9 жовтня 2019 р. відбулося установче засідання робочої групи, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України від 7.10.2019 р. № 2017 «Про утворення робочої групи з питань удосконалення законодавства щодо обігу лікарських засобів». Метою її створення є забезпечення перегляду відповідної нормативно-правової бази та розробка проектів нормативно-правових актів для удосконалення законодавства щодо обігу лікарських засобів.

Серед учасників групи є представники МОЗ, ДП «Державний експертний центр МОЗ України», Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками, Європейського банку реконструкції та розвитку, «SafeMED», профільних фахових асоціацій та зацікавлених сторін.

Серед іншого, на засіданні визначили основні пріоритети роботи та перелік завдань, зокрема, підготовка редакції Закону України «Про лікарські засоби» та багато іншого.

• ЛИСТ від 07.10.2019 р. № 7467-001.1/002.0/17-19
• ЛИСТ від 07.10.2019 р. № 7468-001.1/002.0/17-19
• РОЗПОРЯДЖЕННЯ від 07.10.2019 р. № 7466-001.1/002.0/17-19
• РОЗПОРЯДЖЕННЯ від 11.10.2019 р. № 7620-001.1/002.0/17-19

Наказом МОЗ Украї­ни від 11.10.2019 р. № 2072 затверджено Реєстр граничних оптово-відпускних цін на деякі лікарські засоби, що закуповуються за бюджетні кошти, станом на 28 серпня 2019 р. (далі — Реєстр), який містить 49 позицій.

Перелік лікарських засобів, що включені до Національного переліку основних лікарських засобів та на які встановлюються граничні оптово-відпускні ціни, затверджено наказом МОЗ України від 29.07.2019 р. № 1713. Він містить 23 міжнародні непатентовані назви (МНН) лікарських засобів.

Окрім цього, наказ містить інформацію про розрахунок граничних рівнів оптово-відпускних цін на лікарські засоби, що включені до Реєстру. У даному розрахунку зазначені також препарати, які розглядалися для включення в Реєстр, але через відсутність даних про їх ціни в референтних країнах їх не внес­ли в Реєстр.

Даний Реєстр затверджено на виконання постанови КМУ від 3.04.2019 р. № 426, якою передбачено з 1 липня 2019 р. запровадження державного регулювання цін на деякі лікарські засоби під час здійснення державних закупівель та ті, що включені до визначеного МОЗ переліку лікарських засобів шляхом встановлення граничних оптово-відпускних цін на них на основі цін на лікарські засоби, зареєстровані в Республіці Польща, Словацькій Республіці, Чеській Республіці, Латвійській Республіці, Угорщині.

Зазначені в Реєстрі граничні оптово-відпускні ціни, розповсюджуються лише на препарати, що закуповуються за бюджетні кошти, та не поширюються на:

• роздрібний ринок;
• лікарські засоби, які закуповуються через міжнародні організації;
• програму «Доступні ліки»;
• препарати інсуліну, ціни на які регулюються згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2014 р. № 73 «Питання реалізації пілотного проекту щодо запровадження державного регулювання цін на препарати інсуліну», до 1 січня 2020 р.

Як повідомлялося раніше, необхідність запровадження нового цінового регулювання, зокрема, зумовлена збільшенням витрат бюджетних коштів на лікарські засоби з Національного переліку основних лікарських засобів.

Технічний директор IT-компанії «Askep.net» Володимир Строгуш у своєму виступі пояснював, що таке штучний інтелект і чим він корисний для медицини. Зокрема, він зазначив, що штучним інтелектом називають певний комп’ютерний код, котрий здатний аналізувати інформацію, яку він збирає, та використовувати її в подальшому для прогнозування, оптимізації процесів та прийняття рішень. У медичній сфері штучний інтелект допомагає лікарям діагностувати захворювання на основі вже існуючих медичних даних — інформації про пацієнта, яка вноситься лікарем в МІС.

Справжній штучний інтелект здатен самостійно знаходити умови, самостійно навчатися та пропонувати лікарю на підставі внесених даних правильні поради, при цьому він націлений на превентивні заходи, а не на суто лікування хвороби, яка вже виникла в пацієнта. Останнє здійснюється за рахунок аналізу попередніх випадків звернень, після яких пацієнт захворів на певну хворобу, тому система наперед рекомендує призначити конкретні препарати, інакше через декілька звернень, враховуючи існуючі історії, може виникнути конкретна ситуація чи хвороба. Так, наприклад, він запропонує переглянути схожі випадки, проаналізувавши які лікар наочно побачить, що саме призначали інші медики в такій ситуації і що відбувалося з пацієнтом у подальшому.

Інший приклад користі штучного інтелекту — підбір часу для наступної консультації, який може здійснюватися з урахуванням завантаженості клініки, що дозволяє рекомендувати пацієнтові робити повторні звернення в періоди, коли лікар вільний. Це дозволяє правильно розподілити навантаження на лікарів, прийоми у якого здійснюватимуться більш рівномірно, не допускаючи повного простою чи, навпаки, перенавантаження.

Більшість описаних спікером функцій штучного інтелекту давно реалізовані й працюють, а подальше внесення медичних даних в МІС сприятиме накопиченню штучним інтелектом максимально правильної інформації. За словами В. Строгуша, на жаль, поки не всі заклади добросовісно вносять всю наявну в них інформацію в медичну систему, однак з часом вони усвідомлюють, що це вигідно в першу чергу їм самим, адже дозволяє зрозуміти, що відбувається всередині закладу та як відкоригувати ситуацію.

Євген Донець, директор із впровадження Helsi.me, відомої в Україні МІС, підняв тему можливості реалізації 100% цифровізації роботи вітчизняних лікарів. Першою тезою стало спростування поширеної думки щодо того, що медичні працівники, а особливо лікарі старшого віку, не вміють або ж не зможуть навчитися користуватися новими цифровими медичними інструментами. Він зазначив, що статистика його компанії свідчить про зворотнє, й освоєння сучасних сервісів не є проблемою, якщо виникає така потреба, хоча об’єктивно, з опитаних 100% десь 65% медичних робітників вважають себе недостатньо обізнаними в комп’ютерних технологіях. Для виправлення ситуації компанії, серед яких і розробник Helsi.me, розробляють курси комп’ютерної грамотності.

