсації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 березня 2017 року № 152,

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити форму Реєстру лікарських засобів, які підлягають реімбурсації, що додається.

2. Визнати таким, що втратив чинність, наказ МОЗ України від 21 березня 2017 року № 298 «Про затвердження форми Реєстру лікарських засобів, вартість яких підлягає відшкодуванню», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 березня 2017 року за № 395/30263.

3. Фармацевтичному директорату забезпечити подання цього наказу в установленому законодавством порядку на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Ілика Р.Р.

5. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

Заступник Міністра з питань європейської інтеграціїО. Стефанишина

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства охорони здоров’я України

ФОРМА РЕЄСТРУ
лікарських засобів, які підлягають реімбурсації

Показати таблицю у новому вікні

Проект постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання договорів про реімбурсацію»

$
0
0

ПОВІДОМЛЕННЯ
про оприлюднення проекту постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання договорів про реімбурсацію»

Міністерство охорони здоров’я України пропонує для публічного обговорення проекту постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання договорів про реімбурсацію» (далі — проект).

Проект розроблено на виконання частини сьомої статті 9 Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення».

Проект та супровідні документи до проекту оприлюднені шляхом розміщення на офіційному веб-сайті Міністерства охорони здоров’я України в мережі Інтернет.

Пропозиції та зауваження до проекту просимо надсилати до Фармацевтичного директорату Міністерства охорони здоров’я України протягом місяця у письмовому та/або електронному вигляді за адресою: вул. Грушевского, 7, м. Київ, 01601, (e-mail: moz.pharma24@gmail.com, тел.: (044) 200-06-69).

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання договорів про реімбурсацію»

Мета: врегулювати порядок укладення, зміни та припинення договору про реімбурсацію, затвердити типову форму договору про реімбурсацію

1. Підстава розроблення проекту акта

Проект постанови розроблений на виконання частини сьомої статті 9 Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення».

2. Обґрунтування необхідності прийняття акта

Закон України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» заклав основи реформи фінансування охорони здоров’я в Україні. Згідно з цим законом держава гарантує оплату надання необхідних пацієнтам медичних послуг та лікарських засобів належної якості за рахунок коштів Державного бюджету України за програмою медичних гарантій.

У 2018 році розпочалось успішне запровадження медичної реформи згідно з Законом України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення». Так, Кабінетом Міністрів України було утворено Національну службу здоров’я України (далі — НСЗУ) — центральний орган виконавчої влади — єдиний держаний закупівельним медичних послуг та лікарських засобів за програмою медичних гарантій.

25 квітня 2018 року постановою Кабінету Міністрів України № 407 був затверджений Порядок реалізації державних гарантій медичного обслуговування населення за програмою медичних гарантій для первинної медичної допомоги на 2018 рік.

Наступним етапом запровадження медичної реформи є запуск програми реімбурсації, що передбачає оптимізацію та раціоналізацію процесу відшкодування вартості лікарських засобів, відпущених пацієнтам, яка наразі реалізується через програму «Доступні ліки».

Відповідно до пункту 5 розділу IV Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» до 31 грудня 2019 року реімбурсація здійснюється для визначеного Кабінетом Міністрів України переліку медичних станів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, а з 1 січня 2020 року запроваджується реімбурсація вартості лікарських засобів, передбачених програмою медичних гарантій.

Відповідно до частини сьомої статті 9 Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» порядок реімбурсації лікарських засобів за програмою медичних гарантій на відповідний рік, типова форма договору про реімбурсацію, порядок його укладення, зміни та припинення затверджуються Кабінетом Міністрів України.

На виконання вимог чинного законодавства та запровадження реімбурсації лікарських засобів НСЗУ було розроблено цей проект постанови.

3. Суть проекту акта

Проектом постанови пропонується затвердити порядок укладення, зміни та припинення договору про реімбурсацію і типову форму договору про реімбурсацію.

Проект постанови передбачає, що весь документообіг, пов’язаний з укладенням, зміною та припиненням договору буде здійснюватися через електронну систему охорони здоров’я.

Планується, що Національна служба здоров’я України буде укладати договори з суб’єктами господарювання, які провадять господарську діяльність на підставі ліцензії на провадження господарської діяльності з роздрібної торгівлі лікарськими засобами, незалежно від форми власності та підпорядкування і які:

1) зареєструвалися в електронній системі охорони здоров’я та забезпечили реєстрацію в ній своїх уповноважених осіб, які будуть залучені до виконання договору, та забезпечили отримання ними електронного підпису або підпису, прирівняного до власноручного підпису;

2) мають в наявності комп’ютерне обладнання, програмне забезпечення, необхідні для роботи через систему, з підключенням до мережі Інтернет в кожній аптеці та аптечному пункті, де здійснюватиметься відпуск лікарських засобів за договором.

Укладення договору буде здійснюватися через електронну систему охорони здоров’я на підставі заяви, поданої аптечним закладом.

Проект постанови передбачає процедуру зміни та припинення договору про реімбурсацію у тому самому порядку, що передбачений для його укладення.

Проект постанови також затверджує Типову форму договору про реімбурсацію.

Згідно з типовою формою договору аптечний заклад зобов’язується відпускати лікарські засоби за роздрібними цінами, визначеними в Реєстрі лікарських засобів, які підлягають реімбурсації, а НСЗУ зобов’язується відповідно до умов договору відшкодовувати повністю або частково аптечному закладу вартість лікарських засобів (здійснювати реімбурсацію), відпущених пацієнтам на підставі електронних рецептів, записи про які внесено до електронної системи охорони здоров’я, відповідно до порядку реімбурсації, затвердженого відповідно до закону, в межах загальної суми бюджетних асигнувань на програму реімбурсації.

Для отримання відшкодування відпущених лікарських засобів за договором аптечний заклад має подати НСЗУ звіт два рази на місяць (для грудня встановлений особливий порядок подання звітів). Звіт формується автоматично з інформації, що міститься в системі.

Проект типової форми договору передбачає автоматичну пролонгацію договору на наступний рік за умови якщо жодна із сторін не повідомила іншу сторону про намір припинити договір за 30 календарних днів до закінчення строку дії договору.

4. Правові аспекти

Правовідносини у цій сфері регулюються Основами законодавства України про охорону здоров’я, Законами України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення», «Про електронні довірчі послуги»; постановами Кабінету Міністрів України від 9 листопада 2016 року № 862 «Про державне регулювання цін на лікарські засоби», від 17 березня 2017 року № 152 «Про забезпечення доступності лікарських засобів», від 25 квітня 2018 року № 411 «Деякі питання електронної системи охорони здоров’я та іншими нормативно-правовими актами.

5. Фінансово-економічне обґрунтування

Кошти на реімбурсацію закладені у Державному бюджеті України на 2019 рік. Фінансово-економічне обґрунтування додається до проекту постанови.

6. Прогноз впливу

Очікуваний вплив реалізації акта на ринкове середовище, забезпечення прав та інтересів суб’єктів господарювання, громадян і держави

Проект постанови є регуляторним актом. Аналіз регуляторного впливу додається.

Проект постанови матиме вплив на ринкове середовище, забезпечення прав та інтересів суб’єктів господарювання, громадян і держави. Зокрема, проектом передбачається новий порядок оформлення та врегулювання договірних відносин між суб’єктами господарювання, що укладуть договір про реімбурсацію з Національною службою здоров’я України. Прогноз впливу проекту постанови на ключові інтереси заінтересованих сторін додається.

Очікуваний вплив реалізації акта на розвиток регіонів

Проект постанови не стосується питання розвитку регіонів.

Очікуваний вплив реалізації акта на ринок праці

Реалізація проекту постанови не впливає на ринок праці.

Очікуваний вплив реалізації акта на громадське здоров’я

Внаслідок прийняття проекту постанови буде покращено стан громадського здоров’я населення шляхом підвищення доступності лікарських засобів для лікування серцево-судинних захворювань, цукрового діабету II типу та бронхіальної астми.

Очікуваний вплив реалізації акта на екологію та навколишнє природне середовище

Проект постанови не впливає на екологію та навколишнє природне середовище.

Проект постанови не впливає на інші сфери суспільних відносин.

7. Позиція заінтересованих сторін

Проект постанови не стосується соціально-трудової сфери та не стосується прав осіб з інвалідністю.

Проект постанови не стосується сфери наукової та науково-технічної діяльності, тому не потребує погодження з Науковим комітетом Національної ради з питань розвитку науки і технологій.

Проект постанови не стосується питань розвитку адміністративно-територіальних одиниць та не вирішує концептуальні проблеми розвитку регіонів, а тому не потребує погодження з місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

8. Громадське обговорення

Проект акта оприлюднений на офіційному веб-сайті МОЗ України: http://www.moz.gov.ua з метою проведення консультацій з громадськістю.

9. Позиція заінтересованих органів

Проект постанови потребує погодження з Мінфіном, Міністерством економічного розвитку і торгівлі України, Держаудитслужбою, Держлікслужбою, Державною регуляторною службою України, Державною казначейською службою України, НСЗУ.

10. Правова експертиза

Проект постанови потребує проведення правової експертизи Мін’юстом і надання висновку за її результатами.

11. Запобігання дискримінації

У проекті постанови відсутні положення, які містять ознаки дискримінації.

Громадська антидискримінаційна експертиза не проводилась.

111. Відповідність принципу забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків

У проекті акта відсутні положення, які порушують принцип забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків. Проект постанови не здійснюватиме гендерного впливу.

12. Запобігання корупції

Проект постанови не містить положень, що мають ознаки корупційних ризиків. Громадська антикорупційна експертиза не проводилась.

13. Прогноз результатів

Затвердження порядку укладення, зміни та припинення договорів про реімбурсацію та типової форми договору дозволить:

  • запустити реімбурсацію лікарських засобів за договорами з Національною службою здоров’я України з 1 квітня 2019 року;
  • підвищити ефективність використання бюджетних коштів завдяки реалізації програми через єдиного державного замовника — Національну службу здоров’я України;
  • підвищити контроль за цільовим використанням бюджетних коштів за рахунок використання електронної системи охорони здоров’я;
  • забезпечити планування програми відповідно до наявної потреби у лікарських засобах та прозорість реімбурсації лікарських засобів;
  • оперативно збирати та аналізувати інформацію про попит населення на лікарські засоби та направляти державні кошти на реальні потреби населення в лікарських засобах.

Заступник Міністра з питань європейської інтеграціїО. Стефанишина

ПРОГНОЗ ВПЛИВУ
реалізації акта на ключові інтереси заінтересованих сторін

1. Суть проекту акта. Проектом постанови затверджується порядок укладення, зміни та припинення договору про реімбурсацію і типова форма договору про реімбурсацію.

2. Вплив на ключові інтереси усіх заінтересованих сторін

Заінтересована сторона Ключовий інтерес Очікуваний вплив на ключовий інтерес із зазначенням передбачуваної динаміки змін основних показників Пояснення (чому саме реалізація акта призведе до очікуваного впливу)
Короткостроковий вплив Середньостроковий вплив
Національна служба здоров’я України Покращення показників забезпечення пацієнтів лікарськими засобами за бюджетні кошти +
Суб’єкти господарювання, які здійснюють роздрібну торгівлю лікарськими засобами Участь у програмі реімбурсації для відшкодування вартості препаратів за бюджетні кошти + У короткостроковій перспективі очікується негативний вплив в зв’язку з витратою часу на укладання договорів про реімбурсацію з Національною службою здоров’я України.В подальшому очікується позитивний вплив через спрощення процесу переукладення договорів та подання звітності завдяки роботі через електронну систему охорони здоров’я. Також з’явиться можливість моніторингу залишку бюджетних коштів через сайт Національної служби здоров’я України та спрощення реєстрації через електронну систему охорони здоров’я відпуску лікарських засобів пацієнтам.

Проект
оприлюднено на сайті МОЗ України
08.02.2019 р.

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
Деякі питання договорів про реімбурсацію

Відповідно до частини сьомої статті 9 Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення»

Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити такі, що додаються:

Порядок укладення, зміни та припинення договору про реімбурсацію;

Типову форму договору про реімбурсацію.

2. Установити, що для отримання відшкодування вартості лікарських засобів з 1 квітня 2019 року суб’єкти господарювання, які провадять господарську діяльність на підставі ліцензії на провадження господарської діяльності з роздрібної торгівлі лікарськими засобами, незалежно від форми власності та підпорядкування, повинні подати заяви про укладення договорів про реімбурсацію до Національної служби здоров’я не пізніше 15 березня 2019 року. Відшкодування вартості лікарських засобів за договорами про реімбурсацію, укладеними на підставі заяв, поданих суб’єктами господарювання після 15 березня 2019 року, буде здійснюватися, починаючи з дати набрання чинності такими договорами у встановленому законодавством порядку.

3. Міністерству охорони здоров’я привести свої нормативно-правові акти у відповідність до цієї постанови.

Прем’єр-міністр УкраїниВ. Гройсман

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України

ПОРЯДОК
укладення, зміни та припинення договору про реімбурсацію

Загальна частина

1. Цей Порядок визначає механізм укладення, зміни та припинення договору про реімбурсацію з НСЗУ (далі — договір) відповідно до Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення».

2. Дія цього Порядку поширюється на укладення, зміну та припинення договору між НСЗУ та суб’єктами господарювання, які провадять господарську діяльність на підставі ліцензії на провадження господарської діяльності з роздрібної торгівлі лікарськими засобами, незалежно від форми власності та підпорядкування (далі — суб’єкти господарювання).

3. У цьому Порядку терміни вживаються у значенні, наведеному в Основах законодавства України про охорону здоров’я, Законах України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення», «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги», інших законодавчих актах України.

4. Документообіг, пов’язаний з укладенням, зміною та припиненням договору здійснюється через електронну систему охорони здоров’я (далі — система) з дотриманням вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Порядок укладення договору

5. НСЗУ розміщує на офіційному веб-сайті оголошення про укладення договору (далі — оголошення), в якому, в тому числі, зазначається зміст інформації, що повинна бути зазначена в заяві про укладення договору (далі — заява) та термін подання заяв.

6. Суб’єкт господарювання, який бажає укласти договір з НСЗУ, повинен:

1) зареєструватися в системі та забезпечити реєстрацію в ній його уповноважених осіб, які будуть залучені до виконання договору, відповідно до вимог законодавства про електронну систему охорони здоров’я, та забезпечити отримання ними електронного підпису або підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги» (далі — електронний підпис).

2) мати в наявності комп’ютерне обладнання, програмне забезпечення, необхідні для роботи через систему, з підключенням до мережі Інтернет в кожній аптеці та аптечному пункті, де здійснюватиметься відпуск лікарських засобів за договором.

7. Перед поданням заяви суб’єкт господарювання зобов’язаний перевірити повноту та достовірність інформації, яка міститься в системі про такого суб’єкта господарювання. У разі виявлення неповної або недостовірної інформації суб’єкт господарювання повинен усунити усі невідповідності та внести інформацію в систему.

8. Суб’єкт господарювання, який відповідає вимогам, визначеним пунктом 6 цього Порядку, формує в системі заяву про укладення договору та зазначає в ній дані про аптеки та аптечні пункти, у яких буде здійснюватися відпуск лікарських засобів за договором, банківські реквізити, на які буде здійснюватися оплата за договором та інформацію про особу, уповноважену на підписання договору. Суб’єкт господарювання накладає на заяву електронний підпис керівника або уповноваженої особи суб’єкта господарювання.

9. Уповноважена особа НСЗУ протягом 10 календарних днів з дати подання заяви формує проект договору, накладає електронний підпис та електронну печатку та надсилає через систему суб’єкту господарювання.

10. Протягом 5 календарних днів з дати надсилання проекту договору керівник або уповноважена особа суб’єкта господарювання накладає електронний підпис на договір. Накладанням електронного підпису уповноважена особа суб’єкта господарювання гарантує, що суб’єкт господарювання відповідає вимогам, передбаченим законодавством для укладення договору про реімбурсацію.

11. Договір є укладеним та набирає чинності з дати його підписання уповноваженими особами сторін, якщо інше не встановлено договором.

12. Інформація про укладені договори включається до Реєстру договорів про реімбурсацію відповідно до законодавства.

Порядок внесення змін та припинення дії договору

13. Сторони договору мають право надіслати один одному через систему заяви з пропозицією щодо зміни або припинення укладеного між ними договору в порядку та на умовах, передбачених договором. Укладення договору про внесення змін чи припинення договору здійснюється відповідно до пунктів 7–12 цього Порядку.

14. У разі виникнення спорів, пов’язаних з укладенням, зміною чи припиненням договору, сторони розв’язують спір шляхом ведення переговорів або в судовому порядку.

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України

Типова форма договору про реімбурсацію

_____________________________________ ___ ____________. 20___ р.

(найменування населеного пункту)

Національна служба здоров’я України в особі

_____________________________________________________,

(посада, прізвище, ім’я та по батькові)

що діє на підставі

_____________________________________________________

(назва та реквізити документа)

(далі — НСЗУ), з однієї сторони,

і ____________________________________________________

(найменування суб’єкта господарювання — юридичної особи, посада, прізвище, ім’я та по батькові підписанта та назва і реквізити документа, на підставі якого

він діє,

_____________________________________________________

або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи — підприємця)

(далі — аптечний заклад), з іншої сторони (далі — сторони, а кожна окремо — сторона), уклали договір про таке:

Визначення термінів

1. Лікарські засоби — зареєстровані в Україні готові лікарські засоби, що включені до Реєстру лікарських засобів, які підлягають реімбурсації, затвердженому у встановленому законодавством порядку (далі — Реєстр).

2. Інші терміни вживаються у значенні, наведеному в Основах законодавства України про охорону здоров’я, Законах України «Про лікарські засоби», «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення», «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги», Порядку реімбурсації, Порядку функціонування електронної системи охорони здоров’я, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Предмет договору

3. Відповідно до умов цього договору аптечний заклад зобов’язується відпускати лікарські засоби за роздрібними цінами, визначеними в Реєстрі, а НСЗУ зобов’язується відповідно до умов договору відшкодовувати повністю або частково аптечному закладу вартість лікарських засобів (здійснювати реімбурсацію), відпущених пацієнтам на підставі електронних рецептів, записи про які внесено до електронної системи охорони здоров’я (далі — система), відповідно до порядку реімбурсації, затвердженого відповідно до закону, в межах загальної суми бюджетних асигнувань на програму реімбурсації, встановленого кошторисом.

4. Цей договір є договором на користь третіх осіб — пацієнтів у частині повної або часткової оплати відпущених їм лікарських засобів.

Права та обов’язки сторін

5. НСЗУ має право:

1) вимагати від аптечного закладу належного, своєчасного та у повному обсязі виконання зобов’язань за цим договором у всіх аптеках та аптечних пунктах аптечного закладу, що здійснюють відпуск лікарських засобів за цим договором;

2) запитувати документи, на підставі яких вносилась інформація до системи, фінансову і статистичну звітність, іншу інформацію та документи, пов’язані з відпуском лікарських засобів за договором з метою перевірки дотримання аптечним закладом умов цього договору;

3) надавати зауваження до звітів аптечного закладу;

4) проводити звірку розрахунків згідно з цим договором;

5) у разі виявлення порушень умов цього договору здійснювати перерахунок суми відшкодування;

6) зупиняти оплату за договором у випадках, встановлених законодавством та цим договором;

7) відмовитись від цього договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених цим договором.

6. НСЗУ зобов’язується:

1) належним чином та своєчасно виконувати свої зобов’язання згідно з цим договором;

2) здійснювати реімбурсацію вартості відпущених аптечним закладом лікарських засобів згідно зі звітами, поданими відповідно до умов цього договору, щодо яких не було надано зауважень, в межах загального обсягу відповідного бюджетного асигнування, встановленого кошторисом.

7. Аптечний заклад має право:

1) вимагати від НСЗУ належного, своєчасного та у повному обсязі виконання нею своїх зобов’язань згідно з цим договором в межах загального обсягу бюджетного асигнування, встановленого кошторисом;

2) вносити зміни до переліку аптек та аптечних пунктів, де здійснюється відпуск лікарських засобів за договором.

8. Аптечний заклад зобов’язується:

1) належним чином, своєчасно та у повному обсязі виконувати свої зобов’язання згідно з цим договором;

2) дотримуватись вимог ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами, імпорту лікарських засобів (крім активних фармацевтичних інгредієнтів) та нормативно-правових актів, що регулюють питання реімбурсації та функціонування електронної системи охорони здоров’я;

3) забезпечувати безперебійний відпуск лікарських засобів, вартість яких підлягає реімбурсації, протягом робочого часу аптеки, аптечного пункту, зазначеного у їхніх графіках роботи;

4) забезпечити наявність комп’ютерного обладнання, програмного забезпечення, необхідного для роботи через систему, з підключенням до мережі Інтернет в кожній аптеці та аптечному пункті, де здійснюється відпуск лікарських засобів за договором;

5) забезпечити безперервну наявність як мінімум одного лікарського засобу, вартість якого підлягає повному відшкодуванню, з Реєстру на кожну міжнародну непатентовану назву (далі — МНН) для відпуску в кожній аптеці та аптечному пункті, де здійснюється відпуск лікарських засобів за договором;

6) пропонувати особам, що звернулись за отримання лікарських засобів за рецептом на реімбурсацію, в першу чергу лікарські засоби, вартість яких підлягає повному відшкодуванню за рахунок коштів Державного бюджету України;

7) забезпечити своєчасне внесення актуальної інформації про аптечний заклад, його уповноважених осіб, аптек та аптечних пунктів до системи;

8) регулярно переглядати оголошення НСЗУ, які розміщуються на її офіційному веб-сайті, що пов’язані з реімбурсацією лікарських засобів;

9) розміщувати в приміщеннях аптек та аптечних пунктів, де здійснюється відпуск лікарських засобів за договором, інформаційні матеріали про участь у програмі реімбурсації відповідно до вимог до таких інформаційних матеріалів, розміщених на офіційному веб-сайті НСЗУ;

10) вносити до системи повну та достовірну інформацію щодо відпуску лікарських засобів за цим договором в установленому законодавством порядку у момент відпуску таких лікарських засобів;

11) подавати документи, на підставі яких вносилась інформація до системи, фінансову і статистичну звітність, іншу інформацію та документи, пов’язані з відпуском лікарських засобів за договором за запитом НСЗУ;

12) якщо вартість лікарського засобу підлягає частковому відшкодуванню за рахунок коштів Державного бюджету України, не вимагати від пацієнта доплати, більшої за суму доплати за відпущений лікарський засіб, визначену у Реєстрі;

13) не передавати всі або частину зобов’язань за цим договором іншим особам.

Звітність за договором

9. Аптечний заклад зобов’язаний подати НСЗУ звіт про відпущені лікарські засоби та їх вартість, яка підлягає відшкодуванню за цим Договором, за звітний період (далі — звіт) не пізніше другого робочого дня після закінчення звітного періоду та формування відповідного звіту.

Якщо аптечний заклад подав звіт пізніше, ніж на другий робочий день після закінчення звітного періоду, такий аптечний заклад повинен подати звіт повторно до НСЗУ у наступному звітному періоді. НСЗУ здійснює оплату за таким звітом у наступному звітному періоді.

Якщо останній день строку подання звіту припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем подання звіту вважається робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.

Звіт є первинним документом.

10. Звіт формується на підставі даних з системи та скріплюється електронним підписом уповноваженої особи аптечного закладу.

11. Звітними періодами є:

з 1 по 15 число місяця включно;

з 16 по останнє число місяця включно (у грудні — по 22 число).

Вартість лікарських засобів, відпущених за період з 23 по 31 грудня включаються до першого звіту за січень наступного року.

12. У разі виявлення невідповідностей між даними звіту та даними фінансової чи статистичної звітності аптечного закладу, іншою інформацією або документами про відпущені лікарські засоби за договором, НСЗУ має право подати заперечення до звіту та проект уточненого звіту протягом п’яти робочих днів з дати виявлення такої невідповідності. Аптечний заклад зобов’язаний розглянути заперечення та подати НСЗУ уточнений звіт з накладеним електронним підписом протягом трьох календарних днів з дати їх надсилання.

13. У випадку виявлення обставин, що призводять до збільшення або зменшення суми оплати за звітом за попередні звітні періоди, за умови документального підтвердження таких обставин та узгодження їх сторонами, сума оплати у поточному звіті коригується на відповідну суму, що відображається у розділі розрахунок-коригування звіту.

Ціна договору. Умови, порядок та строки відшкодування

14. Ціна договору становить загальну суму реімбурсації вартості лікарських засобів відповідно до всіх звітів аптечного закладу за договором.

15. Реімбурсація здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України на підставі звіту аптечного закладу протягом десяти робочих днів з дати його отримання НСЗУ, а у випадку, передбаченому пунктом 12 цього договору, з дати надходження уточненого звіту.

16. Якщо останній день строку оплати припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.

17. Реімбурсація вартості лікарських засобів за упаковку здійснюється відповідно до розміру реімбурсації, визначеного в Реєстрі.

18. Не підлягають відшкодуванню та включенню у звіт лікарські засоби, відпущені аптечним закладом з порушенням вимог законодавства, зокрема у разі втрати права аптечного закладу здійснювати господарську діяльність з відпуску лікарських засобів. У разі виявлення, що лікарські засоби, включені у звіт, були відпущені з порушенням вимог законодавства, сума оплати у періоді виявлення такого порушення зменшується на відповідну суму відшкодування таких лікарських засобів, що відображається у розділі розрахунок-коригування звіту за відповідний період.

19. Оплата здійснюється в безготівковій формі на банківський рахунок аптечного закладу, інформація про який зазначена у цьому договорі.

Відповідальність сторін

20. У разі невиконання або неналежного виконання сторонами своїх зобов’язань згідно з цим договором вони несуть відповідальність, передбачену законом та цим договором.

Розв’язання спорів

21. Спори між сторонами розв’язуються шляхом ведення переговорів або в судовому порядку.

Форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили)

22. Сторони звільняються від відповідальності за повне або часткове невиконання своїх зобов’язань згідно з цим договором, якщо таке невиконання стало наслідком обставин непереборної сили, що виникли після укладення цього договору, які не могли бути передбачені чи попереджені сторонами.

23. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об’єктивно унеможливлюють виконання зобов’язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов’язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

24. У разі виникнення обставин, визначених у пункті 23 цього договору, сторона, що зазнала їх впливу, повинна негайно за допомогою будь-яких доступних засобів повідомити про такі обставини іншій стороні у максимально стислий строк шляхом надсилання письмового повідомлення про настання таких обставин. Повідомлення про обставини непереборної сили повинне містити вичерпну інформацію про природу обставин непереборної сили, час їх настання та оцінку їх впливу на можливість сторони виконувати свої зобов’язання згідно з цим договором та на порядок виконання зобов’язань згідно з цим договором у разі, коли це можливо.

25. У разі коли дія обставин, визначених у пункті 23 цього договору, припиняється, сторона, що зазнала їх впливу, зобов’язана негайно, але в будь- якому випадку в строк не пізніше 24 годин з моменту, коли сторона дізналась або повинна була дізнатися про припинення зазначених обставин, письмово повідомити іншій стороні про їх припинення. У такому повідомленні повинні міститись інформація про час припинення дії таких обставин та строк, протягом якого сторона виконає свої зобов’язання за договором.

26. Наявність та строк дії обставин непереборної сили підтверджуються Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами.

27. У разі коли сторона, що зазнала дії обставин непереборної сили, не надіслала або несвоєчасно надіслала повідомлення про обставини непереборної сили, як це визначено у пункті 24 цього договору, така сторона втрачає право посилатися на обставини непереборної сили як на підставу для звільнення від відповідальності за повне або часткове невиконання своїх зобов’язань згідно з цим договором.

28. У разі коли дія обставин, зазначених у пункті 23 цього договору, триває більше ніж 30 календарних днів, кожна із сторін має право розірвати договір та не несе відповідальність за таке розірвання за умови, що вона повідомить про це іншій стороні не пізніше, ніж за десять календарних днів до розірвання договору.

Строк договору

29. Цей договір є укладеним та набирає чинності з дати його підписання обома сторонами і діє до ______ року. Якщо жодна із сторін не повідомила іншу сторону про намір припинити договір за 30 календарних днів до закінчення строку цього договору, строк договору вважається продовженим на наступний бюджетний рік, за умови встановлення у кошторисі відповідних бюджетних асигнувань.

30. Відпуск лікарських засобів пацієнтам за договором здійснюється до останнього дня строку договору включно. Фінансові зобов’язання за договором залишаються чинними до моменту їх виконання сторонами.

Дострокове припинення договору

31. Цей договір може бути достроково припинено на підставах, передбачених законом та цим договором.

32. НСЗУ має право відмовитися від договору в односторонньому порядку в таких випадках:

1) анулювання ліцензії аптечного закладу на провадження господарської діяльності з роздрібної торгівлі лікарськими засобами;

2) відсутності комп’ютерного обладнання, програмного забезпечення, необхідного для роботи через систему, з підключенням до мережі Інтернет в кожній аптеці та аптечному пункті, де здійснюється відпуск лікарських засобів за договором;

3) відпуску лікарських засобів за цінами, що не відповідають роздрібній ціні за упаковку, визначеній в Реєстрі;

4) систематичного (більше трьох місяців підряд) неподання звітів аптечним закладом.

33. За наявності підстав, визначених у пункті 32 цього договору, договір припиняється через 14 календарних днів з дати надсилання НСЗУ аптечному закладу відповідного повідомлення в електронній формі про односторонню відмову від цього договору.

34. Розірвання цього договору не потребує отримання попередньої (до розірвання) чи подальшої згоди пацієнтів (їх законних представників).

Прикінцеві положення

35. Будь-які зміни та доповнення до цього договору вважаються чинними та обов’язковими для сторін за умови, що вони скріплені електронними підписами обох сторін з дотриманням вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

36. Сторони визнають та підтверджують, що інформація, внесена в систему уповноваженими особами сторін, складає невід’ємну частину цього договору та створює права та обов’язки, передбачені договором. Будь-які зміни та доповнення до інформації, внесеної в систему, повинні бути скріплені електронним підписом уповноваженої особи відповідної сторони.

37. Сторони несуть повну відповідальність за повноту та достовірність інформації, зазначеної у договорі та системі, і ризик настання несприятливих наслідків у разі неповідомлення іншій стороні про зміну такої інформації.

38. Внесення будь-яких змін та доповнень до цього договору не потребує попередньої (до внесення змін або доповнень) чи подальшої згоди пацієнтів (їх законних представників).

Реквізити сторін

НСЗУ Аптечний заклад
Місцезнаходження

____________________________________________________
Код ЄДРПОУ

____________________________________________________
Реквізити

____________________________________________________
(посада, прізвище, ім’я та по батькові)
____________________________________________________
(підпис)

Місцезнаходження

____________________________________________________
Код ЄДРПОУ або реєстраційний номер
облікової картки платника податків
фізичної особи — підприємця

____________________________________________________
МФО

____________________________________________________
розрахунковий рахунок

____________________________________________________
(посада, прізвище, ім’я та по батькові)

____________________________________________________
(підпис)

АНАЛІЗ РЕГУЛЯТОРНОГО ВПЛИВУ

до проекту постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання договорів про реімбурсацію»

І.   Визначення проблеми

Закон України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» від 19 жовтня 2017 року № 2168-VIII (далі — Закон № 2168-VIII) заклав основи медичної реформи в Україні. Згідно з цим законом держава гарантує оплату надання необхідних пацієнтам медичних послуг та лікарських засобів належної якості за рахунок коштів Державного бюджету України за програмою медичних гарантій.

У 2018 році розпочалось успішне запровадження нових механізмів фінансування надання первинної медичної допомоги, відповідно до Порядку реалізації державних гарантій медичного обслуговування населення за програмою медичних гарантій для амбулаторно-поліклінічних послуг на 2018 рік, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2018 р. № 407. Так, Кабінетом Міністрів України було утворено Національну службу здоров’я України — центральний орган виконавчої влади, що є єдиним держаним замовником медичних послуг та лікарських засобів за програмою медичних гарантій. Станом на січень 2019 року вже 24 мільйона українців подали декларації про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу, 623 лікарні та лікарів, які є фізичними особами-підприємцями, уклали договори із НСЗУ, з яких 85 приватних закладів, 789 закладів охорони здоров’я пройшли процедуру автономізації і 200 закладів наразі її проходять.

Наступним етапом запровадження медичної реформи є запуск програми реімбурсації. Відповідно до Закону № 2168-VII реімбурсація — механізм повного або часткового відшкодування суб’єктам господарювання, які здійснюють діяльність з роздрібної торгівлі лікарськими засобами, вартості лікарських засобів, що були відпущені пацієнту на підставі рецепта, за рахунок коштів Державного бюджету України. Відшкодування вартості лікарських засобів (реімбурсація) є одним із трьох інструментів забезпечення населення лікарськими засобами серед яких також публічні закупівлі лікарських засобів та забезпечення лікарськими засобами за рахунок інших державних та місцевих програм.

Реформа охорони здоров’я передбачає оптимізацію та раціоналізацію процесу відшкодування вартості лікарських засобів, відпущених пацієнтам, яка наразі реалізується через програму «Доступні ліки».

Програму відшкодування вартості лікарських засобів для лікування серцево-судинних захворювань, цукрового діабету II типу та бронхіальної астми було запроваджено з 2017 року. Її запровадження відповідає напрямкам, визначеним у Середньостроковому плані пріоритетних дій Уряду до 2020 року, затвердженому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 3 квітня 2017 року № 275-р.

Відповідно до пункту 5 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2168-VIII до 31 грудня 2019 року реімбурсація здійснюється для визначеного Кабінетом Міністрів України переліку медичних станів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, а з 1 січня 2020 року запроваджується реімбурсація лікарських засобів, передбачених програмою медичних гарантій.

