Стосовно ситуації зі спалахом кору в Україні Ольга Богомолець зауважила, що в областях, де це захворювання є найбільш поширеним, спостерігається проблема з госпіталізацією пацієнтів. Оскільки наразі є й високий показник захворюваності на грип, тому лікарні переповнені й в палатах змушені тримати хворих з різними хворобами. Також ситуація ускладнюється тим, що у зв’язку з реформою первинної ланки медицини сімейні лікарі перестали ходити на виклики до пацієнтів навіть з високою температурою тіла. Через це такі хворі самостійно добираються до лікарень і заодно заражають оточуючих.

Ольга Голубовська, завідувач кафедри інфекційних хвороб Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця, зауважила, що рівень захворюваності на кір говорить не про спалах, а саме про епідемію. При цьому доповідач зауважила, що карантин, епідемія мають оголошуватися за поданням головного державного санітарного лікаря України. Однак на сьогодні цю посаду ніхто не обіймає і відсутня особа, яка відповідає за санітарно-епідемічну безпеку в країні ( прим. ред.: відповідно до Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» головним державним санітарним лікарем є голова Державної санітарно-епідеміологічної служби України. Проте дану службу в рамках оптимізації було реорганізовано та її функції розподілено між Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів і МОЗ. Від імені МОЗ ці функції виконує ДП «Центр громадського здоров’я МОЗ України». Однак у статуті цього підприємства не передбачена можливість оголошення епідемій, а лише участь у їх розслідуванні. Окрім цього, відповідно до інформації, розміщеної на сайті платформи ефективного регулювання regulation.gov.ua, дану посаду ліквідовано).

У свою чергу, Вікторія Задорожна, директор ДУ «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського НАМН України», підкреслила, що епідемія кору в Україні почалася ще в 2011–2012 рр. У цей період Україна вступила в стадію перманентної епідемії у зв’язку з відсутністю специфічного колективного імунітету. За словами науковця, коли ставиться завдання елімінації кору, то показники захворюваності на рівні 5 осіб на 100 тис. населення вказують, що вже ситуація неблагополучна. А в Україні у 2016 р. зафіксовано 102 випадки кору, тоді як раніше, на передодні попередніх епідемічних підйомів, — лише декілька випадків, тобто спорадична захворюваність. За словами В. Задорожної, Україна весь час знаходиться в стадії перманентної епідемії. Рівень охоплення дітей вакцинацією проти кору в 2016 р. знизився до 44,5%. Тобто вже 2 роки тому були вакциновані менше половини дітей, у той час як має забезпечуватися 95% вакцинованих осіб у цій віковій групі. А за 2 останніх роки кількість невакцинованих дітей лише збільшилася.

Стосовно вакцинації дорослих спікер звернула увагу, що після епідемії кору в 2006 р., коли захворіло понад 40 тис. осіб, основною віковою групою ризику було визначено осіб віком 15–29 років, які не вакцинувалися. Тому якраз через 12 років після тої епідемії кору спостерігається такий великий прошарок не вакцинованого населення, що і призвело до сьогоднішнього масового захворювання на кір.

Серед протиепідемічних заходів В. Задорожна виділила необхідність повної ізоляції пацієнта на початку перебігу захворювання. Проте через те, що на сьогодні хворі з високою температурою тіла вимушені самостійно йти до лікаря для поставлення діагнозу, вони наражають себе на різні ускладнення і розповсюджують захворювання, оскільки ймовірність захворіти на кір є 100%, якщо людина немає відповідних антитіл.

У 2017 р. відбулося перше засідання Оперативного штабу з реагування на ситуацію з поширення кору в Україні (далі — Штаб), під час якого прийняли рішення провести вакцинацію дітей до 8 років тією кількістю вакцини, яка була в наявності, оскільки їх на всіх не вистачало. При цьому вакцинація також проводилася наприкінці 2017 р., під час підвищення епідемічних показників грипу, що теж впливає на якість проведеної вакцинації.

Андрій Волянський, завідувач кафедри клінічної імунології та мікробіології Харківської медичної академії післядипломної освіти, зауважив, що на сьогодні в Україні спостерігається найбільший спалах кору в ХХІ ст. на території Європейського континенту й один з найбільших у світі. Зареєстровано більше 70 тис. хворих за 2 роки, протягом яких проведення вакцинації так і не було розпочато.

«Заходи, які проводилися наприкінці 2017 р. з вакцинації дітей, були неприпустимими і пояснювалися лише недостатньою кількістю вакцин. У Міністерстві знали, що її мало, тому саме ця вікова категорія була обрана для вакцинації. І тільки в минулому році посилили заходи вакцинації дітей до 18 років, а потім і дорослих з груп ризику. Проте ці заходи мають мало сенсу. Тому що 80% з групи ризику серед дорослих захищені пожиттєво. Вони не можуть захворіти, ні військові, ні лікарі, ні медичні працівники, ні студенти. Тобто потрібно знаходити ті 20%, які не захищені, це не складно. Я показав це на своєму прикладі. У Харкові протягом 2 років я проводжу масові дослідження медичних працівників і дітей, і всіх охочих. Я показав, що близько 15% медичних працівників у Харкові не мають захисту проти кору, не дивлячись на їх статус: вакцинований чи невакцинований, тому на сьогодні потрібно визнати, що вакцинація ні одноразова, ні дворазова не є гарантією захищеності. Тобто нам потрібно не вакцинувати, а захищати і розуміти, що є певна різниця між цими словами», — наголосив А. Волянський.

Він підкреслив, що одноразова вакцинація дітей захищає приблизно до 90%, а друга все одно залишає близько 5% вакцинованих незахищеними. І одне з першочергових завдань — виявляти ці категорії ризику. Тому що в умовах вкрай високої захворюваності хворітимуть усі незахищені.

Крім того, нормативна база, що існує на сьогодні, не дозволяє вакцинувати дітей до 6 років 2-ю дозою вакцини. Навіть якщо вони здали аналіз і достеменно відомо, що в них немає захисту. Також не передбачена вакцинація дорослих, які не входять в групи ризику, навіть якщо в них є підтвердження, що в них немає відповідних антитіл. Не здійснюється й третє щеплення, хоча воно потрібне.

А. Волянський підкреслив, що найвразливішою групою залишаються діти до одного року, у ній відзначається високий рівень захворюваності й смертності, оскільки не передбачено проведення вакцинації дітям до одного року. Хоча вже в 5 міс діти втрачають материнський імунітет і загальна світова практика дозволяє в умовах підйому захворюваності вакцинувати дітей з 9 міс. Однак за 2 роки Міністерство такі зміни в нормативну базу не внесло.

Доповідач закликав посилювати масові заходи з вакцинації, але при цьому врахувати той факт, що Україна досягла пікової захворюваності на грип. І щеплення вакциною КПК означає створення 3 одночасних інфекційних процесів в організмі вакцинованого. А у випадку, якщо на ці процеси накладається ще й гостре захворювання на грип, то ризики для здоров’я пацієнта зростають у десятки разів. Тому потрібно вкрай чітко продумувати заходи щодо захисту вакцинованих у поствакцинальний період протягом 21 дня після щеплення.

«Потрібно негайно вводити масову практику дослідження напруженості імунітету. Це можна зробити швидко і мій приклад у Харкові тому доказ. Завтра я досліджую одну із шкіл Харкова в повному складі. Батьки вже дали згоду на забір крові у їх дітей і через 2 дні в мене буде інформація про те, скільки дітей в цій школі захищено», — додав А. Волянський.

Він підкреслив, що на сьогодні заходи в осередку захворювання фактично не проводяться, контактних осіб не обстежують. Тобто всі заходи зводяться до госпіталізації хворих. Вони були б ефективними на початку спалаху, але зараз уже потрібно госпіталізувати людей з тяжкими формами, бо переповнені відділення створюють умови для розповсюдження інфекції.

За результатами розгляду цього питання депутати одноголосно ухвалили рішення:

• визнати протиепідемічні заходи, які вживаються Міністерством охорони здоров’я з метою ліквідації спалаху інфекції кору незадовільними і такими, що несуть небезпеку життю і здоров’ю українських громадян, а також безпеці держави;
• визнати роботу Штабу незадовільною;
• провести внутрішнє розслідування та визначити винних у незадовільній організації роботи Штабу МОЗ щодо зупинки епідемії;
• звернутися до Президента України щодо необхідності негайного скликання засідання РНБО з розгляду питання щодо епідемії кору в Україні;
• вимагати від Ради національної безпеки і оборони України створення оперативного штабу з реагування на проблеми зростання захворюваності на кір. При цьому О. Голубовську попросили надати Комітету перелік осіб — фахівців інфекціоністів/епідеміологів, які готові увійти до складу цього штабу та забезпечити його ефективну роботу;
• звернутися з вимогою негайно призначити міністра охорони здоров’я;
• на основі даних науковців підготувати статистичні матеріали щодо захворюваності на кір в Україні й направити від імені Комітету до Всесвітньої організації охорони здоров’я для оцінки об’єктивного стану речей;
• звернутися з вимогою негайно призначити міністра охорони здоров’я, враховуючи рішення окружного адміністративного суду м. Київ про заборону Уляні Супрун виконувати повноваження міністра;
• звернутися до виконавчої гілки влади з проханням призначити головного санітарно-епідемічного лікаря або виконувача його обов’язків, а також розглянути доцільність оголошення епідемії кору.

Також під час засідання члени Комітету заслухали Звіт рахункової палати, який представив Андрій Майснер, заступник голови Рахункової палати України. Він повідомив, що Рахункова палата дослідила дані за період 2015–2017 рр. і І–ІІІ кв. 2018 р. щодо реалізації проекту «Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей». Детальніше про це ми повідомимо в наступних публікаціях.

Окрім цього, у зв’язку з рішенням окружного адміністративного суду м. Київ про заборону Уляні Супрун виконувати повноваження міністра члени Комітету прийняли рішення надіслати звернення до міжнародної спільноти щодо підтримки Комітету в продовженні реалізації реформи охорони здоров’я. За словами О. Богомолець, таке звернення необхідне у зв’язку з появою інформації, що міжнародні партнери України занепокоєні, що через таке рішення суду реформа охорони здоров’я зупиниться.

6 лютого 2019 р. Державна служба України з лікарських засобів та контролю за наркотиками (Держлікслужба) підписала меморандум про співпрацю з Державною фіскальною службою (ДФС) України.

Метою підписання меморандуму є об’єднання зусиль в частині:

• протидії обігу незареєстрованих, ввезених на територію України з порушенням митних правил, неякісних, фальсифікованих лікарських засобів;
• протидії обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів;
• протидії незаконному введенню в обіг та наданню на ринку медичних виробів;
• обміну інформацією про виявлені незареєстровані та/або заборонені неякісні, фальсифіковані або ввезені з порушенням митних правил лікарські засоби.

Меморандум підписано строком на 5 років.

Всесвітня організація охорони здоров’я опублікувала зведені дані щодо ситуації зі спалахами кору в Європейському регіоні та закликає країни-учасниці посилити боротьбу з поширенням захворювань, особливо серед груп населення, які мають найнижчий рівень вакцинації.

Протягом 2018 р. кір забрав життя 72 людей і 16 з них — українці. Згідно зі щомісячними доповідями країн-учасниць, зібраних протягом січня–грудня 2018 р., на кір захворіло більше 82 тис. осіб із 47 країн, з них близько ²/₃ (61%) були госпіталізовані з тих чи інших причин. Даний спалах уже втричі перевищив найвищий у цьому десятилітті показник захворюваності 2017 р. та у 15 разів — найнижчий показник 2016 р.

За даними організації, спалаху кору, який розпочався у 2018 р., передував рік, у якому в Європейському регіоні вдалося досягти найвищого показника охоплення другою дозою вакцинації від кору — 90% у 2017 р. Тобто з моменту початку збору ВООЗ даних щодо охоплення щепленням у 2000 р., саме в 2017 р. найбільша кількість дітей у Європі вчасно отримала 2 дози вакцини. Крім того, охоплення першою дозою вакцини також дещо збільшилося і сягнуло 95%, що є найвищим показником з 2013 р.

