Начальник відділу з питань фармацевтичної діяльності Департаменту впровадження реформ Т.М. Лясковський

Начальник відділу з питань фармацевтичної діяльності та якості фармацевтичної продукції Т.М. Лясковський

Рішенням від 29 листопада 2018 р. за № 30-8 Рахункова палата України визначила план роботи на 2019 р.

Серед іншого у І кв. цього року Рахункова палата здійснить наступні перевірки в галузі охорони здоров’я:

• аудит ефективності впровадження проекту «Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей», що підтримується коштами Міжнародного банку реконструкції та розвитку;
• аудит ефективності та обґрунтованості застосування податкових пільг з ПДВ за операціями з постачання послуг з охорони здоров’я;
• аудит ефективності використання коштів державного бюджету, виділених у 2017–2018 рр. МОЗ України на міжнародні закупівлі ліків та медичних виробів;
• аудит ефективності використання коштів державного бюджету, виділених МОЗ України на підготовку медичних, фармацевтичних кадрів вищими навчальними закладами.

У ІІ кв. 2019 р. буде проведено аудит ефективності використання субвенції на відшкодування вартості лікарських засобів для лікування окремих захворювань. Раніше Рахункова палата планувала провести такий аудит у І кв. цього року згідно з Планом роботи на І кв. 2019 р.

У IV кварталі Рахункова палата проведе:

• аудит ефективності використання субвенції на реалізацію заходів, спрямованих на розвиток системи охорони здоров’я у сільській місцевості;
• аудит ефективності реалізації пілотного проекту щодо зміни механізму фінансового забезпечення надання медичної допомоги в окремих науково-дослідних установах Національної академії медичних наук України;
• аудит ефективності використання коштів на функціонування електронної системи охорони здоров’я.

Начальник відділу з питань фармацевтичної діяльності та якості фармацевтичної продукції Т.М. Лясковський

ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця» провела зміни у керівному складі компанії. Генеральним директором компанії став Андрій Обрізан. До цього він очолював проект інноваційної компанії зі штаб-квартирою в Цюріху (Швейцарія), яка розробляє IT-продукти в галузях охорони здоров’я, комунікацій та безпеки.

А. Обрізан має ступінь магістра медицини і магістра економіки, а також пройшов курс підприємництва та інновацій в Haas School of Business, одному з бізнес-коледжів у складі University of California, Berkeley. Також він має 9-річний досвід роботи в практичнiй медицині, зокрема — лікарем-анестезіологом.

А. Обрізан працював у провідних українських та міжнародних фармацевтичних компаніях, серед яких Корпорація «Артеріум», Біофарма, TEVA/PGT Healthcare, Richter Gedeon. Його ключовими досягненнями у цих компаніях були розробка і реалізація бізнес-планів та стратегій; підбір, навчання і мотивація команд; реорганізація відповідно до сучасних стандартів бізнесу; підвищення прибутковості; запуск нових брендів; реалізація проектів соціальної відповідальності.

«Для мене важливо, що після багатьох років роботи в зарубіжних компаніях я повертаюся у вітчизняну фармацію. Моя мета — вивести «Дарницю» на рівень провідних міжнародних фармвиробників. Своїми основними завданнями я бачу укріплення лідерства на внутрішньому ринку, налагодження партнерських зв’язків з провідними міжнародними виробниками, доповнення продуктового портфелю сучасними, ефективними, але водночас доступними лікарськими засобами», — зазначив А. Обрізан.

«До нашої команди приєднався справжній професіонал. Він має багатогранний досвід не лише в фармації, а й в медицині, менеджменті, фінансах, маркетингу, створеннi інноваційних продуктiв. Головна конкурентна перевага в сучасному бізнесі — це не обладнання і навіть не інноваційні технології, а компетентні люди. Досвiд Андрія Обрізана, безумовно, є такою перевагою, яка значно пiдсилить нашу команду», — прокоментував Дмитро Шимків, голова виконавчої ради керуючої компанії ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця».