Наразі в системі компанії зареєстровано більше 26 тис. медичних працівників, з яких 17 тис. — лікарі. Використовуючи різний набір функціоналу з професійних модулів МІС, що призначені саме для медичної спільноти, вони мають можливість надавати свої послуги якісніше та швидше. Зі вказаної кількості близько 5,5 тис. лікарів ведуть електронну медичну картку, тим самим вони повністю діджиталізували процес прийому власних пацієнтів. При цьому нові користувачі продовжують підключатися до ведення електронної медичної картки — за статистикою компанії, це десь 150–200 лікарів щотижня, й така динаміка не сповільнюється.

Говорячи про якість ведення електронних медичних карток, спікер зауважив, що лікарі в середньому вносять близько 27 медичних параметрів (наприклад діагнози, скарги, анамнез тощо). І хоча МІС сьогодення дозволяють вводити набагато більше даних, на сьогодні це вже непоганий показник, проте поки недостатній для накопичення тієї самої «Big Data», яка б дозволила здійснювати повноцінний аналіз та сприяла б розвитку штучного інтелекту.

Керівник департаменту інформаційних технологій Маріупольської міської ради Дмитро Істомін підготував цікаву доповідь «HealthyCity: охорона здоров’я для міської влади», у якій розповів про унікальний досвід м. Маріуполь щодо впровадження МІС для власних громадян.

Буквально 3 роки тому для Маріуполя типовою картиною були паперові талони та «жива» черга на прийом до лікаря, дублювання карток пацієнтів, рівень оснащеності комп’ютерною технікою до 20%, відсутність електронних сервісів і комп’ютерних мереж, та, відповідно, низький рівень володіння комп’ютером медичними працівниками.

Після того, як місто визначилося з вибором МІС, Маріуполь отримав єдину централізовану медичну систему для всього міста, яка вже включає всю первинну ланку закладів охорони здоров’я міста. З 2019 р. триває активне підключення медичних закладів вторинної ланки, 40% з яких уже почали впровадження і згідно з планом до кінця року повинні запрацювати в електронній системі. Крім того, згідно зі Стратегією розвитку міста до 2021 р., електронні медичні сервіси є одним із пріоритетних напрямів.

Загалом станом на сьогодні в місті вже автоматизовано понад 500 робочих місць лікарів, що дозволяє їм працювати в електронній системі охорони здоров’я та, відповідно, зменшує паперовий документообіг. Щомісячно лікарями створюється 67 тис. медичних документів, для чого окремо проводилися навчання роботі в МІС більш ніж 1000 медичних фахівців.

У місті зараз розвивається ряд електронних послуг для пацієнтів, зокрема, електронний кабінет пацієнта, електронна реєстратура та медичний чат-бот — 5,5 тис. жителів Маріуполя підключені до такого персонального кабінету і 75% пацієнтів здійснюють запис на прийом через електронну реєстратуру. З них 56% записуються на прийом заздалегідь, що кардинально відрізняється від ситуації в минулому. Серед чинників, які є запорукою успіху, Д. Істомін назвав натхнення з баченням кінцевого результату, наявність команди однодумців, усвідомлення лікарями необхідності та незворотності змін, а також послідовність і концентрацію на конкретних результатах.

Не злой умысел или производственный дефект стали причиной смерти 28-летней беременной и ее ребенка, родившегося на 25-й неделе беременности путем экстренного кесарева сечения. Заявление о предположительных причинах трагического случая, произошедшего в немецком городе Кельн менее месяца тому назад, сделано прокурором, ведущим расследование в отношении двух сотрудников аптеки.

Обвиняемые дали подробные пояснения об организации своего экстемпорального производства. Токсичное вещество лидокаина гидрохлорид хранилось в сосуде, очень похожем на емкость с глюкозой: «В аптеке лидокаина гидрохлорид находился в сосуде, который по размеру, форме, цвету и маркировке производителя соответствует емкости с глюкозой», — сообщает «Rheinische Post». В настоящее время нет доказательств злоумышленных действий.

По материалам rp-online.de

Управление по контролю за пищевыми продуктами и лекарственными средствами США (Food and Drug Administration — FDA) 11 октября выдало Eli Lilly and Company разрешение на маркетинг Reyvow (ласмидитан) для купирования приступов мигрени с аурой или без нее у взрослых. Для профилактического лечения мигрени ласмидитан не показан.

Ласмидитан обладает особым механизмом действия и является первым и единственным одобренным FDA лекарством в новом классе агонистов рецептора серотонина (5-HT) 1F), сообщила «Eli Lilly». Мигрень отмечают в 3 раза чаще у женщин, чем у мужчин, и поражает она более 10% людей во всем мире.

Эффективность ласмидитана в форме для перорального применения для острого лечения мигрени продемонстрирована в 2 рандомизированных двойных слепых плацебо-контролируемых исследованиях. В них участвовали в общей сложности 3177 взрослых с мигренью в анамнезе с аурой и без нее. В обоих исследованиях процент пациентов, у которых боль прекратилась, и чей самый неприятный симптом мигрени (тошнота, чувствительность к свету или чувствительность к звуку) разрешился через 2 ч после лечения, был значительно выше среди пациентов, получавших препарат во всех дозах, по сравнению с теми, кто получал плацебо.

Существует риск ухудшения способности к вождению транспортных средств при приеме ласмидитана. Поэтому пациентам не рекомендуют водить машину или работать с ней в течение как минимум 8 ч после приема препарата, даже если они чувствуют себя достаточно хорошо для этого. Препарат вызывает угнетение центральной нервной системы. Наиболее частыми побочными эффектами, о которых сообщали пациенты в клинических исследованиях, были головокружение, усталость, ощущение жжения или покалывания на коже (парестезия) и седация.

По материалам investor.lilly.com; www.fda.gov

Державна служба України з лікарських засобів та контролю за наркотиками (далі — Держлікслужба) повідомляє, що відповідно до Державної стратегії забезпечення населення лікарськими засобами та до рекомендацій Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) таке забезпечення визначається як політичне зобов’язання.

Також дане забезпечення тлумачиться як керівництво до дії стосовно гарантування доступності та раціонального використання в державі ефективних та безпечних лікарських засобів належної якості (Державна стратегія державної політики забезпечення населення лікарськими засобами на період до 2025 р., затверджена постановою КМУ від 05.12.2018 р. № 1022).