Отже, є дані щодо досить широкого охоп­лення вакцинацією, але в той же час відзначають рекордну кількість осіб, які захворіли на кір, та осіб, які померли від ускладнень через вказану хворобу. Тому, за словами доктора ВООЗ Жужанни Якаб (Zsuzsanna Jakab), нинішнього прогресу у підвищенні рівня імунізації європейських громадян недостатньо і причину цього вбачають у прогалинах на місцевому рівні. Так, вказаний вище показник охоплення другою дозою вакцини в 90% у 34 країнах є нижчим за порогове значення в 95%, яке вважається достатнім для виникнення так званого колективного імунітету, завдяки якому вдається запобігти спалахам навіть за наявності деяких груп громадян, що не отримали щеплення.

Більшість країн, що мають недостатній рівень охоплення населення щепленням від кору — це країни із середнім рівнем розвит­ку, і Регіональні бюро ВООЗ посилюють співпрацю з ними для реалізації скоординованої стратегії. Серед вказаних країн, згідно з даними за 2018 р., станом на 1 лютого 2019 р. загалом виявлено 82 596 випадків кору, з яких більше 50 тис. — в Україні. У десятку, окрім України, що займає перше місце, також входять:

• Сербія — 5076 випадків;
• Ізраїль — 2919 випадків;
• Франція — 2913 випадки;
• Італія — 2517 випадків;
• Росія — 2256 випадків;
• Грузія — 2203 випадки;
• Греція — 2913 випадки;
• Албанія — 1466 випадків;
• Румунія — 1087 випадків.

Європейський план дій з вакцинації на 2015–2020 рр. (The European Vaccine Action Plan — EVAP) затверджує стратегію, прийняту 53 державами-членами з метою знищення спалахів кору та краснухи. Згідно з планом для досягнення цілі та виникнення колективного імунітету принаймні 95% населення кожної країни-учасниці повин­но отримати 2 дози щеплення, тому у планах ВООЗ — посилити спільну роботу над підвищенням рівня імунізації двома дозами вакцини, а також виявляти, враховувати групи громадян, які не мають щеплення.

Європейська Бізнес Асоціація (ЄБА) звернулася до Прем’єр-міністра України, щоб висловити свою позицію щодо ситуації, що може призвести до дестабілізації процесів реформування у сфері охорони здоров’я, з надією на подальшу беззаперечну підтримку, що була представлена на урядовому порталі* 6 лютого 2019 р.

На часі, як загальновідомо, питання, пов’язане з низкою судових справ проти активної, спрямованої на впровадження реформ частини посадових осіб профільних державних органів у сфері охорони здоров’я.

«Приводом до акцентування нашої позиції стала остання ситуація із призупиненням повноважень в.о. міністра охорони здоров’я України. Звертаємо Вашу увагу, що цьому також передувала низка інших неоднозначних подій, що, за нашою інформацією, мали ознаки тиску як на співробітників Міністерства охорони здоров’я України, так і ДП «Державний експертний центр МОЗ України»», — коментують у ЄБА.

Відсторонення в.о. міністра від виконання своїх службових обов’язків відбулося у період активного опрацювання низки питань, які, на переконання ЄБА, мають стратегічне значення для зрушень у сфері охорони здоров’я. «Відтак вважаємо, що нині з’являються ризики блокування розпочатої роботи за різними напрямками. Об’єктивна відсутність можливості оперативної координації і пріоритетного спрямування керівництвом МОЗ України поточної роботи за різними напрямками, офіційних розпоряджень на базі оцінки проміжних результатів роботи всередині МОЗ України може призвести до неможливості, за необхідності, вчасно скоригувати дії й отримати бажані результати», — зауважують в асоціації.

В ЄБА вдячні за те, що позиція Уряду свідчить про підтримку процесів трансформації у сфері охорони здоров’я, які нині відбуваються. Зі свого боку, ми також підтверджуємо свою підтримку низці перетворень та сподіваємося, що вони продовжаться.

Асоціація звертає увагу на основні напрямки, зазначені нижче, що потребують продовження експертного опрацювання, яке відбувається нині, розробки механізмів втілення нових практик і, відповідно, змін до чинного законодавства. Для цих та інших процесів, на думку ЄБА, має бути забезпечена можливість безперешкодного втілення управлінської функції з боку МОЗ України:

1. Подальша розбудова реформи фінансування на рівні вторинної ланки медичного обслуговування населення. Гальмування роботи за цим напрямком призвело б до нівелювання перших корисних результатів, що вже отримані на первинній ланці.

2. Продовження роботи над вдосконаленням стратегії застосування Національного переліку основних лікарських засобів в Україні, розвитком напрямку НТА (Health Technology Assessment), програми відшкодування вартості лікарських засобів населенню. Ця робота являє собою комплексне завдання і потребує перехресного контро­лю й узгодження із паралельно започаткованими процесами.

3. Продовження роботи над реформуванням системи державних закупівель ліків та медичних виробів, запуск повноцінної роботи ДП «Медичні закупівлі України» із застосуванням найкращих практик міжнародних закупівельних організацій, які довели свою ефективність. Загальновідомо, що ця робота має терміни, продиктовані об’єктивними реаліями. Її гальмування або недостатнє опрацювання нівелювало б позитивні зміни щодо забезпечення ліками населення України за державні кошти, що вже були досягнуті раніше.

Тож мінімізація зовнішніх перешкод і забезпечення державою можливостей для продовження ефективної роботи за вищеокресленими напрямками, перелік яких не є вичерпним, з метою отримання корисних результатів уже в період 2019–2020 рр. важко переоцінити.

Від ступеня організації роботи всередині МОЗ України залежить вчасне підписання й опублікування наказів МОЗ України про реєстрацію/перереєстрацію лікарських засобів та внесення змін до реєстраційних матеріалів, наказів МОЗ України про проведення клінічних випробувань лікарських засобів, а також активізація у 2019 р. роботи над такими пріоритетними для фармацевтичної і медичної галузей питаннями, як вдосконалення законодавства у сфері експертизи реєстраційних матеріалів, гармонізація законодавства стосовно клінічних досліджень та опрацювання актуальних питань для розвитку сектору медичних виробів.

«Також звертаємо Вашу увагу, що від можливості підписання документів керівництвом МОЗ України безпосередньо залежить доступність лікарських засобів, які вже закуплені, та тих, що мають бути закуплені за кошти державного бюджету 2019 р. На наше переконання, будь-яких ризиків, що могли б свідчити про порушення стабільності роботи МОЗ України щодо доступності лікарських засобів для пацієнтів, які їх потребують, виникати не повинно», — зауважують у ЄБА.

Підсумовуючи вищезазначене, а також враховуючи, що до основних пріоритетних напрямків реформування в середньостроковій перспективі Урядом була включена також медична реформа**, в ЄБА очікують, що й надалі дії КМУ доводитимуть підтримку визначеному пріоритету, а можливості уникнення бар’єрів на шляху реформ будуть використані ефективно та в ме­жах законодавства України.

*https://www.kmu.gov.ua/ua/news/ataka-na-komandu-moz-namagannya-povernuti-ukrayinu-do-prirvi-z-minulogo-volodimir-grojsman

**https://www.kmu.gov.ua/ua/diyalnist/programa-diyalnosti-uryadu/serednostrokovij-plan-prioritetnih-dij-uryadu-do-2020-roku-ta-plan-prioritetnih-dij-uryadu-na-2017-rik

8 лютого в Запорізькому аеропорту пасажир рейсу «Запоріжжя–Мінськ» намагався провезти 78 блістерів лікарського засобу Danabol. Пігулки виявлено в ході проведення спільного заходу запорізьких митників зі спецпідрозділом по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Служби безпеки України в Запорізькій обл.

У зоні митного контролю залу «на відліт» під час оформлення пасажирів громадянин України самостійно обрав для проходження митного контролю «зелений коридор», де контроль здійснюється у спрощеному порядку (без заповнення митної декларації). Після перетину ним «зеленої смуги» співробітники Запорізької митниці Державної фіскальної служби України виявили в його ручній поклажі упаковку картопляних чіпсів, у якій знаходилося 78 блістерів лікарського засобу Danabol по 20 пігулок у кожному, усього 1560 пігулок. Цей препарат містить речовину метандієнон, яка належить до Переліку сильнодіючих лікарських засобів, затвердженого наказом МОЗ від 17.08.2007 р. № 490.

Таким чином, громадянин України перевозив лікарські засоби, які обмежені до такого переміщення через митний кордон України, способом, що утруднює виявлення таких товарів. Попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення — ст. 201 Кримінального кодексу України (Контра­банда). Санкції статті передбачають позбавлення волі на строк від 3 до 7 років.

Инозин пранобекс — это действующее вещество, которое входит в состав сиропа НЕОПРИНОЗИН. Данный компонент широко известен своим иммуномодулирующим и прямым противовирусным действием. Инозин пранобекс, оказывая влияние на ослабленный организм человека, снижает вирусную нагрузку, нормализирует деятельность иммунной системы, а также усиливает продукцию собственных интерферонов (Козловский А.А., Пыркова И.В., 2011).

НЕОПРИНОЗИН действительно является «семейным» препаратом, который показан для лечения и профилактики острых респираторных вирусных инфекций как у взрослых, так и у детей. Важно отметь, что удобная форма выпуска сиропа (150 мл) помогает облегчить прием лекарственного средства для самых маленьких пациентов (с 1 года).

НЕОПРИНОЗИН: надежный защитник семейного здоровья!

Информация для профессиональной деятельности медицинских и фармацевтических работников. НЕОПРИНОЗИН. Состав. 5 мл сиропа содержат 250 мг инозина пранобекса. Код АТХ J05A X05. Показания. Вирусные респираторные инфекции; инфекции, вызванные вирусом простого герпеса 1-го и 2-го типа, ветряной оспы, цитомегаловирусом, вирусом Эпштейна — Барр; корь, паротит, в том числе у больных с иммунодефицитными состояниями; папилломавирусные инфекции кожи и слизистых оболочек: остроконечные кондиломы, папилломавирусная инфекция вульвы, вагины и шейки матки (в составе комплексной терапии); острый вирусный энцефалит (в составе комплексной терапии); вирусные гепатиты (в составе комплексной терапии); подострый склерозирующий панэнцефалит (в составе комплексной терапии). Противопоказания. Повышенная чувствительность к действующему веществу или какому-либо из вспомогательных веществ препарата; подагра; гипер­урикемия. Побочные реакции. Наиболее частой побочной реакцией является повышение концентрации мочевой кислоты в сыворотке крови, в моче (вызванное метаболизмом инозина), которая нормализуется через несколько дней после окончания применения препарата. Головная боль, головокружение, нервозность, сонливость или бессонница, расстройства сна. Тошнота со рвотой или без, боль в надбрюшной области, диарея, запор, отсутствие аппетита, ощущение дискомфорта в эпигастральной области, боль в животе (в верхней части). Зуд, кожные высыпания, эритема. Повышение уровня трансаминаз, щелочной фосфатазы или азота мочевины в крови. Боль в суставах, артралгия. Полиурия (увеличение объема мочи). Анафилактические реакции, анафилактический шок, реакции гиперчувствительности (включая ангионевротический отек), крапивница. Повышенная утомляемость, недомогание. Повышение уровня мочевой кислоты в крови и моче, повышение уровня азота мочевины, трансаминаз и щелочной фосфатазы в крови. Р.с. № UA/14587/01/01 от 03.09.2015 до 03.09.2020 г. С полной информацией о препарате можно ознакомиться в инструкции по применению.

До Окружного адміністративного суду м. Київ із заявою звернувся представник Уляни Супрун про отримання роз’яснення щодо прийнятої 5 лютого 2019 р. ухвали про заборону виконувати їй повноваження міністра.

«За наслідком розгляду такої заяви судом було вирішено роз’яснити відповідачу, що визначення посадової особи, яка може реалізовувати повноваження міністра охорони здоров’я України, віднесено до компетенції коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України та Верховної Ради України, а не Окружного адміністративного суду міста Київ», — повідомляють у суді.