«Я задоволена, що передаю оперативне керівництво компанiєю в надійні руки. «Дарниця» вже досягла лідерства на українському ринку, а Андрій Обрізан — це та людина, яка зможе вивести компанію на світовий рівень», — зазначила Світлана Діденко, попередній генеральний директор ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця».

Сама С. Діденко обійме посаду члена Наглядової ради ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця», де зможе в новій якості реалізувати свій 30-річний досвід роботи в компанії, зосередившись на питаннях стратегічного розвитку. С. Діденко почала працювати в ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця» після закінчення Київського національного економічного університету і пройшла кар’єрний шлях від економіста фінансового відділу до топ-менеджера. Генеральним директором її було призначено в 2014 р. За роки її роботи на цій посаді «Дарниця» запустила низку нових інноваційних продуктів, запровадила сучасні методи роботи з персоналом, значно змiцнила позиції на українському фармацевтичному ринку. С. Діденко неодноразово ставала учасником престижних рейтингів, зокрема, «100 найбільш впливових жінок України» (журнал «Фокус») та увійшла до рейтингу бізнес-леді України SHE Rank TOP 100 (портал Delo.UA).

За матеріалами прес-релізу
Фармацевтичної фірми «Дарниця»

ЗАТВЕРДЖЕНО
рішення Рахункової палати
від 29.11.2018 р. № 30-8,
(зі змінами, внесеними
рішенням Рахункової палати
від 18.12.2018 р. № 32-12,
від 27.12.2018 р. № 33-5,
від 03.01.2019 р. № 1-4)

План роботи Рахункової палати
на 2019 рік

І квартал

Дата засідання* – 29 січня 2019 року

1. Аудит ефективності впровадження проекту «Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей», що підтримується коштами Міжнародного банку реконструкції та розвитку.

Відповідальний: член Рахункової палати

Невідомий В.І.

2. Аудит ефективності використання коштів Державного бюджету України, виділених Міністерству молоді та спорту України на розвиток спорту серед осіб з інвалідністю та їх фізкультурно-спортивну реабілітацію.

Відповідальний: член Рахункової палати

Дідик А.М.

3. Аудит ефективності використання коштів державного бюджету на будівництво футбольних полів із штучним покриттям у регіонах України.

Відповідальний: член Рахункової палати

Огонь Ц.Г.

Дата засідання* – 26 лютого 2019 року

4. Аудит ефективності управління об’єктами державної власності та державним майном, закріпленим за державними підприємствами Міністерства оборони України, та використання ними коштів, отриманих на виконання замовлень Міністерства оборони України.

Відповідальний: член Рахункової палати

Яремчук І.М.

5. Аудит ефективності управління матеріальними цінностями державного матеріального резерву.

Відповідальна: член Рахункової палати

Іванова І.М.

6. Аудит ефективності стану планування і своєчасності надходження до державного бюджету дивідендів, нарахованих на акції публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України».

Відповідальний: член Рахункової палати

Яремчук І.М.

7. Аналіз використання коштів державного бюджету на оплату праці працівників органів державного управління.

Відповідальний: заступник Голови Рахункової палати

Майснер А.В.

8. Аудит ефективності використання коштів державного бюджету, виділених Національному агентству України з питань державної служби на керівництво та функціональне управління у сфері державної служби.

Відповідальний: член Рахункової палати

Дідик А.М.

9. Аудит ефективності використання коштів державного бюджету, виділених на виконання повноважень Державної архітектурно-будівельної інспекції України.

Відповідальний: член Рахункової палати

Огонь Ц.Г.

Дата засідання* – 12 березня 2019 року

10. Аудит ефективності виконання Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг повноважень з державного регулювання діяльності з виробництва, передачі, розподілу і постачання електричної енергії.

Відповідальний: член Рахункової палати

Яремчук І.М.

11. Аудит ефективності використання коштів державного бюджету на виконання Державної цільової економічної програми енергоефективності і розвитку сфери виробництва енергоносіїв з відновлювальних джерел енергії та альтернативних видів палива на 2010-2020 роки.