Відповідно до частини сьомої статті 9 Закону № 2168-VIII порядок реімбурсації лікарських засобів за програмою медичних гарантій на відповідний рік, типова форма договору про реімбурсацію, порядок його укладення, зміни та припинення затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Тобто, з 2019 року планується запровадження програми реімбурсації, що покликана змінити існуючу на сьогодні програму «Доступні ліки». Однак наразі не існує відповідної нормативної бази для запровадження цієї програми в Україні. Національна служба здоров’я України не має законодавчо закріплених повноважень розпорядника бюджетних коштів на відшкодування вартості лікарських засобів.

В межах реімбурсації покриватимуться лікарські засоби, як і в минулому році, для трьох груп: серцево-судинні захворювання, цукровий діабет II типу та бронхіальна астма.

Також важливим елементом впровадження медичної реформи є перехід від паперового документообігу до електронного. Відповідно до пункту восьмого статті 10 Закону № 2168-УП оплата надання медичних послуг та лікарських засобів за програмою медичних гарантій здійснюється на підставі інформації та документів, що внесені надавачем медичних послуг до електронної системи охорони здоров’я.

Станом на сьогоднішній день існують такі проблеми у сфері реімбурсації (відшкодування вартості) лікарських засобів:

необхідність переходу на електронний документообіг для зменшення часових і матеріальних витрат (виписування рецептів, укладання договорів з аптеками, звітування про відпуск лікарських засобів);

відсутність систематизованої інформації щодо відпуску населенню лікарських засобів у програмі, що не дозволяє ефективно планувати програму на наступні роки відповідно до реального попиту на лікарські засоби;

відсутність у пацієнтів можливості безоплатно отримати лікарські засоби на всій території України незалежно від місця свого проживання або надання медичної допомоги.

На сьогодні адміністрування та виконання функцій головного розпорядника бюджетних коштів відповідно до законодавства здійснює Міністерство охорони здоров’я України, на місцях програму реалізують розпорядники нижчого рівня, які не взаємодіють між собою.

Основні групи на які проблема справляє вплив:

Групи (підгрупи) Так Ні
Громадяни + _
Держава + _
Суб’єкти господарювання (у тому числі суб’єкти малого підприємництва) +

Врегулювання зазначених проблемних питань не може бути здійснено за допомогою:

ринкових механізмів, оскільки такі питання регулюються виключно нормативно-правовими актами;

діючих регуляторних актів, оскільки чинним законодавством порушені питання не врегульовані.

ІІ.   Цілі державного регулювання

Основними цілями державного регулювання є:

затвердження порядку укладання, зміни та припинення і типової форми договору про реімбурсацію.

відпрацювання нових механізмів фінансування програми реімбурсації (відшкодування вартості) лікарських засобів через єдиного розпорядника бюджетних коштів у цій сфері — Національну службу здоров’я України;

запровадження укладення, зміни та припинення договорів про реімбурсацію, а також подання звітів за договорами про реімбурсацію через електронну систему охорони здоров’я для зменшення часу суб’єктів господарювання та підвищення прозорості використання державних коштів;

систематизація збору інформації про відпуск пацієнтам ліків за програмою реімбурсації через електронну систему охорони здоров’я для ефективного планування та забезпечення доступності лікарських засобів.

ІІІ. Визначення та оцінка альтернативних способів досягнення цілей

  1. Визначення альтернативних способів
Вид альтернативи Опис альтернативи
Альтернатива 1.

Збереження ситуації, яка існує на цей час.

Не забезпечує досягнення цілей державного регулювання, передбачених у розділі ІІ аналізу.
Альтернатива 2.

Розробка нормативно­правового акта, який буде регулювати порядок укладення, зміни та припинення договору про реімбурсацію та затверджувати типову форму договору про реімбурсацію.

Передбачає укладення договорів про реімбурсацію із суб’єктами господарювання, які отримали ліцензію на провадження господарської діяльності з роздрібної торгівлі лікарськими засобами, незалежно від форми власності та підпорядкування.

Така альтернатива сприятиме створенню ефективного механізму фінансування програми реімбурсації за рахунок бюджетних та дозволить:

задовольнити реальні потреби населення у лікарських засобів для окремих медичних станів;

відпрацювати нові механізми фінансування програми реімбурсації (відшкодування вартості) лікарських засобів через єдиного розпорядника бюджетних коштів у цій сфері — Національну службу здоров’я України;

запровадити поступовий перехід на електронний документообіг через можливість укладення, зміни та припинення договорів про реімбурсацію, а також подання звітів за договорами через електронну систему охорони здоров’я;

здійснювати цільове витрачання бюджетних коштів на реімбурсацію лікарських засобів.

  1. Оцінка вибраних альтернативних способів досягнення цілей Оцінка впливу на сферу інтересів держави
Вид

альтернативи

Вигоди Витрати
Альтернатива 1. Відсутні Відсутність систематизованої інформації про реальний попит на лікарські засоби унеможливлює ефективне планування програми.
Альтернатива 2. Ефективний розподіл і використання бюджетних коштів на відшкодування вартості (реімбурсацію) лікарських засобів для окремих захворювань.

Задоволення реальних потреб пацієнтів у лікарських засобах.

Можливість ефективного планування та контролю за реалізацією програми реімбурсації лікарських засобів.

Додаткових витрат не передбачається, оскільки, кошти на фінансування реімбурсації лікарських засобів вже передбачені в Державному бюджеті України на 2019 рік за КПКВ 2308040 «Відшкодування вартості лікарських засобів для лікування окремих захворювань» у розмірі 750 млн грн.

Оцінка впливу на сферу інтересів громадян

Вид

альтернативи

Вигоди Витрати
Альтернатива 1. Відсутні Відсутні
Альтернатива 2. Забезпечення пацієнтів лікарськими засобами для лікування окремих захворювань за бюджетні кошти.

Можливість отримання лікарських засобів не залежно від місця проживання за рецептом від лікаря, який надає первинну медичну допомогу.

Відсутні

Оцінка впливу на сферу інтересів суб’єктів господарювання

Регулювання розповсюджується тільки на тих суб’єктів господарювання, які самостійно виявлять бажання укласти договір про реімбурсацію з НСЗУ.

Регулювання розповсюджується на ліцензіатів з провадження господарської діяльності з роздрібної торгівлі, які укладуть договори про медичне обслуговування населення з НСЗУ у 2019 році. Зважаючи на динаміку 2018 року укладення договорів за програмою «Доступні ліки» прогнозується, що договори укладуть близько 3 580 суб’єктів господарювання.

Показник Великі Середні Малі Мікро Разом
Кількість

суб’єктів

господарювання,

що підпадають

під дію

регулювання,

одиниць станом на 01.01.2019

80 2757 743 3580
Питома вага групи у загальній кількості, відсотків 2 % 79 % 19 % 100 %

 

Вид

альтернативи

Вигоди Витрати
Альтернатива 1. Відсутні Витрачання значної кількості ресурсів та часу на укладення паперового договору про відшкодування вартості. Реєстрація відпуску та звітування в паперовій формі. Витрати на 1 с/г = 19 959,50 грн. (часу — 794,25 годин)
Альтрнатива 2. Прогнозуються витрати для ліцензіатів з провадження господарської діяльності з роздрібної торгівлі лікарськими засобами, які забезпечують надання первинної медичної допомоги:

Витрати на 1-го с/г складатимуть — 6 653,17 грн. (Часу — 264,75 годин).

Бюджетні витрати на адміністрування регулювання суб’єктів малого підприємництва Національної служби здоров’я України (НСЗУ)

Процедура

регулювання суб’єктів малого

підприємництва (розрахунок на одного типового суб’єкта господарювання малого

підприємництва — за потреби окремо для суб’єктів малого та мікро-

підприємництва)

Планові витрати часу на процедуру Вартість часу співробітника НСЗУ відповідної категорії (заробітна плата) Оцінка кількості процедур за рік, що припадають на одного суб’єкта Оцінка кількості суб’єктів, що підпадають під дію процедури регулювання Витрати на адміністрування регулювання (за рік), гривень
1. Облік суб’єкта господарювання, що перебуває у сфері регулювання Х Х Х Х Х
2. Поточний контроль за суб’єктом господарювання, що перебуває у сфері регулювання, у тому числі: Х Х Х Х Х
камеральні Х Х Х Х Х
виїзні Х Х Х Х Х
3. Підготовка, затвердження та опрацювання одного окремого акта про порушення вимог регулювання Х Х Х Х Х
4. Реалізація одного окремого рішення щодо порушення вимог регулювання Х Х Х Х Х
5. Оскарження одного окремого рішення суб’єктами господарювання Х Х Х Х Х
6. Підготовка звітності за результатами регулювання Х Х Х Х Х
7. Інші

адміністративні процедури :

 
7.1. Розміщення оголошення про укладення договору 1л/0,5

год

35,71* 1 416 8 427,5 6
7.2. Розгляд заяви про укладення договору 8л/0,5

год

35,71* 1 472 67 420, 48 грн
7.3. Надіслання

повідомлення

заявнику

1л/0,2

год

35,71* 1 472 3 371,0 2 грн.
7.4. Укладання договору із с/г (накладання електронного підпису голови НСЗУ) 1л/0,1г 107,14* 1 472 5 057,0 1 грн.
Разом за рік Х Х Х 472 84 276, 27 грн.
Сумарно за п’ять років Х Х Х Х Х

*Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.01.2018 № 24 «Про впорядкування структури заробітної плати працівників державних органів, судів, органів та установ системи правосуддя у 2018 році» розмір посадового окладу провідного спеціаліста НСЗУ становить 6 000 грн. Розмір посадового окладу керівника державного органу становить 18 000 грн.

Джерело отримання інформації: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/24- 2018-%D0%BF

Не передбачається розроблення коригуючих та пом’якшувальних заходів.

Сумарні витрати за альтернативами Сума витрат, гривень
Альтернатива 1.
Витрати держави
Витрати с/г малого підприємництва 19 959,50 грн
Альтернатива 2.
Витрати держави 84 276 грн.
Витрати с/г малого підприємництва 6 653,17 грн.
  1. Вибір найбільш оптимального альтернативного способу досягнення цілей
Рейтинг

результативності (досягнення цілей під час вирішення проблеми)

Бал

результативності (за чотирибальною системою оцінки)

Коментарі щодо присвоєння відповідного бала
Альтернатива 1. 1 Така альтернатива не сприятиме досягненню цілей державного регулювання. Залишаються проблеми зазначені у Розділі 1 Аналізу.
Альтернатива 2. 2 Така альтернатива є найбільш оптимальною, оскільки сприятиме спрощенню процесу укладення та звітування за договорами про реімбурсацію, процесу реєстрації відпуску лікарських засобів.

Дана альтернатива сприятиме цільовому та раціональному плануванню і використанню бюджетних коштів, чіткому розумінню сторонами процедури укладення, зміни та припинення договорів про реімбурсацію.

 

Рейтинг

результативності

Вигоди (підсумок) Витрати (підсумок) Обґрунтування відповідного

місця

альтернативи у рейтингу

Альтернатива 1. Для держави:

Відсутні

Для громадян:

Відсутні.

Для суб’єктів

господарювання,

які надають

первинну

медичну

допомогу:

Відсутні

Для суб’єктів господарювання, які надають вторинну (спеціалізовану) медичну

допомогу:

Відсутні

Для держави:

Відсутні

Для громадян:

Відсутні

Для суб’єктів господарювання:

Витрачання значної кількості ресурсів та часу на укладення договору про відшкодування вартості лікарських засобів, реєстрації відпуску та звітування про відпущені лікарські засобу. Витрати на 1-го с/г складають — 19 959,50 грн. (часу — 794,25 годин).

Дана

альтернатива не забезпечує потреби у розв’язанні проблеми та досягнення встановлених цілей.

Альтернатива 2. Для держави:

Надання НСЗУ прозорого механізму реімбурсації

Для громадян:

Можливість отримання ліків за програмою реімбурсації

Для суб’єктів

господарювання,

які здійснюють

роздрібну

торгівлю

лікарськими

засобами:

Спрощення процедури укладення та зміни договору про реімбурсацію.

Зменшення часових та матеріальних витрат на звітування про відпущені лікарські засоби за договором.

Отримання державного фінансування за відпущені ліки за договором про реімбурсацію.

Для держави:

Додаткових витрат не прогнозується, оскільки вже утворена Національна служба здоров’я України, витрати на фінансування якої закладені в Державному бюджеті України на 2018 рік за кодом програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету 2308010 «Керівництво та управління в сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення».

Для громадян:

Відсутні.

Для суб’єктів господарювання:

Прогнозуються витрати для ліцензіатів з провадження  господарської

діяльності з роздрібної торгівлі лікарськими засобами:

Витрати на 1-го с/г

складатимуть — 6 653,17 грн. (часу — 264,75 годин).

 

Рейтинг Аргументи щодо переваги обраної альтернативи/причини відмови від альтернативи Оцінка ризику зовнішніх чинників на дію запропонованого регуляторного акта
Альтернатива 1. Переваги відсутні. Така альтернатива не сприятиме досягненню цілей державного регулювання. Залишаються проблеми зазначені у Розділі 1 Аналізу. Відсутні.
Альтернатива 2. Така альтернатива є найбільш оптимальною, оскільки сприятиме досконалому регулюванню у сфері реімбурсації лікарських засобів за рахунок бюджетних коштів для забезпечення збереження та відновлення здоров’я населення України;

задоволенню реальних потреб населення в лікарських засобах;

раціональному плануванню та використанню державних коштів на реімбурсацію лікарських засобів.

Ризики зовнішніх чинників на дію запропонованого регуляторного акта, відсутні.
  1. Механізм та заходи, які забезпечать розв’язання визначеної проблеми

Механізмами, які забезпечать розв’язання проблеми, є:

затвердження Порядку укладення, зміни та припинення договору про реімбурсацію;

затвердження типової форми договору про реімбурсацію;

можливість аптечним закладам укладати договори про реімбурсацію, здійснювати реєстрацію відпуску лікарських засобів, та звітування в електронній формі в електронній системі охорони здоров’я (за таких умов звіт формуватиметься автоматично).

Також, розв’язання визначених в розділі І Аналізу регуляторного впливу проблем забезпечують такі заходи:

  1. Організаційні заходи для впровадження регулювання:

Для впровадження цього регуляторного акта необхідно забезпечити інформування громадськості та ліцензіатів з роздрібної торгівлі лікарськими засобами про вимоги регуляторного акта шляхом його оприлюднення у засобах масової інформації та розміщенні на Урядовому порталі.

  1. Заходи, які необхідно здійснити суб’єктам господарювання — ліцензіатам з роздрібної торгівлі лікарськими засобами:
  • ознайомитися з вимогами регулювання (пошук та опрацювання регуляторного акту в мережі Інтернет);
  • вжити організаційних заходів на виконання вимог регулювання.
  1. Оцінка виконання вимог регуляторного акта залежно від ресурсів, якими розпоряджаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи, які повинні впроваджувати або виконувати ці вимоги

Реалізація регуляторного акта не потребуватиме додаткових бюджетних витрат і ресурсів на адміністрування регулювання органами виконавчої влади чи органами місцевого самоврядування.

Державне регулювання не передбачає утворення нового державного органу (або нового структурного підрозділу діючого органу).

Розрахунок витрат на виконання вимог регуляторного акта для органу виконавчої влади — Національної служби здоров’я України здійснено в межах даного аналізу.

Розрахунок витрат на одного суб’єкта господарювання великого і середнього підприємництва не проводився, оскільки вплив на них відсутній, оскільки прогнозується, що учасниками пілотного проекту на 98 % будуть малі та мікро суб’єкти господарювання.

Проведено розрахунок витрат суб’єктів малого (мікро) підприємництва(М-тест) в межах даного аналізу.

ТЕСТ

малого підприємництва (М-Тест)

  1. Консультації з представниками мікро — та малого підприємництва щодо оцінки впливу регулювання.

Прогнозна кількість ліцензіатів з роздрібної торгівлі лікарськими

засобами, які за власним бажанням готові у 2019 році укласти договір про реімбурсацію, за результатами опитування потенційних учасників, складає 3 580 (з розрахунку, що малих (мікро) суб’єктів господарювання буде 3 500).

У зв’язку з тим, що прогнозується вплив на обмежену кількість ліцензіатів, М-тест розрахований виходячи із кількості 3 500 суб’єктів господарювання.

Консультації щодо визначення впливу запропонованого регулювання для суб’єктів малого підприємництва та визначення переліку процедур, виконання яких необхідно для здійснення регулювання, проведено розробником потягом вересня — грудня 2018 року.

Порядковий номер Вид консультацій Кількість учасників консультацій Основні результати консультацій
1. Телефонні консультації із суб’єктами господарювання 10 Регулювання сприймається.

Отримано інформацію щодо переліку процедур, які необхідно виконати суб’єкту господарювання — ліцензіату з роздрібної торгівлі лікарськими засобами у зв’язку із запровадженням нових вимог регулювання:

1. Ознайомитися з новими вимогами регулювання — 0,5 год.

2. Організувати виконання вимог регулювання (зареєструватися в електронній системі охорони здоров’я, подати заяву та документи необхідні для укладання договору про реімбурсацію із НСЗУ, укласти договір з НСЗУ, звітування за договором тощо) — 264,75 год.

  1. Вимірювання впливу регулювання на суб’єктів малого підприємництва.

Кількість суб’єктів малого(мікро) підприємництва, на яких поширюється регулювання: 3 500. Питома вага суб’єктів малого підприємництва у загальній кількості суб’єктів господарювання, на яких проблема справляє вплив 88 %.

  1. Розрахунок витрат суб’єкта малого підприємництва на виконання вимог регулювання.

Прогнозується, що в перший рік регулювання буде укладено договори про реімбурсацію із 3 500 суб’єктами господарювання ліцензіатами з роздрібної торгівлі лікарськими засобами (20% від загальної кількості ліцензіатів з роздрібної торгівлі лікарськими засобами).

У розрахунку вартості 1 часу роботи використано вартість 1 часу роботи, яка відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», з 1 січня 2019 року становить — 25,13 гривень. Джерело отримання інформації: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2629-19.

Джерело отримання інформації про кількість ліцензіатів з роздрібної торгівлі лікарськими засобами — веб-сайт Держлікслужби (http://portal.diklz.gov.ua/PublicSite/TradeLicense/TradeLicenseList.aspx ).

Первинна інформація про вимоги регулювання може бути отримана за результатами пошуку постанови Кабінету Міністрів України «Про деякі питання договорів про реімбурсацію» на офіційному веб-сайті Міністерства охорони здоров’я України (moz.gov.ua).

Інформація про розмір часу, який витрачається суб’єктами на отримання зазначеної інформації є оціночною, та отримана за результатами проведених консультацій (наведено у таблиці розділу 1).

Оцінка «прямих» витрат суб’єктів малого підприємництва на виконання регулювання (на придбання оргтехніки) не здійснювалась зважаючи на те, що такі витрати відсутні.

№ з/ п Найменування оцінки Перший рік Періодичні в наступні роки Витрати за п’ять років
Оцінка «прямих» витрат суб’єктів малого підприємництва на виконання регулювання
1. Придбання необхідного обладнання (пристроїв, машин, механізмів)
2. Процедури повірки та/або постановки на відповідний облік у визначеному органі державної влади чи місцевого самоврядування
3. Процедури експлуатації обладнання (експлуатаційні витрати — витратні матеріали)
4. Процедури обслуговування обладнання (технічне обслуговування)
5. Інші процедури:
6. Разом, гривень Формула:

(сума рядків 1 + 2 + 3 + 4 + 5)

7. Кількість суб’єктів господарювання, що повинні виконати вимоги регулювання, одиниць. 3 500
8. Сумарно, гривень

Формула:

відповідний стовпчик “разом”Х кількість суб ’єктів малого  підприємництва, що повинні виконати вимоги регулювання (рядок 6 Х рядок 7)

Оцінка вартості адміністративних процедур суб’єктів малого підприємництва щодо виконання регулювання
9. Процедури отримання первинної інформації про вимоги регулювання

Формула:

витрати часу на отримання інформації про регулювання Х вартість часу суб’єкта малого підприємництва (заробітна плата) Х оціночна кількість форм

0,5 год. (час, який

витрачається с/г на пошук нормативно­правового акту в мережі Інтернет та ознайомленн я з ним; за результатами консультацій ) Х 25,13 грн. = 12,56 грн.

0,00

(у наступних роках

процедура не зміниться)

12,56 грн.
10. Процедури організації виконання вимог регулювання

Формула:

витрати часу на розроблення та впровадження внутрішніх для суб’єкта малого підприємництва процедур на впровадження вимог регулювання Х вартість часу суб’єкта малого підприємництва (заробітна плата) Х оціночна кількість внутрішніх процедур

1 год. (час, який

витрачається с/г на

організацію

виконання

вимог

регулювання;

за

результатами консультацій ) Х 25,13 грн. = 25,13 грн.

0,00

(потрібно лише у перший рік регулювання)

25,13 грн.
11. Процедури офіційного звітування (2 звіти на місяць). Звіти формуватимуться в електронній системі охорони здоров’я та подаватимуться в електронній формі. 0,25 год.(час, який

витрачається с/г на підготовку звіту та його підписання всіма

уповноважен

ими

особами)Х 25,13 грн. Х 2 Х 9 місяців = 113,08 грн.

0,25 год.(час, який

витрачається с/г на підготовку звіту та його підписання всіма

уповноважени ми особами)Х 25,13 грн. Х 2 Х 12 місяців = 150,78 грн.

716,20 грн.
12. Процедури щодо забезпечення процесу перевірок
13. Інші процедури:
13.1 Зареєструватися в Електронній системі охорони здоров ’я України за допомогою МІС 0,5 год. (час на

реєстрацію) Х 25,13 грн. = 12,56 грн.

0,00

(потрібно лише у перший рік регулювання)

12,56 грн.
13.2 Подати заяву та документи необхідні для укладання договору про реімбурсацію із Національною службою здоров ’я України — 0,25 год) 0,25 год. (час на подання заяви та документів)Х 25,13 грн. = 6,28 грн. 0,25 год. (час на подання заяви та документів)Х 25,13 грн. = 6,28 грн. 31,41 грн.
13.3 Укласти договір з НСЗУ- 15 к.д. 78 год. (максимальн ий час на укладення договору) Х 25,13 грн. = 1 960 грн. 78 год.

(максимальни й час на укладення договору) Х 25,13 грн. = 1 960 грн.

9 800,70 грн.
13.4 Реєструвати відпуск лікарських засобів в електронній формі 1 год. (на день) Х 25,13 грн. грн. Х 180 робочих днів =

4 523,40 грн.

1 год. (на день) Х 25,13 грн. грн. Х 240 робочих днів =

6 031,20 грн.

28 648,20 грн.
14. Разом, гривень 6 653,17 грн. 8 615,76 грн. 39 246,78 грн.
15. Кількість суб’єктів малого підприємництва, що повинні виконати вимоги регулювання, одиниць. 3 500 3 500 3 500
16. Сумарно, гривень 23 286 086,30 грн. 30 155 151,90 грн. 137 363 721, 30 грн.

VII. Обґрунтування запропонованого строку дії регуляторного акта

Строк дії цього регуляторного акта встановлюється на необмежений термін, оскільки він регулює відносини, які мають пролонгований характер. Зміна строку дії регуляторного акта можлива в разі зміни міжнародно-правових актів чи законодавчих актів України вищої юридичної сили на виконання яких розроблений цей проект регуляторного акта.

Термін набрання чинності регуляторним актом — з дня наступного його офіційного опублікування.

VIII. Визначення показників результативності дії регуляторного акта

Прогнозними значеннями показників результативності регуляторного акта є:

  1. Розмір надходжень до державного та місцевих бюджетів і державних цільових фондів, пов’язаних із дією акта — не передбачаються.
  2. Кількість суб’єктів господарювання — ліцензіатів з роздрібної торгівлі лікарськими засобами, на яких поширюватиметься регулювання — прогнозується 3 500 с/г.
  3. Розмір коштів і час, які витрачаються суб’єктами господарювання у зв’язку із виконанням вимог акта — середній.
  4. Розмір коштів, які витрачаються суб’єктами господарювання у зв’язку із виконанням вимог акта — 6 563,17 грн.
  5. Кількість часу, який витрачається суб’єктами господарювання у зв’язку із виконанням вимог акта — близько 264,75 годин.
  6. Кількість суб’єктів господарювання — ліцензіатів з роздрібної торгівлі лікарськими засобами, які зареєструвалися в електронній системі охорони здоров’я;
  7. Кількість розміщених НСЗУ оголошень про укладання договорів про реімбурсацію;
  8. Кількість поданих через електронну систему охорони здоров’я заяв про укладення договору;
  9. Кількість укладених договорів про реімбурсацію;
  10. Сума сплачених ліцензіатам з роздрібної торгівлі лікарськими засобами коштів з Державного бюджету України за договорами про реімбурсацію;
  11. Кількість рецептів, відпуск лікарських засобів за якими, зареєстрований в електронній системі охорони здоров’я;
  12. Рівень поінформованості суб’єктів господарювання і фізичних осіб — високий. Проект акта та відповідний аналіз регуляторного впливу оприлюднено на офіційному веб-сайті Міністерства охорони здоров’я України.
  13. Визначення заходів, за допомогою яких здійснюватиметься відстеження результативності дії регуляторного акта

Відстеження результативності регуляторного акта здійснюватиметься шляхом проведення базового, повторного та періодичного відстеження статистичних показників результативності акта, визначених під час проведення аналізу впливу регуляторного акта.

Базове відстеження результативності цього регуляторного акта здійснюватиметься після набрання ним чинності, оскільки для цього використовуватимуться виключно статистичні показники.

Повторне відстеження результативності регуляторного акта здійснюватиметься через рік з дня набрання чинності цим регуляторним актом, але не пізніше двох років після набрання ним чинності. За результатами даного відстеження відбудеться порівняння показників базового та повторного відстеження.

Періодичне відстеження результативності буде здійснюватися один раз на кожні три роки починаючи з дня закінчення заходів з повторного відстеження результативності цього акта.

Вид даних, за допомогою яких здійснюватиметься відстеження результативності — статистичні.

У разі надходження пропозицій та зауважень щодо вирішення неврегульованих або проблемних питань буде розглядатись необхідність внесення відповідних змін.

Відстеження результативності регуляторного акта буде здійснювати Міністерство охорони здоров’я України протягом усього терміну його дії.

Строк виконання заходів 30 робочих днів.

Заступник Міністра з питань європейської інтеграції                                               Ольга Стефанишина

Оприлюднено проекти документів, необхідних для реімбурсації ліків через НСЗУ

$
0
0

8 лютого на сайті МОЗ України для громадського обговорення оприлюднено проекти постанов КМУ, якими пропонується затвердити Типову форму, Порядок укладення, зміни та припинення договору про реімбурсацію та проект наказу МОЗ, яким пропонується затвердити форму Реєстру лікарських засобів, які підлягають реімбурсації.

Документи розроблено у зв’язку з переходом до Національної служби здоров’я України (НСЗУ) адміністрування програми «Доступні ліки» з 1 квітня 2019 р., а в подальшому — запуском програми реімбурсації в рамках програми медичних гарантій.

Так, Порядком укладання договорів передбачається, що весь документообіг, пов’язаний з укладенням, зміною та припиненням договору, здійснюватиметься через електронну систему охорони здоров’я (далі — система).

З метою укладання договорів НСЗУ розміщуватиме на своєму веб-сайті оголошення про укладення договору (далі — оголошення), у якому в тому числі зазначатиметься зміст інформації, що повинна бути зазначена в заяві про укладення договору (далі — заява) та термін подання заяв.

Для того щоб укласти договір з НСЗУ, аптечні заклади повинні:

  • зареєструватися в системі та забезпечити реєстрацію в ній їх уповноважених осіб, які будуть залучені до виконання договору та забезпечити отримання ними елект­ронного підпису або підпису, прирівняного до власноручного підпису, відповідно до Закону України «Про електронні довір­чі послуги» (далі — електронний підпис);
  • мати в наявності комп’ютерне обладнання, програмне забезпечення, необхідні для роботи через систему, з підключенням до мережі Інтернет у кожній аптеці та аптечному пункті, де здійснюватиметься відпуск лікарських засобів за договором.

Суб’єкт господарювання, який відповідатиме цим вимогам, формуватиме в системі заяву про укладення договору та зазначатиме в ній дані про аптеки та аптечні пункти, у яких здійснюватиметься відпуск лікарських засобів за договором, банківські реквізити, за якими здійснюватиметься оплата за договором, та інформацію про особу, уповноважену на підписання договору. На заяву накладатиметься електронний підпис керівника або уповноваженої особи суб’єкта господарювання.

Протягом 10 календарних днів НСЗУ формуватиме проект договору, накладатиме електронний підпис та електронну печатку та надсилатиме через систему суб’єкту господарювання. Для підтвердження цього проекту суб’єкту господарювання надаватиметься 5 календарних днів. Договір вважатиметься укладеним та набуватиме чинності з дати його підписання уповноваженими особами сторін, якщо інше не встановлено договором. Інформація про це вноситиметься до Реєстру договорів про реімбурсацію (далі — Реєстр).

Згідно з типовою формою договору аптечний заклад зобов’язуватиметься, зокрема, забезпечити:

  • безперебійний відпуск лікарських засобів, вартість яких підлягає реімбурсації, протягом робочого часу аптеки, аптечного пункту, зазначеного у їх графіках роботи;
  • безперервну наявність як мінімум одного лікарського засобу, вартість якого підлягає повному відшкодуванню, з Реєстру на кожну міжнародну непатентовану наз­ву (далі — МНН) для відпуску в кожній аптеці та аптечному пункті, де здійснюється відпуск лікарських засобів за договором;
  • пропонувати особам, що звернулися за отриманням лікарських засобів за рецептом на реімбурсацію, у першу чергу лікарські засоби, вартість яких підлягає повному відшкодуванню, та інше.

У свою чергу, НСЗУ зобов’язуватиметься відповідно до умов договору відшкодовувати повністю або частково вартість ліків, відпущених пацієнтам за електронними рецептами, записи про які внесено до системи.

Для отримання відшкодування відпущених лікарських засобів за договором аптечний заклад подаватиме до НСЗУ звіт 2 рази на місяць. Вартість лікарських засобів, відпущених за період з 23 до 31 грудня, включатиметься до першого звіту за січень наступного року. Звіт формуватиметься автоматично з інформації, що міститься в системі.

При цьому у разі виявлення, що лікарські засоби, включені у звіт, були відпущені з порушенням вимог законодавства, сума оплати у період виявлення такого порушення зменшуватиметься на відповідну суму відшкодування таких ліків, що відображатиметься у розділі «Розрахунок-коригування» звіту за відповідний період.

Відповідно до Типової форми договору він автоматично продовжуватиметься на наступний рік за умови, якщо жодна із сторін не повідомила іншу сторону про намір припинити договір за 30 календарних днів до закінчення строку його дії.

Також згідно з проектом постанови форма Реєстру лікарських засобів, які підлягають реімбурсації, який вестиме НСЗУ, збігається з формою, яку наразі веде МОЗ.

Прес-служба «Щотижневика АПТЕКА»

Интересная информация для Вас:

Тівортін

$
0
0

Флавамед

$
0
0

Розпорядження Держлікслужби України у період з 05.02.2019 по 08.02.2019 про заборону/дозвіл на обіг лікарських засобів

Выявление антител к ВИЧ в китайском иммуноглобулине продолжает череду вакцинных скандалов

$
0
0

китайский премьер Ли Кэцян5 февраля Государственное управление по санитарному надзору за качеством пищевых продуктов и медикаментов (ГУНПМ), Китай, получило уведомление от Национальной комиссии по здравоохранению Китая о том, что Shanghai Xinxing Pharmaceutical Co., Ltd. (далее — «Shanghai Xinxing») произвела партию внутривенного иммуноглобулина (номер партии: 20180610Z), содержащего антитела к ВИЧ. Регулятор потребовал от местных исполнительных органов инспектировать производство и проверить выпускаемую им продукцию, — отмечено в официальном сообщении.

В Шанхае регуляторы проверили данную партию на наличие антител к ВИЧ, гепатиту В + С, и результаты оказались отрицательными. Тем не менее Агентство и Национальная комиссия здравоохранения приняли решение о немедленном отзыве вызвавшей подозрения партии. Количество выпущенных на рынок единиц продукции ориентировочно составляет 12 000. Расследование продолжается, — сообщает ГУНПМ.

Предполагают, что контаминированный продукт мог быть произведен из продуктов крови, импортируемой из США. Так, «The Financial Times» отмечает, что между США и Китаем процветает торговля продуктами плазмы крови человека, в том числе альбумином, половину общемирового рыночного объема которого потребляет именно Китай. Около 60% этого объема импортируется, а спрос растет на 15% ежегодно. Причина — печальное лидерство Поднебесной по уровню инфицированности населения вирусным гепатитом В. Так, по данным из глобального тематического отчета ВОЗ (2017 г.), в Китае проживает треть из 240 млн мировой популяции людей с хроническим вирусным гепатитом В. Спрос повышает также широко распространенная идея о продуктах крови как эликсире молодости, пишет «The Financial Times». Издание, со ссылкой на администратора шанхайской больницы, сообщает, что некоторые привилегированные пациенты, такие как вышедшие на пенсию чиновники, требуют инъекций препаратов крови.

Общемировое потребление продуктов крови растет очень быстрыми темпами. Так, в лидирующей по использованию плазмы крови стране — США, этот показатель повысился в 2 раза с 2005 по 2014 г., со 100 до 200 кг на 1 млн населения, отмечено в отчете «BBN Times». Неудивительно поэтому, что в быстрорастущем секторе объемом в несколько миллиардов долларов ведутся конкурентные войны.

Присутствие антител к ВИЧ в препарате было впервые выявлено провинциальным центром по контролю и профилактике заболеваний провинции Цзянси на юго-востоке Китая. Расследование происходит в деликатное время для правящей коммунистической партии, которая стремится восстановить доверие к фармацевтической промышленности Китая, отмечают эксперты.