У той же час судом зі змісту висловлювань відповідача у ЗМІ встановлено, що останнім викривляється суть визначених судом заходів забезпечення позову, та безпідставно стверджується про відсторонення її від посади та встановлення заборони вчиняти будь-які дії.

Враховуючи значний суспільний резонанс, який викликало прийняте судом рішення про забезпечення адміністративного позову, суд встановив доцільним звернути увагу У. Супрун на те, що заборона вчиняти дії, встановлена ухвалою від 5 лютого 2019 р., не стосується тих повноважень, якими було наділено У. Супрун як першого заступника міністра. У першу чергу було заборонено будь-яким особам, які у визначеному законом порядку не призначені на посаду міністра (на підставі відповідного рішення Верхов­ної Ради України) вчиняти дії, які законом прямо віднесено до виключної компетенції міністра, а саме:

• визначення політичних пріоритетів та стратегічних напрямів роботи Міністерства;
• участь у прийнятті рішень на засіданнях Уряду.

Крім того, суд вкотре звернув увагу на те, що ухвалою про забезпечення позову жодним чином не вирішувалося питання перебування У. Супрун на будь-якій посаді.

Позицію суду оперативно прокоментували в профільному міністерстві. «Окружний адміністративний суд м. Київ, який поки не надав офіційного роз’яснення на офіційний запит МОЗ України, опублікував свою позицію на сайті. Однак така заява не має жодної юридичної сили, тому не може використовуватися як керівництво до дії чи офіційне тлумачення. Факт розміщення цієї заяви й одночасне ігнорування офіційного запиту МОЗ України може свідчити про упередженість і спробу зняти відповідальність за блокування роботи МОЗ України», — повідомляє прес-служба Міністерства.

Раніше в МОЗ України повідомляли про те, що через ухвалу Окружного адміністративного суду м. Київ У. Супрун не може виконувати серед іншого такі повноваження міністра, як:

• очолювати МОЗ та здійснювати керівництво його діяльністю;
• підписувати накази МОЗ та інші нормативно-правові акти, розроблені МОЗ України, у тому числі погоджувати акти інших актів центральних органів виконавчої влади;
• приймати рішення щодо розподілу бюджетних коштів, головним розпорядником яких є МОЗ та ін.

Нагадаємо, що на 11 лютого 2019 р. призначено розгляд клопотання, яке подало Міністерство юстиції України від імені Уряду про скасування тимчасової заборони У. Супрун виконувати обов’язки міністра.

ПЕРЕЛІК
ЗАРЕЄСТРОВАНИХ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ (МЕДИЧНИХ ІМУНОБІОЛОГІЧНИХ ПРЕПАРАТІВ), ЯКІ ВНОСЯТЬСЯ ДО ДЕРЖАВНОГО РЕЄСТРУ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ УКРАЇНИ

Начальник відділу з питань фармацевтичної діяльності Департаменту впровадження реформ Т.М. Лясковський

ПЕРЕЛІК
ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ (МЕДИЧНИХ ІМУНОБІОЛОГІЧНИХ ПРЕПАРАТІВ), ЩОДО ЯКИХ БУЛИ ВНЕСЕНІ ЗМІНИ ДО РЕЄСТРАЦІЙНИХ МАТЕРІАЛІВ, ЯКІ ВНОСЯТЬСЯ ДО ДЕРЖАВНОГО РЕЄСТРУ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ УКРАЇНИ

Начальник відділу з питань фармацевтичної діяльності Департаменту впровадження реформ Т.М. Лясковський

ПЕРЕЛІК
ПЕРЕРЕЄСТРОВАНИХ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ (МЕДИЧНИХ ІМУНОБІОЛОГІЧНИХ ПРЕПАРАТІВ), ЯКІ ВНОСЯТЬСЯ ДО ДЕРЖВНОГО РЕЄСТРУ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ УКРАЇНИ

Начальник відділу з питань фармацевтичної діяльності Департаменту впровадження реформ Т.М. Лясковський

Безумовно, вакцинація — єдина надійна профілактика кору. З року в рік на забезпечення вакцинопрофілактики з державного бюджету виділяються кошти, здійснюються закупівлі. Чому ж рівень охоплення плановим щепленням проти кору такий низький? Ми вирішили проаналізувати стан закупівель та поставок вакцини КПК та зіставити ці дані з рівнем охоплення щепленням за останні роки.

Методологія

Під час підготовки матеріалу використано дані аналітичної системи дослідження ринку «PharmXplorer»/«Фармстандарт» компанії «Proxima Research». Компанія «Proxima Research» отримує та систематизує наступні дані: дані міжнародних закупівельних організацій; інформацію щодо обсягів фінансування державних програм, яка міститься в паспортах бюджетних програм; інформацію щодо номенклатури закупівель, розміщену на сайті МОЗ України; інформацію щодо кількості, яку планувалося закупити, що міститься в постанові КМУ від 12.07.2017 р. № 494; інформацію щодо розподілу закуплених лікарських засобів, яка міститься у відповідних наказах МОЗ.

Аналіз забезпечення вакцинами для профілактики кору у 2012–2018 рр.

Аналіз тендерних закупівель вакцини для профілактики кору, епідемічного паротиту та краснухи (КПК) у 2012–2014 рр. свідчить про те, що у 2012–2013 рр. кількість замовленої вакцини відповідала реальним потребам країни для виконання плану щеплень дітям віком 12 міс та 6 років згідно з Календарем профілактичних щеплень в Україні, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров’я України від 16 вересня 2011 р. № 595 (у редакції наказу Міністерства охорони здоров’я України від 11 серпня 2014 р. № 551) і становила 888,012 тис. та 893,75 тис. доз відповідно. Це дозволяло здійснювати заходи з імунопрофілактики кору, паротиту та краснухи протягом 12 міс (з вересня 2012 до серпня 2013 р.). Причому у 2012 р. було закуплено 360 тис. доз дводозної вакцини PRIORIX™ виробництва GSK (Great Britain) та 540,116 тис. доз десятидозної вакцини TRIMOVAX виробництва Sanofi (France). Термін від оголошення тендеру на закупівлю вакцини до її реального розподілу в регіони не перевищував 3 міс. Так, тендер на закупівлі вакцини КПК у 2012 р. відбувся 7.05.2012 р., закупівля — 5.06.2012 р., а поставки — 1.08.2012 р. відповідно до наказу МОЗ Украї­ни № 596.

Поставки ж вакцини за кошти 2013 р. та її розподіл у регіони відбулися в червні 2013 р. (наказ МОЗ України від 12.06.2013 р. № 502), який регіони отримали у липні 2013 р. Таким чином створився запас вакцини, якого вистачало для планової вакцинації на 2–4 міс додатково. Частка 12,104 тис. доз нерозподіленої у 2012 р. вакцини PRIORIX™ виробництва GSK (Great Britain) невідома (рисунок).

Рисунок

Закупівлі та поставки вакцини КПК у 2012–2018 рр.

У 2014 р. через протистояння окремих представників Уряду та МОЗ України оголошення про закупівлю вакцини КПК за кошти бюджету 2014 р. (як і інших вакцин та лікарських засобів) відбулося із значним запізненням, а саме 29.10.2014 р. Проте поставки були здійснені в найкоротші терміни. Уже 4.12.2014 р. МОЗ розподілено у регіони 1040,07 тис. доз дводозної вакцини, якої в повному обсязі вистачало для планової роботи на 2015 р. Таким чином, вакцини, закупленої та поставленої у регіони протягом 2012–2015 рр., вистачало для забезпечення планового охоплення вакцинацією (табл. 1).

У 2015 р. Верховна Рада та Уряд України прийняли рішення про передачу централізованих закупівель лікарських засобів, у тому числі вакцин, обраним міжнародним організаціям. Багатьом здавалося, що це прогресивний крок і нарешті країна буде забезпечена якісними, безпечними та ефективними препаратами вчасно.

Меморандум про взаємодію МОЗ України та Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) і Програми розвитку ООН (ПРООН) був підписаний наприкінці 2015 р. У грудні 2015 р. ці міжнародні організації отримали на свої рахунки річний бюджет країни на придбання вакцин. Проте перша партія вакцини для профілактики кору, паротиту та краснухи, придбаної за кошти державного бюджету 2015 р. у кількості 277 тис. доз дводозної вакцини PRIORIX™ виробництва GSK (Great Britain), за даними сайту UNICEF Україна, надійшла лише 26.07.2016 р. А наказ МОЗ України № 1156 про розподіл вакцини КПК у регіони виданий лише 31.10.2016 р., тобто через 3 міс після того, як вакцина була доставлена на склад ДП «Укр­вакцина». З урахуванням реальних термінів поставки препаратів зі складу ДП «Укрвакцина» на обласні та районні склади, а в подальшому — у кабінети щеплень лікувально-профілактичних закладів та фельдшерсько-акушерських пунктів можна припустити, що у найоптимістичнішому варіанті вакцина стала доступною для практичного застосування лише наприкінці 2016 — початку 2017 р. Отже, можна зробити висновок, що протягом 2016 р. вакцина КПК була недоступна у лікувально-профілактичних закладах.

Наступні поставки вакцини КПК, придбаної за кошти державного бюджету 2015 р., за даними UNICEF Україна, без надання дат таких поставок (див. «Інформація щодо закупівлі вакцин та лікарських засобів на замовлення МОЗ України за бюджетні кошти 2015 р. станом на 31 грудня 2016 р.») відбулися до 15 травня 2017 р. і надходили наступними траншами (без урахування 277 тис. доз, які, за даними сайту UNICEF Україна, надійшли 26.07.2016 р.): 776,2 тис., 214,88 тис. та 472,8 тис. (за додатковою закупівлею) доз дводозної вакцини PRIORIX™ виробництва GSK (Great Britain), що загалом становить 1462 тис. доз.

Проте аналіз розподілу вакцин МОЗ Украї­ни, придбаних ЮНІСЕФ за кошти державного бюджету 2015 р., зі складу ДП «Укрвакцина» свідчить, що у 2017 р. у регіони розподілено лише 472,8 тис. доз, які були закуплені UNICEF за процедурою додаткових закупівель (наказ МОЗ від 02.06.2017 р. № 594). За даними МОЗ України (йдеться про накази про розподіл), це був перший і останній розподіл КПК вакцин у 2017 р., придбаних за кошти 2015 р. Доля поставок вакцин у кількості 776,2 тис. та 214,88 тис. доз за кош­ти державного бюджету 2015 р., про які звітує ЮНІСЕФ на своєму сайті, невідома.

Таким чином, для імунопрофілактики впродовж 2017 р. було доступно всього 749 800 доз дводозної вакцини PRIORIX™ виробництва GSK (Great Britain), якої з урахуванням коефіцієнту втрати вистачало для щеплень 674,774 тис. дітей, або 38,7% від усіх дітей, котрі за планом 2017 р. підлягали щепленню КПК. Також слід врахувати й те, що 472,8 тис. доз стали доступні у закладах охорони здоров’я лише у ІІ півріччі 2017 р. Цього було вкрай недостатньо навіть для виконання планових щеплень згідно з Календарем щеп­лень, адже у 2017 р., за даним ЦГЗ, у план щеплень було включено 1744,628 тис. дітей, у тому числі: 369,647 тис. віком 1 рік, 401,813 тис. — віком 6 років, 422,556 тис. — віком 2 роки і старше та 7 років та 550,612 тис. — віком старше 7 років. Разом з тим ЦГЗ інформує, що виконання плану щеплень проти кору, паротиту та краснухи у 2017 р. становило серед дітей віком 1 рік 93,29%, 6 років — 80,57%, а віком 2 роки і старше та 7 років і старше — 90,75 та 78,56% відповідно (табл. 2).