Відповідальний: член Рахункової палати

Огонь Ц.Г.

12. Аудит ефективності та обґрунтованості застосування податкових пільг з податку на додану вартість за операціями з постачання послуг з охорони здоров’я

Відповідальний: член Рахункової палати

Огонь Ц.Г.

13. Аудит ефективності використання коштів державного бюджету, виділених Державній службі України з надзвичайних ситуацій на придбання пожежної та іншої спеціальної техніки вітчизняного виробництва.

Відповідальний: член Рахункової палати

Богун В.П.

Дата засідання* – 26 березня 2019 року

14. Аудит ефективності використання коштів державного фонду регіонального розвитку.

Відповідальний: заступник Голови Рахункової палати

Майснер А.В.

15. Аудит ефективності використання коштів державного бюджету, виділених у 2017–2018 роках Міністерству охорони здоров’я України для здійснення державних закупівель із залученням спеціалізованих організацій за бюджетною програмою «Забезпечення медичних заходів окремих державних програм та комплексних заходів програмного характеру».

Відповідальний: член Рахункової палати

Невідомий В.І.

16. Аудит ефективності використання коштів державного бюджету, виділених Міністерству охорони здоров’я України на підготовку медичних, фармацевтичних кадрів вищими навчальними закладами та стану використання і розпорядження об’єктами державної власності, належними державі матеріальними, іншими активами, що мають фінансові наслідки для державного бюджету.

Відповідальний: член Рахункової палати

Невідомий В.І.

17. Аудит ефективності використання бюджетних коштів, виділених на медичне обслуговування і оздоровлення особового складу та утримання закладів дошкільної освіти Служби безпеки України.

Відповідальний: член Рахункової палати

Яременко О.С.

18. Аудит ефективності використання коштів державного бюджету, виділених Міністерству культури України на збереження історико-культурної та архітектурної спадщини в національних і державних заповідниках, здійснення заходів з охорони культурної спадщини, паспортизація, інвентаризація та реставрації пам’яток архітектури, культури та світової спадщини ЮНЕСКО.

Відповідальний: член Рахункової палати

Дідик А.М.

19. Аудит ефективності використання Вищою радою правосуддя бюджетних коштів на формування суддівського корпусу та контроль за його діяльністю.

Відповідальний: член Рахункової палати

Яременко О.С.

20. Аудит ефективності використання бюджетних коштів на будівництво, реконструкцію, капітальний та поточний ремонт автомобільних доріг загального користування державного значення Дніпропетровської, Хмельницької та Закарпатської областей.

Відповідальна: член Рахункової палати

Іванова І.М.

21. Фінансовий аудит Державного агентства рибного господарства України.

Відповідальний: член Рахункової палати

Богун В.П.

22. Звіт Рахункової палати за 2018 рік.

Відповідальний: Голова Рахункової палати

Пацкан В.В.

ІІ квартал

Дата засідання* – 9 квітня 2019 року

23. Аудит ефективності використання коштів державного бюджету, спрямованих на розвиток мінерально-сировинної бази.

Відповідальний: член Рахункової палати

Богун В.П.

24. Аналіз річного звіту про виконання Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік».

Відповідальний: Голова Рахункової палати

Пацкан В.В.

Дата засідання* – 23 квітня 2019 року

25. Аудит ефективності використання коштів державного бюджету на проведення наукових досліджень, розроблення нових та модернізації існуючих систем спеціального зв’язку, захисту інформації, кіберзахисту і протидії технічним розвідкам в межах виконання завдання Державної цільової програми розвитку спеціального зв’язку, забезпечення захисту інформації і протидії технічним розвідкам на 2016–2021 роки.

Відповідальний: член Рахункової палати

Яремчук І.М.

26. Аудит ефективності використання коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на відшкодування вартості лікарських засобів для лікування окремих захворювань.

Відповідальний: заступник Голови Рахункової палати

Майснер А.В.

27. Аудит ефективності використання коштів державного бюджету, виділених на розселення та облаштування депортованих кримських татар та осіб інших національностей, які були депортовані з території України.