Так, в 2016 г. китайский премьер Ли Кэцян уже пообещал навести порядок в вакцинной индустрии, устранив пробелы в надзоре за производством и распространением вакцин. Поводом для заявления стало выявление фактов применения в течение нескольких лет неправильно хранившихся или просроченных вакцин на общую сумму 570 млн юаней (85 млн дол. США), сообщает «South China Morning Post». Тогда были арестованы около 200 человек.

В 2018 г. крупный производитель вакцин «Changsheng Bio-technology Co Ltd» оштрафован в общей сложности на 9,1 млрд юаней (1,32 млрд дол.), когда в ходе официальной проверки были выявлены поддельные данные, касающиеся около 113 000 доз вакцины против бешенства. Регулятор отозвал лицензию компании на производство препарата. Общественное беспокойство усилилось, когда власти объявили об обвинении той же компании в производстве некачественных вакцин против дифтерии, коклюша и столбняка. Управление по санитарному надзору за качеством пищевых продуктов и медикаментов провинции Цзилинь, где базируется компания Changsheng Bio-tech, сообщило на своем веб-сайте, что компания продала около 252 600 таких некачественных вакцин Центру по контролю и профилактике заболеваний в Шаньдуне. Хотя по официальным сообщениям никто не пострадал, президент Китая Си Цзиньпин назвал этот вопиющий случай «ужасным», обещая провести тщательное расследование наихудшего за последние годы кризиса здравоохранения в Китае.

Премьер-министр Л. Кэцян заявил по этому поводу, что компания перешла моральную красную черту и призвал сурово наказать людей, вовлеченных в конфликт. «Чистка рядов» регулятора продолжается и в 2019 г. Так, 2 февраля ГУНПМ сообщило об исключении из партии за серьезные нарушения закона заместителя директора этой организации У Хао, с передачей материалов дела и относящегося к нему имущества в прокуратуру. Бывший партийный руководитель изменил идеалам и принципам партии, ненадлежащим образом исполнял служебные обязанности, что привело к ослаблению государственного контроля за лекарствами, нецелевым образом использовал государственные деньги (на поездки и банкеты), а также брал взятки, отмечено на сайте ГУНПМ.

Дарья Полякова по материалам www.nmpa.gov.cn; www.bloomberg.com; www.nytimes.com; www.scmp.com www.abc.net.au; www.reuters.com; www.thelancet.com; www.ft.com; www.worldstopexports.com


Наказ МОЗ України від 05.02.2019 р. № 297

$
0
0

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
НАКАЗ
від 05.02.2019 р. № 297
Про державну реєстрацію (перереєстрацію) лікарських засобів (медичних імунобіологічних препаратів) та внесення змін до реєстраційних матеріалів та внесення змін до додатка 3 до наказу Міністерства охорони здоров’я України від 24 січня 2019 року № 192

Відповідно до статті 9 Закону України «Про лікарські засоби», пунктів 5, 7, 9, 10 Порядку державної реєстрації (перереєстрації) лікарських засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2005 року № 376 «Про затвердження Порядку державної реєстрації (перереєстрації) лікарських засобів і розмірів збору за їх державну реєстрацію (перереєстрацію)», абзацу тридцятого підпункту 10 пункту 4 Положення про Міністерство охорони здоров’я України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 267, на підставі результатів експертизи реєстраційних матеріалів лікарських засобів (медичних імунобіологічних препаратів) та контролю якості тих, що подані на державну реєстрацію (перереєстрацію), проведених Державним підприємством «Державний експертний центр Міністерства охорони здоров’я України», висновків щодо ефективності, безпечності та якості лікарського засобу (медичного імунобіологічного препарату), рекомендації його до державної реєстрації (перереєстрації) та внесення змін до реєстраційних матеріалів

НАКАЗУЮ:

1. Зареєструвати та внести до Державного реєстру лікарських засобів України лікарські засоби (медичні імунобіологічні препарати) згідно з переліком (додаток 1).

2. Перереєструвати та внести до Державного реєстру лікарських засобів України лікарські засоби (медичні імунобіологічні препарати) згідно з переліком (додаток 2).

3. Внести зміни до реєстраційних матеріалів та Державного реєстру лікарських засобів України на лікарські засоби (медичні імунобіологічні препарати) згідно з переліком (додаток 3).

4. Унести зміни до додатка 3 до наказу Міністерства охорони здоров’я України від 24 січня 2019 року № 192 «Про державну реєстрацію (перереєстрацію) лікарських засобів (медичних імунобіологічних препаратів) та внесення змін до реєстраційних матеріалів та внесення змін до додатка 3 до наказу Міністерства охорони здоров’я України від 11 січня 2019 року № 81», виключивши позицію 22 «БЕТАГІСТИН-КВ, таблетки по 8 мг по 10 таблеток у блістері; по 3 блістери в пачці, виробник АТ «КИЇВСЬКИЙ ВІТАМІННИЙ ЗАВОД», Україна, номер реєстраційного посвідчення UA/5273/01/01», позицію 23 «БЕТАГІСТИН-КВ, таблетки по 16 мг по 10 таблеток у блістері; по 3 блістери в пачці, виробник АТ «КИЇВСЬКИЙ ВІТАМІННИЙ ЗАВОД», Україна, номер реєстраційного посвідчення UA/5273/01/02» та позицію 24 «БЕТАГІСТИН-КВ, таблетки по 24 мг по 10 таблеток у блістері; по 3 блістери в пачці, виробник АТ «КИЇВСЬКИЙ ВІТАМІННИЙ ЗАВОД», Україна, номер реєстраційного посвідчення UA/5273/01/03».

У зв’язку з цим позиції двадцять п’яту — двісті двадцять сьому вважати відповідно позиціями двадцять другою — двісті двадцять четвертою.

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Ілика Р.Р.

 

Заступник Міністра О. Стефанишина

 

PhRMA: Украина — во втором круге неблагонадежных в торговых отношениях

$
0
0

8 февраля Ассоциация исследователей и производителей фармацевтической продукции США (Pharmaceutical Research and Manufacturers of America — PhRMA) настоятельно призвала Управление торгового представителя США (United States Trade Representative — USTR) принять незамедлительные меры для устранения серьезных и растущих ограничений доступа к рынкам и нарушений интеллектуальной собственности на некоторых зарубежных рынках.

В своем представлении к ежегодному Специальному отчету 301 в адрес Канцелярии американского торгового представительства PhRMA призвала администрацию Трампа считать Канаду, Японию, Корею и Малайзию «приоритетными странами» (Priority foreign countries) по причине наличия особо обременительных и вопиющих ограничительных рыночных барьеров и несоблюдения прав интеллектуальной собственности. В перечень стран для приоритетного наблюдения (Priority watching list) включили Индию, Индонезию, Таиланд, Россию, Турцию, Украину, Аргентину, Бразилию, Чили, Колумбию, Алжир, Саудовскую Аравию. В список стран, за которыми надо наблюдать (Watching list): Австралию, Европейский Союз, Великобританию, Мексику, Египет, Перу, Объединенные Арабские Эмираты.

«Когда зарубежные страны устанавливают торговые барьеры и не ценят новые изобретения, они угрожают производству и рабочим местам в США, — отметил старший вице-президент PhRMA по международной адвокатуре Брайан Тухи (Brian Toohey). — Агрессивный контроль цен в Канаде, Японии, Корее и многих других странах ставит под угрозу американский экспорт и ограничивает доступ к новым лекарствам».

«Американские пациенты не должны нести бремя оплаты глобальных инноваций, — добавил Б. Тухи. — Соединенные Штаты должны использовать все доступные инструменты в переговорах с зарубежными странами, чтобы открыть рынки и создать равные условия для американских биофармацевтических инноваторов с теми 4,7 млн рабочих мест, которые они поддерживают по всей стране».

PhRMA также призвала такие страны, как Малайзия, Индонезия, Чили и Колумбия, не нарушать патенты на новые лекарства. Радикальная мера, известная как «принудительное лицензирование», создает значительную неопределенность для биофармацевтических инноваторов и наносит вред пациентам, подрывая стимулы для будущих исследований.

«Малайзия и другие правительства пытаются принести пользу своим собственным отечественным компаниям, экспроприируя американские изобретения, — подчеркнул Б. Тухи. — Торговые представители США должны содействовать эффективной защите прав интеллектуальной собственности за рубежом и гарантировать, что принудительное лицензирование не станет инструментом национальной промышленной политики».

Срочного решения требуют проблемы в следующих странах:

Канада: несмотря на прогресс в укреплении защиты интеллектуальной собственности посредством успешного заключения соглашения между США, Мексикой и Канадой (USMCA), предлагаемые правила ценообразования на запатентованные лекарственные средства в Канаде значительно подорвут практические выгоды от обязательств Канады в области торговли и создадут неопределенность для пациентов. Так, ограничен верхний предел стоимости лекарственных средств, приобретаемых для нужд общественного здравоохранения, причем в своих драконовских мерах Канада ориентируется на более бедные страны, указано в отчете.

Япония: новые правила ценообразования, охватывающие запатентованные лекарственные средства, и сомнительные оценки технологий здравоохранения дискриминируют в ценовом отношении препараты, разработанные за пределами Японии, что не соответствует международным нормам и передовой практике. Эти правила разрабатываются с минимальными участием заинтересованных сторон и прозрачностью и значительно подрывают соответствующую ценность интеллектуальной собственности родом из США.

Корея: после новых обязательств, взятых в ходе пересмотра соглашения о свободной торговле между США и Кореей (KORUS) Корея продолжала серьезно девальвировать инновационные лекарства, разработанные американскими компаниями, вопреки своим обязательствам KORUS и духу пересмотра.

Малайзия: правительство Малайзии подвергло принудительному лицензированию продукт, защищенный патентом. Это неоправданное и необоснованное действие подрывает жизнеспасающую инновационную экосистему.

Украина в этом отчете упомянута сразу за Индией как внедряющая законодательство, ограничивающее патентоспособность новых форм и способов применения. Кроме этого, наша страна упомянута в контексте принудительного лицензирования. Такие лицензии, поясняет PhRMA, выдают некоторые страны, включая Индию, Индонезию, Россию и Малайзию, позволяя местным компаниям производить, использовать, продавать или импортировать некоторые запатентованные лекарственные средства без согласия правообладателя. Другие страны, включая Китай, Колумбию, Сальвадор, Перу, Турцию, Украину и Вьетнам, приняли или собираются принять правила, законы или постановления, поощряющие или разрешающие выдавать такие лицензии по своему усмотрению.

Справка. В соответствии с Законом о торговле 1974 г. в ежегодном Специальном отчете 301 указываются зарубежные страны, которые отказывают в адекватной и эффективной защите интеллектуальной собственности или справедливом и равноправном доступе на рынки для товаров США.

По материалам www.phrma.org

Риск кровотечений ниже на фоне апиксабана? Производитель ривароксабана оценит риск вместе с ЕМА

$
0
0

Предварительные результаты исследования его авторы трактуют как свидетельство меньшего риска крупных кровотечений при приеме апиксабана по сравнению с ривароксабаном и дабигатраном. Такие выводы содержатся в опубликованной реферативной информации.

6 февраля Исследовательская сеть по фармакоэпидемиологии и фармаконадзору, — академическая общественная организация, координатором которой является Университет Утрехта (Universiteit Utrecht), Нидерланды, опубликовала итоги работы по проекту, поддержанному Европейским агентством по лекарственным средствам (European Medicines Agency — ЕМА), в соответствии с рамочным контрактом по услугам № EMA/2015/27/PH.

Риск крупных кровотечений на фоне приема апиксабана представляется меньшим

Целью данного фармакоэпидемиологического исследования является изучение риска крупных кровотечений при пероральном приеме прямых антикоагулянтов (Direct Oral Anticoagulants — DOAC) в реальных условиях на основании 8 электронных медицинских электронных баз из 6 стран ЕС.

Согласно опубликованной реферативной информации меньше желудочно-кишечных кровотечений было отмечено при приеме апиксабана (Eliquis®), по сравнению с ривароксабаном (Xarelto®) и дабигатраном (Pradaxa®). Производитель ривароксабана, компания «Bayer», отреагировала на замечанием о том, что лекарства нельзя сравнивать только на основе данных об их безопасности.

В четыре когорты исследования было включено всего 251 719 пациентов (средний возраст ~ 75 лет, доля женщин — от 41,3 до 54,3%), при этом риск развития крупных кровотечений при приеме DOAC по сравнению с другими антикоагулянтами (OAC) колебался от 0,84 (95% ДИ: 0,79–0,90) в Дании до 1,13 (95% ДИ: 1,02–1,25) в Великобритании.

После стратификации согласно типу кровотечений риск желудочно-кишечных был в статистически значимой степени повышен на 48–67% у принимавших дабигатран и на 30–50% — ривароксабан, по сравнению с принимавшими OAC, во всех базах данных, кроме датской. Риск этого же события был ниже на 20% в статистически значимой степени (Германия, Дания) или в не значимой (Испания, Великобритания) при приеме апиксабана по сравнению с OAC. Частота внутричерепных кровотечений была ниже во всех четырех когортах, за исключением повышенного риска при приема ривароксабана в Великобритании (скорректированный риск 2,37, 95% ДИ 1,19–4,71).

Авторы исследования сделали вывод: изучение частоты больших кровотечений на фоне приема апиксабана по сравнению с приемом OAC, продемонстрировало отсутствие повышенного риска желудочно-кишечных кровотечений по данным из всех источников и, как представляется, — сниженный риск крупных кровотечений по сравнению с дабигатраном и ривароксабаном.

За 5 лет количество принимающих апиксабан увеличилось в 5 раз

Еще одной целью исследования была оценка частоты применения DOAC при неклапанной фибрилляции предсердий в период с 2012–2013 гг. (для апиксабана — 2013–2014 гг.) по 2014–2015 гг. Установлено, что количество новых пациентов, использующих DOAC, за исследуемый период увеличилось, в особенности апиксабана (на 554,5%) и ривароксабана (на 80,7%). Самую высокую частоту приема DOAC выявили в Дании и Германии. При этом одновременное назначение противопоказанных лекарств варьировало между базами от 16,4 до 70,5%.

Компания считает, что реферат отражает частное мнение

Ответ на опубликованное резюме исследования компания «Bayer» представила не следующий же день, 7 февраля. Хоть ЕМА и уполномочило провести это обсервационное исследование, по данным страховых компаний, его резюме выражает мнение авторов и не может быть истолковано как позиция или заключение EMA или одной из ее комиссий и рабочих групп. Те данные по безопасности ривароксабана, что включены в реферативную информацию, полностью совпадают с данными рандомизированных контролируемых клинических исследований и исследований применения препарата в реальных условиях.

Важно отметить, что в настоящее время только ограниченные данные безопасности из этого исследования общедоступны. EMA в настоящее время оценивает результаты исследования и, как ожидается, опубликует их в текущем году, сообщает компания.

Компания также сожалеет, что в анализ не были включены данные об эффективности или приверженности: «Невозможно сравнивать различные препараты, основываясь исключительно на данных об их безопасности, без учета эффективности и приверженности. Дело в том, что если антикоагулянт не принимают вовсе или используют слишком низкие дозы, частота кровотечений ниже, но риск тромботических явлений, таких как ишемические инсульты, — выше. Кроме того, как отмечено в заявлении «Bayer», в анализе следует учитывать характеристики популяций пациентов, так как при тяжелой и множественной патологии риск инсульта и кровотечений выше, чем у пациентов с длительно текущими нетяжелыми заболеваниями. Компания намерена тесно сотрудничать с ЕМА в оценке результатов исследования.

Крупные кровотечения не проходят незамеченными, пишет «Deutsche apotheker zeitung», а вот если пациенты, напуганные дошедшей до них информацией, неправильно интерпретируют ее и перестанут принимать антикоагулянты или будут использовать более низкие дозы, повысившийся риск тромбоза не проявит себя немедленно. То есть пациенты не обязательно чувствуют себя хуже, если не принимают антикоагулянт до тех пор, пока не случится инсульт или легочная эмболия.

Фармацевты играют важную роль в объяснении пациентам необходимости антикоагулянтной терапии. Столь же серьезно следует отнестись к вопросам совместимости лекарственных средств между собой.

По материалам www.encepp.eu; www.gesundheit.bayer.de; www.deutsche-apotheker-zeitung.de

На Харківщині досліджують напруженість імунітету проти кору

$
0
0

Харківська обласна державна адміністрація власним коштом забезпечила бюджет обласного лабораторного центру для проведення лабораторного дослідження на напруженість імунітету проти кору та пропонує жителям Харківщини зробити даний аналіз втричі дешевше, ніж у приватних лабораторіях чи клініках. Вартість аналізу становить 47 грн., його здали вже 1,5 тис. осіб.

Завідувач кафедри імунології і мікробіології Харківської медичної академії післядипломної освіти Андрій Волянський на своїй сторінці в соціальній мережі ділиться результатами обробки зазначеного аналізу школярів і вчителів однієї з харківських гімназій. Так, з 514 обстежених дітей у 491 є захисні концентрації антитіл, відповідно, виявилося, що лише у 23 дітей (4,5%) вони відсутні. З них 5 дітей, за словами батьків, отримали 2 дози трьохкомпонентної вакцини від кору, 2 дітей — 1 дозу, 2 дітей не мали щеплення, стосовно ще 14 дітей їх батьки не змогли надати відповідну інформацію. Таким чином, аналіз на напруженість імунітету проти кору дозволяє прийняти рішення щодо необхідності проведення щеплення.

За даними Управління охорони здоров’я Харківської обласної державної адміністрації, хоча від вказаної хвороби у Харківській обл. не зареєстровано випадків смертності, але тільки з початку 2019 р. зафіксовано 394 нових випадки захворювання на кір. У той же час за весь минулий рік таких випадків було всього 627. При цьому переважну кількість хворих становлять саме дорослі, яких більше половини (60,2%). Серед захворілих переважна кількість харківчан (61,6%) не були вакциновані.

Також фахівці Управління активізували роботу щодо уточнення кількості громадян, які підлягають щепленню проти кору за епідемічними показаннями та громадян до 30 років. Наприклад, наразі наявна інформація щодо 8 тис. харківчан, з яких майже 3 тис. вже отримали щеплення.

За матеріалами kharkivoda.gov.ua

КМДА попереджає про шахрайство з продажем ліків по телефону

$
0
0

До Департаменту соціальної політики Київської міської державної адміністрації (КМДА) почали надходити скарги від громадян, які сплатили грошові кошти телефонним шахраям за неіснуючі ліки.

Пенсіонерам телефонують особи, які представляються працівниками Головного управління соціального захисту населення м. Київ і пропонують придбати різні лікарські засоби зі знижкою в розмірі 80%.

Так, громадяни скаржилися на те, що після оплати жодних ліків не отримали, при цьому заявниками було сплачено суми від 50 до 100 тис. грн., які вони тепер вимагають повернути.

Департамент офіційно інформує про те, що він ніколи не здійснював і не здійс­нює продаж ліків, а також не надає знижки на будь-які товари чи послуги. Громадян просять бути уважними та поінформованими й не перераховувати кошти невідомим особам.

Дзвінки від шахраїв надходять з наступних номерів тел.: (056) 785-69-92, (092) 222-36-37.

За матеріалами kyivcity.gov.ua

З 8 лютого МІС та АІС можуть подавати заявки на тестування відповідності розробленого функціоналу вимогам ЦБД

$
0
0

До уваги розробників медичних інформаційних систем та аптечних інформаційних систем! ДП «Електронне здоров’я» — адміністратор центральної бази даних (ЦБД) системи eHealth, повідомляє, що з 8 лютого 2019 р. всі медичні інформаційні системи (МІС) та автоматизовані інформаційні системи (АІС) можуть подавати свої заявки на тестування відповідності розробленого функціоналу вимогам ЦБД.

ДП «Електронне здоров’я» розробило покрокову інструкцію, з якою ви можете ознайомитися за посиланням: bit.ly/2SorbsA.

Документи, що регламентують ці процеси, розроблені ДП «Електронне здоров’я» та затверджені Національною службою здоров’я України: bit.ly/2DmcY4J.

За матеріалами ehealth.gov.ua

Интересная информация для Вас:

Проект наказу МОЗ України «Про внесення змін до наказів Міністерства охорони здоров’я України від 19 липня 2005 року № 360 та від 29 грудня 2016 року № 1423»

$
0
0

ПОВІДОМЛЕННЯ
про оприлюднення проекту наказу Міністерства охорони здоров’я України «Про внесення змін до наказів Міністерства охорони здоров’я України від 19 липня 2005 року № 360 та від 29 грудня 2016 року № 1423»

Міністерство охорони здоров’я України пропонує для публічного обговорення проект наказу Міністерства охорони здоров’я України «Про внесення змін до наказів Міністерства охорони здоров’я України від 19 липня 2005 року № 360 та від 29 грудня 2016 року № 1423» (далі — проект).

Проект наказу був розроблений на виконання пункту 5 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення».

Проект та супровідні документи до проекту оприлюднені шляхом розміщення на офіційному веб-сайті Міністерства охорони здоров’я України в мережі Інтернет moz.gov.ua.

Пропозиції та зауваження до проекту просимо надсилати до Фармацевтичного директорату Міністерства охорони здоров’я України протягом місяця у письмовому та/або електронному вигляді за адресою: вул. Грушевського, 7, м. Київ, 01601 (e-mail: moz.pharma24@gmail.com, тел.: (044) 200-06-69).

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту наказу Міністерства охорони здоров’я України «Про внесення змін до наказів Міністерства охорони здоров’я України від 19 липня 2005 року № 360 та від 29 грудня 2016 року № 1423»

Мета: врегулювання особливостей виписування та відпуску рецептів в електронній формі через електронну систему охорони здоров’я на лікарські засоби, які підлягають реімбурсації, приведення законодавства у відповідність до Закону «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення»

1. Підстава розроблення проекту акта

Проект наказу Міністерства охорони здоров’я України «Про внесення змін до наказів Міністерства охорони здоров’я України від 19 липня 2005 року № 360 та від 29 грудня 2016 року № 1423» (далі — проект наказу) розроблено на виконання пункту 5 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення».

2. Обґрунтування необхідності прийняття акта

Закон України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» заклав основи реформи фінансування охорони здоров’я в Україні. Згідно з цим законом держава гарантує оплату надання необхідних пацієнтам медичних послуг та лікарських засобів належної якості за рахунок коштів Державного бюджету України за програмою медичних гарантій.

Відповідно до пункту 5 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» до 31 грудня 2019 року реімбурсація здійснюється для визначеного Кабінетом Міністрів України переліку медичних станів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, а з 1 січня 2020 року запроваджується реімбурсація лікарських засобів, передбачених програмою медичних гарантій.

Реформа охорони здоров’я передбачає оптимізацію та раціоналізацію процесу відшкодування вартості лікарських засобів, відпущених пацієнтам, яка наразі реалізується через програму «Доступні ліки», а з квітня 2019 року почне реалізуватися шляхом реімбурсації вартості лікарських засобів Національною службою здоров’я України для переліку станів та у порядку, визначених Кабінетом Міністрів України, для чого потрібно внести зміни у відповідні накази МОЗ

Важливим елементом нової програми реімбурсації буде використання електронних рецептів, виписаних в електронній системі охорони здоров’я (далі — система), що починаючи з квітня 2019 року повністю замінять собою паперові рецепти. Лікарські засоби для реімбурсації виписуватимуть лікарі, яких пацієнти обрали за декларацією про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу (далі — лікар ПМД).

Порядок виписування рецептів в електронній формі на лікарські засоби, які підлягають реімбурсації, в електронній системі охорони здоров’я запроваджується проектом наказу.

3. Суть проекту акта

Проектом наказу пропонується встановити особливості виписування рецептів в електронній формі через електронну систему охорони здоров’я, а саме:

рецепти на реімбурсацію будуть виписуватись тільки лікарями ПМД через електронну систему охорони здоров’я з повідомленням пацієнту коду рецепту та номеру підтвердження;

при хронічному захворюванні пацієнт зможе звернутись за випискою рецепту за телефоном;

встановлюються правила виписки повторних рецептів на лікарські засоби з однаковою міжнародною непатентованою назвою;

встановлюються особливості анулювання рецептів на реімбурсацію.

Норми наказу № 360 також приводяться у відповідність до Закону України «Про електронні довірчі послуги» в частині накладення електронного підпису.

Крім того, проектом наказу для забезпечення узгодженості нормативно-правових актів та дотримання вимог законодавчої техніки планується внести зміни до деяких наказів МОЗ.

4. Правові аспекти

Проект наказу був розроблений на виконання пункту 5 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення».

5. Фінансово-економічне обґрунтування

Додаткових витрат з Держаних бюджету України на реалізацію наказу не передбачається.

6. Прогноз впливу

Очікуваний вплив реалізації акта на ринкове середовище, забезпечення прав та інтересів суб’єктів господарювання, громадян і держави

Проект наказу є регуляторним актом. Аналіз регуляторного впливу додається. Впровадження електронних рецептів за програмою реімбурсації сприятиме оперативному обміну інформацією, обліку виписаних рецептів та відпущених лікарських засобів та підвищить доступність лікарських засобів, що є одним із пріоритетних завдань держави.

Очікуваний вплив реалізації акта на розвиток регіонів

Проект наказу прямо не стосується питання розвитку адміністративно-територіальних одиниць та не вирішує концептуальні проблеми розвитку регіонів.

Очікуваний вплив реалізації акта на ринок праці

У проекті наказу відсутні правила і процедури, які можуть прямо впливати на ринок праці.

Очікуваний вплив реалізації акта на громадське здоров’я

Проект наказу не справляє вплив на громадське здоров’я.

Очікуваний вплив реалізації акта на екологію та навколишнє природне середовище

Проект наказу не матиме влив на екологію та навколишнє природне середовище.

Прогноз впливу реалізації проекту наказу на ключові інтереси заінтересованих сторін додається.

7. Позиція заінтересованих сторін

Проект наказу не стосується соціально-трудової сфери та не стосується прав осіб з інвалідністю.

Проект наказу не стосується сфери наукової та науково-технічної діяльності, тому не потребує погодження з Науковим комітетом Національної ради з питань розвитку науки і технологій.

Проект наказу не стосується питань розвитку адміністративно-територіальних одиниць та не вирішує концептуальні проблеми розвитку регіонів, а тому не потребує погодження з місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

8. Громадське обговорення

Проект акта оприлюднений на офіційному веб-сайті МОЗ України: moz.gov.ua з метою проведення консультацій з громадськістю.

9. Позиція заінтересованих органів

Проект наказу потребує погодження з Мінекономрозвитку, Держаудитслужбою, Держлікслужбою, Держспецзв’язком, Державною регуляторною службою України, НСЗУ.

10. Правова експертиза

Проект наказу потребує проведення правової експертизи у Мін’юсті.

11. Запобігання дискримінації

Проект наказу не містить положень, які мають ознаки дискримінації.

Громадська антидискримінаційна експертиза не проводилась.

111 . Відповідність принципу забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків

У проекті акта відсутні положення, які порушують принцип забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків. Проект акта не здійснюватиме гендерного впливу.

12. Запобігання корупції

Проект наказу не містить положень, які містять ознаки корупційних ризиків.

Громадська антикорупційна експертиза не проводилась.

13. Прогноз результатів

Очікувані результати від впровадження проекту наказу:

зменшення часу на виписку рецептів на реімбурсацію в електронній формі через електронну систему охорони здоров’я;

можливість виписування рецептів на лікарські засоби за програмою реімбурсації без особистого прийому у разі наявності у пацієнта затяжного або хронічного захворювання;

оперативний обмін інформацією про потребу пацієнтів у лікарських засобах, відповідно до виписаних рецептів на реімбурсацію.

Заступник Міністра з питань європейської інтеграціїО. Стефанишина

ПРОГНОЗ ВПЛИВУ
реалізації акта на ключові інтереси заінтересованих сторін

1. Суть проекту акта. Прийняття проекту акта дозволить спростити процедури виписування та реєстрації відпуску рецептів на лікарські засоби, які підлягають реімбурсації, лікарями, які надають первинну медичну допомогу через електронну систему охорони здоров’я.

2. Вплив на ключові інтереси усіх заінтересованих сторін

Заінтересована сторона Ключовий інтерес Очікуваний вплив на ключовий інтерес із зазначенням передбачуваної динаміки змін основних показників Пояснення (чому саме реалізація акта призведе до очікуваного впливу)
Короткостроковий вплив Середньостроковий вплив
Національна служба здоров’я України Підвищення рівня прозорості використання бюджетних коштів на реімбурсацію лікарських засобів + В короткостроковій перспективі очікується негативний вплив через необхідність навчання працівників роботі з обліком рецептів в електронній системі охорони здоров’я (далі — система). В середньостроковій перспективі очікується позитивний вплив через значне зменшення часу і витрат на облік рецептів та реімбурсацію вартості лікарських засобів за такими рецептами, наявністю оперативних даних про потребу пацієнтів у лікарських засобах.
Лікарі, які надають первинну медичну допомогу Зменшення часу на виписування рецептів + В короткостроковій перспективі очікується негативний вплив через відчутний дискомфорт від нововведень, оскільки реалізація акта передбачає необхідність навчання лікарів правильно вносити інформацію про рецепти в систему. В середньостроковій перспективі очікується позитивний вплив через значне зменшення часу і витрат на виписування рецептів на реімбурсацію та можливість виписати рецепт хронічним хворим без особистого прийому.
Пацієнти Підвищення доступності лікарських засобів, які підлягають реімбурсації + + В короткостроковій та середньостроковій перспективах очікується позитивний вплив через можливість отримання рецепту у лікаря, який надає первинну медичну допомогу, у тому числі за допомогою засобів комунікації хронічним хворим, без необхідності приходити до лікаря.

Проект

оприлюднений на сайті МОЗ України

08.02.2019 р.

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я
НАКАЗ
Про внесення змін до наказів Міністерства охорони здоров’я України від 19 липня 2005 року № 360 та від 29 грудня 2016 року № 1423

Відповідно до пункту 5 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» та пункту 8 Положення про Міністерство охорони здоров’я України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 267, з метою врегулювання особливостей виписування та відпуску рецептів на лікарські засоби за програмою реімбурсації,

НАКАЗУЮ:

1. Пункт 5 наказу МОЗ України від 19 липня 2005 року № 360 «Про затвердження Правил виписування рецептів на лікарські засоби і вироби медичного призначення, Порядку відпуску лікарських засобів і виробів медичного призначення з аптек та їх структурних підрозділів, Інструкції про порядок зберігання, обліку та знищення рецептурних бланків», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 липня 2005 року за № 782/11062, доповнити абзацом другим такого змісту:

«Установити, що виписування рецептів на лікарські засоби, які підлягають реімбурсації, та реєстрація відпуску таких лікарських засобів здійснюються в електронній формі через електронну систему охорони здоров’я з урахуванням особливостей, встановлених законодавством про електронну систему охорони здоров’я та реімбурсацію.».

2. Затвердити зміни до Правил виписування рецептів на лікарські засоби і вироби медичного призначення, затверджених наказом МОЗ України від 19 липня 2005 року № 360, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 липня 2005 року за № 782/11062:

1) у розділі І:

абзац перший пункту 1 після слова «частково» доповнити словами «крім рецептів на лікарські засоби, які підлягають реімбурсації,»;

абзац шостий пункту 5 викласти у такій редакції:

«Електронний рецепт виписується відповідно до пункту 1 розділу І цих Правил уповноваженою на те в інформаційній (інформаційно-телекомунікаційній) системі суб’єкта господарювання особою шляхом накладення електронного підпису медичного працівника відповідно до законодавства про електронний документообіг та електронні довірчі послуги.»;

2) доповнити новим розділом ІV такого змісту:

«IV. Особливості виписування рецептів на лікарські засоби, які підлягають реімбурсації

1. Рецепти на лікарські засоби, які підлягають реімбурсації, виписуються в електронній формі через електронну систему охорони здоров’я з дотриманням вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг (далі — Рецепт на реімбурсацію). У разі закінчення коштів бюджетного асигнування на програму відшкодування вартості лікарських засобів для лікування окремих захворювань (реімбурсацію), встановлених кошторисом на відповідний місяць, виписка рецептів на реімбурсацію призупиняється до початку наступного місяця.

2. Виписати Рецепт на реімбурсацію має право лікар, якого пацієнт (його законний представник) обрав за декларацією про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу (далі — лікар, який надає ПМД), у встановленому законодавством порядку.

3. У разі наявності хронічного або затяжного захворювання, або необхідності продовження лікування за попередньо встановленим діагнозом та схемою лікування, при зверненні пацієнта засобами телекомунікаційного зв’язку лікар, який надає ПМД, має право виписати Рецепт на реімбурсацію без необхідності проведення особистого прийому такого пацієнта.

4. Після виписки рецепта пацієнту надається інформація про номер рецепта на реімбурсацію та код підтвердження в письмовій формі або засобами телекомунікаційного зв’язку.

5. Новий Рецепт на реімбурсацію лікарського засобу з однаковою міжнародною непатентованою назвою може бути виписаний не раніше ніж:

за 7 днів до закінчення строку, на який було виписано попередній лікарський засіб, якщо такий строк становить або перевищує 21 день;

за 3 дні до закінчення строку, на який було виписано попередній лікарський засіб, якщо такий строк є меншим за 21 день.

Для цілей цього пункту строк, на який було виписано Рецепт, відраховується від дати накладення електронного підпису на рецепт на реімбурсацію в електронній системі охорони здоров’я.

Рецепти на лікарські засоби, виписані раніше зазначених строків, можуть бути оплачені з інших джерел, не заборонених законом, крім програми реімбурсації.

6. У разі виявлення в електронному рецепті, що виписаний через електронну систему охорони здоров’я, помилки або встановлення порушення порядку виписування, такий Рецепт може бути анульований особами, зазначеними в пункті 1 розділу ІІІ цих Правил, або уповноваженою особою НСЗУ.».