Згідно з інформацією щодо залишків імунобіологічних препаратів в регіонах України, закуп­лених за кошти Державного бюджету на 2015–2016 рр., яка опублікована на офіційних сайтах МОЗ та ЦГЗ станом на 1.01.2018 р., після імунізації 1484,595 тис. дітей у 2017 р. (а для їх вакцинації було потрібно щонайменше 1570 тис. доз вакцини) залишок дводозної вакцини PRIORIX™ виробництва GSK (Great Britain) становить 516,577 тис. доз.

Таким чином, у 2017 р. через склад ДП «Укрвакцина» та склади лікувально-профілактичних закладів країни усіх рівнів мало пройти понад 2 млн доз вакцини КПК. Нещепленими на кінець 2017 р. залишались 220,033 тис. дітей (згідно з планом профілактичних щеплень, яких, ймовірно, мали перенести у план щеплень 2018 р. разом з 230,87 тис. доз вакцини, яка необхідна для щеплень саме цих груп дітей). Тому реальний залишок вакцини, який можна перенести на 2018 р., становить лише 285,707 тис. доз.

За даними UNICEF Україна, на 15.05.2017 р. в Україну було поставлено 1463,880 тис. доз вакцини КПК за кошти бюджету 2015 р. У серпні 2017 р. поставлено ще 583 тис. доз за кошти 2016 р., що у сумі у 2017 р. становило 1982,165 тис. доз. (замовлення на закупівлю за кошти державного бюджету 2016 р. —1268 085 доз вакцини КПК). Проте накази МОЗ про розподіл усіх поставлених вакцин у 2017 р. у відкритому доступі відсутні.

Разом з тим у 2017 р. тривали поставки вакцини КПК, яку було придбано за кошти бюджету 2016 р. Вакцини були поставлені на склад ДП «Укрвакцина» і стали доступними для закладів охорони здоров’я у 2018 р.: у лютому — 222 тис. доз, у квітні — 799,952 тис. доз, у липні — 77,648 тис. доз (разом — 1097,6 тис. доз, що достатньо для щеплення 928,889 тис. осіб).

За даними ЦГЗ, план щеплень на 2018 р. становив 1257,136 тис. осіб (потреба у вакцині з урахуванням коефіцієнту втрати — 1395,421 тис. доз). Дефіцит вакцини у 2018 р. мав би становити 297,821 тис. доз. Проте щеплено було 1114,893 тис. дітей (88,7% від плану), на що мало бути витрачено 1237,531 тис. доз вакцини. Очевидно, що для покриття потреб 2018 р. додатково була використана вакцина із залишків 2017 р. (583 тис. доз). Але про наявність у достатній кількості вакцини для щеплення контактних осіб в осередках, а тим більше застосування посилених заходів щодо щеплень дітей віком від 12 міс до 8 років 11 міс 29 днів, що передбачено наказом МОЗ України від 11.09.2017 р. № 1082 «Про проведення заходів щодо імунізації населення проти кору в Україні», не могла навіть йти мова, адже на ці заходи не було вакцини, як не було її і для вакцинації осіб з груп ризику.

Поставлені в Україну у 2018 р. вакцини, а саме 293,2 тис. доз і 392,2 тис. доз у жовтні, та 512 тис. доз у грудні для закладів охорони здоровся у 2018 р. були недоступні, тому що надійшли у лікувально-профілактичні заклади країни лише наприкінці 2018 — на початку 2019 р.

Висновки

Дані ЦГЗ щодо охоплення плановим щеп­ленням дітей у 2017–2018 рр. не зіставні з інформацією щодо поставок вакцини КПК у лікувально-профілактичні заклади у цей період. Так, відповідно до наказів МОЗ України про розподіл протягом 2016 р. вакцина КПК була недоступна у лікувально-профілактичних закладах, у 2017 р. відбулася єдина поставка вакцини, закупленої за кошти 2015 р. у кількості 472,8 тис. доз, хоча за даними UNICEF Україна на 15.05.2017 р. в Україну було поставлено 1463,88 тис. доз вакцини КПК за кошти бюджету 2015 р. У серпні 2017 р. поставлено ще 583 тис. доз за кошти 2016 р., що у сумі у 2017 р. становило 1982,165 тис. доз. Проте накази МОЗ про розподіл усіх поставлених вакцин у 2017 р. у відкритому доступі відсутні. Разом з тим у 2017 р. тривали поставки вакцини КПК, які були придбані за кошти бюджету 2016 р. Їх заклади охорони здоров’я отримали вже у 2018 р. Таким чином, дані щодо поставок свідчать, що протягом 2016–2017 рр. спостерігалися суттєві перебої у поставках вакцини КПК в лікувально-профілактичні заклади, що й призвело до критичного зниження охоплення плановою вакцинацією.

Международная компания Corex logistics Ltd. объявила об открытии нового склада на рынке услуг по логистике клинических исследований в г. Киев, Украина. Данная экспансия призвана укрепить лидирующее положение компании на рынке услуг по логистике клинических исследований на постсоветском пространстве.

Необходимость открытия нового склада была продиктована значительным повышением операционной активности в Украине. После тщательного анализа рынка и принимая во внимание растущий спрос, было принято решение об открытии склада с удобной транспортной доступностью.

Наличие локального депо подчеркивает приверженность компании дальнейшему расширению своего присутствия в регионе. Логистический центр Corex будет обеспечивать весь спектр услуг по логистике клинических исследований.

Украина является одним из крупнейших государств Европы с населением около 45 млн. Законодательство в отношении клинических исследований гармонизировано с соответствующими директивами и руководствами Евросоюза, а высокое качество данных клинических исследований подтверждается результатами инспекций Управления по контролю за пищевыми продуктами и лекарственными средствами США (FDA) и Европейским агентством по лекарственным средствам (EMA).

Количество клинических исследований в Украине неуклонно увеличивается и, принимая во внимание их относительную малочисленность, ожидается экспоненциальный рост в течение ближайших 10 лет.

Совсем недавно новый логистический центр Corex в Украине прошел инспекцию Государственной службы Украины по лекарственным средствам и контрою за наркотиками и получил национальную лицензию. Современное складское оборудование позволяет осуществлять приемку, хранение, отгрузку и транспортную логистику всех типов фармацевтической продукции. Функционирование систем вентиляции и кондиционирования, холодильных и морозильных установок обеспечивают надлежащие условия хранения продукции на складе при всех температурных режимах, а соблюдение требований GDP гарантирует предоставление услуг наивысшего качества

Ростислав Качан, глава Corex Украина, отметил: «Опираясь на опыт работы в Украине и имея навыки создания полнофункциональных логистических центров, мы уже интегрировали новые складские мощности в текущую схему обслуживания наших заказчиков. Мы убеждены, что это новое звено международной инфраструктуры компании Corex станет очередным этапом на пути расширения операционной деятельности и открытия в ближайшей перспективе новых рынков».

О компании Corex

Corex (corex-depot.com/ua) — это группа компаний, предоставляющая полный спектр услуг в области логистики клинических исследований на постсоветском пространстве и в Восточной Европе. Компания, штаб-квартира которой расположена в Дублине, Ирландия, была основана в 2011 г. с целью повышения эффективности бизнес-процессов и оптимизации затрат на логистику клинических исследований. К настоящему времени Corex провел более 350 логистических проектов полного цикла. Corex оказывает услуги фармацевтическим, биотехнологическим и контрактно-исследовательским организациям в проведении локальных и глобальных клинических исследований. Компания осуществляет хранение и транспортировку лекарственных препаратов во всех температурных режимах. Благодаря профессиональным взаимоотношениям и прямым контрактам с ведущими производителями и поставщиками Corex является одним из региональных лидеров по поставкам референтных препаратов и сопутствующей терапии.

Группа компаний Corex находится в частной собственности.

Контакты ООО «КОРЕКС УКРАИНА»: 

Украина, 08114, Киевская обл., Киево-Святошинский р-н, с. Гореничи, ул. Столичная, 1А, тел.: +38 (067) 215-85-36, +38 (044) 465-60-41. E-mail: Ukraine@corex-depot.com
www.corex-depot.com/ua.

*Lana Sinichkina et.al. Applied Clinical Trials. Positive Changes for Clinical Trials in Ukraine; Dec 15, 2017.

Захід відбувся 1 лютого 2019 р. у столичному Президент Готелі. До його організації долучилися Олена Пруднікова, голова ГО «Всеукраїнське об’єднання «Миколаївська фармацевтична асоціа­ція «ФармРада» (ВОМФАФР); Тамара Литвиненкова, голова правління громадської організації «Фармацевтична асоціація Дніпропетровської області»; Лариса Просяник, голова правління «Вінницької обласної асоціації фармацевтів «Кум Део». Більше 320 ФОП з різних регіонів країни приїхали, аби поспілкуватися з представниками влади стосовно важкої ситуації, в якій опинилися підприємці після набрання чинності Законом України № 2628-VIII.

Підтримати малий бізнес — місія здійсненна

Презентуючи свої законодавчі ініціативи, Ірина Сисоєнко повідомила, що після 1 січня 2019 р. ДФС почала активно перевіряти ФОП щодо виконання ними вимог Закону України № 2628-VIII. Про це повідомляють представники малого бізнесу з різних регіонів України. Разом з тим статистика свідчить, що за останній рік частка ФОП на фармацевтичному ринку дещо зменшилася. На сьогодні співвідношення юридичних осіб та ФОП становить 72:28%. У містах розташовано 15,1 тис. торгових точок (73,5%), в селищах міського типу (смт) — 2,7 тис., а в селах — 2,8 тис. (сумарно 26,5%). При цьому частка ФОП у селах становить 54,6% (див. «Щотижневик АПТЕКА» № 4 (1175) від 4 лютого 2019 р.).

Народний депутат наголосила, що останніми роками у роздрібній ланці фармринку виявляються ознаки монополізації. Тому держава має створити законодавчі умови для запобігання цьому явищу, сприяння розвитку здорової конкуренції на ринку роздрібної реалізації ліків та зниження адміністративного тиску на малий бізнес.

І. Сисоєнко нагадала, що в липні минулого року в Парламенті за № 8591 зареєстровано законопроект «Про внесення змін до Закону Украї­ни «Про лікарські засоби» щодо забезпечення економічної конкуренції та захисту прав пацієнтів при здійсненні роздрібної торгівлі лікарськими засобами». За словами спікера, цей документ має на меті імплементацію європейських вимог до провадження господарської діяльності з роздрібної реалізації лікарських засобів. Зокрема, йдеться про надання права на здійснення фармацевтичної діяльності виключно фахівцям у сфері фармації. На думку народного депутата, це цілком виправдана вимога, яку слід впровадити в українське законодавство, адже аптека — це заклад охорони здоров’я. Нині в умовах відсутності будь-яких обмежень на відкриття аптечного закладу цей вид діяльності фактично перетворився на звичайний продаж фармацевтичної продукції. Аптечні мережі продовжують зростання, а аптеки, що до них входять, усе більше схожі на супермаркети. Головна мета діяльності таких монопольних утворень — отримання прибутку та постійне збільшення власної частки на ринку. Про соціальну складову такого бізнесу не йдеться. На думку І. Сисоєнко, запровадження професійних вимог до засновників аптек забезпечить ефективне усунення вищезазначених негативних явищ.

Окремо спікер зупинилася на проблемі доступності фармацевтичної продукції для сільського населення. Нині аптечні заклади, розташовані в сільській місцевості, працюють на межі рентабельності. Вони не витримують цінової конкуренції з великими аптечними мережами. При цьому національні аптечні мережі витісняють невеликі аптечні підприємства не лише з сільської місцевості, у містах з ними також складно конкурувати. Фахівцям аптечної справи відомі ситуації, коли поруч з аптекою, якою володіє ФОП, відкривається аптечний заклад великої мережі. З боку мережевої аптеки відбувається демпінг цін, й аптека ФОП, не витримуючи конкуренції, припиняє діяльність. Законопроект № 8591 розроблявся з метою створити умови, які б унеможливили недобросовісну конкуренцію в роздрібній ланці.

На жаль, більшість членів Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я не підтримали цей проект. Наразі документ знаходиться на до­опрацюванні, й автор законодавчої ініціативи сподівається, що найближчим часом він знову буде зареєстрований у Парламенті.