Здійснюючи контроль за виробництвом лікарських засобів, держава встановлює єдині вимоги та сертифікації до лікарських засобів, допоміжних речовин і матеріалів.

Наразі в Україні виготовлення лікарських засобів в умовах аптеки регламентується Правилами виробництва (виготовлення) та контролю якості лікарських засобів в аптеках (далі — Правила), що затверджено наказом Міністерства охорони здоров’я України (МОЗ) від 17.10.2012 р. № 812 та Державною фармакопеєю України (ДФУ).

Окрім того, наказом МОЗ України від 01.07.2015 р. № 398 затверджено:

• настанову «Вимоги до виготовлення нестерильних лікарських засобів в умовах аптеки. СТ-Н МОЗУ 42-4.5:2015»;
• настанову «Вимоги до виготовлення стерильних лікарських засобів в умовах аптеки. СТ-Н МОЗУ 42-4.6:2015»;
• методичні рекомендації «Екстемпоральна рецептура (технологія, аналіз, застосування)».

Відповідно до зазначених правил, виробництво (виготовлення) лікарських засобів в умовах аптеки є індивідуальним виробництвом (виготовленням) лікарських засобів за рецептами лікарів, на замовлення або вимогу лікувально-профілактичного закладу та виробництво (виготовлення) внутрішньоаптечної заготовки.

Згідно з положеннями Порядку державної реєстрації (перереєстрації) лікарських засобів і розмірів збору за їх державну реєстрацію (перереєстрацію), затвердженого постановою КМУ від 26.05.2005 р. № 376, не підлягають державній реєстрації:

• лікарські засоби, які виготовляються в аптеках за рецептами лікарів (магістральними формулами*);
• на замовлення лікувально-профілактичних закладів (офіцинальними формулами**) з дозволених до застосування діючих та допоміжних речовин.

У Настанові Pharmaceutical Inspection Co-operation Scheme (PIC/S) про належні практики для виготовлення лікарських засобів в закладах охорони здоров’я (Guide to Good Practices for the Preparation of Medicinal Products in Healthcare Establishments, PE 010-4) зазначається, що з метою захисту громадського здоров’я лікарські засоби повинні бути високої якості, безпечними та ефективними. Виготовлятися такі ліки повинні в такий спосіб, щоб у подальшому бути придатними для передбачених цілей, а також відповідати вимогам зазначеної якості.

Для того, щоб затвердити конкретні для продукту характеристики/специфікації, інструкції та процедури, потрібно виконати фармацевтичну оцінку терапевтичної раціональності, даних із безпеки, токсичності, біофармацевтичних аспектів, стабільності та дизайну продукту перед виготовленням.

Файл продукту має також включати огляд продукту (дані щодо проведення контролю якості, вивчення стабільності, валідаційні результати), дані про продукт, а саме використання його повторно чи протягом більш тривалих періодів.

Суб’єкти господарювання, які здійснюють господарську діяльність з виробництва (виготовлення) лікарських засобів в умовах аптеки, повинні здійснювати виробництво ліків таким чином, щоб забезпечити відповідність лікарських засобів їх призначенню, вимогам нормативних документів, ДФУ та виключити ризик для пацієнтів, пов’язаний із недостатньою безпекою, якістю та ефективністю лікарських засобів, які виготовляються в умовах аптеки.

Віце-прем’єр-міністр — міністр цифрової трансформації Михайло Федоров на своїй робочій зустрічі із представниками бізнесу розповів про те, що Міністерство цифрової трансформації наразі активно працює над переформатуванням взаємодії держави та приватного сектору у сфері реалізації проектів. Одним з перших завдань свого відомства віце-прем’єр-міністр назвав переведення 100% публічних послуг в онлайн.

Заступник міністра Олександр Бортніков також наголошував на пріоритетності даного завдання, яке планується реалізувати за 5 років. Із 100% адміністративних послуг близько 20% планується впровадити взагалі без участі чиновників, й до кінця 2019 р. має бути запущено ще близько 20 нових електронних сервісів. Серед запланованих новацій у даному напрямку — зробити простим відкриття діяльності фізичних осіб — підприємців і зміна класифікації видів економічної діяльності.

Нагадаємо, що наступний, 2020 р., Прем’єр-міністр України Олексій Гончаров уже назвав роком цифровізації, й першим кроком у напрямку стала реорганізація Державного агентства з питань електронного урядування шляхом перетворення на Міністерство цифрової трансформації України.

Наступна амбітна мета нового Міністерства — забезпечити доступність високо­швидкісного інтернету усім населеним пунктам країни та усім соціальним об’єктам, а також створення покриття до 95% транспортної інфраструктури. Так, М. Федоров зауважив, що розуміє необхідність доступу до інтернету для розвитку цифрової держави, тому зараз проводиться розробка єдиної для Украї­ни карти, яка дозволить правильно розподілити ресурси та зрозуміти наявні проблеми.

Серед інших окреслених завдань відомства названо подвоєння частки ІТ у внут­рішньому валовому продукті (ВВП) країни та навчання українців цифровим навич­кам протягом наступних 3 років. Мова йде про виведення з тіні незадекларованої праці й розробку такого нового продукту, як «елект­ронне резидентство» для іноземних підприємців, які хочуть створювати бізнес в Україні, а також створення безкоштовного курсу з цифрової грамотності.

Зазначимо, що за ініціативою міністра Кабінету Міністрів України Дмитра Дубілета в Уряді вже розпочалося тестування елект­ронного документообігу, а до кінця 2019 р. планується здійснити повний перехід на документообіг в електронній формі. Д. Дубілет також розповів про заплановану відмову від трудових книжок шляхом запуску відповідного законопроекту, що має полегшити життя як роботодавцям, так і найманим робітникам.

Заступник міністра цифрової трансформації Валерія Іонан повідомила, що зараз триває робота над розробленням проектів із впровадження консалтинг-зон для підприємців малого та середнього бізнесу. Останні сприятимуть, за її словами, появі нових бізнесів у регіонах, збільшенню кількості робочих місць, а також розвитку трансформації малого бізнесу у середній та допоможуть у здобутті фахових знань з ведення бізнесу. Консалтинг-зони для підприємців передбачають дві складові: створення онлайн-платформ і офлайн-хабів у кожному регіоні.