3. Затвердити зміни до Порядку розрахунку граничних оптово-відпускних цін на лікарські засоби на основі референтних цін, затвердженого наказом МОЗ України від 29 грудня 2016 року № 1423, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05 січня 2017 року за № 12/29880:

1) пункт 2 викласти у такій редакції:

«2. Дія цього Порядку поширюється на зареєстровані в Україні готові лікарські засоби, які закуповуються та/або вартість яких відшкодовується, що включені до Переліку міжнародних непатентованих назв лікарських засобів, затвердженого Кабінетом Міністрів України (далі — Перелік МНН).»;

2) абзац перший пункту 5 викласти у такій редакції:

«5. НСЗУ розраховує граничну оптово-відпускну ціну лікарської форми для лікарського засобу з Переліку МНН за такими етапами:»;

3) пункт 6 викласти у такій редакції:

4. «6. МОЗ веде реєстр граничних оптово-відпускних цін на лікарські засоби в електронному вигляді, який оприлюднюється на його офіційному веб-сайті (moz.gov.ua) за формою, наведеною у додатку до цього Порядку, на підставі розрахунків, наданих НСЗУ.»

5. Фармацевтичному директорату забезпечити подання цього наказу в установленому законодавством порядку на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

6. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Ілика Р.Р.

7. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

Заступник Міністра з питань європейської інтеграціїО. Стефанишина

ПОРІВНЯЛЬНА ТАБЛИЦЯ
до Проекту Наказу Міністерства охорони здоров’я України «Про затвердження змін до деяких наказів Міністерства охорони здоров’я України»

Зміст положення чинного законодавства Зміст положення проекту
Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 19 липня 2005 року № 360 «Про затвердження Правил виписування рецептів на лікарські засоби і вироби медичного призначення, Порядку відпуску лікарських засобів і виробів медичного призначення з аптек та їх структурних підрозділів, Інструкції про порядок зберігання, обліку та знищення рецептурних бланків», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20 липня 2005 року за № 782/11062 (Офіційний вісник України, 2017 р., № 64, ст. 1933)
5. Установити, що застосування рецептурних бланків № 1 (ф-1), форма яких наведена у додатку 1 до Правил виписування рецептів на лікарські засоби і вироби медичного призначення, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я від 19 липня 2005 року № 360, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20 липня 2005 року за № 782/11062, та які використовувались до дати набрання чинності наказом Міністерства охорони здоров’я від 16 лютого 2017 року № 153, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13 березня 2017 року за № 344/30212, дозволяється до їх повного використання.

Положення відсутнє

5. Установити, що застосування рецептурних бланків № 1 (ф-1), форма яких наведена у додатку 1 до Правил виписування рецептів на лікарські засоби і вироби медичного призначення, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я від 19 липня 2005 року № 360, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20 липня 2005 року за № 782/11062, та які використовувались до дати набрання чинності наказом Міністерства охорони здоров’я від 16 лютого 2017 року № 153, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13 березня 2017 року за № 344/30212, дозволяється до їх повного використання.

Установити, що виписування рецептів на лікарські засоби, які підлягають реімбурсації, та реєстрація відпуску таких лікарських засобів здійснюються в електронній формі через електронну систему охорони здоров’я з урахуванням особливостей, встановлених законодавством про електронну систему охорони здоров’я та реімбурсацію.

Правила виписування рецептів на лікарські засоби і вироби медичного призначення, затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я України від 19 липня 2005 року № 360, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 липня 2005 року за № 782/11062 (Офіційний вісник України, 2005 р., № 29, ст.1745; 2011 р., № 91, ст. 3320; 2017 р., № 64, ст. 1933, № 28, ст. 829; 2018 р., № 39, ст. 1385)
І. Загальні вимоги до виписування рецептів на лікарські засоби і вироби медичного призначення

1. Рецепти на лікарські засоби і вироби медичного призначення (далі — Рецепти) виписуються лікарями суб’єктів господарювання, які провадять господарську діяльність з медичної практики (далі — суб’єкт господарювання), згідно із лікарськими спеціальностями, за якими провадиться медична практика відповідно до отриманої ліцензії, та відповідно до лікарських посад (далі — медичні працівники). Рецепти на лікарські засоби, вироби медичного призначення, які відпускаються на пільгових умовах, безоплатно чи з доплатою або вартість яких підлягає державному відшкодуванню (повністю або частково), дозволяється виписувати медичним працівникам суб’єктів господарювання, які провадять медичну практику, за узгодженням зі структурними підрозділами охорони здоров’я місцевих державних адміністрацій.

І. Загальні вимоги до виписування рецептів на лікарські засоби і вироби медичного призначення

1. Рецепти на лікарські засоби і вироби медичного призначення (далі — Рецепти) виписуються лікарями суб’єктів господарювання, які провадять господарську діяльність з медичної практики (далі — суб’єкт господарювання), згідно із лікарськими спеціальностями, за якими провадиться медична практика відповідно до отриманої ліцензії, та відповідно до лікарських посад (далі — медичні працівники). Рецепти на лікарські засоби, вироби медичного призначення, які відпускаються на пільгових умовах, безоплатно чи з доплатою або вартість яких підлягає державному відшкодуванню (повністю або частково), крім рецептів на лікарські засоби, які підлягають реімбурсації, дозволяється виписувати медичним працівникам суб’єктів господарювання, які провадять медичну практику, за узгодженням зі структурними підрозділами охорони здоров’я місцевих державних адміністрацій.

5.

Електронний рецепт виписується відповідно до пункту 1 цього розділу уповноваженою на те в інформаційній (інформаційно-телекомунікаційній) системі суб’єкта господарювання особою і підписується електронним цифровим підписом з використанням посиленого сертифіката відкритого ключа за допомогою надійного засобу електронного цифрового підпису.

5.

Електронний рецепт виписується відповідно до пункту 1 розділу І цих Правил уповноваженою на те в інформаційній (інформаційно-телекомунікаційній) системі суб’єкта господарювання особою шляхом накладення електронного підпису медичного працівника відповідно до законодавства про електронний документообіг та електронні довірчі послуги.

Розділ відсутній

IV. Особливості виписування рецептів на лікарські засоби, які підлягають реімбурсації

1. Рецепти на лікарські засоби, які підлягають реімбурсації, виписуються в електронній формі через електронну систему охорони здоров’я з дотриманням вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг (далі — Рецепт на реімбурсацію). У разі закінчення коштів бюджетного асигнування на програму відшкодування вартості лікарських засобів для лікування окремих захворювань (реімбурсацію), встановлених кошторисом на відповідний місяць, виписка рецептів на реімбурсацію призупиняється до початку наступного місяця.

2. Виписати Рецепт на реімбурсацію має право лікар, якого пацієнт (його законний представник) обрав за декларацією про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу (далі — лікар, який надає ПМД), у встановленому законодавством порядку.

3. У разі наявності хронічного або затяжного захворювання, або необхідності продовження лікування за попередньо встановленим діагнозом та схемою лікування, при зверненні пацієнта засобами телекомунікаційного зв’язку лікар, який надає ПМД, має право виписати Рецепт на реімбурсацію без необхідності проведення особистого прийому такого пацієнта.

4. Після виписки рецепта пацієнту надається інформація про номер рецепта на реімбурсацію та код підтвердження в письмовій формі або засобами телекомунікаційного зв’язку.

5. Новий Рецепт на реімбурсацію лікарського засобу з однаковою міжнародною непатентованою назвою може бути виписаний не раніше ніж:
за 7 днів до закінчення строку, на який було виписано попередній лікарський засіб, якщо такий строк становить або перевищує 21 день;
за 3 дні до закінчення строку, на який було виписано попередній лікарський засіб, якщо такий строк є меншим за 21 день.

Для цілей цього пункту строк, на який було виписано Рецепт, відраховується від дати накладення електронного підпису на рецепт на реімбурсацію в електронній системі охорони здоров’я.
Рецепти на лікарські засоби, виписані раніше зазначених строків, можуть бути оплачені з інших джерел, не заборонених законом, крім програми реімбурсації.6. У разі виявлення в електронному рецепті, що виписаний через електронну систему охорони здоров’я, помилки або встановлення порушення порядку виписування, такий Рецепт може бути анульований особами, зазначеними в пункті 1 розділу ІІІ цих Правил, або уповноваженою особою НСЗУ.
Порядок розрахунку граничних оптово-відпускних цін на лікарські засоби на основі референтних цін, затверджений наказом Міністерства охорони здоров’я України від 29 грудня 2016 року № 1423, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 05 січня 2017 р. за № 12/29880 (Офіційний вісник України, 2017 р., № 2, ст. 53, № 25, ст. 729; 2018 р., № 52, ст. 1856)
2. Дія цього Порядку поширюється на зареєстровані в Україні готові лікарські засоби, які закуповуються та/або вартість яких відшкодовується, що включені до Переліку міжнародних непатентованих назв лікарських засобів, наведеного у додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 09 листопада 2016 року № 863 «Про запровадження відшкодування вартості лікарських засобів» (далі — Перелік МНН). 2. Дія цього Порядку поширюється на зареєстровані в Україні готові лікарські засоби, які закуповуються та/або вартість яких відшкодовується, що включені до Переліку міжнародних непатентованих назв лікарських засобів, затвердженого Кабінетом Міністрів України (далі — Перелік МНН).
5. Гранична оптово відпускна ціна лікарської форми для лікарського засобу з Переліку МНН розраховується за такими етапами: 5. НСЗУ розраховує граничну оптово-відпускну ціну лікарської форми для лікарського засобу з Переліку МНН за такими етапами:
6. МОЗ веде реєстр граничних оптово-відпускних цін на лікарські засоби у електронному вигляді, який оприлюднюється на його офіційному веб-сайті (moz.gov.ua) за формою, наведеною у додатку до цього Порядку. 6. МОЗ веде реєстр граничних оптово-відпускних цін на лікарські засоби у електронному вигляді, який оприлюднюється на його офіційному веб-сайті (moz.gov.ua) за формою, наведеною у додатку до цього Порядку, на підставі розрахунків, наданих НСЗУ.

Заступник Міністра з питань європейської інтеграціїОльга Стефанишина

АНАЛІЗ РЕГУЛЯТОРНОГО ВПЛИВУ
до проекту наказу Міністерства охорони здоров’я України «Про внесення змін до наказів Міністерства охорони здоров’я України від 19 липня 2005 року № 360 та від 29 грудня 2016 року № 1423»

І. Визначення проблеми

Станом на сьогодні є необхідність переглянути та оновити законодавство з метою врегулювання особливостей виписування та відпуску рецептів на лікарські засоби за програмою реімбурсації в електронній формі, оскільки наразі існують такі проблеми у цій сфері:

наразі не врегульована виписка та реєстрація відпуску рецептів в електронній системі охорони здоров’я;

відсутність систематизованої інформації про виписані препарати пацієнтам, що унеможливлює ефективне планування витрат у державному бюджеті на реімбурсацію лікарських засобів;

витрачання великої кількості часу на виписування паперових рецептів на лікарські засоби, вартість яких підлягає відшкодуванню;

відсутність можливості у пацієнта із затяжним або хронічним захворюванням отримати рецепт без візиту до лікуючого лікаря;

відсутність у розпорядника бюджетних коштів можливості анулювати рецепт, виписаний в електронній системі охорони здоров’я, у разі виявлення у такому рецепті помилки або встановлення порушення порядку його виписування.

Закон України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» від 19 жовтня 2017 року № 2168-VIII (далі — Закон № 2168-VIII) заклав основи медичної реформи в Україні. Він передбачає фінансування надання медичних послуг та лікарських засобів, наданих пацієнтам, в рамках програми медичних гарантій Національною службою здоров’я України. Закон № 2168-VIII визначає державні фінансові гарантії надання необхідних пацієнтам медичних послуг та лікарських засобів належної якості за рахунок коштів Державного бюджету України за програмою медичних гарантій, стратегічне замовлення яких для населення здійснює Національна служба охорони здоров’я України. Так, Закон № 2168-VIII закладає новий принцип фінансування медичних послуг та лікарських засобів в Україні «гроші ходять за пацієнтом».

Відповідно до Концепції реформи фінансування системи охорони здоров’я, затвердженої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2016 р. № 1013-р, пропонована модернізація існуючої системи фінансування медичної галузі є радикальною, тому передбачені нею зміни мають здійснюватися поступово. Запровадження нової моделі передбачається здійснити трьома етапами, повна реалізація яких очікується до 2020 року.

Разом з іншим, реформа охорони здоров’я передбачає оптимізацію та раціоналізацію процесу відшкодування вартості лікарських засобів, відпущених пацієнтам, яка наразі реалізується через програму «Доступні ліки», яка з квітня 2019 року має фінансуватися через Національну службу здоров’я України за допомогою програми реімбурсації. Важливим елементом нової програми реімбурсації буде використання електронних рецептів, виписаних в електронній системі охорони здоров’я (далі — система), що повністю замінять собою паперові рецепти. Закон заклав основи реформи фінансування охорони здоров’я в Україні. Згідно із Законом № 2168-VIII держава гарантує оплату надання необхідних пацієнтам медичних послуг та лікарських засобів належної якості за рахунок коштів Державного бюджету України за програмою медичних гарантій. З метою підвищення статусу лікарів, які надають первинну медичну допомогу, та спонукання пацієнтів звертатись до лікарів у разі хвороби, лікарські засоби для реімбурсації виписуватимуть лікарі, яких пацієнти обрали за декларацією про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу (далі — лікар ПМД).

Можливість виписування рецептів в електронній формі була запроваджена наказом МОЗ України «Про внесення змін до наказу МОЗ України від 19.07.2005 № 360» від 22 травня 2009 року № 351, але для рецептів на лікарські засоби, які підлягають реімбурсації, потрібне закріплення особливостей їх виписування та реєстрації відпуску в електронній системі охорони здоров’я.

Впровадження електронних рецептів від лікарів ПМД сприятиме оперативному обміну інформацією стосовно потреби пацієнтів у лікарських засобах та підвищить доступність лікарських засобів, що є одним із пріоритетних завдань держави.

Основні групи, на які проблема чинить вплив:

Групи (підгрупи) Так Ні
Громадяни +
Держава +
Суб’єкти господарювання (у тому числі суб’єкти малого підприємництва) +

Врегулювання зазначених проблемних питань не може бути здійснено за допомогою:

ринкових механізмів, оскільки такі питання регулюються виключно нормативно-правовими актами;

діючих регуляторних актів, оскільки чинним законодавством порушені питання не врегульовані.

ІІ. Цілі державного регулювання

Основними цілями державного регулювання є:

запровадження можливості виписувати рецепти на реімбурсацію в електронній формі через електронну систему охорони здоров’я;

створення можливості виписувати рецепти дистанційно для пацієнтів із хронічними та затяжними хворобами;

забезпечення Національній службі здоров’я України можливості анулювати електронний рецепт на реімбурсацію у разі виявлення помилок при його виписуванні або порушенні порядку виписування такого рецепта.

ІІІ. Визначення та оцінка альтернативних способів досягнення цілей

1. Визначення альтернативних способів

Вид альтернативи Опис альтернативи
Альтернатива 1.
Збереження ситуації, яка існує на цей час.
Не забезпечує досягнення цілей державного регулювання, передбачених у розділі ІІ аналізу.
Альтернатива 2.
Внести зміни до правил виписування рецептів на лікарські засоби
Ця альтернатива відповідатиме Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення».
Також ця альтернатива сприятиме:
зменшенню часу на виписку рецептів на реімбурсацію в електронній формі через електронну систему охорони здоров’я;
можливості виписувати рецепти на лікарські засоби за програмою реімбурсації без особистого прийому у разі наявності у пацієнта затяжного або хронічного захворювання;
оперативному обміну інформацією про потребу пацієнтів у лікарських засобах, відповідно до виписаних рецептів на реімбурсацію.

2. Оцінка вибраних альтернативних способів досягнення цілей

Оцінка впливу на сферу інтересів держави

Вид альтернативи Вигоди Витрати
Альтернатива 1. Відсутні Відсутні
Альтернатива 2. Альтернатива призведе до:
оперативного обміну інформацією про потребу пацієнтів у лікарських засобах, відповідно до виписаних рецептів на реімбурсацію;
можливості централізованого збору та аналізу інформації про виписані рецепти для подальшого ефективного фінансового планування витрат держави на ремібурсацію.
Відсутні.

У Державному бюджеті України на 2019 рік за КПКВ 2308040 на програму«Відшкодування вартості лікарських засобів для лікування окремих захворювань» передбачене фінансування у розмірі 750 млн грн.

Оцінка впливу на сферу інтересів громадян

Вид альтернативи Вигоди Витрати
Альтернатива 1. Відсутні Відсутні.
Альтернатива 2. Cтворення можливості отримувати рецепти дистанційно для пацієнтів із хронічними та затяжними хворобами;
підвищення доступності лікарських засобів.
Відсутні

Оцінка впливу на сферу інтересів суб’єктів господарювання

Регулювання поширюється на надавачів медичних послуг, які за власною ініціативою уклади договір з Національною службою здоров’я України про медичне обслуговування, який передбачає надання первинної медичної допомоги (далі — ПМД). У 2019 році кількість таких суб’єктів господарювання становить 1 207 (відповідно до даних про укладені договори про медичне обслуговування населення на сайті НСЗУ nszu.gov.ua).

Показник Великі Середні Малі Мікро Разом
Кількість суб’єктів господарювання, що підпадають під дію регулювання, одиниць станом на 28.01.2019 1 104 103 1 207
Питома вага групи у загальній кількості, відсотків 91% 9% 100%
Вид альтернативи Вигоди Витрати
Альтернатива 1. Відсутні Втрачання значної кількості ресурсів та часу на виписку рецептів у паперовій формі.
Витрати на 1-го с/г складають — 28 497,42 грн. (часу — 1134 годин)
Альтернатива 2. Модернізація документообігу.
Зменшення часових витрат на виписування рецептів в електронній формі порівняно з випискою на папері на 755,5 години та відповідно фінансових витрат приблизно 18 985,71 грн.
Прогнозуються витрати для ліцензіатів з провадження господарської діяльності з медичної практики, які забезпечують надання ПМД:
Витрати на 1-го с/г на ознайомлення та організацію виконання вимог (навчання та виписування рецептів в електронній формі) складатимуть – 9 511,71 грн. (часу — 378,5 годин)

Бюджетні витрати на адміністрування регулювання суб’єктів малого підприємництва Національної служби здоров’я України (НСЗУ) відсутні, оскільки НСЗУ не буде нести витрати на виконання вимог проекту наказу.

Не передбачається розроблення коригуючих та пом’якшувальних заходів.

Сумарні витрати за альтернативами Сума витрат, гривень
Альтернатива 1.
Витрати держави
Витрати с/г малого підприємництва 28 497,42
Альтернатива 2.
Витрати держави
Витрати с/г малого підприємництва 9 511,71

IV. Вибір найоптимальнішого альтернативного способу досягнення цілей

Рейтинг результативності (досягнення цілей під час вирішення проблеми) Бал результативності (за чотирибальною системою оцінки) Коментарі щодо присвоєння відповідного бала
Альтернатива 1. 1 Така альтернатива не сприятиме досягненню цілей державного регулювання. Залишаються проблеми зазначені у Розділі 1 Аналізу.
Альтернатива 2. 4 Така альтернатива є оптимальною, адже сприятиме в результаті запровадження виписки рецептів в електронній системі охорони здоров’я зменшенню часових витрат лікаря на виписування рецептів та систематизації інформації про попит пацієнтів на лікарські засоби.

 

Рейтинг результативності Вигоди (підсумок) Витрати (підсумок) Обґрунтування відповідного місця альтернативи у рейтингу
Альтернатива 1. Для держави:
Відсутні
Для громадян:
Відсутні.
Для суб’єктів господарювання:
Відсутні
Для держави:
Відсутні
Для громадян:
Відсутні
Для суб’єктів господарювання:
Втрачання значної кількості ресурсів та часу на виписку рецептів у паперовій формі.
Витрати на 1-го с/г складають – 28 497,42 грн. (часу – 1134 годин)
Ця альтернатива не забезпечує потреби у розв’язанні проблеми та досягнення встановлених цілей.
Альтернатива 2. Для держави:
Підвищення доступності лікарських засобів
Для громадян:
Підвищення доступності лікарських засобів
Для суб’єктів господарювання:
Зменшення на 755,5 годин робочого часу у зв’язку із випискою електронних рецептів та відповідно зменшення витрат на 18985,71 грн.
Для держави:
Відсутні
Для громадян:
Відсутні
Для суб’єктів господарювання: Прогнозуються витрати для ліцензіатів з провадження господарської діяльності з медичної практики: Витрати на 1-го с/г складатимуть — 9 511,71 грн. (часу — 378,5 годин)
Така альтернатива є найбільш оптимальною, бо дозволить скоротити час на виписку рецептів та системно збирати інформацію про виписані лікарські засоби (реальний попит пацієнтів).

 

V. Механізм та заходи, які забезпечать розв’язання визначеної проблеми

Механізми, які забезпечують розв’язання проблеми:

затвердити Зміни до Правил виписування рецептів на лікарські засоби і вироби медичного призначення, затверджених наказом МОЗ України від 19 липня 2005 року № 360;

запровадити можливість виписки рецептів на реімбурсацію в електронній формі через електронну систему охорони здоров’я;

забезпечити можливість виписування рецептів на лікарські засоби за програмою реімбурсації без особистого прийому у разі наявності у пацієнта затяжного або хронічного захворювання.

Також, розв’язання визначених в розділі І Аналізу регуляторного впливу проблем забезпечують такі заходи:

1. Організаційні заходи для впровадження регулювання:

Для впровадження цього регуляторного акта необхідно забезпечити інформування громадськості та ліцензіатів з медичної практики про вимоги регуляторного акта шляхом його оприлюднення у засобах масової інформації та розміщення на Урядовому порталі.

2. Заходи, які необхідно здійснити суб’єктам господарювання — ліцензіатам з медичної практики:

1) ознайомитися з вимогами регулювання (пошук та опрацювання регуляторного акту в мережі Інтернет);

2) вжити організаційних заходів на виконання вимог регулювання.

VI. Оцінка виконання вимог регуляторного акта залежно від ресурсів, якими розпоряджаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи, які повинні впроваджувати або виконувати ці вимоги

Реалізація регуляторного акта не потребуватиме додаткових бюджетних витрат і ресурсів на адміністрування регулювання органами виконавчої влади чи органами місцевого самоврядування.

Державне регулювання не передбачає утворення нового державного органу (або нового структурного підрозділу діючого органу).

Розрахунок витрат на виконання вимог регуляторного акта для органу виконавчої влади — Національної служби здоров’я України не здійснювався, оскільки таких не передбачається.

Розрахунок витрат на одного суб’єкта господарювання великого і середнього підприємництва не проводився, оскільки вплив на них відсутній, бо прогнозується, що регуляторний акт буде поширювати свою дію на суб’єктів малого (мікро) підприємництва.

Проведено розрахунок витрат суб’єктів малого (мікро) підприємництва (М-тест) в межах цього аналізу.

ТЕСТ
малого підприємництва (М-Тест)

1. Консультації з представниками мікро — та малого підприємництва щодо оцінки впливу регулювання.

Кількість ліцензіатів з медичної практики, що надають ПМД, які у 2019 році уклали договір про медичне обслуговування населення з НСЗУ складає 1207.

Консультації щодо визначення впливу запропонованого регулювання для суб’єктів малого підприємництва та визначення переліку процедур, виконання яких необхідно для здійснення регулювання, проведено розробником потягом листопада — грудня 2018 року.

Порядковий номер Вид консультацій Кількість учасників консульта цій Основні результати консультацій
1. Телефонні консультації із суб’єктами господарювання 10

Регулювання сприймається.

Отримано інформацію щодо переліку процедур, які необхідно виконати суб’єкту господарювання — ліцензіату з медичної практики у зв’язку із запровадженням нових вимог регулювання:

1. Ознайомитися з новими вимогами регулювання — 0,5 год.

2. Організувати виконання вимог регулювання (навчитись виписувати рецепти в електронній системі охорони здоров’я) — 378 год.

2. Вимірювання впливу регулювання на суб’єктів малого підприємництва.

Кількість суб’єктів малого(мікро) підприємництва, на яких поширюється регулювання: 1 207. Питома вага суб’єктів малого підприємництва у загальній кількості суб’єктів господарювання, на яких проблема чинить вплив 100%.

3. Розрахунок витрат суб’єкта малого підприємництва на виконання вимог регулювання.

Прогнозується, що в перший рік регулювання буде укладено договори про медичне обслуговування населення із 1207 суб’єктами господарювання ліцензіатами з провадження господарської діяльності з медичної практики, які надають ПМД (0,5% від загальної кількості ліцензіатів з медичної практики).

У розрахунку вартості 1 часу роботи використано вартість 1 часу роботи, яка відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», з 1 січня 2019 року становить — 25,13 гривні. Джерело отримання інформації: zakon.rada.gov.ua/laws/show/2629-19.

Джерело отримання інформації про кількість ліцензіатів з медичної практики — веб-сайт Міністерства охорони здоров’я України (moz.gov.ua).

Первинна інформація про вимоги регулювання може бути отримана за результатами пошуку проекту наказу Міністерства охорони здоров’я України «Про внесення змін до наказів Міністерства охорони здоров’я України від 19 липня 2005 року № 360 та від 29 грудня 2016 року № 1423» на офіційному веб-сайті Міністерства охорони здоров’я України (moz.gov.ua).

Інформація про кількість часу, яка витрачається суб’єктами на отримання зазначеної інформації є оціночною, та отримана за результатами проведених консультацій (наведено у таблиці розділу 1).

Оцінка «прямих» витрат суб’єктів малого підприємництва на виконання регулювання (на придбання оргтехніки) не здійснювалась, зважаючи на те, що такі витрати відсутні, оскільки все вже є в наявності на момент укладення договору про медичне обслуговування населення.


з/п
Найменування оцінки У перший рік (стартовий рік впровадження регулювання) Періодичні (за наступний рік) Витрати за п’ять років
Оцінка «прямих» витрат суб’єктів малого підприємництва на виконання регулювання
1. Придбання необхідного обладнання (пристроїв, машин, механізмів)
2. Процедури повірки та/або постановки на відповідний облік у визначеному органі державної влади чи місцевого самоврядування
3. Процедури експлуатації обладнання (експлуатаційні витрати — витратні матеріали)
4. Процедури обслуговування обладнання (технічне обслуговування)
5. Інші процедури:
6. Разом, гривень
Формула: (сума рядків 1 + 2 + 3 +4 + 5)
7. Кількість суб’єктів господарювання, що повинні виконати вимоги регулювання, одиниць. 1000 1000
8. Сумарно, гривень
Формула: відповідний стовпчик «разом» Х кількість суб’єктів малого підприємництва, що повинні виконати вимоги регулювання (рядок 6 Х рядок 7)
Оцінка вартості адміністративних процедур суб’єктів малого підприємництва щодо виконання регулювання
9. Процедури отримання первинної інформації про вимоги регулювання
Формула: витрати часу на отримання інформації про регулювання Х вартість часу суб’єкта малого підприємництва (заробітна плата) Х оціночна кількість форм
0,5 год (час, який витрачається с/г на пошук нормативно- правового акту в мережі Інтернет та ознайомлення з ним; за результатами консультацій) Х 25,13 грн. = 12,57 грн. 12,57 грн.
10. Процедури організації виконання вимог регулювання (навчання та виписка рецептів в електронній формі)
Формула: витрати часу на розроблення та впровадження внутрішніх для суб’єкта малого підприємництва процедур на впровадження вимог регулювання Х вартість часу суб’єкта малого підприємництва (заробітна плата) Х оціночна кількість внутрішніх процедур
2 год (час, який витрачається с/г на організацію виконання вимог регулювання за результатами консультацій) Х 25,13 грн. Х 189 робочих днів = 9 499,14 грн. 2 год (час, який витрачається с/г на організацію виконання вимог регулювання за результатами консультацій) Х 25,13 грн. Х 250 робочих днів = 12 565,00 грн. 59 746,57 грн.
11. Процедури офіційного звітування
12. Процедури щодо забезпечення процесу перевірок
13. Інші процедури:
14. Разом, гривень 9 511,71 грн. 12 565,00 грн. 59 759,14 грн.
15. Кількість суб’єктів малого підприємництва, що повинні виконати вимоги регулювання, одиниць. 1207 1207 1207
16. Сумарно, гривень 11 480 627,94 грн. 15 165 955,00 грн. 72 129 281,98 грн.

VII. Обґрунтування запропонованого строку дії регуляторного акта

Строк дії цього регуляторного акта встановлюється на необмежений термін, оскільки він регулює відносини, які мають пролонгований характер. Зміна строку дії регуляторного акта можлива в разі зміни міжнародно-правових актів чи законодавчих актів України вищої юридичної сили, на виконання яких розроблений цей проект регуляторного акта.

Термін набрання чинності регуляторним актом — з дня наступного його офіційного опублікування.

VIII. Визначення показників результативності дії регуляторного акта

Прогнозними значеннями показників результативності регуляторного акта є:

1. Розмір надходжень до державного та місцевих бюджетів і державних цільових фондів, пов’язаних із дією акта — не передбачаються.

2. Кількість суб’єктів господарювання — ліцензіатів з медичної практики на яких поширюватиметься дія акта — прогнозується 1 207 с/г.

3. Розмір коштів і час, які витрачаються суб’єктами господарювання у зв’язку із виконанням вимог акта — низький.

4. Кількість часу, який буде витрачати суб’єкт господарювання у зв’язку із виконанням вимог акта — приблизно 378,5 годин.

5. Рівень поінформованості суб’єктів господарювання і фізичних осіб — високий. Проект акта та відповідний аналіз регуляторного впливу оприлюднено на офіційному веб-сайті Міністерства охорони здоров’я України.

Для визначення результативності регуляторного акта пропонується встановити такі статистичні показники:

Кількість електронних рецептів, виписаних лікарями ПМД в електронній формі через електронну систему охорони здоров’я.

XI. Визначення заходів, за допомогою яких здійснюватиметься відстеження результативності дії регуляторного акта

Відстеження результативності регуляторного акта здійснюватиметься шляхом проведення базового та повторного відстеження статистичних показників результативності акта, визначених під час проведення аналізу впливу регуляторного акта.

Базове відстеження результативності цього регуляторного акта здійснюватиметься до набрання ним чинності, оскільки для цього використовуватимуться виключно статистичні показники.

Повторне відстеження результативності цього регуляторного акта здійснюватиметься за результатами реалізації програми реімбурсації.

Вид даних, за допомогою яких здійснюватиметься відстеження результативності — статистичні.

У разі надходження пропозицій та зауважень щодо вирішення неврегульованих або проблемних питань розглядатиметься необхідність внесення відповідних змін.

Відстеження результативності регуляторного акта буде здійснювати Міністерство охорони здоров’я України протягом усього терміну його дії.

Строк виконання заходів — 30 робочих днів.

Заступник Міністра з питань європейської інтеграціїОльга Стефанишина


Проект змін до наказу МОЗ № 360 щодо реімбурсації винесено на громадське обговорення

$
0
0

8 лютого 2019 р. на сайті МОЗ України для громадського обговорення опуб­ліковано проект наказу Міністерства охорони здоров’я України «Про внесення змін до наказів Міністерства охорони здоров’я України від 19 липня 2005 року № 360 та від 29 грудня 2016 року № 1423».

Як зазначено в пояснювальній записці, проект розроблено з метою врегулювання особливостей виписування та відпуску рецептів в електронній формі через електронну систему охорони здоров’я на лікарські засоби, які підлягають реімбурсації, приведення законодавства у відповідність із Законом України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення».

Проектом наказу пропонується встановити особливості виписування рецептів в елект­ронній формі через електронну систему охорони здоров’я, а саме:

  • рецепти на реімбурсацію будуть виписуватися тільки лікарями первинної ланки надання медичної допомоги (ПМД) через електронну систему охорони здоров’я з повідомленням пацієнту коду рецепта та номера підтвердження;
  • при хронічному захворюванні пацієнт зможе звернутися за виписуванням рецепта за телефоном;
  • встановлюються правила виписування повторних рецептів на лікарські засоби з однаковою міжнародною непатентованою назвою;
  • встановлюються особливості анулювання рецептів на ліки за системою реімбурсації.

Норми наказу № 360 також приводяться у відповідність із Законом України «Про елект­ронні довірчі послуги» в частині накладення електронного підпису.

Проектом передбачено, що рецепти на лікарські засоби, які підлягають реімбурсації, виписуються в електронній формі через електрон­ну систему охорони здоров’я з дотриманням вимог законодавства про елект­ронні документи та електронний документообіг (далі — Рецепт на реімбурсацію). У разі закінчення коштів бюджетного асигнування на програму відшкодування вартості лікарських засобів для лікування окремих захворювань (реімбурсацію), встановлених кошторисом на відповідний місяць, виписування рецептів на реімбурсацію призупиняється до початку наступного місяця.

У разі наявності хронічного або затяжного захворювання, або необхідності в продовженні лікування за попередньо встановленим діагнозом та схемою лікування при зверненні пацієнта засобами телекомунікаційного зв’язку лікар, який надає ПМД, має право виписати Рецепт на реімбурсацію без необхідності проведення особистого прийому такого пацієнта.

Після виписування рецепта пацієнту надається інформація про номер рецепта на реімбурсацію та код підтвердження в письмовій формі або засобами телекомунікаційного зв’язку. Новий Рецепт на реімбурсацію лікарського засобу з однаковою міжнародною непатентованою назвою може бути виписаний не раніше ніж:

  • за 7 днів до закінчення строку, на який було виписано попередній лікарський засіб, якщо такий строк становить або перевищує 21 день;
  • за 3 дні до закінчення строку, на який було виписано попередній лікарський засіб, якщо такий строк є меншим за 21 день.

Рецепти на лікарські засоби, виписані раніше зазначених строків, можуть бути оплачені з інших джерел, не заборонених законом, крім програми реімбурсації. У разі виявлення в електронному рецепті, що виписаний через електронну систему охорони здоров’я, помилки або встановлення порушення порядку виписування, такий рецепт може бути анульований.

Зміни до Порядку розрахунку граничних оптово-відпускних цін на лікарські засоби на основі референтних цін, затвердженого наказом МОЗ України від 29 грудня 2016 р. № 1423, передбачають передачу процесу розрахунку граничних оптово-відпускних цін Націо­нальною службою здоров’я України.