Наступний документ — законопроект № 9495. Як зазначила народний депутат, це друга спроба вплинути на ситуацію. Документ має на меті створення умов для запобігання монополізації роздрібної ланки фармацевтичного ринку та зниження адміністративного тиску на представників малого бізнесу. Його розробка та реєстрація пов’язані з ухваленням Закону України № 2628-VIII.

Спікер нагадала, що Парламент ухвалив Закон України № 2628-VIII того самого дня, коли й Державний бюджет на 2019 р. У проект «з голосу» були внесені численні правки, й серед них — вимога щодо обов’язкового застосування РРО при реалізації лікарських засобів та медичних виробів. А вже з 3 січня 2019 р. ДФС почала перевіряти суб’єктів господарювання на предмет дотримання ними нових вимог законодавства. Запроваджуючи вимогу щодо РРО, законодавець мав передбачити достатній перехідний період — не менше ніж півроку. Але, як це часто буває, коли правка вноситься без обговорення, про перехідний період для представників малого бізнесу поки що не йдеться.

Законопроектом № 9495 пропонується скасувати положення, які стосуються обов’язкового застосування РРО при реалізації лікарських засобів та медичних виробів. На думку І. Сисоєнко, запровадження цієї вимоги було передчасним. Для початку слід навести лад у роздрібній ланці фармацевтичного ринку — забезпечити усунення монополій, а вже потім запроваджувати вимоги щодо застосування РРО, адже це тягне за собою додаткові витрати з боку представників малого бізнесу. Не кажучи вже про елементарні технічні проблеми віддалених населених пунктів, пов’язані з відсутністю безперебійного доступу до мережі Інтернет та мобільного зв’язку. Найближчим часом документ має розглядатися у Комітеті Верховної Ради України з питань охорони здоров’я. «Як автор я буду боротися за цей законопроект», — наголосила І. Сисоєнко.

Чого хочуть ФОП?

Олена Пруднікова висловила власне бачення щодо співвідношення сил на роздрібному ринку лікарських засобів. За її словами, роздрібна ланка фармацевтичного ринку поступово монополізується національними аптечними мережами, що підтверджує Антимонопольний комітет України. Тобто частка національних мереж на ринку збільшується, що призводить до зменшення кількості комунальних аптек та аптечних закладів, які належать ФОП. «Великі гравці ринку ведуть нечесну конкурентну боротьбу, застосовують практику маркетингових угод, порушують цінову політику», — наголосила О. Пруднікова. На думку доповідача, у зв’язку з поступовим зменшенням кількості комунальних аптек ФОП стає головним конкурентом аптечних мереж. Разом з тим ФОП — найбільш уразливий гравець роздрібної ланки, оскільки він не має доступу до великих фінансових ресурсів та надійної юридичної підтримки.

Закон України № 2628-VIII передбачає, що з 1 січня поточного року усі аптечні заклади повинні встановити РРО. Але, як зазначила О. Пруднікова, на придбання РРО, його обслуговування та навчання персоналу потрібні чималі кошти. «За рахунок чого малому підприємцю компенсувати ці витрати? Якщо підвищити націнки на неконтрольований державою асортимент, то ФОП остаточно втратить конкурентоспроможність. Про існування аптек у селах тоді взагалі можна забути», — наголосила спікер.

Спрощена система оподаткування та право не застосовувати РРО — це механізми, які використовує держава для розвитку малого підприємництва. З 1 січня 2019 р. ФОП на фармацевтичному ринку позбавлені права не застосовувати РРО. «Нам залишилася лише спрощена система, однак прихильники запровадження РРО наголошують, що РРО дасть можливість скасувати спрощену систему, оскільки, на їх думку, щорічний обіг ФОП, які володіють аптечним бізнесом, перевищує 1 млн грн. Тут варто нагадати, що обмеження суми обігу для необхідності реєстрації платником ПДВ — 1 млн грн. було актуальним, коли долар США коштував 8 грн. А на сьогодні, за нинішнього валютного курсу, цін на енергоносії, рівня мінімальної заробітної плати цей показник, очевидно, має бути переглянутий у бік збільшення», — підкреслила О. Пруднікова.

Щодо наслідків прийняття Закону України № 2628-VIII доповідач зауважила наступне: «Чим більше ФОП зникне з ринку лікарських засобів, тим більшу частку ринку захоплять аптечні мережі. При цьому вони отримають не лише споживача, а й інфраструктуру, яка нині належить ФОП, й все це за безцінь. Тобто монополізація ринку набере ще більше обертів. Підкреслюю, йдеться про монополізацію ринку в містах. У селах картина ще гірша: закриття аптек ФОП разом із згортанням комунальних закладів змусить легалізувати торгівлю через інтернет та поштою. Контролювати таку торгівлю ще складніше, ніж діяльність ФОП».

Тамара Литвиненкова розповіла про проблеми, які хвилюють ФОП, що займаються аптечним бізнесом у віддалених населених пунктах. Не секрет, що чим далі розташований населений пункт від обласного центру, тим гірше розвинена його інфраструктура. «Для обслуговування РРО потрібен безперебійний доступ до інтернету, а у віддалених селах не те що інтернету, місцями мобільного зв’язку немає», — наголосила доповідач. Стан доріг часто жахливий. До деяких селищ навіть не доїжджає комунальний транспорт. ФОП, розуміючи відповідальність перед громадою, не закриває аптеку у віддаленому селі, хоча й працює на межі рентабельності. Тут держава мала б підтримати підприємця, але все відбувається навпаки — запроваджена жорстка вимога щодо РРО, яка тягне додаткові витрати з боку підприємця без урахування технічних можливостей місцевості, де ФОП здійснює господарську діяльність. «Ми не проти РРО, але для того, щоб його встановити та обслуговувати нам потрібні час та умови, створення яких від нас не залежить, зокрема, йдеться про безперебійний доступ до мережі Інтернет», — наголосила спікер.

Учасники зустрічі підтримали необхідність запровадження достатнього часу для виконання вимоги щодо застосування РРО. Більшість представників малого бізнесу згодні працювати з РРО, але для реалізації цієї вимоги вони потребують півроку перехідного періоду.

Безумовно, парламентарі повинні почути заклики представників малого бізнесу та піти їм на зустріч. Чому на фармацевтичному ринку має залишитися малий бізнес? По-перше, органи місцевого самоврядування зацікавлені в тому, щоб місцеві мешканці створювали власний бізнес та наповнювали за рахунок податків місцевий бюджет. Натомість нині аптечні мережі витісняють малий бізнес з ринку, а від цього страждають місцеві бюджети, адже національні мережі сплачують податки за місцем реєстрації, а не за місцем провадження діяльності. По-друге, ФОП дуже скрупульозно підходять до підбору кадрів, їх навчання та професійного виховання. У бізнес ФОП прийшли не заради того, щоб його якомога вигідніше продати, а для того, щоб створити робочі місця й потім передати свій бізнес у спадок дітям.

На питання ФОП відповідає ДФС

До зустрічі долучився Андрій Бондаренко, заступник директора департаменту — начальник управління перевірок з окремих питань Департаменту податкового та митного аудиту. Він нагадав, що законопроект щодо внесення змін до Податкового кодексу ініціював Уряд. Ст. 11 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» передбачає, що КМУ за поданням окремих центральних органів виконавчої влади може встановити терміни переведення суб’єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) із застосуванням РРО. Тобто КМУ може встановити перехідний період, але не зобов’язаний цього робити.

Щодо початку перевірок ФОП стосовно дотримання вимоги щодо застосування РРО А. Бондаренко повідомив, що 22 грудня минулого року ДФС направила регіональним структурам лист, у якому надано доручення організувати роз’яснювальну роботу серед суб’єктів господарювання та ознайомити їх з вимогами щодо застосування РРО. З метою інформування підприємців ДФС забезпечила розміщення повідомлень на сайтах регіональних ДФС та в соціальних мережах, проведення круглих столів, консультацій та інші заходи. Тобто служба доклала максимум зусиль, щоб довести важливу інформацію до відома суб’єктів господарювання.

Перевірки почалися, але, як відомо, за вчинене вперше порушення передбачено штраф у розмірі 1 грн. А вже за кожне наступне вчинене порушення — 100% вартості проданих з порушеннями товарів. Якщо закон не буде змінений, то його всім доведеться виконувати.

На питання щодо терміну експлуатації РРО посадовець відповів, що у зв’язку з постійним оновленням Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій він становить до 9 років.

Щодо штрафних санкцій за порушення ведення книг обліку розрахункових операцій доповідач звернув увагу на нещодавні зміни наказу Міністерства фінансів України від 14.06.2016 р. № 547 «Про затвердження порядків щодо реєстрації реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій». На сьогодні ведення книг обліку розрахункових операцій здійс­нюється за бажанням підприємця. «Але якщо не буде світла і не вестиметься книга, то проводити операції буде неможливо», — наголосив спікер.

Також А. Бондаренко повідомив, що найближчим часом будуть внесені зміни до постанови Правління Національного банку України (НБУ) від 29.12.2017 р. № 148 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у націо­нальній валюті в Україні». З цього Положення також будуть виключені вимоги стосовно щоденного запису у книзі. За словами посадовця, ДФС та НБУ розуміють, що порушення ведення книги — проблема технічна, й не впливає на результати діяльності.

Відповідаючи на питання, коли електрон­ні чеки замінять РРО, А. Бондаренко зазначив, що на сьогодні при Міністерстві фінансів України працює робоча група, до складу якої входять представники ДФС. На жаль, дотепер жодного програмного продукту або пристрою на засіданні міжвідомчої робочої групи при Міністерстві фінансів не розглядалося. Спікер висловив сподівання, що відповідні продукти можуть з’явитися у квітні.

Підсумки

Закон України № 2628-VIII передбачає, що з 1 січня поточного року суб’єкти, які здійснюють роздрібну реалізацію лікарських засобів та медичних виробів, повинні встановити РРО. ДФС здійснює перевірки, але за вчинене вперше порушення передбачено штраф у розмірі 1 грн.

Стосовно запровадження перехідного періоду зауважимо, що відповідно до ст. 11 закону про застосування РРО перехідний період запроваджує Уряд за поданням центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної економічної, формування та реалізації державної податкової і митної політики, Державної податкової адміністрації України та НБУ.

«O.L.KAR. ФАРМ-СЕРВИС»

t/f (0432) 55-14-27 55-14-28.
E‑mail: forostjanova_anna@olkar.com.ua.
21000, Винница, ул.Липовецкая, 6-а. [>14300]
Отдел по работе с клиентами: t(067) 621‑22‑24 t/f(04344) 2‑22‑46. 23500, Шаргород, ул.Фрунзе, 16.

«АМЕТРИН»

t(057) 714-06-03 (многоканальный), t(057) 768-09-15 f(057) 719-15-83, Киев: t(044) 364-39-41. Горячая линия: t(800) 501-71-40.
E‑mail: zakaz@ametrin.com.ua, ametrin@ametrin.com.ua, apteka95@apteka95.com.ua; http://www.ametrin.com.ua, http://www.apteka95.com.ua.
61001, Харьков, ул.Юрьевская, 17 [>5400]
Департамент оптовой реализации медикаментов: Харьков, ул.Юрьевская, 17, t(057) 714‑06‑03, 768‑09‑15, f(057) 719‑15‑83, Киевская обл., с.Мила, ул.Комарова, д.23, корп. Л, t(044) 364‑39‑41, E‑mail: ametrin@ametrin.com.ua, zakaz@ametrin.com.ua, apteka95@apteka95.com.ua.
Филиалы и представительства: Днепр — t(098) 166‑74‑24; Донецк — t(098) 166‑74‑23; Запорожье — t(098) 166‑74‑30; Кривой Рог — t(098) 166‑74‑28; Луганск — t(098) 166‑74‑27; Мариуполь+Азов — t(098) 166‑74‑31; Полтава — t(098) 166‑74‑29; Сумы — t(098) 166‑74‑26; Харьков — t(098)166‑74‑25. Отдел поставок субстанций для фармацевтической, ветеринарной, косметической промышленности: http://www.substance.com.ua, E‑mail: info@substance.com.ua, Харьков, ул.Франковская, 14, t(057) 787‑10‑11, f(057) 787‑60‑59. Отдел поставок промышленного оборудования: http://www.industrial.com.ua, E‑mail: info@techequip.com.ua, Харьков, ул.Франковская, 14, t(057) 787‑10‑11, f(057) 787‑60‑59. Отдел поставок лабораторного оборудования: http://www.labanalyt.com, E‑mail: equipment@apteka95gc.com, Харьков, ул.Франковская, 14, t(057) 787‑10‑11, f(057) 787‑60‑59. Медикаменты импортного и отечественного производства, изделия медицинского назначения, расходные материалы оптом. Оборудование (медицинское, лабораторное, аналитическое, производственное для фармацевтических заводов) — бесплатная доставка и сервисное обслуживание, гарантийный и постгарантийный ремонт. Субстанции и расходные материалы для фармпроизводства под заказ. Химические реактивы и диагностические тест‑системы, контрольные материалы для биохимических исследований. Услуги по санаторно‑курортному лечению. Индивидуальный подход к клиенту. Отсрочка платежа. Прием заказов 7 дней в неделю с 8:30 — 18:00. Эксклюзивная продукция торговой марки «МалышОК!», «А+».