Варто зауважити, що для взаємодії з Міністерством цифрової трансформації в кожному міністерстві відтепер має призначатися заступник міністра з діджиталізації, а в Парламенті вперше створено відповідний комітет, про що М. Федоров раніше розповідав у власному виступі на Третьому щорічному Open Data Forum у Києві.

У неділю, 13 жовтня 2019 р., міністр охорони здоров’я Зоряна Скалецька на своїй офіційній сторінці в соціальній мережі повідомила новину про запуск Офісу реформ у Міністерстві охорони здоров’я України (далі — МОЗ), за підтримку якого вона подякувала Агентству США з міжнародного розвитку (United States Agency for International Development — USAID).

Також вона додала, що до нової команди в МОЗ долучилися українські та іноземні фахівці, зокрема:

• Олексій Яременко, заступник керівника проекту USAID за напрямком підтримки реформи охорони здоров’я;
• Віктор Ляшко, експерт за напрямком розбудови системи громадського здоров’я;
• Матвій Хренов, консультант Національної служби здоров’я України з питань стратегічного розвитку мережі надавачів медичних послуг;
• Серго Кітіашвілі, фахівець з питань європейської інтеграції.

Усі фахівці запрошені З. Скалецькою на посади радників міністра та мають зосередити увагу на продовженні реформ, програмі державних гарантій, фармацевтичній політиці, системі громадського здоров’я та запровадженні лікарського самоврядування. Так, перед радниками стоятиме завдання напрацювати проекти рішень та законопроектів задля ефективного продов­ження реформи системи охорони здоров’я.

Нагадаємо про те, що нещодавно у зв’язку з великою кількістю чуток та дописів щодо ситуації в МОЗ, міністр охорони здоров’я зробила заяву, у якій пояснила власне бачення ситуації у відомстві.

Також зазначимо, що радник міністра Дмитро Раїмов наприкінці вересня 2019 р. у ході прес-брифінгу повідомив про загальний аудит роботи МОЗ і початок перевірки та оцінювання діяльності всіх співробітників Міністерства.

Система электронного здравоохранения Литвы, управляемая Центром регистров (Registrų centras), которая не имеет аналогов ни в одной другой информационной системе, действующей в стране, вскоре станет намного более удобной для пользователей, а внедренные инновации облегчат деятельность медицинских работников, использующих эту систему.

Система электронного здравоохранения пополнилась новым модулем по охране здоровья матери и новорожденного. Благодаря нововведению всю информацию о здоровье матери и новорожденного будут собирать в одном месте, что обеспечит преемственность между учреждениями, предоставляющими акушерские услуги. Также к системе планируют подключить службы охраны психического здоровья и амбулаторной медицинской помощи, что позволит в любой момент получать доступ к любой информации о пациенте в режиме реального времени. Важно, чтобы вся информация о течении беременности, такая как план обследований, их результаты и другие соответствующие данные, были доступны самим беременным , отмечено в сообщении министерства здравоохранения (Sveikatos apsaugos ministerija — SAM).

На следующих этапах планируется создать подсистему лабораторных исследований и расширить информационную систему медицинских изображений. План действий по развитию на период до 2022 г. с использованием средств Европейского Союза (ЕС) предусматривает также повышение производительности средств электронного здравоохранения с созданием мобильного приложения для пациентов с возможностью получать рецепты, направления к врачам и записываться на прием. Планируется также создать возможность получения рецептурных лекарств дистанционно. Это должно обеспечить эффективное управление очередями пациентов по всей стране и облегчить работу профессионалов.

По материалам sam.lrv.lt; biti.lt

Успіх трансформації системи охорони здоров’я залежить у тому числі й від місцевої влади. Законодавство України про місцеве самоврядування передбачає, що місцева влада відповідальна за забезпечення медичного обслуговування на відповідній території. Про це інформується на сторінці Національної служби здоров’я України (НСЗУ) у Facebook.

Місцева влада є власником закладів охорони здоров’я, а НСЗУ — єдиним замовником та платником. НСЗУ є замовником, який оплачує закладам за надані медичні послуги, які пацієнт отримує безоплатно.

Передумовою переходу до наступного етапу впровадження трансформації системи охорони здоров’я є підготовка закладів охорони здоров’я до укладення договорів з НСЗУ в рамках впровадження програми медичних гарантій з 2020 р.

Тому завданням місцевої влади є забезпечення готовності медичних закладів до укладення договорів з НСЗУ. Першим та основ­ним кроком для трансформації медичного закладу є автономізація, комп’ютеризація та підключення до електронної системи охорони здоров’я.

Известно, что витамины являются неотъемлемой составляющей хорошего состояния здоровья. Однако потребление слишком большого количества определенных витаминов может быть связано с риском развития побочных эффектов, в том числе, злокачественных новообразований. В недавнем исследовании изучалась взаимосвязь между использованием витаминов группы В и риском перелома шейки бедра.

Витаминные и минеральные добавки становятся все более популярными в США. Согласно исследованию, проведенному в 2011–2012 гг., 52% взрослого населения США используют какие-либо пищевые добавки.

На фоне этой тенденции возникло опасение, что некоторые люди, принимая добавки, превышают рекомендованные дозы. В данном контексте авторы нового исследования объясняют, что как недостаточное, так и избыточное потребление питательных веществ может оказать негативное влияние на здоровье человека.

В новом исследовании ученые обратили особое внимание на использование витаминов B₆ и B₁₂, которые выполняют целый ряд функций в организме человека.

Результаты нового исследования основаны на данных 75 864 женщин в постменопаузальный период, которые участвовали в программе изучения здоровья медсестер.

Наряду с информацией о рационе питания и употреблении пищевых добавок, исследователи также имели доступ к широкому спектру других данных об участниках, включая предпочтения в отдыхе, прием лекарственных средств, статус курения и индекс массы тела (ИМТ).

Результаты исследования

В течение 20-летнего исследования было зарегистрировано 2304 случая перелома шейки бедра, не связанных с онкологическими заболеваниями или серьёзными травмами, например полученными в результате дорожно-транспортного происшествия.

Ученые установили, что данные случаи переломов связаны с употреблением добавок, включающих витамины группы В.