Оприлюднений на сайті МОЗ України проект наказу не передбачає змін у частині обліку отруйних та сильнодіючих речовин, хоча з цього приводу у МОЗ України відбулася нарада за участю генерального директора Фармацевтичного директорату МОЗ України. Відповідно до рішення цієї наради Фармацевтичний директорат МОЗ України має розробити проект наказу МОЗ України щодо внесення змін до наказу МОЗ України № 490 в частині встановлення предметно-кількісного обліку для отруйних та сильнодіючих речовин з метою приведення його у відповідність з вимогами наказу № 360 у редакції наказу № 1819.

Прес-служба «Щотижневика АПТЕКА»

Интересная информация для Вас:

США: цены на лекарства все-таки растут. Виноваты местные «голодные ленточные черви» или заграничные «паразиты»?

$
0
0

Президент США Дональд Трамп заявил, что цены на лекарства в 2018 г. пережили свое самое большое снижение за последние 46 лет. Ряд экспертов, опираясь на аналитические материалы, опровергают это утверждение и отмечают, что за это несут ответственность как производители, так и страховщики.

5 февраля, в традиционном ежегодном послании президента Соединенных Штатов Америки Конгрессу «О положении страны» (State of the Union address) Дональд Трамп (Donald Trump), в частности, отметил, что «в результате усилий (моей) администрации цены на лекарства в 2018 г. пережили свое самое большое снижение за 46 лет». Он также призвал производителей, медицинские страховые компании и больницы обнародовать фактические цены на лекарства, чтобы усилить конкуренцию и, следовательно, сократить расходы.

Тем не менее американские СМИ, такие как медико-фармацевтический портал Stat, указывают, что комментарии Д. Трампа были, с одной стороны, малоконкретными, а с другой — частично вводящими в заблуждение. Фактически, Д. Трамп опирался на данные Бюро статистики труда, согласно которым индекс потребительских цен на лекарства действительно снизился за 2018 г. на 0,6%.

Между тем, согласно недавнему анализу цен брендированных лекарств за 7 мес 2018 г., выполненному агентством Associated Press, на каждое снижение цены приходилось 96 повышений цен. В общей сложности производители к началу 2018 г. подняли цены на 1800 лекарств в среднем на 9,1%, и многие продолжали повышать цены в течение года. В исследовании проанализировано изменение цен на 26 176 брендированных лекарств по данным аналитической кампании Elsevier. Associated Press также опросила представителей 24 крупных фармацевтических компаний, планируют ли они снизить цены на лекарства. Никто не ответил утвердительно, хотя некоторые ушли от ответа. Как правило, производители мотивируют повышение цен на лекарства необходимостью оплачивать длительные дорогостоящие исследования по разработке новых лекарств, хотя отраслевые критики оспаривают это — отмечает агентство.

Доктор Питер Бах (Peter Bach), возглавляющий Центр политики и результатов в области здравоохранения онкологического центра Memorial Sloan Kettering (Нью-Йорк), комментируя представленные данные, отметил, что они являются подтверждением отсутствия снижения цен. «У нас сломана система ценообразования», — отметил он.

Ценообразование в медико-фармацевтической отрасли США далеко не прозрачно. Производители обычно устанавливают высокие цены по прейскуранту, но затем договариваются об уступках и скидках с посредниками, такими как менеджеры по фармацевтической помощи (pharmacy benefit managers — PBM), чтобы получить льготное страховое покрытие для своих продуктов. Многие потребители никогда не видят прейскурантную цену, хотя рост цен на лекарства заставляет страховщиков повышать ставки. Пациенты с высокой франшизой или без страховки часто платят за лекарства их полную стоимость.

«Темпы роста замедлились, но цены не снизились», — отметил Стивен Шондельмейер (Stephen Schondelmeyer), профессор фармацевтической экономики в Университете Миннесоты (University of Minnesota), руководитель исследовательской программы по ценам и государственной фармацевтической политике. Он отметил, что такое временное сдерживание роста цен происходит периодически, в период выборов и усиления общественного внимания, но затем компании снова возвращаются к прежней политике.

В росте цен виноваты страховщики — PhRMA

Ассоциация исследователей и производителей фармацевтической продукции США (Pharmaceutical Research and Manufacturers of America — PhRMA) всю ответственность за рост цен возлагает на страховые компании. Так, в то время как производители устанавливают прейскурантную цену на брендовое лекарство, более 1/3 стоимости возвращается плательщикам и цепочке поставок. Страховщики договариваются о больших скидках, но не делятся ими с пациентами, которые платят франшизу или соплатеж за свои лекарства. В конечном итоге, именно страховщик определяет, сколько вы платите за лекарства из своего кармана, — конкретизирует PhRMA.

В США цены устанавливают на уровне таких развитых стран, как Германия, Франция и Япония с тем, чтобы стимулировать производителей быстрее выводить на рынок свои препараты, что целиком и полностью находится в интересах пациента, — подчеркивает PhRMA. В результате американские пациенты получают доступ к новым онкологическим препаратам на 2 года раньше, чем в других развитых странах.

PhRMA также выражает свое неодобрение планам Центров услуг по государственным программам (Centers for Medicare & Medicaid Services — CMS) внедрить весной 2020 г. модель Международных ценовых индексов (International Pricing Index Model) на срок до весны 2025 г. С помощью этого инструмента CMS собирается регулировать затраты, попутно оценивая ее влияние на доступ бенефициаров к лекарствам и качество оказываемой им медицинской помощи. PhRMA, проведя соответствующий опрос, аргументировала свое категорическое неприятие новой модели:

  • 77% (здесь и далее — компаний, устами своих представителей) сообщили, что нововведение серьезно повлияет на возможность продолжить и инициировать в будущем исследовательские проекты;
  • 92% заявили о риске уменьшения инвестиций в препараты, на которые собираются распространить действие этой модели (преимущественно биологические препараты);
  • 88% отметили, что пострадают проекты по генной и клеточной терапии;
  • 70% ожидают существенного уменьшения затрат на исследования и разработки в онкологии;
  • 66% выражают опасения в связи с необходимость в ближайшем будущем сокращать персонал, останавливать производственные мощности и сокращать планы по расширению.

Посредникам — бой

В чем PhRMA солидарна с президентом, — так это в необходимости ограничить неблагоприятную роль посредников — РВМ. Не раскрывая конкретные меры, объявляя в мае 2018 г. новый курс на «самую масштабную в истории акцию по снижению стоимости рецептурных лекарств для американского народа», Д. Трамп послал им недвусмысленный сигнал: «Мы в значительной степени ликвидируем этих посредников. Посредники стали очень богатыми. Они не будут такими богатыми в будущем» (из стенограммы выступления на официальном сайте).

Согласно информации аналитиков Business Insider в настоящее время около 70% рынка США контролируют 3 компании — PBM, а именно CVS Caremark, Express Scripts и OptumRx. Так, Express Scripts, крупнейшая независимая PBM, достигла оборота в 100,1 млрд дол. США в 2017 г.; CVS Caremark, дочерняя компания CVS, — 130,6 млрд дол.; OptumRx, принадлежащий страховой компании UnitedHealth, — 64 млрд дол.

Фармацевты также подверглись критике президента в связи с деятельностью РВМ, так как последние заключают сделки с аптеками, предусматривая преимущественную рекомендацию тех или иных препаратов.

«Постоянно растущие расходы на здравоохранение ведут себя как голодный ленточный червь в экономике США», — отметил Уоррен Баффетт (Warren Edward Buffett), управляющий директор Berkshire Hathaway в совместном пресс-релизе с представителями двух других крупнейших и влиятельнейших компаний в США (Amazon.com и JPMorgan Chase) по поводу открытия ими некоммерческого предприятия для организации медицинского обслуживания своих сотрудников.

Еще один род «паразитов» обитает за рубежом

Д. Трамп также критиковал правительства других стран, которые «шантажировали» американские компании, требуя снижать цены. По его мнению, многие государства вынуждают американских фармацевтических производителей предоставлять свои лекарства по более низкой цене, что увеличивает нагрузку на американских пациентов. «Этот паразитизм должен прекратиться», — подчеркнул Д. Трамп. Этой же проблеме посвящено недавнее обращение PhRMA к Управлению торгового представителя США (United States Trade Representative — USTR).

Несмотря на резкий тон высказываний президента, американские СМИ и эксперты рынка считают, что правительство не планирует решительных шагов и не хочет снижать цены на лекарства прямыми мерами.

Дарья Полякова
по материалам www.washingtonpost.com;
www.statnews.com; www.apnews.com; www.phrma.org;
www.cms.gov; www.whitehouse.gov;
www.businessinsider.com; www.forbes.com

Українські фармпромисловці просять Президента України сприяти ухваленню нової редакції Закону України «Про лікарські засоби»

$
0
0
ГО «Об’єднання організацій роботодавців медичної та мікробіологічної промисловості України» у відкритому зверненні до Президента України просить посприяти якнайшвидшому прийняттю нової редакції Закону України «Про лікарські засоби». Нагадаємо, що у 2015 р. групою народних депутатів зареєстровано в Парламенті проект закону України «Про лікарські засоби» за № 2162. 13 липня 2018 р. з’явилася доопрацьована редакція документа. Раніше наше видання розглядало цей законопроект. Пропонуємо до уваги читачів відкрите звернення українських фармпромисловців.

Шановний Петре Олексійовичу!

ГО «Об’єднання організацій роботодавців медичної та мікробіологічної промисловості України» (далі — ГО «ООРММПУ») є всеукраїнським об’єднанням, до складу якого входить 12 обласних організацій роботодавців фармацевтичної промисловості України (у тому числі підприємства, які здійснюють виробництво лікарських засобів, оптову та роздрібну торгівлю такими засобами, що на сьогодні становить понад 84% фармацевтичних підприємств), висловлює Вам свою щиру повагу і вдячність за дії, спрямовані на підтримку економіки і бізнесу в Україні та звертається з наступним.

Упродовж останніх років фармацевтична промисловість України динамічно розвивається і на даний час працює згідно з найвищим міжнародним стандартом, який встановлює вимоги до виробництва і контролю якості лікарських засобів — стандартом належної виробничої практики (GМР), що сформувало надійну основу забезпечення наявності в Україні якісних, ефективних та доступних лікарських засобів, а також перетворило галузь на одну з небагатьох сфер економіки України, регуляторне поле функціонування якої майже повністю відповідає європейському.

Вітчизняними фармацевтичними виробниками була проведена велика робота з реконструкції та модернізації підприємств для забезпечення організації виробництва лікарських засобів, згідно з принципами та правилами GМР, що дозволило підприємствам забезпечити якість на всіх етапах виробництва, освоїти нові технології з використанням сучасного технологічного обладнання, значно збільшити номенклатуру лікарських засобів, створити нові робочі місця, збільшити обсяги виробництва, реалізації лікарських засобів, а також збільшити відрахування податків та обов’язкових платежів до бюджетів усіх рівнів. Створивши на вітчизняних фармацевтичних підприємствах систему забезпечення якості на етапі виробництва, ми інтегрувалися у світове фармацевтичне співтовариство.

Перехід на світові стандарти виробництва ліків надав можливість Україні приєднатися до Системи співробітництва фармацевтичних інспекцій (РІС/S) та стати її повноправним членом. Так, Україна стала 38-ю із 46 провідних країн світу (ЄС, США, Японії та інших членів РІС/S), що має позитивний ефект для забезпечення якості, ефективності та безпеки вітчизняних лікарських засобів.

Завдяки високій якості та доступним цінам віт­чизняні виробники лікарських засобів не тільки успішно займають левову частку на українському ринку (у 2018 р. вона становила понад 70% у натуральному вираженні), але й експортують свої препарати у понад 60 країн світу на суму близько 200 млн дол. США!

Зважаючи на інтеграцію у міжнародне фармсередовище, законодавство України у сфері обігу лікарських засобів уже багато років потребує перегляду та приведення у відповідність з найвищими міжнародними стандартами та європейськими вимогами директив та регламентів.

Весь український фармринок (виробники, дистриб’ютори, аптечні заклади, провізори і фармацевти) давно очікує на новий закон, який сприятиме встановленню чітких та прозорих правил у сфері обігу лікарських засобів, покращенню бізнес-клімату та поліпшенню процесу забезпечення населення країни якісними, безпечними та ефективними ліками відповідно до найкращих міжнародних моделей та стандартів.

Зважаючи на нагальність вищезазначеного питання, групою депутатів було розроблено та зареєстровано у Верховній Раді України законопроект «Про лікарські засоби» № 2162, у якому максимально враховані європейські вимоги Директив 2001/83/ЕС і 2001/20/ЕС та Регламентів ЄС № 726/2004 і № 536/2004. До розробки проекту були залучені найкращі фахівці галузі, у тому числі і фахівці ГО «ООРММПУ» України.

Даний законопроект отримав позитивний експертний висновок ВООЗ з рекомендаціями, які були враховані під час доопрацювання його змісту та був підтриманий абсолютною більшістю членів профільного Комітету.

Враховуючи вищенаведене, просимо Вас, шановний Петре Олексійовичу, підтримати наше звернення та посприяти найшвидшому прийняттю нової редакції Закону України «Про лікарські засоби».

З повагою та надією на підтримку

Президент ГО «ООРММП України» В.К. Печаєв
Члени ГО «ООРММП України»:
ПАТ «Фармак» (м. Київ) Ф.І. Жебровська
ПАТ НВЦ «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод» (м. Київ) Ю.М. Здаревська
ТДВ «ІнтерХім» (м. Одеса) А.С. Редер
ТОВ «Юрія-Фарм» (м. Київ) Д.І. Деркач
ТОВ ФК «Здоров’я» (м. Харків) В.В. Новіков
ТОВ «Кусум Фарм» Раджив Гупта
ПАТ ХФЗ «Червона Зірка» (м. Харків) І.В. Трутаєв
АТ «Лекхім-Харків» (м. Харків) Д.Д. Колесніков
ПАТ «Київський вітамінний завод» (м. Київ) В.І. Телявський
ПрАТ «Технолог» (м. Умань, Черкаська обл.) С.О. Ренський
Корпорація «Артеріум» (м. Київ, м. Львів) Д.В. Гарцилов
ПрАТ «По виробництву інсулінів «Індар» (м. Київ) Л.В. Вишневська
ТОВ «Фармекс Груп» (м. Бориспіль) С.І. Парубочій
ЗАТ «Інфузія» (м. Київ, м. Вінниця) В.І. Лимар
ТОВ «Моріон» (м. Київ) І.В. Крячок
АТ «Лекхім» (м. Київ) Т.В. Печаєва
СуіФП ТОВ «СПЕРКО Україна» (м. Вінниця) П.В. Щиголєв
ПАТ «Вітаміни» (м. Умань) І.П. Герасемчук
ТОВ «Астрафарм» (м. Вишневе) С.А. Шкляєв
ТДВ «Рівнефармація» (м. Рівне) В.В. Синяк
ТОВ «Валартін Фарма» (м. Київ) А.Г. Разумний
ТОВ «Фарма Старт» (м. Київ) Є.Е. Заїка
ПрАТ «Фітофарм» (м. Артемівськ) Г.Є. Тілахун
ТОВ «Фармхім» (м. Шостка) В.І. Ляшенко
ТОВ «Дослідний завод «ГНЦЛС» (м. Харків) В.Б. Демьохін
TOB ХФП «Здоров’я народу» (м. Харків) О.О. Ловашніченко
ФФ «Віола» (м. Запоріжжя) С.І. Мороз
ПАТ «Лубнифарм» (м. Лубни) І.В. Кравченко
ПАТ «Стома» (м. Харків) І.В. Древаль
ТО «Всеукраїнська фармацевтична палата» О.І. Клімов

Shine bright like a diamond, або На шляху до європейських підходів до регулювання косметичної продукції

$
0
0
У 1908 р. одна з газет м. Нью-Йорк почала вести колонку «Як користуватися шампунем для волосся». На той час така інформація викликала особливе зацікавлення у читачів, оскільки переважна більшість людей тоді навіть гадки не мали, як мити голову шампунем. Незважаючи на те що на сьогодні відповідь на це питання все ще можна знайти у Google у багатьох варіаціях, косметична індустрія розвинулася настільки, що потребує визначення правил та обмежень. Зокрема, для України, де застосовується значною мірою застаріле законодавство, основою для оновлених «правил гри» є Регламент (ЄС) № 1223/2009 Європейського Парламенту і Ради Європи від 30.11.2009 р. щодо косметичної продукції, що діє в країнах ЄС з 2013 р.

На сьогодні нормативно-правовим актом, що регламентує вимоги до парфумерних та косметичних засобів в Україні, є Державні санітарні правила і норми безпеки продукції парфумерно-косметичної промисловості, затверджені постановою Головного санітарного лікаря України від 01.07.1999 р. № 27. Вказаний документ містить застарілі та неефективні норми, що не відповідають потребам сучасного ринку косметичної продукції.

З огляду на це, у 2013, 2015 та 2017 р. в Україні вже здійснювалися спроби прийняття проекту Технічного регламенту на косметичну продукцію. Проте тоді ці документи, попри на їх позитивні аспекти, потребували суттєвого доопрацювання. Зокрема, вони охоплювали питання, що виходили за межі регулювання технічних регламентів, застосовувався недоопрацьований термінологічний апарат, бракувало фінансово-економічних розрахунків для введення нового регулювання, у зв’язку із чим жоден з них так і не був прийнятий.

8 січня 2019 р. МОЗ України оприлюднило для громадського обговорення новий проект постанови КМУ «Про затвердження Технічного регламенту на косметичну продукцію» (далі — Проект Технічного регламенту), розроб­лений з метою підвищення якості косметичної продукції, гармонізації технічного регулювання косметичної продукції в Украї­ні з європейським законодавством, усунення юридичних, адміністративних і технічних бар’єрів у торгівлі з країнами Європейського Союзу, виконання зобов’язань України щодо імплементації положень актів законодавства ЄС. Вказаний документ покликаний усунути юридичні розбіжності, а також адміністративні та технічні бар’єри в торгівлі між Україною та країнами Європейського Союзу.

Проектом постанови КМУ пропонується затвердити Технічний регламент на косметичну продукцію та план заходів з його впровадження. Нове регулювання передбачається запровадити через 18 міс з дня опублікування постанови, та його дія не розповсюджуватиметься на косметичну продукцію, що вже була введена в обіг до дня набрання чинності постановою (така продукція зможе перебувати в обігу до закінчення строку її придатності).

Необхідно розуміти, що зазначений документ є однаково важливим як для українських виробників косметичної продукції, так і для зарубіжних компаній у разі імпорту їх продукції для споживання в Україні.

Термінологічний апарат

На сьогодні законодавство України в аспекті термінології є неуніфікованим, воно оперує багатьма термінами, як-от «продукція парфумерно-косметичної промисловості», «парфумерно-косметичні товари», «косметика», «лікувальна косметика» тощо.

У Проекті Технічного регламенту косметична продукція (парфумерно-косметична продукція) визначається як будь-яка речовина або суміш, призначена для нанесення на зовнішні ділянки людського тіла (епідерміс, система волосяного покриву, нігті, губи і зовнішні статеві органи) або на зуби і на слизову оболонку ротової порожнини виключно або переважно з тим, щоб очистити їх, ароматизувати, змінити їх зов­нішній вигляд, захищати, зберігати їх у хорошому стані або коригувати запах тіла. Вказане визначення відповідає зазначеному в Регламенті (ЄС) № 1223/2009.

При цьому Проектом Технічного регламенту встановлено, що речовина або суміш, яка підпадає під зазначене визначення косметичної продукції, але призначена для прийому всередину, вдихання, ін’єкцій або імплантації в тіло людини, не визнається косметичною продукцією.

Варто зауважити, що Планом заходів із впровадження Технічного регламенту на косметичну продукцію передбачено розроблення та впровад­ження нормативно-правових актів з метою вилучення із законодавства України терміна «лікувальна косметика» та «лікарські косметичні засоби».

Втричі більше заборонених речовин та інші вимоги до якості й безпеки

Історія свідчить, що для того, щоб виглядати молодшими та красивішими, люди вже багато століть використовують косметичні засоби. Наприклад, відомий давньогрецький цілитель Гіппократ призначав своїм пацієнтам спеціальну мазь для збереження молодості, до складу якої входили оливкова олія, червоне вино та печінка ящірки. А в часи Київській Русі, згідно з переказами, жінки виготовляли косметичні засоби із запашних трав, продуктів тваринного походження (молока, меду, яєчних жовтків, тваринних жирів), а також вмивалися цілющою ранковою росою.

Для сучасних споживачів нешкідливість косметики та її безпека для здоров’я є не менш принциповим моментом. Саме тому найважливіші нововведення Проекту Технічного регламенту, який цьогоріч запропонувало МОЗ України, стосуються вимог до інгредієнтів, що входять до складу косметичної продукції. Так, цим документом визначаються такі переліки:

  • заборонені до використання у косметичній продукції речовини, перераховані в Додатку 2. Додаток 2 Проекту включає 1328 речовин, заборонених для використання в косметичній продукції, що більше ніж втричі перевищує законодавчо встановлений перелік станом на сьогодні. При цьому такий перелік відповідає європейській практиці та гармонізований із законодавством ЄС;
  • обмежені до використання у косметичній продукції речовини, перераховані у Додатку 3. Пропонується затвердити Перелік речовин, дозволених до використання у косметичній продукції з урахуванням встановлених обмежень. Таблиці містять інформацію про сферу застосування, максимально допустиму концентрацію, інші обмеження, вимоги, умови використання та попередження, які повинні бути надруковані на етикетці. Наприклад, максимально допустимою концентрацією борної кислоти, що може використовуватися в продукції для порожнини рота, є 0,1%, при цьому така речовина не може включатися в засоби, що призначені для використання дітьми віком молодше 3 років, та у продукцію, що ковтається;
  • барвники, які дозволяється використовувати у косметичній продукції, перераховані в Додатку 4;
  • консерванти, дозволені для використання у косметичній продукції, перераховано в Додатку 5;
  • УФ-фільтри, дозволені для використання у косметичній продукції, перераховано в Додатку 6.

Крім того, Проектом Технічного регламенту за аналогією зі сферою обігу лікарських засобів пропонується встановити необхідність відповідності виробництва косметичної продукції вимогам належної виробничої практики. При цьому відповідність виробництва косметичної продукції національним стандартам, що є ідентичними гармонізованим європейським стандартам, надаватиме презумпцію відповідності такого виробництва належній виробничій практиці. Зауважимо, що для повноцінного впровадження Технічного регламенту на косметичну продукцію після його затвердження МОЗ України необхідно буде визначити відповідні національні стандарти, що вже внесено до проекту Плану заходів.

Звіт про безпеку косметичної продукції, обов’язок складання якого покладатиметься на відповідальну особу, має стати частиною досьє на таку продукцію. Вимоги до його складання мають бути визначені у відповідній настанові, яку, наскільки зрозуміло з Проекту Технічного регламенту, має затвердити МОЗ України. Такий звіт повинен буде, серед іншого, містити інформацію про фізико-хімічні та мікробіологічні характеристики, токсикологічний профіль речовин, а також про експерта, що досліджував таку продукцію. Вимоги до експерта пропонується встановити на рівні наявності в такої особи повної вищої освіти за напрямом підготовки «Медицина» або «Фармація».

З метою гарантування належного рівня безпеки косметики пропонується також встановити обов’язок відповідальної особи до введення в обіг переконатися, що косметична продукція пройшла експертну оцінку безпеки, а звіт про безпеку косметичної продукції відповідає встановленим вимогам.

Маркування продукції

Проектом Технічного регламенту передбачено нові правила щодо розміщення супровідної інформації на косметичну продукцію. Так, інформація на упаковці повинна наноситися шрифтом, що не змивається, легко читається і видимий. Встановлюється мінімально необхідний перелік даних, без зазначення яких косметична продукція не може бути допущена на ринок. За загальним правилом, якщо всю необхідну інформацію з практичних міркувань неможливо розмістити на маркуванні (первинній та/або вторинній упаковці), вона повинна бути розміщена на вкладеній або прикріпленій листівці, етикетці, стрічці, бирці чи картці.

П. 53 Проекту Технічного регламенту визначено, що маркування косметичної продукції та інструкції про її використання мають здійс­нюватися державною мовою. За рішенням виробників товарів поруч із текстом, викладеним державною мовою, може розміщуватися його переклад іншими мовами. Маркування косметичної продукції для експорту виконується будь-якими мовами.

Щодо списку інгредієнтів, то Проектом Технічного регламенту пропонується встановити, що він повинен бути складений з використанням найменування в загальноприйнятій міжнародній номенклатурі косметичних інгредієнтів (ІNСІ) відповідно до зазначених вище вимог. За відсутності загальноприйнятих найменувань використанню підлягає термін, що міститься в загальноприйнятій номенклатурі. Наявність посилання на п. 53 Проекту Технічного регламенту вказує на вимогу зазначати складники відповідно до ІNСІ, але в перекладі українською мовою (не заборонено вказувати поряд із загальноприйнятим відповідником).

Ці положення Проекту Технічного регламенту корелюють з аналогічним регулюванням у сфері харчових продуктів. Додатково нагадаємо, що Закон України «Про засади державної мовної політики», яким було встановлено норму про маркування продукції державною мовою і регіональною мовою або мовою меншини, втратив чинність з огляду на визнання його неконституційним у лютому 2018 р.

При цьому Регламентом ЄС питання мови маркування віднесено до компетенції держав — членів ЄС, за винятком інгредієнтів, які мають бути вказані відповідно до загальновизнаних правил. Важливо відзначити, що список інгредієнтів повинен бути складений у порядку спадання їх маси на момент додавання в косметичну продукцію. Інгредієнти, концентрація яких становить менше 1%, можуть зазначатися у списку в будь-якому порядку після тих, концентрація яких перевищує 1%. Кількісна інформація про склад, яка необхідна для публічного доступу, обмежується небезпечними речовинами.

Заборона випробування на тваринах

Заборона тестування косметики на тваринах є поширеною світовою практикою, популярність якої постійно зростає завдяки наполегливій праці екоактивістів та захисників прав тварин. Відповідно, одним із важливих аспектів Проекту Технічного регламенту є заборона випробування косметики на тваринах та надання можливості виробникам використовувати новітні технологічні розробки, зокрема альтернативні методи тестування косметичної продукції.

МОЗ України оголосило, що протягом перехідного періоду для впровадження Технічного регламенту у життя будуть розроблені нові вимоги до тестування косметичної продукції з використанням новітніх методів токсикологічних досліджень.

Призначення відповідальної особи

Позитивною, на наш погляд, є імплементація в Проект Технічного регламенту вимог Регламенту ЄС щодо відповідальних осіб. Передбачено, що для кожного косметичного продукту, який надходитиме на ринок України, має закріплюватися відповідальна фізична чи юридична особа, на яку покладатиметься дотримання зобов’язань, встановлених Технічним регламентом.

Для косметичної продукції, що виробляється на митній території України, для обігу на території нашої країни відповідальною особою є виробник — резидент України. Для імпортної косметики відповідальною особою є імпортер, який також може визначити свого уповноваженого представника. В іншому разі відповідальною особою може виступати й особа, яка вводить в обіг і надає на ринку косметичну продукцію під своїм найменуванням або торговою маркою чи модифікує таку продукцію.

Зокрема, до обов’язків відповідальної особи входитиме гарантування безпеки продукції, нотифікація продукції (повідомлення встановленої інформації про продукцію в МОЗ України), забезпечення доступу до інформації для громадськості, повідомлення про серйозні небажані ефекти. У разі введення косметичної продукції в обіг відповідальна особа повинна вести досьє на цю продукцію.

До того моменту, як косметична продукція буде введена в обіг, на відповідальну особу покладається обов’язок за допомогою електронних засобів нотифікувати у МОЗ України таку продукцію, повідомивши про неї визначену інформацію. Зокрема, подаються графічний файл маркування та фотографія упаковки.

Крім того, до компетенції відповідальних осіб входить співпраця з органами державного ринкового нагляду. На вимогу таких органів вони зобов’язані вжити заходів для усунення ризиків, спричинених введеною ними в обіг косметичною продукцією. Відповідальні особи на підставі обґрунтованого запиту органу державного ринкового нагляду забезпечують надання всієї інформації й документації, необхідних для демонстрування відповідності продукції вимогам Технічного регламенту.

Інформація про відповідальну особу (її ім’я чи зареєстроване комерційне найменування, місцезнаходження) повинна бути розміщена на упаковці кожного косметичного виробу.

Ринковий нагляд

На сьогодні відповідно до п. 44 Переліку видів продукції, щодо яких органи державного ринкового нагляду здійснюють державний ринковий нагляд, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2016 р. № 1069, ринковий нагляд за косметичною продукцією покладається на Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів. Таку продукцію віднесено до категорії нехарчової, стосовно якої технічними регламентами не встановлено спеціальних вимог щодо забезпечення її безпеки та щодо якої не здійснюється державний ринковий нагляд іншими органами державного ринкового нагляду.

Разом з прийняттям Проекту Технічного регламенту передбачається передача повноважень щодо здійснення ринкового нагляду за косметичною продукцією до Державної служби Украї­ни з лікарських засобів та контролю за наркотиками, яка буде уповноважена вживати до розповсюджувачів обмежувальні (коригувальні) заходи з метою приведення у відповідність порушених встановлених законодавством вимог.

Приведення українського законодавства у відповідність з європейськими стандартами вимагає, щоб на обґрунтований запит органів державного ринкового нагляду відповідальні особи та розповсюджувачі косметики надавали інформацію, що дає змогу ідентифікувати всіх суб’єктів, яким вони поставили косметичну продукцію (для відповідальних осіб)/якими продукцію було поставлено (для розповсюджувачів). Вказана вимога діятиме 3 роки після постачання відповідної партії косметичної продукції.

Вплив на суб’єктів ринку

На нашу думку, прийняття Проекту Технічного регламенту на косметичну продукцію, запропонованого МОЗ України, дозволить гармонізувати вітчизняне законодавство із законодавством ЄС, виконуючи вимоги Угоди про асоціацію між Україною з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої.

При цьому у разі набрання чинності цим нормативно-правовим актом виробникам та іншим учасникам ринку косметичної продукції доведеться доволі швидко адаптуватися до нових правил, що, перш за все, потребуватиме від них додаткових фінансових витрат. Однак у довгостроковій перспективі застосування запропонованого Технічного регламенту на косметичну продукцію дозволить підвищити стандарти якості та безпеки такої продукції в Україні. Більше того, для віт­чизняних виробників дотримання нових вимог і стандартів скоротить шлях на ринок країн Європейського Союзу, відкривши для них нові горизонти для розвитку бізнесу.

Наталія Співак,
старший юрист ЮК «Правовий Альянс»
Світлана Гадзюк,
молодший юрист ЮК «Правовий Альянс»

Проект постанови КМУ «Деякі питання реімбурсації»

$
0
0

ПОВІДОМЛЕННЯ
про оприлюднення проекту постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання реімбурсації»

Міністерство охорони здоров’я України пропонує для публічного обговорення проект постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання реімбурсації» (далі — проект).

Проект розроблений на виконання пункту 5 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення».

Проект та супровідні документи до проекту оприлюднені шляхом розміщення на офіційному веб-сайті Міністерства охорони здоров’я України в мережі Інтернет moz.gov.ua.

Пропозиції та зауваження до проекту просимо надсилати до Фармацевтичного директорату Міністерства охорони здоров’я України протягом місяця у письмовому та/або електронному вигляді за адресою: вул. Грушевського, 7, м. Київ, 01601, (e-mail: moz.pharma24@gmail.com, тел.: (044) 200-06-69).

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання реімбурсації»

Мета: передача Національній службі здоров’я України функцій у сфері здійснення реімбурсації лікарських засобів та закріплення порядку реімбурсації лікарських засобів.

1. Підстава розроблення проекту акта

Проект постанови розроблений на виконання пункту 5 розділу IV Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення».

2. Обґрунтування необхідності прийняття акта

Закон України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» заклав основи медичної реформи в Україні. Згідно з цим законом держава гарантує оплату надання необхідних пацієнтам медичних послуг та лікарських засобів належної якості за рахунок коштів Державного бюджету України за програмою медичних гарантій.

У 2018 році розпочалось успішне запровадження медичної реформи. Так, Кабінетом Міністрів України було утворено Національну службу здоров’я України — центральний орган виконавчої влади — єдиний держаний закупівельним медичних послуг та лікарських засобів за програмою медичних гарантій. З третього кварталу 2018 року розпочато медичну реформу для первинної медичної допомоги.

Наступним етапом запровадження медичної реформи є запуск програми реімбурсації, що передбачає оптимізацію та раціоналізацію процесу відшкодування вартості лікарських засобів, відпущених пацієнтам, яка наразі реалізується через програму «Доступні ліки».

Програму відшкодування вартості лікарських засобів для лікування серцево-судинних захворювань, цукрового діабету II типу та бронхіальної астми було запроваджено з 2017 року. Її запровадження відповідає напрямкам, визначеним у Середньостроковому плані пріоритетних дій Уряду до 2020 року, затвердженому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 3 квітня 2017 року № 275-р. Адміністрування та виконання функцій головного розпорядника бюджетних коштів за цією програмою відповідно до законодавства здійснює Міністерство охорони здоров’я України (далі — МОЗ).

Відповідно до Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» реімбурсація — механізм повного або часткового відшкодування суб’єктам господарювання, які здійснюють діяльність з роздрібної торгівлі лікарськими засобами, вартості лікарських засобів, що були відпущені пацієнту на підставі рецепта, за рахунок коштів Державного бюджету України.

Відповідно до пункту 5 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» до 31 грудня 2019 року реімбурсація здійснюється для визначеного Кабінетом Міністрів України переліку медичних станів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, а з 1 січня 2020 року запроваджується реімбурсація вартості лікарських засобів, передбачених програмою медичних гарантій.

У статті 23 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» передбачено, що з 1 квітня 2019 року через Національну службу здоров’я України у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, здійснюється відшкодування вартості лікарських засобів для лікування окремих захворювань.