Відповідальний: член Рахункової палати

Невідомий В. І.

28. Аналіз щорічного звіту Фонду державного майна України за 2018 рік у частині, що впливає на виконання державного бюджету.

Відповідальна: член Рахункової палати

Іванова І.М.

Дата засідання* – 28 травня 2019 року

29. Аналіз Звіту Антимонопольного комітету України за 2018 рік у частині, що впливає на виконання державного бюджету.

Відповідальний: член Рахункової палати

Дідик А.М.

30. Аудит ефективності використання коштів державного бюджету та управління майном державними підприємствами у сфері авіаційного транспорту та використання повітряного простору України.

Відповідальна: член Рахункової палати

Іванова І.М.

31. Аналіз ефективності застосування суб’єктами господарювання податкових пільг та їх вплив на розвиток літакобудування.

Відповідальний: член Рахункової палати

Огонь Ц.Г.

32. Аналіз виконання закону про Державний бюджет України на 2019 рік у першому кварталі.

Відповідальний: Голова Рахункової палати

Пацкан В.В.

33. Звіт про результати п’ятого засідання робочої групи EUROSAI з аудиту коштів, виділених на попередження та ліквідацію наслідків катастроф.

Відповідальний: член Рахункової палати

Богун В.П.

Дата засідання* – 11 червня 2019 року

34. Аудит ефективності використання бюджетних коштів, виділених Міністерству оборони України на забезпечення живучості та вибухопожежобезпеки арсеналів, баз і складів озброєння, ракет і боєприпасів Збройних Сил України.

Відповідальний: член Рахункової палати

Яремчук І.М.

35. Аудит ефективності планування і прогнозування неподаткових надходжень до державного бюджету.

Відповідальний: член Рахункової палати

Огонь Ц.Г.

36. Аналіз щорічного звіту Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, що містить аналіз функціонування системи публічних закупівель та узагальнену інформацію про результати здійснення контролю у сфері закупівель.

Відповідальна: член Рахункової палати

Іванова І.М.

Дата засідання* – 25 червня 2019 року

37. Аудит ефективності використання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах.

Відповідальний: заступник Голови Рахункової палати

Майснер А.В.

38. Аудит ефективності використання бюджетних коштів, виділених Міністерству внутрішніх справ України на підготовку кадрів вищими навчальними закладами iз специфічними умовами навчання.

Відповідальний: член Рахункової палати

Яременко О.С.

39. Фінансовий аудит використання коштів державного бюджету на керівництво та управління здійсненням контролю у сфері телебачення і радіомовлення.

Відповідальний: член Рахункової палати

Яремчук І.М.

40. Аудит ефективності використання бюджетних коштів на забезпечення діяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Відповідальний: член Рахункової палати

Яременко О.С.

41. Аудит ефективності управління бюджетними коштами, виділеними Державній службі України з надзвичайних ситуацій на підготовку кадрів у сфері цивільного захисту.

Відповідальний: член Рахункової палати

Богун В.П.

42. Фінансовий аудит Міністерства соціальної політики України за 2018 рік.

Відповідальний: член Рахункової палати

Невідомий В.І.

43. Фінансовий аудит Міністерства освіти і науки України за 2018 рік.

Відповідальний: член Рахункової палати

Невідомий В.І.

ІІІ квартал

Дата засідання* – 9 липня 2019 року

44. Аудит ефективності використання органами державного управління коштів державного бюджету на фундаментальні та прикладні розробки і дослідження у відповідних сферах.

Відповідальний: заступник Голови Рахункової палати

Майснер А.В.

45. Аудит ефективності використання коштів державного бюджету, передбачених Міністерству енергетики та вугільної промисловості України на державну підтримку вугледобувних підприємств на часткове покриття витрат із собівартості готової товарної вугільної продукції.

Відповідальний: член Рахункової палати

Яремчук І.М.

46. Аудит ефективності використання коштів державного бюджету, спрямованих на надання державної підтримки агропромисловому комплексу.