«БАДМ»

t(056) 747-01-10
E‑mail: secretary@badm.biz; http://badm.biz.
49041, Днепропетровск, ул.Паникахи, 2 [>12200]
Всегда в наличии широкий ассортимент лекарственных средств, изделий медицинского назначения, косметики, средств ухода. Структурные подразделения компании в областях: Винницкая обл. — Винница, ул.Ватутина, 137, t(0432) 55‑75‑54 f(0432) 55‑75‑55, E‑mail: vgandzyuk@badm.biz; Хмельницкая обл. — Винница, ул.Ватутина, 137, t(0432) 55‑75‑54 f(0432) 55‑75‑55, E‑mail: vgandzyuk@badm.biz; Волынская обл. — Ровно, ул.Князя Владимира, 109, t(0362) 42‑04‑29 f(0362) 42‑03‑65, E‑mail: tsoroka@badm.biz; Днепропетровская обл. — Днепропетровск, ул.Рабочая, 164‑б, t(0562) 39‑90‑68 f(0562) 39‑90‑36, E‑mail: mbulavchik@badm.biz; Кривой Рог, ул.Кобылянского, 154‑б, t/f(056) 409‑02‑11, E‑mail: opidtereba@badm.biz; Запорожская обл. — Запорожье, ул.Складская, 4, t(061) 280‑44‑33 280‑44‑34 280‑44‑35 280‑44‑36 280‑44‑37 t/f(061) 280‑44‑32, E‑mail: vshtepa@badm.biz; Закарпатская обл. — Львов, ул.Богдановская, 11, t(032) 242‑55‑38 232‑39‑03 f(032) 242‑55‑25, E‑mail: tivashchuk@badm.biz; Львовская обл. — Львов, ул.Богдановская, 11, t(032) 242‑55‑30 242‑55‑36 242‑55‑37 242‑55‑42 242‑55‑41 242‑55‑43 242‑55‑34 242‑55‑44 242‑55‑46 f(032) 242‑55‑30, E‑mail: lshkimba@badm.biz, tivashchuk@badm.biz; Тернопольская обл. — Львов, ул.Богдановская, 11, t(032) 242‑55‑32 242‑55‑33 f(032) 242‑55‑25, E‑mail: tivashchuk@badm.biz; Ивано‑Франковская обл. — Ивано‑Франковск, ул.Вовчинецкая, 225‑а, t(0342) 72‑30‑39, E‑mail: ivfr@badm.biz; Житомирская обл. — Житомир, майдан Путятинский, 2, оф.332‑4, t(0412) 43‑07‑47, E‑mail: tmanilo@badm.biz; Киевская обл. — Ирпень, пгт.Гостомель, ул.Центральная, 1, t/f(044) 501‑00‑35 501‑00‑36 501‑00‑37 501‑00‑38 501‑00‑39, E‑mail: aosipchuk@badm.biz; Кировоградская обл. — Кировоград, ул. Перспективная, 65‑б, оф.19, t/f(0522) 33‑11‑41; Николаевская обл. — Николаев, ул.Гражданская, 123, t(0512) 76‑98‑59 76‑98‑62 76‑98‑63 f(0512) 76‑98‑60, E‑mail: nmaksyuta@badm.biz; Одесская обл. — Одесса, Ленинградское шоссе, 8/1, t(048) 734‑29‑40 734‑29‑59 734‑29‑42 734‑29‑55 734‑29‑50 734‑29‑52 f(048) 734‑29‑53 734‑29‑40, E‑mail: office@badm.biz; Полтавская обл. — Полтава, ул.Ветеринарная, 22, t(0532) 61‑26‑94 61‑61‑05 61‑60‑82 61‑02‑54 f(0532) 61‑26‑94 61‑02‑54, E‑mail: ykashuba@badm.biz; Кременчуг, ул.Шевченко, 33, t(0536) 79‑25‑73 f(0536) 79‑25‑73, E‑mail: otroyan@badm.biz; Ровенская обл. — Ровно, ул.Князя Владимира, 109, t(0362) 42‑04‑29 f(0362) 42‑03‑65, E‑mail: tsoroka@badm.biz; Харьковская обл. — Харьковский район, село Коммунар, ул.Озерная, 11, t(057) 728‑58‑65 728‑52‑67 728‑50‑79 f(057)766‑11‑36, E‑mail: Ogordienko@badm.biz; Херсонская обл. — Херсон, ул.21 Января, 37, оф.707, t(0552) 49‑48‑10, E‑mail: nmaksyuta@badm.biz; Черкасская обл. — Черкассы, ул.Чехова, 41, t(0472) 73‑60‑04 73‑59‑89 f(0472) 73‑59‑89, E‑mail: strofimenko@badm.biz; Черниговская обл. — Чернигов, ул.Шевченко, 103, t(0462) 62‑20‑59 f(0462) 95‑95‑17, E‑mail: vzagorulko@badm.biz; Черновицкая обл. — Черновцы, ул.Головна, 119, 1 этаж, кабинет 12, t(0372) 95‑01‑69, E‑mail: cv1@badm.biz.

«БЕРКАНА +»
t(057) 781-19-91 781-49-80
E‑mail: berkana.plus2013@gmail.com.
61020, Харьков, просп.Малой Любови, 93

«БИЗНЕС ЦЕНТР ФАРМАЦИЯ»

t/f(044) 277-20-07 — многоканальный; 277-27-72 — торговый отдел.
E‑mail: office@bcph.com.ua; http://www.bcph.com.ua.
07300, Вышгород, ул.Шолуденко, 18 [>600]
Первый национальный дистрибьютор специализированных медикаментов — эндокринологических, онкологических, иммунобиологических; препаратов, используемых в психиатрии и др.

«ВЕНТА»

t(056) 370-35-00 (многоканальный).
E‑mail: secretar@ventaltd.com.ua.
49000, Днепропетровск, ул.Крестьянский спуск, 3-а. [>11000]
Широкий ассортимент импортных и отечественных лекарственных средств и товаров медицинского назначения, более 8000 позиций. Доставка по всей Украине. Гибкая система отсрочек. Индивидуальные условия сотрудничества для постоянных клиентов. Днепропетровский региональный отдел: Днепропетровск, Крестьянский спуск, 3‑а, t(056) 370‑35‑00 (многоканалный). Днепропетровский региональный склад: Днепропетровская обл., Днепропетровский район, Чумаковский сельсовет, комплекс строений «Складской комплекс ТТК», t(056) 371‑06‑59. Харьковский региональный склад: Харьков, Вологодский въезд, 2, t(057) 766‑09‑13 766‑09‑14. Одесский региональный склад: Одесса, ул.Ильфа и Петрова, 20, t(048) 749‑12‑85. Киевский региональный склад: Киевская обл., Ирпень, пгт.Гостомель, ул.Ленина, 68, t(044) 390‑52‑30 390‑52‑31 390‑52‑32 390‑52‑33 390‑52‑34 390‑52‑35. Тернопольский региональный склад: Тернополь, ул.Полесская, 10‑б, t(0352) 40‑14‑25 40‑14‑26. Львовское региональное представительство: Львов, ул.Городоцкая, 174, t(032) 244‑ 86‑32. Винницкое региональное представительство: Винница, ул.Черниговская, 1‑а, t(0432) 52‑21‑06 52‑21‑04.

«ВОЛЫНЬФАРМ»

t/f(0332) 77-44-54
E‑mail: volpharm@lpharm.com.ua.
43025, Луцк, ул.Богдана Хмельницкого, 12 [>8800]
Адрес склада: Луцкий район. с.Боратин, ул.Центральная, 25. Широкий ассортимент отечественных и импортных лекарственных средств, товаров медицинского назначения и стомат материалов. В компании действует гибкая система скидок, индивидуальные договоренности сотрудничества с постоянными клиентами. Доставка товара осуществляется собственным транспортом бесплатно и в кратчайшие сроки. Прием и оформление заказов: t/f(0332) 77‑44‑54 t(067) 361‑36‑21 t(067) 361‑36‑22 t(050) 375‑44‑94 t(050) 375‑43‑38 t(093) 260‑39‑10. E‑mail: stryharchuk@lpharm.com.ua, prima@lpharm.com.ua, julia@lpharm.com.ua, klemra@lpharm.com.ua

«ГРИНВУД»

t/f(044) 408-05-39 408-07-16 237-16-62 237-27-01.
E‑mail: grenwood@ukr.net.
03065, Киев, бульв.Ивана Лепсе, 10.
Эксклюзивный поставщик известных биологически активных добавок в Украину. Бесплатная и оперативная доставка по Украине независимо от объема заказа (ж/д, автобус, автотранспорт, почта). Гибкая система скидок. Постоянным клиентам отсрочка платежа. Профессиональный подход к выполнению заказов, консультации по продукции. Индивидуальный подход к каждому клиенту. Информационно‑рекламная поддержка. Гарантируем стабильность и надежность работы. Приглашаем к сотрудничеству на взаимовыгодных условиях.

«ДЕЛЬТА МЕДИКЕЛ»

t(044) 593-33-55 f593-33-54.
08133, Вишневое, ул.Черновола Вячеслава, 43 [>200]
Региональные представительства: Харьков, просп.Ленина, 23, t(057) 751‑91‑78 751‑91‑79 f751‑91‑67; Днепропетровск, ул.Героев Сталинграда, 245, t/f(056) 372‑46‑14; Донецк, ул.Экономическая, 34, t(062) 348‑85‑32 f348‑85‑31; Одесса, ул.Черноморского казачества, 115, оф.206, t(0482) 33‑56‑14 33‑56‑15 f33‑56‑13; Львов, ул.Богдана Котика, 7, t(0322) 44‑87‑75 44‑87‑73 f44‑87‑74.

«ЗДРАВНИК»

t/f(044) 503-72-26
E‑mail: office@zdravnic.com.ua; http://www.zdravnic.com.ua.
04073, Киев, ул.Сырецкая, 28/2
Является производителем продукции «Дол». Основная специализация: оптовая торговля изделиями медицинского назначения с фармацевтическими компаниями и розничная продажа в аптечные сети, магазины медтехники. Оперативная доставка по всей территории Украины. Высокий уровень работы и индивидуальный подход к каждому клиенту.