Враховуючи вищезазначене проектом постанови пропонується врегулювати порядок здійснення реімбурсації шляхом внесення змін до низки постанов Кабінету Міністрів України в сфері відшкодування вартості лікарських засобів.

3. Суть проекту акта

Проектом постанови вносяться зміни до постанови Кабінету Міністрів України «Про забезпечення доступності лікарських засобів» від 17 березня 2017 року № 152 (далі — постанова № 152), направлені на врегулювання порядку відшкодування вартості лікарських засобів (реімбурсації) Національною службою здоров’я України (далі — НСЗУ). Зміни полягають у наступному.

Передбачається, що з 1 квітня 2019 року НСЗУ здійснюватиме реімбурсацію лікарських засобів, відпущених за електронними рецептами, виписаними через електронну систему охорони здоров’я за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою «відшкодування вартості лікарських засобів для лікування окремих захворювань».

Відповідно до Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» проектом затверджується єдиний перелік медичних станів, для яких здійснюється реімбурсація, а саме:

  • серцево-судинні захворювання;
  • цукровий діабет II типу;
  • бронхіальна астма.

Крім того, для більш послідовного та узгодженого регулювання проектом перезатверджується перелік міжнародних непатентованих назв (МНН) лікарських засобів, які підлягають реімбурсації, яка попередньо містилась у постанові Кабінету Міністрів України № 863, яка втрачає чинність.

Проект змін передбачає затвердження Порядку реімбурсації, який визначає механізм повного або часткового відшкодування вартості лікарських засобів під час амбулаторного лікування осіб, що страждають на захворювання, вказані у переліку медичних станів, для яких здійснюється реімбурсація.

Пацієнт зможе звернутись за отриманням лікарського засобу за рецептом до будь-якої аптеки або аптечного пункту, що приймають участь у програмі реімбурсації незалежно від місця проживання або місця виписки рецепта.

Вартість лікарських засобів, відпущених суб’єктом господарювання, буде підлягати реімбурсації на підставі звіту відповідно до умов договору про реімбурсацію.

На Національну службу здоров’я України покладено обов’язок регулярно публікувати на своєму офіційному веб-сайті інформацію про хід виконання програми реімбурсації.

Проект постанови також передбачає передачу повноважень з формування Реєстру лікарських засобів, вартість яких підлягає реімбурсації, та розрахунку оптово-відпускних цін на лікарські форми, від МОЗ до НСЗУ. НСЗУ буде здійснювати приймання документів, передбачених Порядком визначення розміру реімбурсації в електронній формі, проводити їх обробку та подавати рекомендації МОЗ з приводу затвердження Реєстру лікарських засобів, які підлягають реімбурсації, який МОЗ затверджуватиме своїм наказом.

Проектом постанови для забезпечення узгодженості нормативно-правових актів та дотримання вимог законодавчої техніки планується внести технічні зміни до низки постанов Кабінету Міністрів України.

4. Правові аспекти

Правовідносини у цій сфері регулюються Основами законодавства України про охорону здоров’я, Законами України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення», «Про лікарські засоби», «Про електронні довірчі послуги»; постановами Кабінету Міністрів України від 9 листопада 2016 року № 862 «Про державне регулювання цін на лікарські засоби», від 17 березня 2017 року № 152 «Про забезпечення доступності лікарських засобів», від 27 грудня 2017 року № 1101 «Про утворення Національної служби здоров’я України», від 25 квітня 2018 року № 411 «Деякі питання електронної системи охорони здоров’я та іншими нормативно-правовими актами.

5. Фінансово-економічне обґрунтування

Сума, запланована на реалізацію проекту постанови закладена у Державному бюджеті України на 2019 рік за програмою «Відшкодування вартості лікарських засобів для окремих захворювань». Фінансово-економічне обґрунтування до проекту постанови додається.

6. Прогноз впливу

Проект постанови є регуляторним актом. Аналіз регуляторного впливу додається.

Очікуваний вплив реалізації акта на ринкове середовище, забезпечення прав та інтересів суб’єктів господарювання, громадян і держави

Проект постанови є регуляторним актом. Аналіз регуляторного впливу додається.

Проект постанови матиме вплив на ринкове середовище, забезпечення прав та інтересів суб’єктів господарювання, громадян і держави. Зокрема, проектом передбачається новий порядок оформлення та врегулювання договірних відносин між суб’єктами господарювання, що укладуть договір про реімбурсацію з Національної служби здоров’я України. Прогноз впливу проекту постанови на ключові інтереси заінтересованих сторін додається.

Очікуваний вплив реалізації акта на розвиток регіонів

Проект постанови не стосується питання розвитку регіонів.

Очікуваний вплив реалізації акта на ринок праці

Реалізація проекту постанови не впливає на ринок праці.

Очікуваний вплив реалізації акта на громадське здоров’я

Внаслідок прийняття проекту постанови буде покращено стан громадського здоров’я населення шляхом підвищення доступності лікарських засобів для лікування серцево-судинних захворювань, цукрового діабету II типу та бронхіальної астми.

Очікуваний вплив реалізації акта на екологію та навколишнє природне середовище

Проект постанови не впливає на екологію та навколишнє природне середовище.

Проект постанови не впливає на інші сфери суспільних відносин.

7. Позиція заінтересованих сторін

Проект постанови не стосується соціально-трудової сфери та не стосується прав осіб з інвалідністю.

Проект постанови не стосується сфери наукової та науково-технічної діяльності, тому не потребує погодження з Науковим комітетом Національної ради з питань розвитку науки і технологій.

Проект постанови не стосується питань розвитку адміністративно-територіальних одиниць та не вирішує концептуальні проблеми розвитку регіонів, а тому не потребує погодження з місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

8. Громадське обговорення

Проект постанови буде оприлюднений на офіційному веб-сайті МОЗ України для громадського обговорення.

9. Позиція заінтересованих органів

Проект постанови потребує погодження з Мінфіном, Міністерством економічного розвитку і торгівлі України, Держаудитслужбою, Держлікслужбою, Державною регуляторною службою України, Державною казначейською службою України, НСЗУ.

10. Правова експертиза

Проект постанови потребує проведення правової експертизи Міністерством юстиції України.

11. Запобігання дискримінації

У проекті постанови відсутні положення, які містять ознаки дискримінації.

Громадська антидискримінаційна експертиза не проводилась.

111. Відповідність принципу забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків

У проекті акта відсутні положення, які порушують принцип забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків. Проект постанови не здійснюватиме гендерного впливу.

12. Запобігання корупції

Проект постанови відповідає не містить положень, які містять ознаки корупційних ризиків. Громадська антикорупційна експертиза не проводилась.

13. Прогноз результатів

Реалізація проекту постанови дозволить:

запровадити реімбурсацію лікарських засобів за електронними рецептами, що виписуються через електронну систему охорони здоров’я з 1 квітня 2019 року;

підвищити доступність лікарських засобів, що підлягають реімбурсації;

передати функції у сфері здійснення реімбурсації лікарських засобів до НСЗУ;

підвищити ефективність використання бюджетних коштів завдяки реалізації програми реімбурсації через електронну систему охорони здоров’я;

зібрати актуальну інформацію щодо попиту на лікарські засоби серед населення та прогнозувати обсяги програми реімбурсації на наступні роки.

 

Заступник Міністра з питань європейської інтеграції О. Стефанишина

 

Додаток 1

до пояснювальної записки

Фінансово-економічне обґрунтування
до проекту постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання реімбурсації»

Рівень бюджету: Державний бюджет України

Початок реалізації проекту, період необхідний для його реалізації:

Проект акта починає діяти з 1 квітня 2019 року

Аналіз проблеми

Проект акта спрямований на втілення в Україні реімбурсації лікарських засобів для поступового запровадження реалізації державних гарантій медичного обслуговування населення за Законом України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення».

Шляхи реалізації проекту акта та очікувані результати реалізації проекту

Розрахунки проводились на основі очікуваної кількості відпущених лікарських засобів за програмою реімбурсації протягом 2019 року з використанням інформації про фактичні витрати на програму «Доступні ліки» у 2018 році та висновків експертів.

Цільовою аудиторію є пацієнти, які будуть отримувати лікарські засоби за програмою реімбурсації та аптечні заклади.

Реалізація проекту акта не потребує відкриття нової бюджетної програми, оскільки Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» передбачені видатки для програми реімбурсації у розмірі 750 000 тис. грн. (КПКВК 2308040 «Відшкодування вартості лікарських засобів для лікування окремих захворювань»).

Зведені фінансово-економічні розрахунки
до проекту постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання реімбурсації»

(млн. грн.)

Показники 2019 рік
загальний фонд спеціальний фонд усього
1. Витрати бюджету згідно з проектом акта, усього (підпункт 1.1 + підпункт 1.2) 750,0 0,0 750,0
у тому числі: _ _ _
1.1. Збільшення витрат (+), усього _ _ _
з них: за бюджетними програмами (КПКВК або ТПКВКМБ/ТКВБМС) та напрямами використання _ _ _
КПКВК 2308040 «Відшкодування вартості лікарських засобів для лікування окремих захворювань» _ _ _
1.2. Зменшення витрат (-), усього _ _ _
з них: за бюджетними програмами (КПКВК або ТПКВКМБ/ТКВБМС) та напрямами використання _ _ _
………………………… _ _ _
2. Надходження до бюджету згідно з проектом акта, усього (підпункт 2.1 + підпункт 2.2) _ _ _
у тому числі: _ _ _
2.1. Збільшення надходжень (+), усього _ _ _
з них за видами: _ _ _
2.2. Зменшення надходжень (-), усього _ _ _
з них за видами: _ _ _
3. Витрати бюджету згідно з проектом акта, які враховані у бюджеті, усього 750,0 0,0 750,0
з них: за бюджетними програмами (КПКВК або ТПКВКМБ/ ТКВКБМС) та напрямами використання
КПКВК 2308040 «Відшкодування вартості лікарських засобів для лікування окремих захворювань» 750,0 0,0 750,0
4. Надходження бюджету згідно з проектом акта, які враховані у бюджеті, усього _ _ _
з них за видами: _ _ _
5. Загальна сума додаткових бюджетних коштів, необхідна згідно з проектом акта (пункт 1 — пункт 2 — пункт 3 — пункт 4)
6. Джерела покриття загальної суми додаткових бюджетних коштів (пункт 5), необхідних згідно з проектом акта, усього (підпункт 6.1 + підпункт 6.2)
у тому числі за рахунок:
6.1. Зменшення витрат бюджету (-), усього
з них: за бюджетними програмами (КПКВК або ТПКВКМБ/ ТКВКБМС) та напрямами використання
…………………….
Збільшення надходжень бюджету (+), усього _ _ _
з них за видами:
…………………………….

ПРОГНОЗ ВПЛИВУ
реалізації акта на ключові інтереси заінтересованих сторін

1. Суть проекту акта. Проектом постанови запроваджується новий порядок реімбурсації лікарських засобів, яким передбачається передача Національній службі здоров’я України функцій у сфері здійснення реімбурсації лікарських засобів.

2. Вплив на ключові інтереси усіх заінтересованих сторін

Заінтересована сторона Ключовий інтерес Очікуваний вплив на ключовий інтерес із зазначенням передбачуваної динаміки змін основних показників Пояснення (чому саме реалізація акта призведе до очікуваного впливу)
Короткостроковий
вплив
Середньостроковий
вплив
Національна служба здоров’я України Покращення показників забезпечення пацієнтів лікарськими засобами за бюджетні кошти + В короткостроковій перспективі очікується негативний вплив у зв’язку з необхідністю навчання персоналу НСЗУ працювати із програмою реімбурсації.
У середньостроковій перспективі очікується позитивний вплив у вигляді підвищення ефективності використання бюджетних коштів завдяки реалізації програми реімбурсації через електронну систему охорони здоров’я та можливості здійснення постійного відслідковування витрат бюджетних асигнувань та планування таких витрат за програмою реімбурсації.
Суб’єкти господарювання, які здійснюють роздрібну торгівлю лікарськими засобами Участь у програмі реімбурсації для відшкодування вартості препаратів за бюджетні кошти + У короткостроковій перспективі очікується негативний вплив в результаті необхідності додаткових витрат на забезпечення наявності комп’ютерного обладнання, програмного забезпечення для роботи через електронну систему охорони здоров’я.
В середньостроковій перспективі — спрощення процесу переукладення договорів та подання звітності завдяки роботі через електронну систему охорони здоров’я, можливість відслідковування залишку бюджетних асигнувань на програму реімбурсації та можливість вільного вибору в електронному режимі аптек та аптечних пунктів, що приймають участь у програмі реімбурсації.
Пацієнти Підвищення доступності лікарських засобів, які підлягають реімбурсації + + В короткостроковій та середньостроковій перспективах очікується позитивний вплив через можливість отримання рецепту у лікаря, який надає первинну медичну допомогу, у тому числі за допомогою засобів комунікації та можливості отримати лікарський засіб у аптеці незалежно від місця проживання чи надання медичної допомоги.
Лікарі, які надають первинну медичну допомогу Зменшення часу на виписування рецептів _ + В короткостроковій перспективі очікується негативний вплив через відчутний дискомфорт від нововведень, оскільки реалізація акта передбачає необхідність навчання лікарів правильно вносити інформацію в систему для заповнення договору з додатками.
В середньостроковій перспективі очікується позитивний вплив через значне зменшення часу і витрат на виписування рецептів, в тому числі виписування рецепту хронічним хворим за телефоном.

Проект

оприлюднений на сайті МОЗ України

08.02.2019 р.

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
Деякі питання реімбурсації

Кабінет Міністрів України, постановляє:

1. Внести до постанов Кабінету Міністрів України зміни, що додаються.

2. Установити, що:

  • до 31 березня 2019 року включно здійснюється відшкодування вартості лікарських засобів, відпущених за паперовими рецептами, за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на відшкодування вартості лікарських засобів для лікування окремих захворювань, передбаченої у Законі України «Про Державний бюджет України на 2019 рік»;
  • з 1 квітня 2019 року реімбурсація вартості лікарських засобів здійснюється виключно за рецептами, виписаними в електронній формі через електронну систему охорони здоров’я, відповідно до порядку реімбурсації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 березня 2017 року № 152 «Про забезпечення доступності лікарських засобів» (Офіційний вісник України, 2017 р., № 26, ст. 749);
  • до дати затвердження Міністерством охорони здоров’я Реєстру лікарських засобів, які підлягають реімбурсації, реімбурсації підлягають лікарські засоби, включені до Реєстру лікарських засобів, вартість яких підлягає відшкодуванню, затвердженого Міністерством охорони здоров’я.

3. Визнати такими, що втратили чинність:

  • постанову Кабінету Міністрів України від 9 листопада 2016 року № 863 «Про запровадження відшкодування вартості лікарських засобів» (Офіційний вісник України, 2016 р., № 95, ст. 3103);
  • пункт 4 Змін, що вносяться до постанови Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17 березня 2017 року № 152 (Офіційний вісник України, 2017 р., № 26, ст. 749);
  • пункт 1 Змін, що вносяться до постанови Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2017 р. № 1080 (Офіційний вісник України, 2018 р., № 4, ст. 185);
  • пункт 3 Змін, що вносяться до постанови Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2017 р. № 1107 (Офіційний вісник України, ст. 2018 р., № 26, ст. 933).

4. Міністерству охорони здоров’я протягом шести місяців привести свої нормативно-правові акти у відповідність до цієї постанови.

5. Ця постанова набирає чинності з дня офіційного опублікування, крім пунктів 1 та 3, які набирають чинності з 1 квітня 2019 року.

 

Прем’єр-міністр України В. Гройсман

 

ЗАТВЕРДЖЕНО

постановою Кабінету Міністрів України

ЗМІНИ,
що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України

1. У постанові Кабінету Міністрів України від 17 березня 2017 р. № 152 «Про забезпечення доступності лікарських засобів»(Офіційний вісник України, 2017 р., № 26, ст. 749; 2018 р., № 4, ст. 185):

1) преамбулу викласти у такій редакції:

  • «Відповідно до Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення», статей 5 і 13 Закону України «Про ціни і ціноутворення» Кабінет Міністрів України постановляє: «;

2) пункт 1 викласти у такій редакції:

«1. Затвердити такі, що додаються:

  • Порядок реімбурсації;
  • Порядок визначення розміру реімбурсації;
  • Перелік медичних станів, для яких здійснюється реімбурсація;
  • Перелік міжнародних непатентованих назв лікарських засобів.»;

2. Порядок відшкодування вартості лікарських засобів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 березня 2017 року № 152 (Офіційний вісник України, 2017 р., № 26, ст. 749, 2018 р., № 4, ст. 185, № 26, ст. 933, № 88, ст. 2913), викласти в такій редакції:

«ЗАТВЕРДЖЕНО

постановою Кабінету Міністрів України

від 17 березня 2017 р. № 152

(у редакції постанови Кабінету Міністрів України

від №)

Порядок реімбурсації

1. Цей Порядок визначає механізм повного або часткового відшкодування (реімбурсації) вартості лікарських засобів суб’єктам господарювання, які провадять господарську діяльність на підставі ліцензії на провадження господарської діяльності з роздрібної торгівлі лікарськими засобами (далі — суб’єкт господарювання).

2. Реімбурсації підлягають зареєстровані в Україні готові лікарські засоби під час амбулаторного лікування осіб, що страждають на захворювання, зазначені у Переліку медичних станів, для яких здійснюється реімбурсація, що включені до:

Національного переліку основних лікарських засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2009 р. № 333 «Деякі питання державного регулювання цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення» (Офіційний вісник України, 2009 р., № 27, ст. 906);

Переліку міжнародних непатентованих назв лікарських засобів;

Реєстру лікарських засобів, які підлягають реімбурсації.

3. Ціни на лікарські засоби, які підлягають реімбурсації, підлягають державному регулюванню відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2008 р. № 955 «Про заходи щодо стабілізації цін на лікарські засоби і медичні вироби» (Офіційний вісник України, 2008 р., № 84, ст. 2825) та від 9 листопада 2016 р. № 862 «Про державне регулювання цін на лікарські засоби» (Офіційний вісник України, 2016 р., № 95, ст. 3102).

4. Лікарські засоби, які підлягають реімбурсації, відпускаються на підставі електронних рецептів, виписаних відповідно до правил, затверджених МОЗ, в електронній системі охорони здоров’я (далі — система) лікарями, які надають первинну медичну допомогу (далі — рецепти на реімбурсацію).

5. Рецепти на реімбурсацію виписуються в межах загального обсягу бюджетних асигнувань на програму, встановлених кошторисом на відповідний місяць. У разі закінчення бюджетних асигнувань на програму, встановлених кошторисом на відповідний місяць, виписка рецептів на реімбурсацію в системі призупиняється до початку наступного місяця.

6. Відпуск лікарських засобів, за рецептом на реімбурсацію, здійснюється в будь-якій аптеці чи аптечному пункті, де здійснюється відпуск лікарських засобів за договором про реімбурсацію, укладеним між НСЗУ та суб’єктом господарювання, незалежно від місця проживання пацієнта чи місця надання медичних послуг.

7. Відпуск лікарських засобів, які підлягають реімбурсації, має бути зареєстрований в системі в такому порядку:

  • особа, уповноважена суб’єктом господарювання на реєстрацію відпуску лікарських засобів за рецептами на реімбурсацію (далі — уповноважена особа), запитує в особи, що звернулась за отриманням лікарського засобу за рецептом на реімбурсацію (далі — пацієнт), номер рецепту та вносить його в систему;
  • уповноважена особа надає інформацію пацієнту про наявність в аптечному пункті або аптеці лікарських засобів, які можуть бути відпущені за відповідним рецептом на реімбурсацію;
  • після вибору торгової назви лікарського засобу з числа наявних в аптеці чи аптечному пункті уповноважена особа запитує в пацієнта та вносить в систему код підтвердження разом з інформацією про обраний лікарський засіб та накладає електронний підпис.

8. Вартість лікарських засобів, відпущених суб’єктом господарювання відповідно до цього Порядку, включається до звіту за відповідний період та підлягає реімбурсації НСЗУ відповідно до умов договору про реімбурсацію.

9. Реімбурсація вартості лікарських засобів за упаковку здійснюється відповідно до розміру реімбурсації, визначеному в Реєстрі лікарських засобів, які підлягають реімбурсації, що затверджується МОЗ.

10. НСЗУ регулярно, але не рідше, ніж раз на місяць публікує на своєму офіційному веб-сайті інформацію про хід виконання програми реімбурсації.»;

3. Порядок визначення розміру відшкодування вартості лікарських засобів, вартість яких підлягає відшкодуванню, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 березня 2017 р. № 152 (Офіційний вісник України, 2017 р., № 26, ст. 749; 2018 р., № 4, ст. 185) викласти у новій редакції:

«ЗАТВЕРДЖЕНО

постановою Кабінету Міністрів України

від 17 березня 2017 р. № 152

(у редакції постанови Кабінету Міністрів України

від №)

ПОРЯДОК
визначення розміру реімбурсації

1. Цей Порядок визначає механізм розрахунку розміру реімбурсації зареєстрованих в Україні готових лікарських засобів, що відповідають вимогам, зазначеним у пункті 2 Порядку реімбурсації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 березня 2017 р. № 152 (Офіційний вісник України, 2017 р., № 26, ст. 749).»

Документообіг, пов’язаний з веденням Реєстру лікарських засобів, які підлягають реімбурсації (далі — Реєстр), здійснюється з дотриманням вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

2. У цьому Порядку терміни вживаються у такому значенні:

  • внутрішнє референтне ціноутворення — встановлення в Україні мінімальної оптово-відпускної ціни лікарського засобу, що підлягає реімбурсації, на підставі заявок власника або уповноваженого представника власника реєстраційного посвідчення на лікарський засіб, поданих до НСЗУ відповідно до цього Порядку;
  • гранична оптово-відпускна ціна — максимальна вартість добової дози лікарського засобу лікарської форми, вартість якої підлягає реімбурсації на основі зовнішнього референтного ціноутворення без урахування постачальницько-збутових та торговельних (роздрібних) надбавок та податку на додану вартість;
  • добова доза лікарського засобу — фіксована одиниця вимірювання споживання лікарського засобу, що використовується за основним призначенням для лікування дорослих, рекомендована Всесвітньою організацією охорони здоров’я та розрахована Центром співпраці Всесвітньої організації охорони здоров’я з методології статистики лікарських засобів;
  • зовнішнє референтне ціноутворення — встановлення в Україні граничної оптово-відпускної ціни для включення лікарського засобу до Реєстру на основі оптово-відпускних цін, установлених у референтних країнах;
  • мінімальна оптово-відпускна ціна — мінімальна вартість добової дози лікарського засобу лікарської форми, яка підлягає реімбурсації, розрахована на основі внутрішнього референтного ціноутворення без урахування постачальницько-збутових та торговельних (роздрібних) надбавок та податку на додану вартість для кожної міжнародної непатентованої назви;
  • розмір реімбурсації добової дози лікарського засобу — мінімальна оптово-відпускна ціна добової дози лікарського засобу лікарської форми, який підлягає реімбурсації, з урахуванням постачальницько-збутових та торговельних (роздрібних) надбавок та податку на додану вартість;
  • референтні країни — Республіка Польща, Словацька Республіка, Чеська Республіка, Латвійська Республіка, Угорщина;
  • сума доплати за упаковку — різниця між роздрібною ціною упаковки лікарського засобу, який підлягає реімбурсації, та розміром реімбурсація за упаковку.

3. Реєстр ведеться МОЗ. Форма Реєстру затверджується МОЗ.

4. До Реєстру вносяться торгові назви лікарських засобів, оптово- відпускна ціна за упаковку яких не перевищує граничну оптово-відпускну ціну в перерахунку на добову дозу лікарського засобу.

Розмір реімбурсації упаковки лікарського засобу розраховується за такою формулою:

Рр = М х К (1 + Но / 100) х (1 + Нр / 100) х (1+ПДВ/100),

де Рр — розмір реімбурсації упаковки лікарського засобу;

М — мінімальна оптово-відпускна ціна;

К — кількість добової дози лікарського засобу в упаковці;

Но — гранична постачальницько-збутова надбавка;

Нр — гранична торговельна (роздрібна) надбавка;

ПДВ — податок на додану вартість.

5. Торгові назви лікарських засобів, які підлягають реімбурсації та сума доплати (у разі коли вартість лікарського засобу відшкодовується частково) вносяться до Реєстру.

Ціни на лікарські засоби, внесені до Реєстру, є фіксованими на період дії Реєстру до моменту його наступного оновлення.

Перед подачею пропозиції в МОЗ про внесення в Реєстр розміру реімбурсації за упаковку лікарського засобу, сум доплати за упаковку та роздрібної ціни за упаковку НСЗУ проводить заокруглення сум відповідно до таких правил:

  • сума, що закінчується від 1 до 4 копійок, заокруглюється в бік зменшення до найближчої суми, яка закінчується на 0 копійок;
  • сума, що закінчується від 5 до 9 копійок, заокруглюється в бік збільшення до найближчої суми, яка закінчується на 0 копійок.

Під заокругленням слід розуміти математичну операцію, яка полягає в заміні числа в бік збільшення або зменшення з відповідною точністю.

Для формування Реєстру НСЗУ розміщує відповідне оголошення на своєму офіційному веб-сайті. Заявник протягом 10 календарних днів з моменту опублікування оголошення подає до НСЗУ в електронній формі документи, зазначені у пункті 8 цього Порядку.

НСЗУ за результатами розгляду отриманих документів протягом 10 календарних днів подає пропозиції до МОЗ про внесення торгової назви лікарського засобу до Реєстру. Реєстр затверджується наказом МОЗ протягом 5 робочих днів з дати отримання пропозицій від НСЗУ.

7. Оновлення Реєстру здійснюється МОЗ щороку у січні та липні кожного року у строки, передбачені пунктом 6 цього Порядку, з дати затвердження МОЗ і оприлюднення на його офіційному веб-сайті оновленого реєстру граничних оптово-відпускних цін на лікарські засоби.

Позачергове оновлення Реєстру здійснюється МОЗ у разі перерахунку граничних оптово-відпускних цін на лікарські засоби відповідно до пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 9 листопада 2016 р. № 862 «Про державне регулювання цін на лікарські засоби» (Офіційний вісник України, 2016 р., № 95, ст. 3102). Позачергове оновлення Реєстру здійснюється відповідно до пункту 6 цього Порядку.

8. НСЗУ готує пропозиції МОЗ про внесення торгових назв лікарського засобу до Реєстру на підставі подання власником або уповноваженим представником власника реєстраційного посвідчення на лікарський засіб (далі — заявник) таких документів в електронній формі до НСЗУ:

1) заяви, складеної у довільній формі із зазначенням інформації про:

  • міжнародну непатентовану назву лікарського засобу;
  • торгову назву лікарського засобу; форму випуску; силу дії (дозування);
  • кількість одиниць лікарського засобу у споживчій упаковці;
  • код АТХ (анатомо-терапевтично-хімічний);
  • найменування виробника, країни;
  • номер реєстраційного посвідчення на лікарський засіб;
  • дату закінчення строку дії реєстраційного посвідчення на лікарський засіб;
  • оптово-відпускну ціну за споживчу упаковку без урахування надбавок, податків та зборів (зазначається в гривнях);
  • власника реєстраційного посвідчення на лікарський засіб (найменування, місцезнаходження, прізвище, ім’я, по батькові керівника);
  • заявника (найменування, місцезнаходження та прізвище, ім’я, по батькові контактної особи);
  • те, що строк включення лікарського засобу до Реєстру становить не менше ніж шість місяців;
  • обсяги виробництва та/або постачання упаковок лікарського засобу на період дії Реєстру до моменту його наступного оновлення;

2) копію довіреності, яка засвідчує повноваження заявника подавати до МОЗ документи, зазначені у підпункті 1 цього пункту, виданої власником реєстраційного посвідчення на лікарський засіб, з перекладом на українську мову, засвідченої в установленому законодавством порядку;

3) зобов’язання здійснювати постачання лікарського засобу в Україні протягом заявленого строку за ціною, що не перевищуватиме заявлену оптово-відпускну ціну.

На електронні документи і копії таких документів накладається електронний підпис заявника.

Відповідальним за достовірність інформації, зазначеної в документах, є заявник.

9. До Реєстру не включаються торгові назви лікарського засобу у разі:

  • неподання документів, зазначених у пункті 8 цього Порядку;
  • коли заявлена оптово-відпускна ціна перевищує рівень граничної оптово-відпускної ціни.

10. Під час ведення Реєстру допускаються виправлення технічного характеру, які вносяться до Реєстру на підставі наказу МОЗ.

11. Підставами для виключення лікарського засобу з Реєстру є:

  • припинення дії реєстраційного посвідчення на лікарський засіб;
  • виявлення недостовірних даних, поданих заявником;
  • заява заявника;
  • порушення заявником зобов’язань, передбачених у пункті 8 цього Порядку.

12. Виключення лікарського засобу з Реєстру здійснюється на підставі наказу МОЗ.

13. Розрахунок оптово-відпускних цін на лікарські засоби, розміру реімбурсації, сум доплат здійснює НСЗУ.

У разі виявлення технічної помилки в Реєстрі заявники протягом п’яти робочих днів з дати оприлюднення оновленого Реєстру мають право подати НСЗУ звернення щодо виправлення відповідної технічної помилки, крім розміру оптово-відпускної ціни лікарського засобу, поданого заявником. НСЗУ протягом 5 робочих днів з дати надходження звернення здійснює розгляд такого звернення, надає мотивовану відповідь та подає МОЗ рекомендації про внесення зміни до Реєстру. Зміни до Реєстру вносяться на підставі наказу МОЗ.»;

14. Протягом п’яти робочих днів з дати оприлюднення оновленого Реєстру на офіційному веб-сайті МОЗ заявники, вартість добової дози лікарського засобу яких у Реєстрі не більше, ніж на 10 відсотків перевищує таку вартість добової дози лікарського засобу (з однаковою міжнародною непатентованою назвою та формою випуску), що відшкодовується згідно з Реєстром повністю (без доплати), можуть повторно подати НСЗУ документи в електронній формі, зазначені у пункті 8 цього Порядку, зі зміненою оптово-відпускною ціною за упаковку лікарського засобу, яка у перерахунку на добову дозу дорівнює вартості добової дози лікарського засобу (з однаковою міжнародною непатентованою назвою та формою випуску), що згідно з Реєстром відшкодовується повністю (без доплати). НСЗУ за результатами розгляду отриманих документів протягом п’яти робочих днів здійснює їх розгляд та подає МОЗ рекомендації про внесення змін до Реєстру. Зміни до Реєстру вносяться на підставі наказу МОЗ. Інформація щодо внесення таких змін оприлюднюється на офіційному веб- сайті МОЗ в день оприлюднення Реєстру.

15. Аптекам та їх структурним підрозділам дозволяється протягом 30 календарних днів завершити реалізацію лікарських засобів, вартість яких підлягає відшкодуванню, закуплених до дати затвердження оновленого Реєстру із зазначенням цін та процедур відповідно до порядку та вимог, що діяли до дати затвердження МОЗ оновленого Реєстру.»;

4. Доповнити постанову Кабінету Міністрів України від 17 березня 2017 р. № 152 «Про забезпечення доступності лікарських засобів такими переліками, що нею затверджуються:

ЗАТВЕРДЖЕНО

постановою Кабінету Міністрів України

ПЕРЕЛІК
медичних станів, для яких здійснюється реімбурсація

Реімбурсація лікарських засобів здійснюється для таких медичних станів під час амбулаторного лікування пацієнтів:

  • серцево-судинні захворювання;
  • цукровий діабет II типу;
  • бронхіальна астма.

ЗАТВЕРДЖЕНО

постановою Кабінету Міністрів України

ПЕРЕЛІК
міжнародних непатентованих назв лікарських засобів
Міжнародна непатентована назва Лікарська форма
Серцево-судинні захворювання
Аміодарон (Amiodarone) таблетки
Амлодипін (Amlodipine) -»-
Атенолол (Atenolol) -»-
Бісопролол (Bisoprolol) -»-
Верапаміл (Verapamil) -»-
Гідрохлортіазид(Hydrochlorothiazide) -»-
Дигоксин (Digoxin) таблетки, розчин оральний
Еналаприл (Enalapril) таблетки
Ізосорбіду динітрат(Isosorbide dinitrate) таблетки (сублінгвальні)
Карведилол (Carvedilol) таблетки
Клопідогрель (Clopidogrel) -»-
Лозартан (Losartan) -»-
Метопролол (Metoprolol) -»-
Нітрогліцерин (Glyceryl trinitrate) таблетки (сублінгвальні)
Симвастатин (Simvastatin) таблетки
Спіронолактон (Spironolactone) -»-
Фуросемід (Furosemide) -»-
Цукровий діабет II типу
Глібенкламід (Glibenclamide) -»-
Гліклазид (Gliclazide) -»-
Метформін (Metformin) -»-
Бронхіальна астма
Беклометазон (Beclometasone) аерозоль для інгаляцій
Будесонід (Budesonide) порошок для інгаляцій дозований, суспензія для розпилення
Сальбутамол (Salbutamol) аерозоль для інгаляцій, розчин для інгаляцій»

5. Абзац другий пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 9 листопада 2016 року № 862 «Про державне регулювання цін на лікарські засоби» (Офіційний вісник України, 2016, № 95, ст. 3120; 2017 р., № 3, ст.72, № 13, ст.367, № 26, ст. 749; 2018, № 26, ст.933) викласти у такій редакції:

«що дія цієї постанови поширюється на зареєстровані в Україні готові лікарські засоби, які закуповуються та/або вартість яких відшкодовується за бюджетні кошти, що включені до Переліку міжнародних непатентованих назв лікарських засобів, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 17 березня 2017 р. № 152 «Про забезпечення доступності лікарських засобів» (Офіційний вісник

України, 2017 р., № 26, ст. 749), та до Реєстру лікарських засобів, які підлягають реімбурсації, що затверджується Міністерством охорони здоров’я (далі — лікарські засоби);».