«У женщин, которые в высоких дозах потребляли витамины B₆ и B₁₂, риск перелома шейки бедра был на 50% выше, чем у участниц с низким уровнем потребления данных витаминов», — сообщают исследователи в публикации результатов своей работы в журнале «JAMA Network Open».

Тем не менее ученые также объясняют, что среди женщин со средним уровнем потребления обоих витаминов риск перелома шейки бедра был повышен незначительно.

Исследователи также отмечают, что некоторым людям действительно необходимо принимать добавки с витамином B₁₂, и что нет доказательств того, что одиночный прием B₁₂ повышает риск перелома шейки бедра.

Как витамины группы В повышают риск переломов?

Как именно витамины B₆ и B₁₂ могут повысить риск переломов шейки бедра, неизвестно. Авторы исследования предполагают, что это может быть связано с побочными эффектами витамина B₆, которые возникают в случае превышения дозы.

Например, некоторые эксперты считают, что высокие дозы витамина B₆ вызывают неврологические симптомы, такие как атаксия, а также приводят к снижению мышечного тонуса.

Другая теория, которую описывают авторы, заключается в том, что высокий уровень витамина B₆ может «ускорить потерю костной массы путем противодействия модулирующему влиянию эстрогена на стероидные рецепторы».

Что касается роли витамина B₁₂ в этих отношениях, то у авторов пока нет каких-либо конкретных теорий.

По материалам www.medicalnewstoday.com

Может ли аптека предлагать своим пациентам косметические процедуры? По мере расширения спектра аптечных услуг появление подобных спорных вопросов неизбежно. Так, пока фармацевтические работники выполняют свою главную и неотъемлемую миссию — обеспечение правильного применения лекарственных средств и медицинских изделий, они действуют в зоне своей непосредственной профессиональной компетенции и могут рассматриваться как представители свободной профессии. Но как только или ассортимент, или спектр предлагаемых услуг пересекаются с таковыми у представителей других профессиональных сообществ, могут возникать конкурентные взаимоотношения и столкновения интересов.

Какие из дополнительных фармацевтических услуг не мешают, а дополняют основное предназначение аптеки? Решение данного вопроса в немецком Гессене не обошлось без судебного разбирательства. Административный суд (март 2019 г., решение 4 K 3001/18.GI) поддержал фармацевтов в их начинании, но его решение не имеет законной силы, поскольку уже обжаловано в апелляционном суде.

Компетентный надзорный орган, региональный совет Дармштадта, в мае 2018 г. запретил фармацевту проводить косметические процедуры в своих помещениях. Однако лицензия на деятельность аптеки также предусматривает косметические процедуры, проводимые в консультационной комнате, отделенной закрывающейся дверью. Аптека также была сертифицирована организацией технического надзора (Technischer Überwachungsverein — TÜV) по стандарту испытаний ISO 9001: 2008 со сферой деятельности, включающей косметические услуги. Процедуры (лечение угревой сыпи и избыточного роста волос) выполняли квалифицированные косметологи только около 2,5 дней в неделю, так что основное предназначение аптеки не было поставлено под угрозу, заявил истец. По его словам, проблемы с кожей, которые не поддаются лечению «обычной» косметикой, решаются с помощью высококачественного специального оборудования.

Суд подтвердил и обосновал аргументы фармацевта: «Осуществление косметических процедур в помещениях аптеки может представлять собой аптечную услугу, связанную со здоровьем, если это не влияет на поддержание обеспечения населения лекарствами из-за потраченного времени». При этом ссылаются на решение административного суда Миндена (от 26.11.2011 г. № 7 K 1647/10), когда в аналогичной ситуации фармацевту было отказано в предоставлении косметических услуг, поскольку тогда аптека рекламировала себя как полноценный косметический салон со множеством услуг, некоторые из которых по времени занимали до 150 мин.

Помимо временной аргументации (участие в предоставлении косметических услуг занимает максимум 6–7% рабочего времени истца), судьи Гессена также считают важным принять во внимание все изменения в немецком и европейском аптечном секторе последних лет. Законная цель — обеспечить надлежащее снабжение населения лекарствами, подвергается гораздо большему риску в связи с активизацией деятельности аптек по почте (DocMorris, Apotal, Europa Apotheek, Shop-apotheke, apo-discounter, Medpex, Hahn & Hahn и др.), чем по причине предоставления небольших вспомогательных услуг, как в аптеке истца, отмечено в постановлении.

Указано также: «Исходя из опыта судей, хронически больные пациенты, в частности, будут стремиться обеспечить постоянное получение лекарств и медицинских изделий через аптеки по почте, потому что так гораздо проще оформлять рецепты, отправленные непосредственно врачом или даже (пациентом) в онлайн-аптеку, получать лекарства и прочие товары, не посещая местную аптеку, чтобы обеспечить свои постоянные и предсказуемые потребности в уходе. Дальнейшее распространение этой тенденции, по убеждению судей, приведет к тому, что только пациенты, находящиеся в остром или неотложном состоянии, будут посещать местные аптеки, поскольку почтовая доставка не удовлетворит требования к срочности.

По сравнению с предыдущим годом онлайн-продажи безрецептурных лекарств увеличились на 17%, тогда как прирост в стационарных аптеках составил всего 1,6%. Интернет-аптеки имеют более низкие расходы на персонал и избегают дорогостоящих арендных ставок, отмечено в судебном решении. Такая проблема особенно актуальна для аптек того типа, которой управляет истец. Так, ее площадь более чем в два раза превышает минимально допустимую, и работают в ней, помимо самого фармацевта, 6 штатных работников и 2–3 работника с частичной занятостью. Эти сотрудники представляют собой немаловажный фактор стоимости для работы местной аптеки, который не распространяется на дистанционные аптеки в той же степени. Таким образом, аптеки, доставляющие лекарства по почте, будут намного выгоднее, чем местные. Подобное развитие событий не может быть целью законного общественного здравоохранения для населения.

В связи с этим фармацевту на законном основании действительно разрешено предлагать в своей аптеке безрецептурные средства, способствующие укреплению здоровья, и прочие продукты в ограниченном ассортименте. В этом районе в особенности местная аптека конкурирует не только с другими аптеками, но даже с магазинами, также предлагающими косметическую продукцию. Аргумент, что продажа таких товаров за пределами аптеки предполагает квалификацию соответствующих менеджеров по продажам, должен быть опровергнут, так как сама продажа происходит через кассиров, которые без контроля и консультирования отпускают их в любом количестве. При этом, в особенности относительно определенных витаминов, известно, что передозировки представляют значительную опасность для здоровья.