«ИНДАР»
t(044) 566-35-01 f(044) 566-36-12
E‑mail: farm@indar.com.ua.
02099, Киев, ул.Оросительная, 5

«КЛИМЕД УКРАИНА»

t(044) 228-47-17
E‑mail: irina_li@kleemed.com.ua, info@kleemed.com.ua.
03142, Киев, пер.Бородянский, 3

«КОНЕКС»

t/f(0432) 53-15-69 53-15-64 53-15-66 53-15-67 57-02-41 67-33-53
E‑mail: opt@konex.com.ua.
21036, Винница, ул.Хмельницкое шоссе, 23 [>9300]

«МЕДФАРКОМ-ЦЕНТР»

t(044) 391-11-28 391-11-29 391-11-40
E‑mail: reg@mpc-ua.com.
03680, Киев, ул.Кржижановского, 4. [>300]
Филиалы: Запорожье, 69076, ул.Жукова, 9, t(0612) 22‑53‑81 22‑53‑82 22‑53‑83, E‑mail: zss@mpc.dn.ua; Львов, 79024, ул.Промышленная, 50/52, t(032) 245‑80‑79, E‑mail: ngv@lv.mpc‑ua.com; Одесса, 65031, Ленинградское шоссе, 8/1, t(0482) 30‑50‑29 30‑50‑05, E‑mail: vta@mk.mpc‑ua.com; Харьков, 61001, ул.Плехановская, 117, t(057) 719‑11‑96 719‑44‑63 f719‑36‑59, E‑mail: zss@mpc.dn.ua. Возможна отсрочка платежа. Предусмотрена система скидок.

«ОЛФА»

t/f(044) 503-89-20 503-89-21 503-89-22 503-89-23.
E‑mail: olfa@olfa.ua; http://www.olfa.ua.
02140, Киев, просп.Бажана Николая, 14-а. [>900]
Осуществляем отправку по территории Украины.

«ОПТИМА-ФАРМ»

t/f(044) 490-53-10.
E‑mail: sqlmail2@optimapharm.ua.
02099, Киев, ул.Бориспольская, 9-ж. [>13500]
Компания реализует товар по предоплате и отсрочке платежа 7, 14, 21 и 30 календарных дней. Для клиентов компании предусмотрена специальная система скидок, индивидуальные условия сотрудничества. Доставка товаров по Украине — бесплатно, в кратчайшие сроки.
Филиалы: Винницкая, Хмельницкая обл.: Винница, 21001, ул.Чехова,35‑а, t/f(0432) 55‑30‑00, E‑mail: vn.filial@optimapharm.ua; Днепропетровская обл.: Днепропетровск, 49084, ул.Изумрудная, 3‑в, t/f(0562) 35‑04‑40, E‑mail: dp.filial@optimapharm.ua; Житомирская, Ровенская обл.: Житомир, 10014, пер.1‑й Сенный, 4, t/f(0412) 41‑88‑53, E‑mail: zt.filial@optimapharm.ua; Запорожская обл.: Запорожье, 69600, ул.Заводская, 3, t/f(061) 213‑59‑55, E‑mail: zp.filial@optimapharm.ua; Ивано-Франковская, Закарпатская, Черновицкая обл.: Ивано‑Франковск, 76014, ул.Дудаева, 10, t/f(0342) 77‑32‑80, E‑mail: if.filial@optimapharm.ua; Львовская, Волынская, Тернопольская обл.: Львов, 79059, ул.Липинского, 36, t/f(032) 294‑89‑88, E‑mail: lv.filial@optimapharm.ua; Одесская обл.: Одесса, 65104, ул.Ильфа и Петрова, 20, t/f(048) 734‑25‑02, E‑mail: od.filial@optimapharm.ua; Полтавская обл.: Полтава, 36008, ул.Комарова, 2‑б, t/f(0532) 51‑83‑24, E‑mail: pl.filial@optimapharm.ua; Сумская, Харьковская обл.: Харьков, 61031, ул.Драгомировская, 10 «Р‑1», t/f(057) 713‑69‑79, E‑mail: kh.filial@optimapharm.ua; Херсонская, Николаевская обл.: Херсон, ул.Кошевой спуск, 5, t/f(0552) 49‑52‑52, E‑mail: ks.filial@optimapharm.ua; Черкасская, Кировоградская обл.: Черкассы, 18000, просп.Химиков, 59, t(0472) 71‑96‑80, E‑mail: ck.filial@optimapharm.ua.

«РЕВМОФАРМ»
t/f(044) 498-90-14 498-90-15
E‑mail: sbyt@r-pharm.com.ua; http://www.r-pharm.com.ua.
03680, Киев, ул.Пшеничная, 2-в
Оперативная бесплатная доставка по Киеву и Киевской области. Аптека: ул. Копыловская, 2‑а, t(044) 468‑34‑11. Аптечные пункты: ул.Стражеско, 6‑а, t(044) 408‑33‑88; ул.Богатырская, 30, t(044) 412‑02‑10; Столичное шоссе, 27 км, Санаторий «Жовтень».

«ТОМАШ»

t(057) 766-10-60 775-75-56 775-75-57 775-75-58 766-10-46 766-10-47 776-10-48
E‑mail: info@tomash.biz.ua; http://www.tomash.biz.ua.
61105, Харьков, ул.Фонвизина, 18. [>6200]

«ТОТУС-ФАРМ»

t(0532) 67-87-01 t(0532) 67-87-91 t(050) 305-66-50 t(050) 305-69-96 — торговый отдел; t(0532) 67-87-74 t(050) 406-79-79 — бухгалтерия
E‑mail: totusfarm@ukr.net; http://www.totusfarm.com.ua.
36008, Полтава, ул.Комарова, 2-б. [>1400]
Дистрибьютор ПАО «Гемопласт» (Украина) (шприцы, системы, прочие медицинские изделия), а также других заводов Украины. Официальный дистрибьютор заводов АО «АРИЕС» (Чешская республика), SIA «Tonus Elast» (Латвия) (медицинские компрессионные изделия), «Ontex» (Бельгия) (гигиенические изделия для детей, женщин и взрослых). Широкий ассортимент предметов медицинского назначения, лекарственных препаратов, средств по уходу. Оперативная и бесплатная доставка во все регионы Украины. Гибкая система скидок, индивидуальный подход к каждому клиенту.

«ФАРМА ЛАЙФ»
t(032) 297-16-88
E‑mail: sekretar@phlife.com.ua.
79040, Львов, ул.Данилы Апостола, 2 [>3000]

«ФАРМАКО»

t/f(044) 239-86-40 f239-86-39.
E‑mail: ltd@farmaco.kiev.ua; http://www.farmaco.kiev.ua.
08132, Киевская обл., Киево-Святошинский р-н, г.Вишневый, ул. Балукова, 21. [>3600]
Компания предлагает широкий ассортимент препаратов импортного и отечественного производства, реализует товар по предоплате и с отсрочкой платежа. Для клиентов предлагается гибкая система скидок, индивидуальные условия сотрудничества. Доставка оперативная, сопровождение документами в соответствии с требованиями действующего законодательства. Прием заявок: пн.‑пт.: c 9‑00 до 18‑00, t(044) 239‑86‑40 t(067) 449‑47‑95; суббота, воскресенье — выходной. Центральный склад: Киевская обл., 08133, Вишневый, ул.Балукова, 21, t/f(044) 239‑86‑40. Режим работы: понедельник‑пятница, c 9‑00 до 21‑00.
Региональные представительства: Хмельницкий, ул.Максима Зализняка, 8/3, t(067) 322‑61‑18 322‑61‑17, E‑mail: Kolenchenko@farmaco.kiev.ua; Львов, ул.Зеленая, 149, корпус 4, t/f(0322) 45‑57‑76 t(0322) 45‑57‑75, t(067) 322‑61‑20, E‑mail: melnik@farmaco.kiev.ua; Днепр, Запорожье, ул.Рабочая, 82, t/f(056) 731‑91‑23 t(056) 731‑91‑22, t(067) 322‑61‑14, E‑mail: saharova@farmaco.kiev.ua; Одесса, ул.Бугаевская, 35, офис 708/1, t/f(048) 738‑07‑31 t(048) 738‑07‑24 t(067) 322‑61‑07 t(067) 322‑61‑08, E‑mail: Burdeynaya@farmaco.kiev.ua; Черкассы, t(067) 322‑61‑04, E‑mail: okataya@farmaco.kiev.ua; Полтава, ул.Соборности, 73/1, t(0352) 60‑67‑45 t(067) 322‑61‑06, E‑mail: Kupriyanova@farmaco.kiev.ua; Ивано‑Франковск, ул.Промыслова, 2‑к, t/f(0342) 71‑15‑98 t(0342) 71‑39‑71 t(067) 322‑61‑10, E‑mail: myklashuk@farmaco.kiev.ua; Мукачево, ул.Драгоманова, 45, t(067) 334‑58‑50, E‑mail: kolcov@farmaco.kiev.ua; Харьков, t(066) 476‑52‑77 (096) 436‑63‑45, E‑mail: o.chernishova@farmaco.kiev.ua; Херсон, E‑mail: v.terentjev@farmaco.kiev.ua.

«ФАРМПЛАНЕТА»

t(044) 496-28-38 f391-50-92
E‑mail: info@pharmplanet.com.ua; http://www.pharmplanet.com.ua.
08128, Киевская обл., с.Мила, ул.Комарова, 23-л. [>2400]
Широкий спектр препаратов отечественного и импортного производства. Оптовая и розничная реализация медикаментов и изделий медицинского назначения. Поставка сырья и вспомогательных материалов для производства лекарственных средств. Услуги таможенно‑лицензионного склада. Индивидуальный подход к каждому клиенту.
Филиалы и представительства: Днепропетровск, 49081, ул.Аэропортовская, 51, t(067) 434‑47‑99, E‑mail: zhmuckaja.svetlana@pharmplanet.com.ua; Донецк, 83101, ул.Кирова, 8‑а, t(066) 924‑76‑80 t(095) 505‑50‑84 t(050) 989‑93‑66, E‑mail: dn@pharmplanet.com.ua; Житомир, ул.Рыльского,9, к.217, t(0412) 42‑18‑20 f42‑18‑25, E‑mail: zt@pharmplanet.com.ua; Запорожье, 69035, ул.Рекордная 33‑б, t(061) 239‑12‑69 224‑66‑85, E‑mail: zp@pharmplanet.com.ua; Ивано‑Франковск, 76018, ул.Гарбарская, 22, t(0342) 71‑53‑25, E‑mail: if@pharmplanet.com.ua; Винники, Львовская обл., 79021, ул.Соломии Крушельницкой, 3‑б, t(0322) 96‑20‑30 96‑00‑96 96‑22‑30, E‑mail: lv@pharmplanet.com.ua; Винница, 21034, ул.Чехова, 29, t(067) 434‑41‑68, E‑mail: bilenko.elena@pharmplanet.com.ua; Луцк, 43008, Луцький район, с.Липини, ул.Теремновская, 98, t(033) 271‑54‑09 271‑53‑99, E‑mail: lt@pharmplanet.com.ua; Николаев, 54017, ул.Корабелов, 8, t(0512) 47‑80‑49 47‑96‑24 47‑96‑04 47‑91‑97, E‑mail: nk@pharmplanet.com.ua; Полтава, 36007, ул.Маршала Бирюзова, 81‑а, t(0532) 66‑86‑71 66‑86‑72 66‑86‑61 66‑86‑95 66‑86‑74 66‑86‑81, E‑mail: pl@pharmplanet.com.ua; Харьков, 61177, ул.Полтавский шлях, 123, оф.9, t(057) 370‑58‑00 781‑02‑46, E‑mail: kh@pharmplanet.com.ua; Хмельницкий, 29016, ул.Львовское шоссе, 53/2, t(0382) 72‑95‑24, E‑mail: km@pharmplanet.com.ua

«ФИТО-ЛЕК»

t(057) 786-78-60 717-96-81 715-19-53 715-10-50
E‑mail: fitolek@fitolek.com.
61004, Харьков, ул.Екатерининская, 46, корп.Г-6 [>6400]

«ЮНИФАРМА»

t(044) 464-94-24 468-50-42 464-94-22 464-94-23 461-87-68.
E‑mail: unipharma@unipharma.com.ua; http://www.unipharma.com.ua.
04073, Киев, просп.Московский, 21А [>3500]
Широкий ассортимент лекарственных средств, изделий медицинского назначения, средств по уходу. Индивидуальные условия сотрудничества. Бесплатная и оперативная доставка по всей территории Украины. Информационно‑рекламная поддержка.