6. Підпункт 3 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 2 липня 2014 р. № 240 «Питання декларування зміни оптово-відпускних цін на лікарські засоби» (Офіційний вісник України, 2014 р., № 56, ст. 1528; 2015 р., № 54, ст. 1740; 2017 р., № 13, ст. 361, № 26, ст.749) викласти у такій редакції:

«3) задекларовані зміни оптово-відпускних цін на лікарські засоби, включені до Переліку міжнародних непатентованих назв лікарських засобів, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 17 березня 2017 р. № 152 «Про забезпечення доступності лікарських засобів» (Офіційний вісник України, 2017 р., № 26, ст. 749), та до Реєстру лікарських засобів, які підлягають реімбурсації, що затверджується Міністерством охорони здоров’я, не можуть перевищувати граничних оптово-відпускних цін, встановлених Міністерством охорони здоров’я;»;

7. Підпункт 3 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2008 р. № 955 «Про заходи щодо стабілізації цін на лікарські засоби і медичні вироби» (Офіційний вісник України, 2008 р., № 84, ст. 2825; 2017 р., № 13, ст. 361, № 26, ст. 749; 2018 р., № 26, ст. 933) викласти у такій редакції:

«3) на лікарські засоби, включені до Переліку міжнародних непатентованих назв лікарських засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 березня 2017 р. № 152 «Про забезпечення доступності лікарських засобів» (Офіційний вісник України, 2017 р., № 26, ст. 749), граничні постачальницько-збутові надбавки в розмірі 10 відсотків, що нараховуються до оптово-відпускної ціни з урахуванням податків, та граничні торговельні (роздрібні) надбавки в розмірі 15 відсотків, що нараховуються до закупівельної ціни з урахуванням податків.».

8. Пункт 3 Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на відшкодування вартості лікарських засобів для лікування окремих захворювань, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 р. № 181 (Офіційний вісник України, 2017 р., № 28, ст.813), викласти у такій редакції:

«3. Субвенція спрямовується на відшкодування вартості лікарських засобів під час амбулаторного лікування осіб, що страждають на серцево- судинні захворювання, цукровий діабет II типу, бронхіальну астму, за переліком міжнародних непатентованих назв лікарських засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 березня 2017 р. № 152 (Офіційний вісник України, 2017 р., № 26, ст. 749), що відпускаються до 31 березня 2019 року за рецептами у паперовій формі.».

ПОРІВНЯЛЬНА ТАБЛИЦЯ
до проекту постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання реімбурсації»
Зміст положення чинного законодавства Зміст положення проекту
Постанова Кабінету Міністрів України від 17 березня 2017 р. № 152 «Про забезпечення доступності лікарських засобів» (Офіційний вісник України, 2017 р., № 26, ст. 749, 2018 р., № 4, ст. 185, № 26, ст. 933, № 88, ст. 2913)
Відповідно до статей 5 і 13 Закону України «Про ціни і ціноутворення» Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити такі, що додаються: Порядок відшкодування вартості лікарських засобів;
Порядок визначення розміру відшкодування вартості лікарських засобів, вартість яких підлягає відшкодуванню.
Положення відсутнє

Відповідно до Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення», статей 5 і 13 Закону України «Про ціни і ціноутворення» Кабінет Міністрів України постановляє:1. Затвердити такі, що додаються:
Порядок реімбурсації;
Порядок визначення розміру реімбурсації;
Перелік медичних станів, для яких здійснюється реімбурсація;
Перелік міжнародних непатентованих назв лікарських засобів.
Порядок відшкодування вартості лікарських засобів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 березня 2017 р. № 152 (Офіційний вісник України, 2017 р., № 26, ст. 749, 2018 р., № 4, ст. 185, № 26, ст. 933, № 88, ст. 2913)
Порядок відшкодування вартості лікарських засобів ЗАТВЕРДЖЕНО постановою Кабінету Міністрів України від 17 березня 2017 р. № 152 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від ____№ ___)
Порядок реімбурсації
Положення відсутні 1. Цей Порядок визначає механізм повного або часткового відшкодування (реімбурсації) вартості лікарських засобів суб’єктам господарювання, які провадять господарську діяльність на підставі ліцензії на провадження господарської діяльності з роздрібної торгівлі лікарськими засобами (далі — суб’єкт господарювання).

2. Реімбурсації підлягають зареєстровані в Україні готові лікарські засоби під час амбулаторного лікування осіб, що страждають на захворювання, зазначені у Переліку медичних станів, для яких здійснюється реімбурсація, що включені до:
Національного переліку основних лікарських засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2009 р. № 333 «Деякі питання державного регулювання цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення» (Офіційний вісник України, 2009 р., № 27, ст. 906; 2017 р., № 28, ст. 815, № 61 ст. 1858);
Переліку міжнародних непатентованих назв лікарських засобів;
Реєстру лікарських засобів, які підлягають реімбурсації.

3. Ціни на лікарські засоби, які підлягають реімбурсації, підлягають державному регулюванню відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2008 р. № 955 «Про заходи щодо стабілізації цін на лікарські засоби і медичні вироби» (Офіційний вісник України, 2008 р., № 84, ст. 2825; 2017 р., № 13, ст. 361) та від 9 листопада 2016 р. № 862 «Про державне регулювання цін на лікарські засоби» (Офіційний вісник України, 2016 р., № 95, ст. 3102).

4. Лікарські засоби, які підлягають реімбурсації, відпускаються на підставі електронних рецептів, виписаних відповідно до правил, затверджених МОЗ, в електронній системі охорони здоров’я (далі — система) лікарями, які надають первинну медичну допомогу (далі — рецепти на реімбурсацію).

5. Рецепти на реімбурсацію виписуються в межах загального обсягу бюджетних асигнувань на програму, встановлених кошторисом на відповідний місяць. У разі закінчення бюджетних асигнувань на програму, встановлених кошторисом на відповідний місяць, виписка рецептів на реімбурсацію в системі призупиняється до початку наступного місяця.

6. Відпуск лікарських засобів, за рецептом на реімбурсацію, здійснюється в будь-якій аптеці чи аптечному пункті, де здійснюється відпуск лікарських засобів за договором про реімбурсацію, укладеним між НСЗУ та суб’єктом господарювання, незалежно від місця проживання пацієнта чи місця надання медичних послуг.

7. Відпуск лікарських засобів, які підлягають реімбурсації, має бути зареєстрований в системі в такому порядку:
особа, уповноважена суб’єктом господарювання на реєстрацію відпуску лікарських засобів за рецептами на реімбурсацію (далі — уповноважена особа), запитує в особи, що звернулась за отриманням лікарського засобу за рецептом на реімбурсацію (далі — пацієнт), номер рецепту та вносить його в систему;
уповноважена особа надає інформацію пацієнту про наявність в аптечному пункті або аптеці лікарських засобів, які можуть бути відпущені за відповідним рецептом на реімбурсацію;
після вибору торгової назви лікарського засобу з числа наявних в аптеці чи аптечному пункті уповноважена особа запитує в пацієнта та вносить в систему код підтвердження разом з інформацією про обраний лікарський засіб та накладає електронний підпис.

8. Вартість лікарських засобів, відпущених суб’єктом господарювання відповідно до цього Порядку, включається до звіту за відповідний період та підлягає реімбурсації НСЗУ відповідно до умов договору про реімбурсацію.

9. Реімбурсація вартості лікарських засобів за упаковку здійснюється відповідно до розміру реімбурсації, визначеному в Реєстрі лікарських засобів, які підлягають реімбурсації, що затверджується МОЗ.

10. НСЗУ регулярно, але не рідше, ніж раз на місяць публікує на своєму офіційному веб-сайті інформацію про хід виконання програми реімбурсації.

Порядок визначення розміру відшкодування вартості лікарських засобів, вартість яких підлягає відшкодуванню, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 березня 2017 р. № 152 (Офіційний вісник України, 2017 р., № 26, ст. 749, 2018 р., № 4, ст. 185, № 26, ст. 933, № 88, ст. 2913)
Порядок визначення розміру відшкодування вартості лікарських засобів, вартість яких підлягає відшкодуванню Порядок визначення розміру реімбурсації
1. Цей Порядок визначає механізм розрахунку розміру відшкодування вартості зареєстрованих в Україні готових лікарських засобів для лікування серцево- судинних захворювань, цукрового діабету II типу, бронхіальної астми, а також лікарських засобів, що використовуються під час трансплантації у доопераційний та післяопераційний періоди, що включені до переліку міжнародних непатентованих назв лікарських засобів, зазначеного в підпункті 1 постанови Кабінету Міністрів України від 9 листопада 2016 р. № 863 «Про запровадження відшкодування вартості лікарських засобів» (Офіційний вісник України, 2016 р., № 95, ст. 3103), та до Реєстру лікарських засобів, вартість яких підлягає реімбурсації, що затверджується МОЗ (далі — Реєстр). 1. Цей Порядок визначає механізм розрахунку розміру реімбурсації зареєстрованих в Україні готових лікарських засобів, що відповідають вимогам, зазначеним у пункті 2 Порядку реімбурсації, затвердженого Кабінетом Міністрів України.»Документообіг, пов’язаний з веденням Реєстру лікарських засобів, які підлягають реімбурсації (далі — Реєстр), здійснюється з дотриманням вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.
2. У цьому Порядку терміни вживаються у такому значенні:
внутрішнє референтне ціноутворення — встановлення в Україні мінімальної оптово-відпускної ціни лікарського засобу, що підлягає відшкодуванню, на підставі заявок власника або уповноваженого представника власника реєстраційного посвідчення на лікарський засіб, поданих до МОЗ відповідно до цього Порядку;
гранична оптово-відпускна ціна — максимальна вартість добової дози лікарського засобу лікарської форми, вартість якого підлягає повному або частковому відшкодуванню на основі зовнішнього референтного ціноутворення без урахування постачальницько-збутових та торговельних (роздрібних) надбавок та податку на додану вартість;
добова доза лікарського засобу — фіксована одиниця вимірювання споживання лікарського засобу, що використовується за основним призначенням для лікування дорослих, рекомендована Всесвітньою організацією охорони здоров’я та розрахована Центром співпраці Всесвітньої організації охорони здоров’я з методології статистики лікарських засобів;
зовнішнє референтне ціноутворення — встановлення в Україні граничної оптово-відпускної ціни для включення лікарського засобу до Реєстру на основі оптово-відпускних цін, установлених у референтних країнах;
2. У цьому Порядку терміни вживаються у такому значенні:
внутрішнє референтне ціноутворення — встановлення в Україні мінімальної оптово-відпускної ціни лікарського засобу, що підлягає реімбурсації, на підставі заявок власника або уповноваженого представника власника реєстраційного посвідчення на лікарський засіб, поданих до НСЗУ відповідно до цього Порядку;
гранична оптово-відпускна ціна — максимальна вартість добової дози лікарського засобу лікарської форми, вартість якої підлягає реімбурсації на основі зовнішнього референтного ціноутворення без урахування постачальницько-збутових та торговельних (роздрібних) надбавок та податку на додану вартість;
добова доза лікарського засобу — фіксована одиниця вимірювання споживання лікарського засобу, що використовується за основним призначенням для лікування дорослих, рекомендована Всесвітньою організацією охорони здоров’я та розрахована Центром співпраці Всесвітньої організації охорони здоров’я з методології статистики лікарських засобів;
зовнішнє референтне ціноутворення — встановлення в Україні граничної оптово-відпускної ціни для включення лікарського засобу до Реєстру на основі оптово-відпускних цін, установлених у референтних країнах;
мінімальна оптово-відпускна ціна — мінімальна вартість добової дози лікарського засобу лікарської форми, яка підлягає відшкодуванню, розрахована на основі внутрішнього референтного ціноутворення без урахування постачальницько-збутових та торговельних (роздрібних) надбавок та податку на додану вартість для кожної міжнародної непатентованої назви;
розмір відшкодування добової дози лікарського засобу — мінімальна оптово-відпускна ціна добової дози лікарського засобу лікарської форми, вартість якого підлягає відшкодуванню, з урахуванням постачальницько-збутових та торговельних (роздрібних) надбавок та податку на додану вартість;
мінімальна оптово-відпускна ціна — мінімальна вартість добової дози лікарського засобу лікарської форми, яка підлягає реімбурсації, розрахована на основі внутрішнього референтного ціноутворення без урахування постачальницько-збутових та торговельних (роздрібних) надбавок та податку на додану вартість для кожної міжнародної непатентованої назви;
розмір реімбурсації добової дози лікарського засобу — мінімальна оптово-відпускна ціна добової дози лікарського засобу лікарської форми, який підлягає реімбурсації, з урахуванням постачальницько- збутових та торговельних (роздрібних) надбавок та податку на додану вартість;
референтні країни — Республіка Польща, Словацька Республіка, Чеська Республіка, Латвійська Республіка, Угорщина;
сума доплати за упаковку — різниця між роздрібною ціною упаковки лікарського засобу, вартість якого підлягає відшкодуванню, та розміром відшкодування за упаковку.
референтні країни — Республіка Польща, Словацька Республіка, Чеська Республіка, Латвійська Республіка, Угорщина;
сума доплати за упаковку — різниця між роздрібною ціною упаковки лікарського засобу, який підлягає реімбурсації, та розміром реімбурсація за упаковку.
3. Реєстр ведеться МОЗ. Форма Реєстру затверджується МОЗ.

4. До Реєстру вносяться торгові назви лікарських засобів, оптово-відпускна ціна за упаковку яких не перевищує граничну оптово-відпускну ціну в перерахунку на добову дозу лікарського засобу.

Розмір відшкодування упаковки лікарського засобу розраховується за такою формулою:

3. Реєстр ведеться МОЗ. Форма Реєстру затверджується МОЗ.

4. До Реєстру вносяться торгові назви лікарських засобів, оптово-відпускна ціна за упаковку яких не перевищує граничну оптово-відпускну ціну в перерахунку на добову дозу лікарського засобу.

Розмір реімбурсації упаковки лікарського засобу розраховується за такою формулою:

Рв = М х К (1 + Но / 100) х (1 + Нр / 100) х (1+ПДВ/100),
де Рв — розмір відшкодування упаковки лікарського засобу;
М — мінімальна оптово-відпускна ціна;
К — кількість добової дози лікарського засобу в упаковці;
Но — гранична постачальницько-збутова надбавка;
Нр — гранична торговельна (роздрібна) надбавка;
ПДВ — податок на додану вартість.
Рр = М х К (1 + Но / 100) х (1 + Нр / 100) х (1+ПДВ/100),
де Рр — розмір реімбурсації упаковки лікарського засобу;
М — мінімальна оптово-відпускна ціна;
К — кількість добової дози лікарського засобу в упаковці;
Но — гранична постачальницько-збутова надбавка;
Нр — гранична торговельна (роздрібна) надбавка;
ПДВ — податок на додану вартість.
5. Торгові назви лікарських засобів, розмір відшкодування їх вартості та сума доплати (у разі коли вартість лікарського засобу відшкодовується частково) вносяться до Реєстру. 5. Торгові назви лікарських засобів, які підлягають реімбурсації та сума доплати (у разі коли вартість лікарського засобу відшкодовується частково) вносяться до Реєстру.
Ціни на лікарські засоби, внесені до Реєстру, є фіксованими на період дії Реєстру до моменту його наступного оновлення. Ціни на лікарські засоби, внесені до Реєстру, є фіксованими на період дії Реєстру до моменту його наступного оновлення.
Перед подачею пропозиції в МОЗ про внесення в Реєстр розміру реімбурсації за упаковку лікарського засобу, сум доплати за упаковку та роздрібної ціни за упаковку НСЗУ проводить заокруглення сум відповідно до таких правил:
1) сума, що закінчується від 1 до 4 копійок, заокруглюється в бік зменшення до найближчої суми, яка закінчується на 0 копійок;
2) сума, що закінчується від 5 до 9 копійок, заокруглюється в бік збільшення до найближчої суми, яка закінчується на 0 копійок.
Під заокругленням слід розуміти математичну операцію, яка полягає в заміні числа в бік збільшення або зменшення з відповідною точністю.
6. Для формування Реєстру МОЗ розміщує відповідне оголошення на своєму офіційному веб-сайті. Заявник протягом 10 календарних днів з моменту опублікування оголошення подає до МОЗ документи, зазначені у пункті 8 цього Порядку.
МОЗ за результатами розгляду отриманих документів протягом 10 календарних днів приймає рішення про внесення торгової назви лікарського засобу до Реєстру, яке затверджується наказом МОЗ.
6. Для формування Реєстру НСЗУ розміщує відповідне оголошення на своєму офіційному веб- сайті. Заявник протягом 10 календарних днів з моменту опублікування оголошення подає до НСЗУ в електронній формі документи, зазначені у пункті 8 цього Порядку.
НСЗУ за результатами розгляду отриманих документів протягом 10 календарних днів подає пропозиції до МОЗ про внесення торгової назви лікарського засобу до Реєстру. Реєстр затверджується наказом МОЗ протягом 5 робочих днів з дати отримання пропозицій від НСЗУ.
7. Оновлення Реєстру здійснюється МОЗ щороку у січні та липні кожного року у строки, передбачені пунктом 6 цього Порядку, з дати затвердження МОЗ і оприлюднення на його офіційному веб-сайті оновленого реєстру граничних оптово-відпускних цін на лікарські засоби.
Позачергове оновлення Реєстру здійснюється МОЗ у разі перерахунку граничних оптово-відпускних цін на лікарські засоби відповідно до пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 9 листопада 2016 р. № 862 «Про державне регулювання цін на лікарські засоби» (Офіційний вісник України, 2016, № 95, ст. 3102). Позачергове оновлення Реєстру здійснюється відповідно до пункту 6 цього Порядку.
7. Оновлення Реєстру здійснюється МОЗ щороку у січні та липні кожного року у строки, передбачені пунктом 6 цього Порядку, з дати затвердження МОЗ і оприлюднення на його офіційному веб-сайті оновленого реєстру граничних оптово-відпускних цін на лікарські засоби.
Позачергове оновлення Реєстру здійснюється МОЗ у разі перерахунку граничних оптово-відпускних цін на лікарські засоби відповідно до пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 9 листопада 2016 р. № 862 «Про державне регулювання цін на лікарські засоби» (Офіційний вісник України, 2016, № 95, ст. 3102). Позачергове оновлення Реєстру здійснюється відповідно до пункту 6 цього Порядку.
8. Внесення торгових назв лікарського засобу до Реєстру здійснюється на підставі подання власником або уповноваженим представником власника реєстраційного посвідчення на лікарський засіб (далі — заявник) до МОЗ таких документів: 8. НСЗУ готує пропозиції МОЗ про внесення торгових назв лікарського засобу до Реєстру на підставі подання власником або уповноваженим представником власника реєстраційного посвідчення на лікарський засіб (далі — заявник) таких документів в електронній формі до НСЗУ:
1) заяви, складеної у довільній формі із зазначенням інформації про:
міжнародну непатентовану назву лікарського засобу;
торгову назву лікарського засобу;
форму випуску; силу дії (дозування);
кількість одиниць лікарського засобу у споживчій упаковці;
код АТХ (анатомо-терапевтично-хімічний);
найменування виробника, країни;номер реєстраційного посвідчення на лікарський засіб;
дату закінчення строку дії реєстраційного посвідчення на лікарський засіб;
оптово-відпускну ціну за споживчу упаковку без урахування надбавок, податків та зборів (зазначається в гривнях);
власника реєстраційного посвідчення на лікарський засіб (найменування, місцезнаходження, прізвище, ім’я, по батькові керівника);
заявника (найменування, місцезнаходження та прізвище, ім’я, по батькові контактної особи);
1) заяви, складеної у довільній формі із зазначенням інформації про:
міжнародну непатентовану назву лікарського засобу;
торгову назву лікарського засобу;
форму випуску;
силу дії (дозування);
кількість одиниць лікарського засобу у споживчій упаковці;
код АТХ (анатомо-терапевтично-хімічний);
найменування виробника, країни;
номер реєстраційного посвідчення на лікарський засіб;
дату закінчення строку дії реєстраційного посвідчення на лікарський засіб;
оптово-відпускну ціну за споживчу упаковку без урахування надбавок, податків та зборів (зазначається в гривнях);
власника реєстраційного посвідчення на лікарський засіб (найменування, місцезнаходження, прізвище, ім’я, по батькові керівника);
заявника (найменування, місцезнаходження та прізвище, ім’я, по батькові контактної особи);
те, що строк включення лікарського засобу до Реєстру становить не менше ніж шість місяців;
обсяги виробництва та/або постачання упаковок лікарського засобу на період дії Реєстру до моменту його наступного оновлення;
те, що строк включення лікарського засобу до Реєстру становить не менше ніж шість місяців;
обсяги виробництва та/або постачання упаковок лікарського засобу на період дії Реєстру до моменту його наступного оновлення;
2) довіреності, яка засвідчує повноваження заявника подавати до МОЗ документи, зазначені у підпункті 1 цього пункту, виданої власником реєстраційного посвідчення на лікарський засіб, з перекладом на українську мову, або копії такої довіреності, засвідченої в установленому законодавством порядку; 2) копію довіреності, яка засвідчує повноваження заявника подавати до МОЗ документи, зазначені у підпункті 1 цього пункту, виданої власником реєстраційного посвідчення на лікарський засіб, з перекладом на українську мову, засвідченої в установленому законодавством порядку;
3) письмового зобов’язання здійснювати постачання лікарського засобу в Україні протягом заявленого строку за ціною, що не перевищуватиме заявлену оптово-відпускну ціну. 3) зобов’язання здійснювати постачання лікарського засобу в Україні протягом заявленого строку за ціною, що не перевищуватиме заявлену оптово- відпускну ціну.
У разі коли заявником є юридична особа, документи засвідчуються підписом керівника, скріпленим печаткою (у разі наявності). На електронні документи і копії таких документів накладається електронний підпис заявника.
Відповідальним за достовірність інформації, зазначеної в документах, є заявник. Відповідальним за достовірність інформації, зазначеної в документах, є заявник.
9. МОЗ відмовляє у внесенні торгової назви лікарського засобу до Реєстру в разі: 9. До Реєстру не включаються торгові назви лікарського засобу у разі:
1) неподання документів, зазначених у пункті 8 цього Порядку;

2) коли заявлена оптово-відпускна ціна перевищує рівень граничної оптово-відпускної ціни.

10. Під час ведення Реєстру допускаються виправлення технічного характеру, які вносяться до Реєстру на підставі наказу МОЗ.

11. Підставами для виключення лікарського засобу з Реєстру є:

1) неподання документів, зазначених у пункті 8 цього Порядку;

2) коли заявлена оптово-відпускна ціна перевищує рівень граничної оптово-відпускної ціни.

10. Під час ведення Реєстру допускаються виправлення технічного характеру, які вносяться до Реєстру на підставі наказу МОЗ.

11. Підставами для виключення лікарського засобу з Реєстру є:

1) припинення дії реєстраційного посвідчення на лікарський засіб;

2) виявлення недостовірних даних, поданих заявником;

3) заява заявника;

4) порушення заявником зобов’язань, передбачених у пункті 8 цього Порядку.

12. Виключення лікарського засобу з Реєстру здійснюється на підставі наказу МОЗ.

13. Розрахунок оптово-відпускних цін на лікарські засоби, розміру відшкодування їх вартості, сум доплат здійснює МОЗ. МОЗ може залучати до розрахунку розміру відшкодування фахівців державних підприємств, що належать до сфери управління МОЗ.

1) припинення дії реєстраційного посвідчення на лікарський засіб;

2) виявлення недостовірних даних, поданих заявником;

3) заява заявника;

4) порушення заявником зобов’язань, передбачених у пункті 8 цього Порядку.

12. Виключення лікарського засобу з Реєстру здійснюється на підставі наказу МОЗ.

13. Розрахунок оптово-відпускних цін на лікарські засоби, розміру реімбурсації, сум доплат здійснює НСЗУ.

У разі виявлення технічної помилки в Реєстрі заявники протягом п’яти робочих днів з дати оприлюднення оновленого Реєстру мають право подати МОЗ звернення щодо виправлення відповідної технічної помилки, крім розміру оптово-відпускної ціни лікарського засобу, поданого заявником. МОЗ протягом п’яти робочих днів з дати надходження звернення здійснює розгляд такого звернення, приймає рішення та надає мотивовану відповідь. Зміни до Реєстру вносяться на підставі наказу МОЗ. У разі виявлення технічної помилки в Реєстрі заявники протягом п’яти робочих днів з дати оприлюднення оновленого Реєстру мають право подати НСЗУ звернення щодо виправлення відповідної технічної помилки, крім розміру оптово-відпускної ціни лікарського засобу, поданого заявником. НСЗУ протягом 5 робочих днів з дати надходження звернення здійснює розгляд такого звернення, надає мотивовану відповідь та подає МОЗ рекомендації про внесення зміни до Реєстру. Зміни до Реєстру вносяться на підставі наказу МОЗ.»;
14. Протягом п’яти робочих днів з дати оприлюднення оновленого Реєстру на офіційному веб-сайті МОЗ заявники, вартість добової дози лікарського засобу яких у Реєстрі не більше ніж на 10 відсотків перевищує таку вартість добової дози лікарського засобу (з однаковою міжнародною непатентованою назвою та формою випуску), що відшкодовується згідно з Реєстром повністю (без доплати), можуть повторно подати МОЗ документи, зазначені у пункті 8цього Порядку, із зміненою оптово-відпускною ціною за упаковку лікарського засобу, яка у перерахунку на добову дозу дорівнює вартості добової дози лікарського засобу (з однаковою міжнародною непатентованою назвою та формою випуску), що згідно з Реєстром відшкодовується повністю (без доплати). МОЗ за результатами розгляду отриманих документів протягом п’яти робочих днів здійснює їх розгляд та приймає рішення про внесення змін до Реєстру, що затверджується наказом зазначеного Міністерства.Інформація щодо внесення таких змін оприлюднюється на офіційному веб-сайті МОЗ в день оприлюднення Реєстру.

15. Аптекам та їх структурним підрозділам дозволяється протягом 30 календарних днів завершити реалізацію лікарських засобів, вартість яких підлягає відшкодуванню, закуплених до дати затвердження оновленого Реєстру із зазначенням цін та процедур відповідно до порядку та вимог, що діяли до дати затвердження МОЗ оновленого Реєстру.

14. Протягом п’яти робочих днів з дати оприлюднення оновленого Реєстру на офіційному веб-сайті МОЗ заявники, вартість добової дози лікарського засобу яких у Реєстрі не більше, ніж на 10 відсотків перевищує таку вартість добової дози лікарського засобу (з однаковою міжнародною непатентованою назвою та формою випуску), що відшкодовується згідно з Реєстром повністю (без доплати), можуть повторно подати НСЗУ документи в електронній формі, зазначені у пункті 8 цього Порядку, зі зміненою оптово-відпускною ціною за упаковку лікарського засобу, яка у перерахунку на добову дозу дорівнює вартості добової дози лікарського засобу (з однаковою міжнародною непатентованою назвою та формою випуску), що згідно з Реєстром відшкодовується повністю (без доплати). НСЗУ за результатами розгляду отриманих документів протягом п’яти робочих днів здійснює їх розгляд та подає МОЗ рекомендації про внесення змін до Реєстру. Зміни до Реєстру вносяться на підставі наказу МОЗ. Інформація щодо внесення таких змін оприлюднюється на офіційному веб-сайті МОЗ в день оприлюднення Реєстру.

15. Аптекам та їх структурним підрозділам дозволяється протягом 30 календарних днів завершити реалізацію лікарських засобів, вартість яких підлягає відшкодуванню, закуплених до дати затвердження оновленого Реєстру із зазначенням цін та процедур відповідно до порядку та вимог, що діяли до дати затвердження МОЗ оновленого Реєстру.»;

Положення відсутнє ЗАТВЕРДЖЕНО постановою Кабінету Міністрів України
ПЕРЕЛІК медичних станів, для яких здійснюється реімбурсація
Реімбурсація лікарських засобів здійснюється для таких медичних станів під час амбулаторного лікування пацієнтів:
1) серцево-судинні захворювання;
2) цукровий діабет II типу;
3) бронхіальна астма.
Положення відсутнє ЗАТВЕРДЖЕНО постановою Кабінету Міністрів України від ____ № ____
ПЕРЕЛІК міжнародних непатентованих назв лікарських засобів
Міжнародна непатентована назва Лікарська форма
Серцево-судинні захворювання
Аміодарон (Amiodarone) таблетки
Амлодипін (Amlodipine) -»-
Атенолол (Atenolol) -»-
Бісопролол (Bisoprolol) -»-
Верапаміл (Verapamil) -»-
Гідрохлортіазид (Hydrochlorothiazide) -»-
Дигоксин (Digoxin) таблетки, розчин оральний
Еналаприл (Enalapril) таблетки
Ізосорбіду динітрат (Isosorbide dinitrate) таблетки (сублінгвальні)
Карведилол (Carvedilol) таблетки
Клопідогрель (Clopidogrel) -»-
Лозартан (Losartan) -»-
Метопролол (Metoprolol) -»-
Нітрогліцерин (Glyceryl trinitrate) таблетки (сублінгвальні)
Симвастатин (Simvastatin) таблетки
Спіронолактон (Spironolactone) -»-
Фуросемід (Furosemide) -»-
Цукровий діабет II типу
Глібенкламід (Glibenclamide) -»-
Гліклазид (Gliclazide) -»-
Метформін (Metformin) -»-
Бронхіальна астма
Беклометазон (Beclometasone) аерозоль для інгаляцій
Будесонід (Budesonide) порошок для інгаляцій дозований, суспензія для розпилення
Сальбутамол (Salbutamol) аерозоль для інгаляцій, розчин для інгаляцій
Постанова Кабінету Міністрів України «Про державне регулювання цін на лікарські засоби» від 9 листопада 2016 року № 862 (Офіційний вісник України, 2016, № 95, ст. 3120; 2017 р., № 3, ст.72, № 13,ст.367, № 26, ст. 749; 2018, № 26, ст.933)
3. Установити:

що дія цієї постанови поширюється на зареєстровані в Україні готові лікарські засоби для лікування серцево-судинних захворювань, цукрового діабету II типу, бронхіальної астми, а також на лікарські засоби, що використовуються під час трансплантації у доопераційний та післяопераційний періоди, які закуповуються та/або вартість яких відшкодовується за бюджетні кошти, що включені до переліку міжнародних непатентованих назв лікарських засобів, зазначеного в пункті 1 постанови Кабінету Міністрів України від 9 листопада 2016 р. № 863 «Про запровадження відшкодування вартості лікарських засобів» (Офіційний вісник України, 2016 р., № 95, ст. 3103), та до Реєстру лікарських засобів, вартість яких підлягає відшкодуванню, що затверджується Міністерством охорони здоров’я (далі — лікарські засоби);

3. Установити:

що дія цієї постанови поширюється на зареєстровані в Україні готові лікарські засоби, які закуповуються та/або вартість яких відшкодовується за бюджетні кошти, що включені до Переліку міжнародних непатентованих назв лікарських засобів, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 17 березня 2017 р. № 152 «Про забезпечення доступності лікарських засобів» (Офіційний вісник України, 2017 р., № 26, ст. 749), та до Реєстру лікарських засобів, які підлягають реімбурсації, що затверджується Міністерством охорони здоров’я (далі — лікарські засоби);

Постанова Кабінету Міністрів України «Питання декларування зміни оптово-відпускних цін на лікарські засоби» від 2 липня 2014 року № 240 (Офіційний вісник України, 2014 р., № 56, ст. 1528; 2015 р.,№ 54, ст. 1740; 2017 р., № 13, ст. 361, № 26, ст. 749)
1. Установити, що:

3) задекларовані зміни оптово-відпускних цін на лікарські засоби, включені до переліку міжнародних непатентованих назв лікарських засобів, зазначеного в пункті 1 постанови Кабінету Міністрів України від 9 листопада 2016 р. № 863 «Про запровадження відшкодування вартості лікарських засобів» (Офіційний вісник України, 2016 р., № 95, ст. 3103), та до Реєстру лікарських засобів, вартість яких підлягає відшкодуванню, що затверджується Міністерством охорони здоров’я, не можуть перевищувати граничних оптово-відпускних цін, встановлених Міністерством охорони здоров’я;

1. Установити, що:

3) задекларовані зміни оптово-відпускних цін на лікарські засоби, включені до Переліку міжнародних непатентованих назв лікарських засобів, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 17 березня 2017 р. № 152 «Про забезпечення доступності лікарських засобів» (Офіційний вісник України, 2017 р., № 26, ст. 749; 2018 р., № 4, ст. 185), та до Реєстру лікарських засобів, які підлягають реімбурсації, що затверджується Міністерством охорони здоров’я, не можуть перевищувати граничних оптово-відпускних цін, встановлених Міністерством охорони здоров’я;

Постанова Кабінету Міністрів України «Про заходи щодо стабілізації цін на лікарські засоби і медичні вироби» від 17 жовтня 2008 року № 955 (Офіційний вісник України, 2008 р., № 84, ст. 2825; 2017 р., № 13,ст. 361, № 26, ст. 749; 2018 р., № 26, ст. 933)
3) на лікарські засоби, включені до переліку міжнародних непатентованих назв лікарських засобів, зазначеного в пункті 1 постанови Кабінету Міністрів України від 9 листопада 2016 р. № 863 «Про запровадження відшкодування вартості лікарських засобів» (Офіційний вісник України, 2016 р., № 95, ст. 3103), граничні постачальницько-збутові надбавки в розмірі 10 відсотків, що нараховуються до оптово-відпускної ціни з урахуванням податків, та граничні торговельні (роздрібні) надбавки в розмірі 15 відсотків, що нараховуються до закупівельної ціни з урахуванням податків. 3) на лікарські засоби, включені до Переліку міжнародних непатентованих назв лікарських засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 березня 2017 р. № 152 «Про забезпечення доступності лікарських засобів» (Офіційний вісник України, 2017 р., № 26, ст. 749), граничні постачальницько-збутові надбавки в розмірі 10 відсотків, що нараховуються до оптово-відпускної ціни з урахуванням податків, та граничні торговельні (роздрібні) надбавки в розмірі 15 відсотків, що нараховуються до закупівельної ціни з урахуванням податків.
Порядок та умови надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на відшкодування вартості лікарських засобів для лікування окремих захворювань, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 р. № 181 (Офіційний вісник України, 2017 р., № 28, ст. 813)
3. Субвенція спрямовується на відшкодування вартості лікарських засобів під час амбулаторного лікування осіб, що страждають на серцево-судинні захворювання, цукровий діабет II типу, бронхіальну астму, за переліком міжнародних непатентованих назв лікарських засобів, зазначених у додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 9 листопада 2016 р. № 863 (Офіційний вісник України, 2016 р., № 95, ст. 3103). 3. Субвенція спрямовується на відшкодування вартості лікарських засобів під час амбулаторного лікування осіб, що страждають на серцево-судинні захворювання, цукровий діабет II типу, бронхіальну астму, за переліком міжнародних непатентованих назв лікарських засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 березня 2017 р.№ 152 (Офіційний вісник України, 2017 р., № 26, ст. 749), що відпускаються до 31 березня 2019 року за рецептами у паперовій формі.