Апелляция данного судебного решения находится на рассмотрении Гессенского административного суда.

По материалам www.deutsche-apotheker-zeitung.de; www.rv.hessenrecht.hessen.de

Зоряна Скалецька, міністр охорони здоров’я України, взяла участь у конференції з планування нового грантового циклу на 2021–2023 роки, яку проводив Глобальний фонд боротьби зі СНІДом і туберкульозом. Подія відбувалась у м. Ліон, Франція. Про це повідом­ляється на сторінці Міністерства охорони здоров’я України у Facebook.

Україна є першою серед країн Східної Європи та Центральної Азії, що фінансуватиме послуги з профілактики та соціального супроводу пацієнтів з ВІЛ та туберкульозом за рахунок бюджетних коштів.

Варто зазначити, що у 2019 р. Україна отримала з Глобального фонду більше ніж 130 млн дол. США допомоги.

«Україна залишається одним із головних пріоритетів Глобального фонду і продовжує втілювати ефективні програми профілактики та лікування ВІЛ-інфекцій і туберкульозу. Ми продовжимо реформу туберкульозної служби», — підкреслила З. Скалецька.

Несмотря на обнадеживающие достижения в области науки и техники, заболеваемость раком продолжает повышаться во всем мире. Международное агентство по исследованию рака (International Agency for Research on Cancer — IARC) считает, что у каждого 5-го мужчины и каждой 6-й женщины в мире будет диагностирован рак в течение жизни, и что один из 8 мужчин и одна из 11 женщин умрут от этой болезни.

Даже в развитых регионах, таких как Европа, рак продолжает оставаться значительным бременем для пациентов и бюджетов здравоохранения. По данным Европейской комиссии, рак является причиной четверти всех смертей и является основной причиной смерти лиц в возрасте 45-64 лет во все большем количестве государств — членов ЕС. При этом неоднородность в отношении указанных показателей становится более выраженной среди стран Центральной, Восточной  и Западной Европы. В 2018 г. страны Центральной и Восточной Европы сообщили о самых низких показателях заболеваемости раком среди мужчин и женщин (280,1 и 216,5 млн соответственно), но при этом о самых высоких показателях смертности (171 и 92 млн соответственно) по сравнению со странами Северной, Южной и Западной Европы.

Эти статистические данные могут быть связаны с различными подходами к борьбе с раком в странах Центральной и Восточной Европы. Кроме того, отмечены значительные различия в размере инвестиций в системы здравоохранения и инфраструктуру в различных регионах Западной Европы по сравнению с Центральной и Восточной Европой, что препятствует внедрению передовых технологий и услуг, доступных в Западной Европе.

С этой точки зрения ясно, что для того чтобы любая стратегия по улучшению выживаемости при раке в Европе была эффективной, она должна быть направлена на устранение явного неравенства, присутствующего в регионе Центральной и Восточной Европы. Это не только поможет решить сегодняшние проблемы, но и будет способствовать снижению  бремени в будущем.

В настоящее время в странах Центральной и Восточной Европы Национальных планов по контролю рака (National Cancer Control Plans — NCCP) либо не существует, либо они внедряются неэффективно. В 7 (54%) из 13 стран Центральной и Восточной Европы не созданы NCCP, а в тех странах, где они разработаны, часто возникают проблемы при их внедрении.

Проблема распространяется от диагностики до скрининга и лечения. Опрос пациентов, проведенный в 2019 г., показал, что в Болгарии у 94% пациентов рак был выявлен только после посещения врача из-за подозрения о наличии соответствующей проблемы, в то время как только 6% сообщили о диагностировании рака в рамках скрининговой программы, проведение которой не было связано с проблемами со здоровьем. Согласно результатам того же опроса, только 47% пациентов начали лечение в течение 1 мес после диагностирования рака в Чехии, Венгрии и Словении.

На сегодня только 46% стран Центральной и Восточной Европы внедрили скрининговые программы по выявлению рака шейки матки, молочной железы и колоректального рака, в то время как Болгария и Словакия являются 2 из 3 стран — членов ЕС, в которых отсутствует программа скрининга рака молочной железы среди населения.

Для сравнения этих данных с показателями стран Западной Европы обратимся к результатам недавнего исследования CONCORD-3. Так, оно показало, что в Европе в 2010-2014 гг. 5-летняя выживаемость при раке прямой кишки, как правило, была выше в странах, не входящих в регион Центральной и Восточной Европы. Например, в Норвегии данный показатель составил 69,2%, а самым низким он был у Мальты — 56,1%. Для сравнения для стран региона Центральной и Восточной Европы были характерны следующие показатели: Болгария — 45,9%, и только в Словении — более 60%. Аналогичным образом, страны, не входящие в регион Центральной и Восточной Европы, имели тенденцию к более высокому уровню выживаемости при раке молочной железы в 2010-2014 гг. Примечательно, что данный показатель для Исландии достиг 89,1%, в то время как самый низкий показатель среди стран Западной Европы характерен для Ирландии — 82%. Для сравнения, самый высокий показатель в регионе Центральной и Восточной Европы был у Словении — 83,5%, а самый низкий — в Российской Федерации — 70,8%.

Как NCCP может решить проблему? Принятие национальных стратегий борьбы с раком, поддерживаемых NCCP, будет иметь жизненно важное значение для сокращения значительного неравенства во всем регионе путем обеспечения более сбалансированного и эффективного использования ресурсов для лучшей профилактики, эффективности лечения и качества жизни пациентов со злокачественными новообразованиями.

Инвестиции в исследования и обучение также имеют ключевое значение. Важно также разработать и стандартизировать методы лечения и ухода за пациентами, которые отражают потребности больных. Например, Европейская онкологическая организация (European Cancer Organisation — ECCO) подготовила детальные планы действий для оказания высококачественной помощи пациентам. Они созданы европейскими экспертами, представляющими все медицинские дисциплины, задействованные в лечении онкологической патологии.

По материалам www.euractiv.com

Центр громадського здоров’я (ЦГЗ) повідомляє, що протягом звітного тижня в Україні на кір захворіли 68 людей, з яких 28 дорослих та 40 дітей. Протягом тижня найбільше нових випадків кору зареєстровано: у м. Київ, Дніпропетровській, Херсонській, Вінницькій та Чернівецькій областях.