Відповідальний: член Рахункової палати

Богун В.П.

47. Аудит ефективності планування та результативності контролю за повнотою нарахування і своєчасністю надходжень єдиного збору, який справляється у пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України.

Відповідальний: член Рахункової палати

Огонь Ц.Г.

Дата засідання* – 23 липня 2019 року

48. Аудит ефективності використання коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на формування інфраструктури об’єднаних територіальних громад.

Відповідальний: заступник Голови Рахункової палати

Майснер А.В.

49. Аудит ефективності використання та розпорядження майном державної установи «Професійні закупівлі», що мають фінансові наслідки для державного бюджету.

Відповідальна: член Рахункової палати

Іванова І.М.

50. Аудит ефективності використання коштів державного бюджету, виділених Міністерству культури України на підготовку кадрів для сфери культури і мистецтва вищими навчальними закладами III і IV рівнів акредитації.

Відповідальний: член Рахункової палати

Дідик А.М.

51. Аудит ефективності використання бюджетних коштів, спрямованих на ведення лісового і мисливського господарства, охорону і захист лісів у лісовому фонді України.

Відповідальний: член Рахункової палати

Богун В.П.

Дата засідання* – 20 серпня 2019 року

52. Аудит ефективності використання коштів державного бюджету та управління майном державного підприємства «Дирекція з будівництва Міжнародного аеропорту «Одеса», що мають фінансові наслідки для державного бюджету.

Відповідальна: член Рахункової палати

Іванова І.М.

53. Аудит ефективності використання коштів державного бюджету, виділених Міністерству молоді та спорту України на фінансову підтримку громадських організацій фізкультурно-спортивного спрямування.

Відповідальний: член Рахункової палати

Дідик А.М.

54. Аналіз виконання закону про Державний бюджет України на 2019 рік у першому півріччі.

Відповідальний: Голова Рахункової палати

Пацкан В.В.

Дата засідання* – 10 вересня 2019 року

55. Аудит ефективності використання бюджетних коштів, виділених на забезпечення космічної діяльності.

Відповідальний: член Рахункової палати

Яремчук І.М.

56. Аудит ефективності використання бюджетних коштів на забезпечення діяльності Національної школи суддів України.

Відповідальний: член Рахункової палати

Яременко О.С.

Дата засідання* – 24 вересня 2019 року

57. Аудит ефективності використання бюджетних коштів, виділених Державній міграційній службі України на забезпечення виконання завдань у сферах міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів.

Відповідальний: член Рахункової палати

Яременко О.С.

58. Аудит ефективності використання та розпорядження майном державного підприємства «ПРОЗОРРО.ПРОДАЖІ», що мають фінансові наслідки для державного бюджету.

Відповідальна: член Рахункової палати

Іванова І.М.

59. Аудит ефективності виконання повноважень органами державної влади в частині контролю за повнотою і своєчасністю находження екологічного податку за розміщення відходів та утворення радіоактивних відходів.

Відповідальний: член Рахункової палати

Огонь Ц.Г.

60. Експертиза проекту Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік».

Відповідальний: Голова Рахункової палати

Пацкан В.В.

ІV квартал

Дата засідання* – 8 жовтня 2019 року

61. Аудит ефективності використання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію заходів, спрямованих на розвиток системи охорони здоров’я у сільській місцевості.

Відповідальний: заступник Голови Рахункової палати

Майснер А.В.

62. Перевірка стану виконання кошторису адміністративних витрат Національного банку України та зобов’язань з перерахування коштів до Державного бюджету України за 2018 рік.

Відповідальний: член Рахункової палати

Огонь Ц.Г.

63. Аналіз виконання Державного бюджету України за підсумками трьох кварталів 2019 року в частині надходжень.

Відповідальний: Голова Рахункової палати

Пацкан В.В.

Дата засідання* – 22 жовтня 2019 року

64. Аудит ефективності управління Міністерством енергетики та вугільної промисловості України об’єктами державної власності у ядерно-промисловому комплексі.

Відповідальний: член Рахункової палати

Яремчук І.М.