 

Заступник Міністра з питань європейської інтеграції О. Стефанишина

 

АНАЛІЗ РЕГУЛЯТОРНОГО ВПЛИВУ
до проекту постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання реімбурсації»

I. Визначення проблеми

Унікальність української системи охорони здоров’я, що відрізняє її чи не від усіх інших країн, полягає в тому, що Конституція України формально передбачає безмежні гарантії забезпечення всіх громадян безоплатною медичною допомогою у державних та комунальних закладах охорони здоров’я.

Однак забезпечити дотримання таких необмежених гарантій у цій сфері неспроможна не лише Україна, а і будь-яка з найпотужніших економік світу. Формальність цих політичних декларацій, їх економічна необґрунтованість призвели до цілковитої втрати прозорості системою охорони здоров’я та недостатності забезпечення пацієнтів лікарськими засобами за рахунок бюджетних коштів.

Станом на 2017 рік витрати з кишені пацієнтів на лікарські засоби склали близько 84% ринку лікарських засобів в Україні, а 26% цих витрат були понесені пацієнтами на лікарські засоби без доведеної ефективності. Загалом у 2017 році українці витратили в аптеках на ліки майже 54 млрд гривень. З них 14 млрд гривень пішло на гомеопатичні і фітотерапевтичні засоби та інші ліки без доведеної ефективності1.

Відповідно до даних статистики, у 2016 році очікувана тривалість життя при народженні складала 71,68 років (76,46 років для жінок та 66,73 років для чоловіків) в Україні. У той час як у країнах Європейського Союзу цей показник у 2016 році склав 81 рік.

Серцево-судинні захворювання є основною причиною смертності в Україні, особливо серед чоловіків. Понад половина населення України страждають на серцево-судинні хвороби — 58,4%. Вони посідають перше місце в структурі хвороб, зумовлюють майже дві третини всіх випадків смерті і третину причин інвалідності. Смертність від серцево-судинної патології в Україні становить 66,3% загального показника. За даними ВООЗ Україна є країною №1 у Європі і № 2 в світі в рейтингу смертності від серцево-судинних захворювань2.

Близько мільйона українців страждають на цукровий діабет II типу, що у 6 разів більше ніж цукрового діабету I типу (інсулінозалежного). Також поширеними, особливо серед дітей та молоді, є захворювання на бронхіальну астму. Поширеність бронхіальної астми у 2016 році у порівнянні з 2015 роком зросла на 0,4% та становить 491,9 на 100 тисяч дорослого населення (2015 рік — 489,8)3.

1Звіт «Дослідження ринку лікарських засобів з недостатньою доказовою базою», Міжнародний фонд «Відродження», ГО «Центр протидії корупції», 2018.
2Статистична інформація Всесвітньої організації охорони здоров’я www.who.int/healthinfo/mortality_data/en/.
3Порівняльні дані про розповсюдженість хвороб органів дихання і медичну допомогу хворим на хвороби пульмонологічного та алергологічного профілю в Україні за 2010–2016 рр., НАМН України, 2017 р. www.ifp.kiev.ua/doc/staff/pulmukr2016.pdf.

Закон України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» від 19 жовтня 2017 року № 2168-УШ (далі — Закон № 2168-УШ) заклав основи медичної реформи в Україні. Згідно з цим законом держава гарантує оплату надання необхідних пацієнтам медичних послуг та лікарських засобів належної якості за рахунок коштів Державного бюджету України за програмою медичних гарантій.

У 2018 році розпочалось успішне запровадження нових механізмів фінансування надання первинної медичної допомоги, відповідно до Порядку реалізації державних гарантій медичного обслуговування населення за програмою медичних гарантій для амбулаторно-поліклінічних послуг на 2018 рік, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2018 р. № 407. Так, Кабінетом Міністрів України було утворено Національну службу здоров’я України — центральний орган виконавчої влади, що є єдиним держаним замовником медичних послуг та лікарських засобів за програмою медичних гарантій. Станом на січень 2019 року вже 24 мільйона українців подали декларації про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу, 623 лікарні та лікарів, які є фізичними особами-підприємцями, уклали договори із НСЗУ, з яких 85 приватних закладів, 789 закладів охорони здоров’я пройшли процедуру автономізації і 200 закладів наразі її проходять.

Наступним етапом запровадження медичної реформи є запуск програми реімбурсації. Відповідно до Закону № 2168-VІІ реімбурсація — механізм повного або часткового відшкодування суб’єктам господарювання, які здійснюють діяльність з роздрібної торгівлі лікарськими засобами, вартості лікарських засобів, що були відпущені пацієнту на підставі рецепта, за рахунок коштів Державного бюджету України. Відшкодування вартості лікарських засобів (реімбурсація) є одним із трьох інструментів забезпечення населення лікарськими засобами серед яких також публічні закупівлі лікарських засобів та забезпечення лікарськими засобами за рахунок інших державних та місцевих програм.

Реформа охорони здоров’я передбачає оптимізацію та раціоналізацію процесу відшкодування вартості лікарських засобів, відпущених пацієнтам, яка наразі реалізується через програму «Доступні ліки».

Програму відшкодування вартості лікарських засобів для лікування серцево-судинних захворювань, цукрового діабету II типу та бронхіальної астми було запроваджено з 2017 року. Її запровадження відповідає напрямкам, визначеним у Середньостроковому плані пріоритетних дій Уряду до 2020 року, затвердженому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 3 квітня 2017 року № 275-р.

Відповідно до пункту 5 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2168-УШ до 31 грудня 2019 року реімбурсація здійснюється для визначеного Кабінетом Міністрів України переліку медичних станів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, а з 1 січня 2020 року запроваджується реімбурсація лікарських засобів, передбачених програмою медичних гарантій.

Відповідно до частини сьомої статті 9 Закону № 2168-УШ порядок реімбурсації лікарських засобів за програмою медичних гарантій на відповідний рік, типова форма договору про реімбурсацію, порядок його укладення, зміни та припинення затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Тобто, з 2019 року планується запровадження програми реімбурсації, що покликана змінити існуючу на сьогодні програму «Доступні ліки». Однак наразі не існує відповідної нормативної бази для запровадження цієї програми в Україні. Національна служба здоров’я України не має законодавчо закріплених повноважень розпорядника бюджетних коштів на відшкодування вартості лікарських засобів.

В межах реімбурсації покриватимуться лікарські засоби, як і в минулому році, для трьох груп: серцево-судинні захворювання, цукровий діабет II типу та бронхіальна астма.

Також важливим елементом впровадження медичної реформи є перехід від паперового документообігу до електронного. Відповідно до пункту восьмого статті 10 Закону № 2168-УП оплата надання медичних послуг та лікарських засобів за програмою медичних гарантій здійснюється на підставі інформації та документів, що внесені надавачем медичних послуг до електронної системи охорони здоров’я.

Станом на сьогоднішній день існують такі проблеми у сфері реімбурсації (відшкодування вартості) лікарських засобів:

  • необхідність переходу на електронний документообіг для зменшення часових і матеріальних витрат (виписування рецептів, укладання договорів з аптеками, звітування про відпуск лікарських засобів);
  • відсутність інформації щодо відпуску населенню лікарських засобів у програмі, що не дозволяє ефективно планувати програму на наступні роки відповідно до реального попиту на лікарські засоби;
  • відсутність у пацієнтів можливості безоплатно отримати лікарські засоби на всій території України незалежно від місця свого проживання або надання медичної допомоги.

На сьогодні адміністрування та виконання функцій головного розпорядника бюджетних коштів відповідно до законодавства здійснює Міністерство охорони здоров’я України, на місцях програму реалізують розпорядники нижчого рівня, які не взаємодіють між собою.

І. Основні групи на які проблема справляє вплив:

Групи (підгрупи) Так Ні
Громадяни +
Держава +
Суб’єкти господарювання (у тому числі суб’єкти малого підприємництва) +

Врегулювання зазначених проблемних питань не може бути здійснено за допомогою:

  • ринкових механізмів, оскільки такі питання регулюються виключно нормативно-правовими актами;
  • діючих регуляторних актів, оскільки чинним законодавством порушені питання не врегульовані.

ІІ. Цілі державного регулювання

Основними цілями державного регулювання є:

відпрацювання нових механізмів фінансування програми реімбурсації (відшкодування вартості) лікарських засобів через єдиного розпорядника бюджетних коштів — Національну службу здоров’я України;

запровадження реімбурсації лікарських засобів за електронними рецептами, що виписуються через електронну систему охорони здоров’я з 1 квітня 2019 року;

визначення реального попиту на лікарські засоби серед населення за допомогою обліку виписаних та відпущених рецептів в електронній системі охорони здоров’я.

ІІІ. Визначення та оцінка альтернативних способів досягнення цілей

1. Визначення альтернативних способів

Вид альтернативи Опис альтернативи
Альтернатива 1.

Збереження ситуації, яка існує на цей час.

Не забезпечує досягнення цілей державного регулювання, передбачених у розділі ІІ аналізу.
Альтернатива 2.

Розробка проекту змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 березня 2017 р.№ 152 «Про забезпечення доступності лікарських засобів» та скасування постанови Кабінету Міністрів України від 9 листопада 2016 р. № 863 «Про запровадження відшкодування вартості лікарських засобів»

Ця альтернатива передбачає внесення змін до чинних нормативно-правових актів, що регулюють порядок відшкодування вартості лікарських засобів.

Така альтернатива дозволить:

Передати програму «Доступні ліки» одному розпоряднику — НСЗУ;

запровадити реімбурсацію лікарських засобів з 1 квітня 2019 року через електронну систему охорони здоров’я;

підвищити доступність лікарських засобів для пацієнтів;зібрати інформацію для більш точного та ефективного прогнозування потреби в лікарських засобах на наступний період, зокрема, для розробки програми медичних гарантій на 2020 рік;

скоротити обсяги паперової роботи лікарів та співробітників аптек через отримання можливості виписки та реєстрації відпуску лікарських засобів за рецептами через електронну систему охорони здоров’я.

Відповідатиме:

Пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення», яким передбачено, що до 31 грудня 2019 року реімбурсація здійснюється для визначеного Кабінетом Міністрів України переліку медичних станів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

2. Оцінка вибраних альтернативних способів досягнення цілей

Оцінка впливу на сферу інтересів держави

Вид альтернативи Вигоди Витрати
Альтернатива 1. Відсутні Відсутність систематизованої інформації про попит пацієнтів на лікарські засоби
Альтернатива 2. Ефективний розподіл і використання бюджетних коштів на відшкодування вартості (реімбурсацію) лікарських засобів для окремих захворювань.

Задоволення реальних потреб пацієнтів у лікарських засобах.

Можливість ефективного контролю за реалізацією програми реімбурсації лікарських засобів.Прискорення реалізації медичної реформи.

Додаткових витрат не передбачається, оскільки, кошти на фінансування реімбурсації лікарських засобів вже передбачені в Державному бюджеті України на 2019 рік за КПКВ 2308040 «Відшкодування вартості лікарських засобів для лікування окремих захворювань» у розмірі 750 млн грн.

Оцінка впливу на сферу інтересів громадян

Вид альтернативи Вигоди Витрати
Альтернатива 1. Відсутні. Громадяни витрачають власні кошти на придбання лікарських засобів, які можуть бути реімбурсовані за бюджетні кошти.
Альтернатива 2. Підвищення доступності лікарських засобів за програмою реімбурсації.

Можливість отримання лікарських засобів у будь-якій аптеці, що приймає участь у програмі незалежно від місця проживання або надання медичної допомоги.

Відсутні.

Оцінка впливу на сферу інтересів суб’єктів господарювання

Регулювання розповсюджується тільки на тих суб’єктів господарювання, які самостійно виявлять бажання укласти договір про реімбурсацію з НСЗУ.

Регулювання розповсюджується на ліцензіатів з провадження господарської діяльності з роздрібної торгівлі, які укладуть договори про медичне обслуговування населення з НСЗУ у 2019 році. Зважаючи на динаміку 2018 року укладення договорів за програмою «Доступні ліки» прогнозується, що договори укладуть близько 3580 суб’єктів господарювання.

Показник Великі Середні Малі Мікро Разом
Кількість суб’єктів господарювання, що підпадають під дію регулювання, одиниць станом на 01.01.2019 80 2757 743 3580
Питома вага групи у загальній кількості, відсотків 2% 79% 19% 100%
Вид альтернативи Вигоди Витрати
Альтернатива 1. Відсутні Витрачання значної кількості ресурсів та часу на укладення паперового договору про відшкодування вартості. Реєстрація відпуску та звітування в паперовій формі. Витрати на 1 с/г = 19 959,50 грн. (часу — 794,25 годин)
Альтернатива 2. Прогнозуються витрати для ліцензіатів з провадження господарської діяльності з роздрібної торгівлі лікарськими засобами, які забезпечують надання первинної медичної допомоги:Витрати на 1-го с/г складатимуть — 6 653,17 грн. (Часу — 264,75 годин).

Бюджетні витрати на адміністрування регулювання суб’єктів малого підприємництва Національної служби здоров’я України (НСЗУ)

Процедура регулювання суб’єктів малого підприємництва (розрахунок на одного типового суб’єкта Планові витрати Вартість часу співробітника НСЗУ відповідної категорії Оцінка кількості процедур за рік, що Оцінка кількості суб’єктів, що підпадають під дію процедури Витрати на адміністрування регулювання (за рік), гривень
1. Облік суб’єкта господарювання, що перебуває у сфері регулювання Х Х Х Х Х
2. Поточний контроль за суб’єктом господарювання, що перебуває у сфері регулювання, у тому числі: Х Х Х Х Х
камеральні Х Х Х Х Х
виїзні Х Х Х Х Х
3. Підготовка, затвердження та опрацювання одного окремого акта про порушення вимог регулювання Х Х Х Х Х
4. Реалізація одного окремого рішення щодо порушення вимог регулювання Х Х Х Х Х
5. Оскарження одного окремого рішення суб’єктами господарювання Х Х Х Х Х
6. Підготовка звітності за результатами регулювання Х Х Х Х Х
7. Інші адміністративні процедури:
7.1. Розміщення оголошення про укладення договору 1л/0,5 год 35,71* 1 416 8 427,56
7.2. Розгляд заяви про укладення договору 8л/0,5 год 35,71* 1 472 67 420,48 грн.
7.3. Надіслання повідомлення заявнику 1л/0,2 год 35,71* 1 472 3 371,02 грн.
7.4. Укладання договору із с/г (накладання електронного підпису голови НСЗУ) 1л/0,1г 107,14* 1 472 5 057,01 грн.
Разом за рік Х Х Х 472 84 276,27 грн.
Сумарно за п’ять років Х Х Х Х Х
*Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.01.2018 № 24 «Про впорядкування структури заробітної плати працівників державних органів, судів, органів та установ системи правосуддя у 2018 році» розмір посадового окладу провідного спеціаліста НСЗУ становить 6000 грн. Розмір посадового окладу керівника державного органу становить 18 000 грн.

Джерело отримання інформації: zakon0.rada.gov.ua/laws/show/24-2018-%D0%BF.

Не передбачається розроблення коригуючих та пом’якшувальних заходів.

Сумарні витрати за альтернативами Сума витрат, гривень
Альтернатива 1.
Витрати держави
Витрати с/г малого підприємництва 19 959,50 грн.
Альтернатива 2.
Витрати держави 84 276 грн.
Витрати с/г малого підприємництва 6653,17 грн.

IV. Вибір найбільш оптимального альтернативного способу досягнення цілей

Рейтинг результативності (досягнення цілей під час вирішення проблеми) Бал результативності (за чотирибальною системою оцінки) Коментарі щодо присвоєння відповідного бала
Альтернатива 1. 1 Така альтернатива не сприятиме досягненню цілей державного регулювання. Залишаються проблеми зазначені у Розділі 1 Аналізу.
Альтернатива 2. 4

Така альтернатива дозволить повністю досягти цілей державного регулювання, а саме:

запровадження реімбурсації лікарських засобів за електронними рецептами, що виписуються через електронну систему охорони здоров’я з 1 квітня 2019 року;

відпрацювання нових механізмів фінансування програми реімбурсації (відшкодування вартості) лікарських засобів через єдиного розпорядника бюджетних коштів у цій сфері — НСЗУ;

визначення реального попиту певні лікарські засоби серед населення;

розбудови організаційно-технічної спроможності НСЗУ керувати орієнтованою на ефективність, цілеспрямованою та раціональною системою реімбурсації лікарських засобів;

скорочення паперової роботи лікарів та провізорів через можливості виписування та реєстрації відпуску рецептів в електронній системі охорони здоров’я.

Рейтинг результативності Вигоди (підсумок) Витрати (підсумок) Обґрунтування відповідного місця альтернативи у рейтингу
Альтернатива 1.

Для держави:

Відсутні

Для громадян:

Відсутні.

Для суб’єктів господарювання, які надають первинну медичну допомогу:

Відсутні

Для суб’єктів господарювання, які надають вторинну (спеціалізовану) медичну допомогу:

Відсутні

Для держави:

Відсутні

Для громадян:

Відсутні

Для суб’єктів господарювання:

Витрачання значної кількості ресурсів та часу на укладення договору про відшкодування вартості лікарських засобів, реєстрації відпуску та звітування про відпущені лікарські засобу.

Витрати на 1-го с/г складають — 19 959,50 грн. (часу — 794,25 годин).

Дана альтернатива не забезпечує потреби у розв’язанні проблеми та досягнення встановлених цілей.
Альтернатива 2. Для держави:

Надання НСЗУ прозорого механізму реімбурсації

Для громадян:

Можливість отримання ліків за програмою реімбурсації

Для суб’єктів господарювання, які здійснюють роздрібну торгівлю лікарськими засобами:

Спрощення процедури укладення та зміни договору про реімбурсацію.

Зменшення часових та матеріальних витрат на звітування про відпущені лікарські засоби за договором.

Отримання державного фінансування за відпущені ліки за договором про реімбурсацію.

Для держави:

Додаткових витрат не прогнозується, оскільки вже утворена Національна служба здоров’я України, витрати на фінансування якої закладені в Державному бюджеті України на 2018 рік за кодом програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету 2308010 «Керівництво та управління в сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення».

Для громадян:

Відсутні.

Для суб’єктів господарювання:

Прогнозуються витрати для ліцензіатів з провадження господарської діяльності з роздрібної торгівлі лікарськими засобами:

Витрати на 1-го с/г складатимуть — 6 653,17 грн. (часу — 264,75 годин).

Рейтинг Аргументи щодо переваги обраної альтернативи/причини відмови від альтернативи Оцінка ризику зовнішніх чинників на дію запропонованого регуляторного акта
Альтернатива 1. Переваги відсутні. Така альтернатива не сприятиме досягненню цілей державного регулювання. Залишаються проблеми зазначені у Розділі 1 Аналізу. Відсутні.
Альтернатива 2. Така альтернатива є найбільш оптимальною, оскільки сприятиме досконалого регулювання у сфері реімбурсації лікарських засобів за рахунок бюджетних коштів для забезпечення збереження та відновлення здоров’я населення України;

задоволенню реальних потреб населення в лікарських засобах;

цільовому використанню державних коштів на реімбурсацію лікарських засобів.

Ризики зовнішніх чинників на дію запропонованого регуляторного акта, відсутні.

V. Механізм та заходи, які забезпечать розв’язання визначеної проблеми

Механізми, які забезпечують розв’язання проблеми:

  • врегулювати механізм повного або часткового відшкодування вартості лікарських засобів під час амбулаторного лікування осіб, що страждають на серцево-судинні захворювання, цукровий діабет II типу та бронхіальну астму відповідно до затвердженого переліку МНН шляхом розробки змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 березня 2017 р. № 152 «Про забезпечення доступності лікарських засобів» та інших постанов, що передбачають новий порядок реімбурсації лікарських засобів та зміни до порядку визначення розміру відшкодування вартості лікарських засобів, які підлягають реімбурсації;
  • затвердити перелік медичних станів, для яких здійснюється реімбурсація;
  • передбачити виписку рецепти на лікарські засоби, які підлягають реімбурсації, та реєстрацію відпуску лікарських засобів за такими рецептами в електронній формі через електронну систему охорони здоров’я;
  • надати можливість пацієнтам отримувати лікарські засоби у будь-якій аптеці чи аптечному пункті незалежно від місця проживання або надання медичної допомоги;
  • надати можливість учасникам програми реімбурсації подавати НСЗУ звіти про відпущені лікарські засоби в електронній формі через електронну систему охорони здоров’я.

Також, розв’язання визначених в розділі І Аналізу регуляторного впливу проблем забезпечують такі заходи:

1. Організаційні заходи для впровадження регулювання:

Для впровадження цього регуляторного акта необхідно забезпечити інформування громадськості та ліцензіатів з роздрібної торгівлі лікарськими засобами про вимоги регуляторного акта шляхом його оприлюднення у засобах масової інформації та розміщенні на Урядовому порталі.

2. Заходи, які необхідно здійснити суб’єктам господарювання — ліцензіатам з медичної практики:

1) ознайомитися з вимогами регулювання (пошук та опрацювання регуляторного акту в мережі Інтернет);

2) вжити організаційних заходів на виконання вимог регулювання.

VI. Оцінка виконання вимог регуляторного акта залежно від ресурсів, якими розпоряджаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи, які повинні впроваджувати або виконувати ці вимоги

Реалізація регуляторного акта не потребуватиме додаткових бюджетних витрат і ресурсів на адміністрування регулювання, оскільки воно буде здійснюватися в межах виділених бюджетних асигнувань.

Державне регулювання не передбачає утворення нового державного органу (або нового структурного підрозділу діючого органу).

Розрахунок витрат на виконання вимог регуляторного акта для органу виконавчої влади — Національної служби здоров’я України здійснено в межах даного аналізу. Відповідно, розрахунок витрат на виконання вимог регуляторного акта для органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування згідно з додатком 3 Методики проведення аналізу впливу регуляторного акта, не проводився.

Розрахунок витрат на одного суб’єкта господарювання великого і середнього підприємництва не проводився, оскільки вплив на них відсутній, оскільки прогнозується, що учасниками пілотного проекту на 98% будуть малі та мікро суб’єкти господарювання.

Проведено розрахунок витрат суб’єктів малого (мікро) підприємництва (М-тест) в межах даного аналізу.

Прийняття та оприлюднення постанови в установленому порядку забезпечить доведення її положень до відома суб’єктів господарювання, центральних та місцевих органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування.

Досягнення цілей не передбачає додаткових організаційних заходів.

Прийняття постанови не призведе до неочікуваних результатів і не потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету.

Можлива шкода у разі очікуваних наслідків дії акта не прогнозується.

ТЕСТ
малого підприємництва (М-Тест)

1. Консультації з представниками мікро — та малого підприємництва щодо оцінки впливу регулювання.

Регулювання розповсюджується тільки на тих суб’єктів господарювання, які самостійно виявлять бажання укласти договір про реімбурсацію з НСЗУ.

Зважаючи на динаміку 2018 року укладення договорів за програмою «Доступні ліки» прогнозна кількість ліцензіатів з роздрібної торгівлі лікарськими засобами, які за власним бажанням готові у 2019 році укласти договір про реімбурсацію, за результатами опитування потенційних учасників, складає 3580 (з розрахунку, що малих (мікро) суб’єктів господарювання буде 3500).

У зв’язку із тим, що прогнозується вплив на обмежену кількість ліцензіатів М-тест розрахований виходячи із кількості 3500 суб’єкті господарювання.

Консультації щодо визначення впливу запропонованого регулювання для суб’єктів малого підприємництва та визначення переліку процедур, виконання яких необхідно для здійснення регулювання, проведено розробником потягом вересня — грудня 2018 року.

Порядковий номер Вид консультацій Кількість учасників консультацій Основні результати консультацій
1. Телефонні консультації із суб’єктами господарювання 10

Регулювання сприймається.

Отримано інформацію щодо переліку процедур, які необхідно виконати суб’єкту господарювання — ліцензіату з роздрібної торгівлі лікарськими засобами у зв’язку із запровадженням нових вимог регулювання:

1. Ознайомитися з новими вимогами регулювання — 0,5 год.

2. Організувати виконання вимог регулювання (зареєструватися в електронній системі охорони здоров’я, подати заяву та документи необхідні для укладання договору про реімбурсацію із НСЗУ, укласти договір з НСЗУ, звітування за договором тощо) — 264,75 год.

2. Вимірювання впливу регулювання на суб’єктів малого підприємництва.

Кількість суб’єктів малого(мікро) підприємництва, на яких поширюється регулювання: 3 500. Питома вага суб’єктів малого підприємництва у загальній кількості суб’єктів господарювання, на яких проблема справляє вплив 88%.

3. Розрахунок витрат суб’єкта малого підприємництва на виконання вимог регулювання.

Прогнозується, що в перший рік регулювання буде укладено договори про реімбурсацію із 3500 суб’єктами господарювання ліцензіатами з роздрібної торгівлі лікарськими засобами (20% від загальної кількості ліцензіатів з роздрібної торгівлі лікарськими засобами).

У розрахунку вартості 1 часу роботи використано вартість 1 часу роботи, яка відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», з 1 січня 2019 року становить — 25,13 гривень. Джерело отримання інформації: zakon.rada.gov.ua/laws/show/2629-19.

Джерело отримання інформації про кількість ліцензіатів з роздрібної торгівлі лікарськими засобами — веб-сайт Держлікслужби (portal.diklz.gov.ua/PublicSite/TradeLicense/TradeLicenseList.aspx).

Первинна інформація про вимоги регулювання може бути отримана за результатами пошуку постанови Кабінету Міністрів України «Про деякі питання договорів про реімбурсацію» на офіційному веб-сайті Міністерства охорони здоров’я України (moz.gov.ua).

Інформація про розмір часу, який витрачається суб’єктами на отримання зазначеної інформації є оціночною, та отримана за результатами проведених консультацій (наведено у таблиці розділу 1).

Оцінка «прямих» витрат суб’єктів малого підприємництва на виконання регулювання (на придбання оргтехніки) не здійснювалась зважаючи на те, що такі витрати відсутні.

з/ п
Найменування оцінки Перший рік Періодичні в наступні роки Витрати за п’ять років
Оцінка «прямих» витрат суб’єктів малого підприємництва на виконання регулювання
1. Придбання необхідного обладнання (пристроїв, машин, механізмів)
2. Процедури повірки та/або постановки на відповідний облік у визначеному органі державної влади чи місцевого самоврядування
3. Процедури експлуатації обладнання (експлуатаційні витрати — витратні матеріали)
4. Процедури обслуговування обладнання (технічне обслуговування)
5. Інші процедури:
6. Разом, гривень

Формула:

(сума рядків 1 + 2 + 3 + 4 + 5)

7. Кількість суб’єктів господарювання, що повинні виконати вимоги регулювання, одиниць. 3 500
8. Сумарно, гривень

Формула:

відповідний стовпчик «разом» Х кількість суб ’єктів малого підприємництва, що повинні виконати вимоги регулювання (рядок 6 Х рядок 7)

Оцінка вартості адміністративних процедур суб’єктів малого підприємництва щодо виконання регулювання
9. Процедури отримання первинної інформації про вимоги регулювання

Формула:

витрати часу на отримання інформації про регулювання Х вартість часу суб’єкта малого підприємництва (заробітна плата) Х оціночна кількість форм

0,5 год (час, який витрачається с/г на пошук нормативно­правового акту в мережі Інтернет та ознайомленн я з ним; за результатами консультацій) Х 25,13 грн. = 12,56 грн. 0,00 (у наступних роках процедура не зміниться) 12,56 грн.
10. Процедури організації виконання вимог регулювання

Формула:

витрати часу на розроблення та впровадження внутрішніх для суб’єкта малого підприємництва процедур на впровадження вимог регулювання Х вартість часу суб’єкта малого підприємництва (заробітна плата) Х оціночна кількість внутрішніх процедур

1 год (час, який витрачається с/г на організацію виконання вимог регулювання;

За результатами консультацій) Х 25,13 грн. = 25,13 грн.

0,00 (потрібно лише у перший рік регулювання) 25,13 грн.
11. Процедури офіційного звітування (2 звіти на місяць). Звіти формуватимуться в електронній системі охорони здоров’я та подаватимуться в електронній формі 0,25 год (час, який витрачається с/г на підготовку звіту та його підписання всіма уповноваженими особами)Х 25,13 грн. Х 2 Х 9 місяців = 113,08 грн. 0,25 год (час, який витрачається с/г на підготовку звіту та його підписання всіма уповноваженими особами) Х 25,13 грн. Х 2 Х 12 місяців = 150,78 грн. 716,20 грн.
12. Процедури щодо забезпечення процесу перевірок
13. Інші процедури:
13.1 Зареєструватися в Електронній системі охорони здоров’я України за допомогою МІС 0,5 год (час на реєстрацію) Х 25,13 грн. = 12,56 грн. 0,00 (потрібно лише у перший рік регулювання) 12,56 грн.
13.2 Подати заяву та документи необхідні для укладання договору про реімбурсацію із Національною службою здоров’я України — 0,25 год) 0,25 год (час на подання заяви та документів)Х 25,13 грн. = 6,28 грн. 0,25 год (час на подання заяви та документів)Х 25,13 грн. = 6,28 грн. 31,41 грн.
13.3 Укласти договір з НСЗУ —15 к.д. 78 год (максимальний час на укладення договору) Х 25,13 грн. = 1 960 грн. 78 год (максимальний час на укладення договору) Х 25,13 грн. = 1 960 грн. 9800,70 грн.
13.4 Реєструвати відпуск лікарських засобів в електронній формі 1 год (на день) Х 25,13 грн. грн. Х 180 робочих днів =4 523,40 грн. 1 год (на день) Х 25,13 грн. грн. Х 240 робочих днів =6 031,20 грн. 28 648,20 грн.
14. Разом, гривень 6653,17 грн. 8 615,76 грн. 39 246,78 грн.
15. Кількість суб’єктів малого підприємництва, що повинні виконати вимоги регулювання, одиниць. 3500 3500 3500
16. Сумарно, гривень 23 286 086,30 грн. 30 155 151,90 грн. 137 363 721, 30 грн.

VII. Обґрунтування запропонованого строку дії регуляторного акта

Строк дії цього регуляторного акта встановлюється на необмежений строк з моменту набрання чинності, оскільки необхідність виконання положень регуляторного акта є постійною.

VIII. Визначення показників результативності дії регуляторного акта

Прогнозними значеннями показників результативності регуляторного акта є:

1. Розмір надходжень до державного та місцевих бюджетів і державних цільових фондів, пов’язаних із дією акта — не передбачаються.

2. Кількість суб’єктів господарювання — ліцензіатів з роздрібної торгівлі лікарськими засобами, на яких поширюватиметься дія акта — прогнозується 3500 с/г.

3. Розмір коштів і час, які витрачаються суб’єктами господарювання у зв’язку із виконанням вимог акта — 6653,17 грн.

4. Кількість укладених договорів про реімбурсацію;

5. Сума сплачених суб’єктам господарювання коштів з Державного бюджету України за договорами про реімбурсацію;

6. Кількість рецептів, виписаних через електронну систему охорони здоров’я уповноваженими особами надавачів первинної медичної допомоги;

7. Кількість лікарських засобів, відпущених за рецептами по програмі реімбурсації через електронну систему охорони здоров’я;

8. Зниження рівня смертності від серцево-судинних захворювань;

9. Зниження рівня смертності від захворювань на бронхіальну астму;

10. Зниження рівня смертності від захворювань на цукровий діабет II типу;

11. Рівень поінформованості суб’єктів господарювання і фізичних осіб — високий. Проект акта та відповідний аналіз регуляторного впливу оприлюднено на офіційному веб-сайті Міністерства охорони здоров’я України.

IX. Визначення заходів, за допомогою яких здійснюватиметься відстеження результативності дії регуляторного акта

Відстеження результативності регуляторного акта здійснюватиметься шляхом проведення базового та повторного відстеження статистичних показників результативності акта, визначених під час проведення аналізу впливу регуляторного акта.

Базове відстеження результативності цього регуляторного акта здійснюватиметься до набрання ним чинності, оскільки для цього використовуватимуться виключно статистичні показники.

Повторне відстеження результативності цього регуляторного акта здійснюватиметься через рік з дня набрання чинності цим регуляторним актом, але не пізніше двох років з дня набрання ним чинності. За результатами цього відстеження відбудеться порівняння показників базового та повторного відстеження.

Вид даних, за допомогою яких здійснюватиметься відстеження результативності — статистичні.

У разі надходження пропозицій та зауважень щодо вирішення неврегульованих або проблемних питань буде розглядатись необхідність внесення відповідних змін.

Відстеження результативності регуляторного акта буде здійснювати Міністерство охорони здоров’я України протягом усього терміну його дії.

 

Заступник Міністра з питань європейської інтеграції О. Стефанишина

 

Viewing all 25460 articles
Browse latest View live