Протягом спалаху, з літа 2017 р., на кір захворіло більше 115 тис. осіб, з яких 41 людина померла.

Варто зауважити, що кір може мати тяжкий перебіг і призвести до серйозних ускладнень, таких як: пневмонія, вушна інфекція, запалення мозку (енцефаліт) тощо, а також до інвалідності та летальних випадків. Діти й дорослі, які не отримали щеплення, перебувають у зоні ризику.

Тому Міністерство охорони здоров’я України (МОЗ) надає можливість безоплатно вакцинуватися і дітям, і дорослим — вікові обмеження на безоплатну вакцину від кору скасовано.

Перший день Digital Med 2019 був присвячений темі eHealth в Україні та світі, висвітлювати яку взялися вітчизняні фахівці — розробники програмного забезпечення, представники державних організацій, експерти медичних інформаційних систем (далі — МІС), а також іноземні експерти, які ділилися власним досвідом та напрацюваннями в напрямку електронної системи охорони здоров’я.

Технічне впровадження та можливості eHealth

Першим про власний досвід розповів Євген Єсаков, архітектор програмного забезпечення з української компанії EdenLab, яка здійснювала розробку платформи вітчизняного eHealth на відкритому коді, тобто разом із проектним офісом взяла участь у розробці центрального компоненту. Він пояснив, що eHealth є складною багаторівневою системою, в якій є центральний компонент (ядро), що включає національні медичні реєстри Міністерства охорони здоров’я України (далі — МОЗ), класифікатори, зберігання даних, інтероперабельність, та периферійний компонент, до якого належать МІС, лабораторні інформаційні системи, пацієнтські системи та інформаційна система Національної служби здоров’я України (далі — НСЗУ).

Периферійний компонент взаємодіє з цент­ральним, який є високонавантаженою системою, адже, за словами архітектора, навіть зараз, коли це продуктивне середовище відкрите лише для лікарів первинної ланки системи охорони здоров’я України, більше 20 тис. з них щодня взаємодіють із системою. Серед задач, які ставилися перед eHealth, були наступні:

• підтримка реформи фінансування системи охорони здоров’я;
• надання учасникам системи (пацієнтам, лікарям, фармацевтам, науковцям) достовірної інформації в необхідному обсязі, в потрібному місці, в потрібний час;
• прогнозування потреб охорони здоров’я для державних інституцій;
• підвищення ефективності праці лікарів та покращання якості медичних послуг через удосконалення процесів, автоматизацію звітності, впровадження клінічних протоколів і систем підтримки клінічних рішень;
• залучення пацієнта до піклування про власне здоров’я.

Щоб досягти мети, потрібно було забезпечити функціонування в системі основних модулів — реєстрів, рецептів та медичних записів, що створювало перед розробником декілька викликів. Усі вони вже працюють, перший з них було запущено в 2017 р., а останній великий модуль медичних записів поки функціонує в пілотному режимі.

Станом на початок жовтня 2019 р. згідно з інформацією з сайту НСЗУ договір зі службою підписали 1389 закладів. Кількість декларацій, укладених в системі eHealth, становить 28,448 млн, виписаних е-рецептів — понад 7 млн, з них відпущено ліки на більше ніж 80% (5,8 млн). За словами Є. Єсакова, проблем із запуском електрон­ної системи майже не виникало, що є чудовим результатом порівняно з тим, з чим стикалися інші країні при запуску аналогічних масштабних проектів.

Організаційне впровадження електронної системи охорони здоров’я

В. о. директора ДП «Електронне здоров’я» Андрій Сучик пояснив організаційні моменти розвитку eHealth в Україні, а також тонкощі відмінностей між поняттями «eHealth» та «електронна система охорони здоров’я», які нерідко плутають або не до кінця розуміють їх зміст.

Отже, eHealth являє собою цілу екосистему, яка включає стандарти, політики регулювання, спосіб мислення тощо. Більше того, поняття eHealth включає й електронну систему охорони здоров’я, визначення терміну якої наведене в Законі України від 19.10.2017 р. № 2168-VIII «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення». Тобто eHealth — ширше поняття, яке передбачає електронну систему охорони здоров’я, до складу якої входять центральна база даних (ЦБД) та електронні медичні інформаційні системи (МІС).

А. Сучик повідомив, що до рівня ЦБД включено всі основні медичні реєстри (реєстри медичних закладів, лікарів та пацієнтів), де реалізовано ряд сервісів, перш за все, задля адміністрування програми медичних гарантій.

У системі охорони здоров’я, відповідно, МОЗ визначає державну політику охорони здоров’я та стратегію розвитку галузі, НСЗУ керує програмою медичних гарантій і на сьогодні виступає власником ЦБД, а ДП «Електронне здоров’я» адмініструє ЦБД та створює єдиний медичний інформаційний простір. Це все викладено в проекті Концепції інформатизації охорони здоров’я, над доопрацюванням та вдосконаленням якої наразі тривають роботи вже на рівні Офісу Президента України.

Наразі, за словами спікера, вже створено багато можливостей для розвитку та співпраці бізнесу в напрямку розвитку електронної системи охорони здоров’я. Він запросив представників бізнесу й надалі долучатися до роботи, надавати власні пропозиції, брати участь у подальшій розробці ЦБД, для чого в ДП «Електронне здоров’я» постійно працюють над зниженням технічних бар’єрів, вдосконаленням документації.

Ключові компоненти системи викладені в Open Source, що дозволяє ознайомитися з принципами роботи системи, а відкритий стандарт FHIR (Fast Healthcare Interoperability Resources) має зрозумілий інтерфейс та дає можливість успішно взаємодіяти для обміну медичними даними.

Переваги для бізнесу, держави та користувачів

Дмитро Черниш, директор Департаменту розвитку електронної системи охорони здоров’я НСЗУ, яка є на сьогодні, як зазначив А. Сучик, власником ЦБД, включно з майновими правами на програмне забезпечення, за­уважив, що НСЗУ одночасно є основним користувачем електронної системи охорони здоров’я.