65. Аудит ефективності використання коштів державного бюджету, виділених Державній регуляторній службі України на керівництво та управління у сфері регуляторної політики та ліцензування.

Відповідальний: член Рахункової палати

Дідик А.М.

66. Аудит обґрунтованості планування та результативності контролю за повнотою нарахування і своєчасністю надходжень акцизного податку з тютюну та тютюнових виробів до Державного бюджету України.

Відповідальний: член Рахункової палати

Огонь Ц.Г.

67. Аудит ефективності використання коштів державного бюджету, виділених Міністерству з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України у 2018–2019 роках.

Відповідальний: член Рахункової палати

Невідомий В.І.

68. Аудит ефективності управління майном Державного підприємства «Львівський державний ювелірний завод», що має фінансові наслідки для державного бюджету.

Відповідальна: член Рахункової палати

Іванова І.М.

Дата засідання* – 12 листопада 2019 року

69. Аудит ефективності використання коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на забезпечення якісної, сучасної та доступної загальної середньої освіти «Нова українська школа».

Відповідальний: заступник Голови Рахункової палати

Майснер А.В.

70. Аудит ефективності використання коштів державного бюджету, спрямованих на виконання робіт у сфері поводження з радіоактивними відходами неядерного циклу, будівництво комплексу «Вектор» та експлуатацію його об’єктів.

Відповідальний: член Рахункової палати

Богун В.П.

71. Про розгляд проекту Плану роботи Рахункової палати на 2020 рік.

Відповідальний: Голова Рахункової палати

Пацкан В.В.

Дата засідання* – 26 листопада 2019 року

72. Аналіз джерел формування та ефективності використання органами державного управління спеціального фонду державного бюджету.

Відповідальний: заступник Голови Рахункової палати

Майснер А.В.

73. Аудит ефективності управління Міністерством освіти і науки України об’єктами державної власності у сфері вищої освіти, що мають фінансові наслідки для державного бюджету.

Відповідальний: член Рахункової палати

Невідомий В.І.

74. Аудит ефективності управління майном регіональної філії «Південно-західна залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця», що має фінансові наслідки для державного бюджету.

Відповідальна: член Рахункової палати

Іванова І.М.

75. Аудит ефективності реалізації пілотного проекту щодо зміни механізму фінансового забезпечення надання медичної допомоги у окремих науково-дослідних установах Національної академії медичних наук України.

Відповідальний: член Рахункової палати

Невідомий В.І.

76. Аудит ефективності використання бюджетних коштів, спрямованих Національній академії аграрних наук України.

Відповідальний: член Рахункової палати

Богун В.П.

77. Аналіз виконання закону про Державний бюджет України на 2019 рік у січні–вересні.

Відповідальний: Голова Рахункової палати

Пацкан В.В.

Дата засідання* – 3 грудня 2019 року

78. Аудит ефективності використання коштів державного бюджету, виділених Національному агентству з питань запобігання корупції на керівництво та управління у сфері запобігання корупції та на фінансування статутної діяльності політичних партій.

Відповідальний: член Рахункової палати

Дідик А.М.

79. Аудит ефективності використання бюджетних коштів на забезпечення правосуддя Верховним Судом.

Відповідальний: член Рахункової палати

Яременко О.С.

80. Аудит ефективності впровадження проекту «Модернізація системи соціальної підтримки населення України», що підтримується коштами Міжнародного банку реконструкції та розвитку.

Відповідальний: член Рахункової палати

Невідомий В.І.

81. Аудит ефективності використання державних коштів, спрямованих на досягнення цілей Базельської конвенції про контроль за транскордонними перевезеннями небезпечних відходів та їх видаленням.

Відповідальний: член Рахункової палати

Богун В.П.

82. Інформація про роботу в 2019 році Групи аудиторів за програмами прикордонного співробітництва Європейського інструменту сусідства та партнерства (ППС ЄІС), зокрема: «Басейн Чорного моря 2014–2020 роки», «Україна–Румунія 2014–2020 роки», «Україна–Угорщина–Словаччина–Румунія 2014–2020 роки», «Україна–Польща–Білорусь 2014–2020 роки».