«ЮРИЯ-ФАРМ»

t/f(044) 246-83-83
E‑mail: uf@uf.ua.
03680, Киев, ул.Амосова Николая, 10 [>300]

РОЗПОРЯДЖЕННЯ
від 08.02.2019 р. № 1115-001.1.1/002.0/17-19

На підставі наказу Держлікслужби від 29.01.2019 № 155 щодо анулювання Висновку щодо підтвердження відповідності умов виробництва лікарських засобів вимогам належної виробничої практики від 24.10.2018 № 497/2018/С-1178, а також у відповідності до Конституції України, статей 15, 22, 55 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я», статті 15 Закону України «Про лікарські засоби», Положення про Державну службу України з лікарських засобів та контролю за наркотиками, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.2015
№ 647, Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами, імпорту лікарських засобів (крім активних фармацевтичних інгредієнтів), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 № 929, Порядку здійснення державного контролю якості лікарських засобів, що ввозяться в Україну, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2005 № 902, Порядку встановлення заборони (тимчасової заборони) та поновлення обігу лікарських засобів на території України, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 22.11.2011 № 809, Порядку контролю якості лікарських засобів під час оптової та роздрібної торгівлі, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 29.09.2014 № 677:

ТИМЧАСОВО ЗАБОРОНЯЮ реалізацію та застосування зазначених нижче серій лікарських засобів виробництва ТОВ «УНІМЕД ФАРМА», Словацька Республіка, до окремого рішення Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками:

Суб’єктам господарювання, які здійснюють реалізацію, зберігання та застосування лікарських засобів, невідкладно після одержання даного розпорядження перевірити наявність зазначених вище серій лікарських засобів виробництва ТОВ «УНІМЕД ФАРМА», Словацька Республіка.

При виявленні лікарських засобів зазначених серій, суб’єкт господарювання повинен вжити заходів щодо:

• вилучення їх з обігу шляхом вміщення в карантин;
• інформування територіального органу Держлікслужби на відповідній території стосовно виконання даного розпорядження;
• запобігання придбанню, реалізації та застосуванню серій лікарських засобів, наведених в даному розпорядженні.

Контроль за виконанням цього розпорядження здійснюють територіальні органи Держлікслужби на відповідній території.

Невиконання даного розпорядження тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством України.

В.о. ГоловиР. Ісаєнко

РОЗПОРЯДЖЕННЯ
від 08.02.2019 р. № 1118-001.1.1/002.0/17-19

Відповідно до Конституції України, статей 15, 22, 55 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я», статей 15, 17 Закону України «Про лікарські засоби», Положення про Державну службу України з лікарських засобів та контролю за наркотиками, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.2015 № 647, Порядку здійснення державного контролю за якістю лікарських засобів, що ввозяться в Україну, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2005 № 902, пункту 3.2. Порядку встановлення заборони (тимчасової заборони) та поновлення обігу лікарських засобів на території України, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 22.11.2011 № 809, Правил утилізації та знищення лікарських засобів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 24.04.2015 № 242, у зв’язку з виявленням в обігу лікарського засобу «Полиоксидоний, суппозитории вагинальные и ректальные 12 мг, по 10 суппозиториев, серии 70122017, производства ООО «НПО Петровакс Фарм», Российкая Федерация, з маркуванням російською мовою, а також з метою активної протидії поширенню незареєстрованих лікарських засобів та таких, що офіційно не ввозилися на територію України:

ЗАБОРОНЯЮ реалізацію, зберігання та застосування лікарського засобу «Полиоксидоний, суппозитории вагинальные и ректальные 12 мг, по 10 суппозиториев, серии 70122017, производства ООО «НПО Петровакс Фарм», Российкая Федерация, з маркуванням російською мовою.

Суб’єктам господарської діяльності, які здійснюють реалізацію, зберігання та застосування лікарських засобів невідкладно після одержання розпорядження:

• перевірити наявність зазначеної вище серії лікарського засобу і вжити заходи щодо її вилучення з обігу для подальшої утилізації та/або знищення;
• при наявності зазначеної вище серії лікарського засобу, повідомити територіальний орган Держлікслужби за місцем розташування про шляхи надходження, вжиті заходи щодо виконання розпорядження та попередження появі у реалізації незареєстрованих лікарських засобів у майбутньому.

Контроль за виконанням даного розпорядження здійснюють територіальні органи Держлікслужби.

Невиконання даного розпорядження передбачає відповідальність згідно з чинним законодавством України.

В.о. ГоловиР. Ісаєнко

МЕТОДОЛОГИЯ

Методология аудита госпитальных поставок включает данные по акцептированным тендерам и о дистрибьюторских отгрузках. Методология расчета основана на ежемесячно предоставляемых данных:

• относительно выборки лечебно-профилактических учреждений (ЛПУ);
• о финансировании системы здравоохранения (с разделением на государственный и местные бюджеты и с учетом доли финансирования закупки лекарственных средств и изделий медицинского назначения);
• по акцептированным тендерам;
• по отгрузкам дистрибьюторов в ЛПУ.

В расчете участвует более 10 тыс. товарных позиций (Stock Keeping Unit — SKU) препаратов и 2,3 тыс. ЛПУ Украины.

Компания «Proxima Research» также получает и систематизирует данные международных организаций; информацию относительно объемов финансирования государственных программ, которая содержится в паспортах бюджетных программ; данные о номенклатуре закупок, размещенные на сайте МЗ Украины; информацию о количестве, которое планировалось закупить, о распределении закупленных лекарственных средств и медицинских изделий, которая содержится в соответствующих приказах МЗ.

ГОСПИТАЛЬНЫЕ ПОСТАВКИ

По итогам 2018 г. общий объем фармацевтического рынка лекарственных средств Украины, включая розничный* и госпитальный сегменты, составил 85,0 млрд грн. за 1,3 млрд упаковок. Общий прирост составил 21,5% в денежном и 4,5% в натуральном выражении. По сравнению с предыдущим годом доля госпитального сегмента несколько уменьшилась в денежном выражении, однако увеличилась в натуральном и составила 12,4 и 10,5% соответственно (рис. 1).

Рис. 1

Динамика объема розничных продаж*, а также госпитальных поставок лекарственных средств в денежном и натуральном выражении по итогам 2016–2018 гг. с указанием долевого участия каждого сегмента

Рассматривая сегмент госпитальных поставок, следует отметить, что по итогам 2018 г. отмечается значимый рост объема поставок лекарственных средств по сравнению с предыдущим годом — 19% в денежном и 23% в натуральном выражении (рис. 2). В исследуемый период объем госпитальных поставок составил 10,5 млрд грн. и 134,3 млн упаковок.

Рис. 2

Динамика объема госпитальных поставок лекарственных средств по итогам 2016–2018 гг. с указанием темпов прироста/убыли (%) по сравнению с аналогичным периодом предыдущего года

Как известно, согласно постановлению КМУ от 25.03.2009 г. № 333, с 1 января 2018 г. учреждения здравоохранения, которые полностью или частично финансируются за счет средств государственного и местных бюджетов, должны закупать только те лекарственные средства, которые включены в Национальный перечень. После удовлетворения на 100% потребности в препаратах из Национального перечня учреждения здравоохранения могут закупать другие лекарства, зарегистрированные в Украине.

Данная норма способствовала увеличению закупок препаратов, включенных в Национальный перечень. Так, по итогам 2018 г. доля поставок лекарственных средств, включенных в Национальный перечень, увеличилась по сравнению с 2017 г. на 9% в денежном и на 7% в натуральном выражении (рис. 3).

Рис. 3

Структура госпитальных поставок лекарственных средств в разрезе препаратов, включенных и не включенных в Национальный перечень в денежном и натуральном выражении по итогам 2016–2018 гг.

В структуре госпитальных поставок лекарственных средств в разрезе препаратов украинского и зарубежного производства отмечается тенденция к увеличению доли отечественных лекарственных средств как в денежном, так и в натуральном выражении. По итогам 2018 г. их доля составила 46,1 и 91,7% соответственно (рис. 4). Препараты отечественного производства значительно дешевле зарубежных. По итогам 2018 г. средневзвешенная стоимость 1 упаковки зарубежных препаратов в госпитальном сегменте составляет 510,3 грн., в то время как отечественных — 39,4 грн. (рис. 5). В целом же средневзвешенная стоимость 1 упаковки составляет 78,3 грн.

Рис. 4

Структура госпитальных поставок лекарственных средств в разрезе зарубежного и украинского производства (по месту производства) в денежном и натуральном выражении по итогам 2016–2018 гг.

Рис. 5

Средневзвешенная стоимость лекарственных средств украинского и зарубежного производства по итогам 2016–2018 гг. с указанием прироста/убыли по сравнению с аналогичным периодом предыдущего года

В разрезе АТС-классификации 1-го уровня значимую долю в объеме госпитальных поставок в денежном выражении аккумулируют препараты группы В «Средства, влияющие на систему крови и гемопоэз», J «Противомикробные средства для системного применения», и L «Антинеопластические и иммуномодулирующие средства» (рис. 6).

Рис. 6

Удельный вес препаратов в разрезе групп АТС-классификации по объему госпитальных поставок в денежном и натуральном выражении по итогам 2017–2018 гг.

ЗАКУПКИ ЧЕРЕЗ PROZORRO

Согласно законодательству при проведении закупок на сумму более 200 тыс. грн. заказчики обязаны размещать тендер о проведении таких закупок в системе электронных торгов ProZorro. Как показывает динамика акцептированных тендеров, ProZorro используется активно. По итогам 2018 г. через данную систему акцептировано порядка 14 тыс. тендеров по закупкам лекарственных средств (рис. 7).

Рис. 7

Динамика акцептированных тендеров лекарственных средств в январе 2017 — декабре 2018 г. посредством системы электронных государственных закупок ProZorro с указанием объема фактических поставок лекарственных средств

В 2018 г. лидерами среди брендов лекарственных средств по объему акцептированных тендеров за средства государственного бюджета в денежном выражении являются препараты Рефакто (рекомбинантный фактор свертывания VIII), Иммунат (фактор свертывания VIII, фактор Виллебранда) и Тасигна (ингибитор протеинкиназы) (табл. 1). В аналогичном рейтинге международных непатентованных наименований (МНН) лекарственных средств лидируют фактор свертывания VIII, иммуноглобулин человеческий и Нилотиниб (табл. 2). Рейтинг поставщиков по объему акцептированных тендеров представлен в табл.3. Также в этих таблицах представлены рейтинги брендов, МНН и поставщиков лекарств, которые закупались за средства местных бюджетов.

В ЗАКЛЮЧЕНИЕ

По итогам 2018 г. объем поставок препаратов в госпитальном сегменте увеличился по сравнению с 2017 г.

Стоит отметить, что на сегодня закупки за бюджетные средства осуществляются при помощи двух механизмов — закупки через международные организации по централизованным программам и региональные закупки.

Закупки через международные организации осуществляются по номенклатуре, утверждаемой ежегодно постановлением КМУ. При этом механизм составления номенклатуры и объемов закупок является непрозрачным. Кроме того, общественность не может контролировать процесс проведения торгов и определения победителей, поскольку эти данные не публикуются. Международные организации публикуют информацию уже по факту проведенных закупок. Также стоит отметить, что поставки препаратов, закупленных через международные организации, осуществляются с большой задержкой — 1–1,5 года с момента перечисления средств на счета международных организаций.

При этом процедура закупок через международные организации продолжена Парламентом еще на 1 год — до 31 марта 2020 г.

В тоже время закупки на региональном уровне осуществляются через систему электронных торгов ProZorro. Как показывает динамика акцептированных тендеров в этой системе, в среднем ежемесячно акцептируется порядка 1200 тендеров.

Согласно принятой концепции реформирования закупок лекарственных средств и медицинских изделий, вспомогательных средств, других товаров медицинского назначения, планируется создание Центрального закупочного агентства. Агентство будет осуществлять закупки по стратегическим программам за средства госбюджета (вакцины, инфекционные заболевания и т.д.). Площадкой для проведения таких закупок станет система электронных торгов ProZorro.