ЦБД спікер назвав тією самою «Big Data», на основі якої НСЗУ робить прогнози, платить за послуги, розробляє програми медичних гарантій. Важливою частиною ЦБД є так звана інформаційна система НСЗУ — фінансовий модуль, з яким не контактують лікарі чи пацієнти, натомість контактують 1300 закладів охорони здоров’я первинної ланки, 1100 аптечних закладів, і зараз НСЗУ починає кампанію стосовно приєднання медичних закладів вторинної і третинної ланки.

Партнерами НСЗУ у вказаних напрямках є МІС, які за своєю специфікою поділяються на:

• аптечні;
• госпітальні;
• лабораторні;
• інші.

Власне, саме МІС разом із НСЗУ забезпечили початок медичної реформи в Україні, яка передбачає двокомпонентну модель. І ця модель вже працює та дає результати, однак в подальшому включатиме й зовнішню інтеграцію системи з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань, Державним реєстром актів цивільного стану громадян, Єдиним державним демографічним реєстром, Єдиною державною електрон­ною базою з питань освіти, Пенсійним фондом, Державною фіскальною службою тощо.

Д. Черниш наголосив, що НСЗУ поступово виходить на шлях зовнішньої інтеграції й елект­ронна система охорони здоров’я — це тема про можливості для бізнесу, держави та її користувачів — лікарів і пацієнтів.

Для лікарів, які також є основними користувачами системи, суттєво спрощується робота, з’являються нові можливості для розвитку й підвищення професіоналізму, а також ведення всієї інформації в електронному вигляді та використання для цього зручних інструментів — від уже реалізованих декларацій і е-рецепта до електронних медичних записів, направлень, лікарняних і т.д.

У майбутньому запланована реалізація Кабінету пацієнта, який, за словами Д. Черниша, в пріоритеті та має бути запроваджений в Електронному кабінеті громадянина. Це дасть можливість пацієнтам повноцінно реалізовувати власне право на доступ до інформації щодо себе, щодо використання своїх даних та щодо осіб, які мали доступ до них, а також користуватися тими самими зручними інструментами, які будуть створені в рамках електронної системи охорони здоров’я в майбутньому.

Досвід цифровізації системи охорони здоров’я Казахстану

Наталія Кіль, директор Центру інформаційних технологій «Даму», який працює на IT-ринку Казахстану більше 15 років, розповіла про досвід цифрової трансформації системи охорони здоров’я в республіці. Зазначена компанія здійснює розробку та впровадження інформаційних систем для галузі охорони здоров’я, і продукт компанії впроваджується в хмарну платформу «Damumed», яку компанія позиціонує як медичну цифрову екосистему.

Загалом цифровізація системи охорони здоров’я в Казахстані розпочалася з ініціативи держави в 2005 р., коли було розроблено техніко-економічне обґрунтування впровадження єдиної державної інформаційної системи охорони здоров’я в країні. Відповідно, витрати на створення програмного забезпечення, оснащення комп’ютерною технікою, створення локальних мереж, проведення каналів зв’язку взяла на себе держава. Однак у період 2005–2009 рр. відбувся стрімкий технологічний стрибок, який дозволив зрозуміти, що локальні рішення є вчорашнім днем, а увесь світ рухається до хмарних рішень та централізованої архітектури.

З 2010 р. Міністерство охорони здоров’я Казахстану в якості регулятора та відчуваючи велику потребу в аналітичних та статистичних даних почало створювати «портальні» рішення для підтримки власних управлінських і фінансових функцій. Цього ж року була прийнята Концепція єдиної національної системи охорони здоров’я, в якій декларувалися принципи вільного вибору пацієнтом лікаря та стаціонару та «гроші йдуть за пацієнтом». Зазначене, як виявилося, було неможливо реалізувати без підтримки МІС, що й призвело до їх створення.

У 2013–2014 рр. у компанії з’явилося розуміння того, що у медичних працівників є потреба в зручному інструменті, який дозволяє ефективно здійснювати їх повсякденну роботу. Саме тоді зародилася ідея створення хмарної МІС, яку почали створювати в 2015 р. За основу була взята регіональна модель — тобто спершу створювалися регіональні хмарні рішення, успіх яких посприяв запровадженню з боку міністерства охорони здоров’я в одній з областей республіки проекту «безпаперова лікарня». Пілотний проект виявився вдалим, і наразі усі лікарні Казахстану працюють без паперів — без облікових паперових форм, історій хвороб, амбулаторних карток, на заміну яким прийшли електронна картка, електронний паспорт здоров’я тощо. При цьому більшість нововведень відбувається на базі хмарної платформи «Damumed».

У 2019 р. компанія дійшла до створення єдиної корпоративної медичної хмари, в якій працює велика кількість як державних, так і приватних клінік. Завдяки цьому забезпечено інтеграцію процесів між різними рівнями та службами охорони здоров’я, побудову сховища для обробки та аналізу інформації та створення ситуаційного центру охорони здоров’я. За своєю суттю це класична МІС, яка об’єднує державні й приватні лікарні, аптечні мережі, лабораторні системи, а також зовнішніх учасників — термінали самозапису різних виробників, диспетчерські мережі швидкої допомоги, мережі телеметрії, мобільні додатки.

Наразі діяльність компанії розвинена в 17 регіонах країни, з нею співпрацюють 821 клініка та більше 110 тис. медичних працівників. Мобільний додаток для пацієнтів розробки компанії використовують майже 2,5 млн мешканців, що становить близько 40% інтернет-активного населення. Розміри «Big Data» також вражають — це 253 315 800 медичних документів та 14 375 225 електронних паспортів здоров’я, які наявні в системі та на яких ґрунтується статистика компанії.

Таким чином, з 18 млн населення республіки у базу компанії сьогодні вже внесено дані більше ніж 14 млн громадян, які отримують якісну допомогу завдяки використанню медиками та клініками «розумних технологій». Як приклад, серед «розумних помічників» Н. Кіль назвала маркери ведення вагітних, онконастороженості, порушень мозкового кровообігу, відслідковування процесу надання медичної допомоги та інші, які позитивно впливають на показники роботи медичної галузі в цілому.

Використання нових інструментів у вигляді маркерів вже дозволило збільшити кількість випадків виявлення онкологічних захворювань на ранніх стадіях та туберкульозу, знизити смертність від гострого інфаркту міокарда, надавати фахові консультації щодо отриманих пацієнтами травм та дало інші успішні результати.