Відповідальний: член Рахункової палати

Невідомий В.І.

83. Фінансовий аудит Державної служби фінансового моніторингу України за 2018 рік.

Відповідальний: член Рахункової палати

Огонь Ц.Г.

Дата засідання* – 17 грудня 2019 року

84. Аудит ефективності використання бюджетних коштів, виділених Міністерству оборони України на створення виробництва боєприпасів та озброєння.

Відповідальний: член Рахункової палати

Яремчук І.М.

85. Аудит ефективності використання бюджетних коштів, виділених на забезпечення діяльності Національного антикорупційного бюро України.

Відповідальний: член Рахункової палати

Яременко О.С.

86. Аудит ефективності використання коштів державного бюджету, виділених на функціонування електронної системи охорони здоров’я.

Відповідальний: член Рахункової палати

Невідомий В.І. 

Дата засідання* – не визначена (розглянути у міру готовності)

87. Міжнародний аудит попередження та ліквідації наслідків паводків.

Відповідальний: член Рахункової палати

Богун В.П.

88. Міжнародний аудит у сфері поводження з відходами та їх видалення.

Відповідальний: член Рахункової палати

Богун В.П.

AbSci, компания, специализирующаяся в области биотехнологических открытий, объявила о начале производственного сотрудничества с Sanofi. Цель данного партнерства заключается в усовершенствовании 2 биотерапевтических молекул Sanofi.

В соответствии с условиями соглашения AbSci предоставит Sanofi свою производственную платформу SoluPro и систему анализа оптимизации. AbSci сообщает, что технологическая платформа, которую она предоставляет, может обеспечить оптимизированное, масштабируемое, качественное производство с высоким титром любого класса биотерапевтических молекул. Производство, финансируемое Sanofi, будет осуществляться на территории компании AbSci в Ванкувере, штат Вашингтон.

Важно отметить, что во время проведения разработок на производственной базе SoluPro можно производить продукт для предварительного контроля в течение нескольких дней, а не недель. AbSci также заявляет, что платформа SoluPro имеет хорошую репутацию в процессах экспрессии сложных белков и позволяет достичь более высоких уровней продукции белка, чем у млекопитающих. Такое преимущество дает ученым возможности получить доступ к ранее не изученным и не проверенным терапевтическим свойствам белков.

После проведения необходимых исследований платформа легко масштабируется для коммерческого производства, что исключает процесс разработки клеточной линии, который обычно длится от 6 до 12 мес.

По материалам www.pharmtech.com

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
НАКАЗ
від 11.01.2019 р. № 81
Про державну реєстрацію (перереєстрацію) лікарських засобів (медичних імунобіологічних препаратів) та внесення змін до реєстраційних матеріалів

Відповідно до статті 9 Закону України «Про лікарські засоби», пунктів 5, 7, 9, 10 Порядку державної реєстрації (перереєстрації) лікарських засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2005 року № 376 «Про затвердження Порядку державної реєстрації (перереєстрації) лікарських засобів і розмірів збору за їх державну реєстрацію (перереєстрацію)», абзацу тридцятого підпункту 10 пункту 4 Положення про Міністерство охорони здоров’я України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 267, на підставі результатів експертизи реєстраційних матеріалів лікарських засобів (медичних імунобіологічних препаратів) та контролю якості тих, що подані на державну реєстрацію (перереєстрацію), проведених Державним підприємством «Державний експертний центр Міністерства охорони здоров’я України», висновків щодо ефективності, безпечності та якості лікарського засобу (медичного імунобіологічного препарату), рекомендації його до державної реєстрації (перереєстрації) та внесення змін до реєстраційних матеріалів

НАКАЗУЮ:

1. Зареєструвати та внести до Державного реєстру лікарських засобів України лікарські засоби (медичні імунобіологічні препарати) згідно з переліком (додаток 1).

2. Перереєструвати та внести до Державного реєстру лікарських засобів України лікарські засоби (медичні імунобіологічні препарати) згідно з переліком (додаток 2).

3. Внести зміни до реєстраційних матеріалів та Державного реєстру лікарських засобів України на лікарські засоби (медичні імунобіологічні препарати) згідно з переліком (додаток 3).

4. Відмовити у державній реєстрації/перереєстрації та внесенні змін до реєстраційних матеріалів та Державного реєстру лікарських засобів України лікарських засобів згідно з переліком (додаток 4).

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Ілика Р.Р.

В.о. Міністра У. Супрун

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
НАКАЗ
від 11.01.2019 р. № 78
Про відмову у державній перереєстрації лікарського засобу «Мідокалм» та заборону застосування генеричних лікарських засобів, які містять діючу речовину «толперизону гідрохлорид» в аналогічній лікарській формі, на території України

Відповідно до частини двадцятої статті 9 Закону України «Про лікарські засоби», пункту 8 Порядку державної реєстрації (перереєстрації) лікарських засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2005 року № 376, пункту 8 Положення про Міністерство охорони здоров’я України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 267, пункту 14 розділу IV та абзацу другого підпункту 2.2 пункту 2 розділу VІ Порядку проведення експертизи реєстраційних матеріалів на лікарські засоби, що подаються на державну реєстрацію (перереєстрацію), а також експертизи матеріалів про внесення змін до реєстраційних матеріалів протягом дії реєстраційного посвідчення, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 26 серпня 2005 року № 426 (у редакції наказу Міністерства охорони здоров’я України 23 липня 2015 року № 460), зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 19 вересня 2005 року за № 1069/11349,

НАКАЗУЮ:

1. Відмовити у державній перереєстрації лікарського засобу згідно із переліком (додаток 1).

2. Заборонити застосування на території України генеричних лікарських засобів, які містять діючу речовину «толперизону гідрохлорид» в аналогічній лікарській формі до референтного препарату «Мідокалм», шляхом припинення дії реєстраційних посвідчень згідно із переліком (додаток 2), з 01 квітня 2019 року.

2.1. Рекомендувати виробникам генеричних лікарських засобів, які містять діючу речовину «толперизону гідрохлорид» в аналогічній лікарській формі до референтного препарату «Мідокалм», припинити виробництво лікарських засобів згідно із переліком (додаток 2), з 01 січня 2019 року.

3. Управлінню фармацевтичної діяльності та якості фармацевтичної продукції (Лясковський Т.М.) забезпечити:

1) виключення з Державного реєстру лікарських засобів України та Міжвідомчої бази даних зареєстрованих в Україні лікарських засобів інформації щодо реєстрації лікарських засобів, зазначених у додатку 2 до цього наказу;

2) доведення цього наказу до відома суб’єктів ринку лікарських засобів.

4. Цей наказ набирає чинності з 1 квітня 2019 року, крім підпункту 2.1 пункту 2.

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Ілика Р.Р.

В.о. Міністра У. Супрун

Наказом МОЗ Украї­ни від 15.01.2019 р. № 78 профільним міністерством відмовлено в державній перереєстрації лікарського засобу Мідокалм, розчин для ін’єкцій, по 1 мл в ампулі, по 5 ампул у картонній упаковці. У перереєстрації відмовлено на підставі того, що протягом терміну дії реєстраційного посвідчення не було проведено випробувань з доведення ефективності.

Також п. 2 цього наказу МОЗ забороняє з 1 квітня 2019 р. застосування на території України генеричних лікарських засобів, які містять діючу речовину толперизону гідрохлорид в аналогічній лікарській формі, що й референтний препарат Мідокалм, шляхом припинення дії реєстраційних посвідчень згідно із затвердженим переліком. Даний перелік містить 5 позицій лікарських засобів з клініко-фармакологічної групи «Міо­релаксанти з центральним механізмом дії».

У зв’язку із цим МОЗ рекомендує виробникам припинити випуск даних лікарських засобів з 1 січня 2019 р.

Історично виявилося доволі складно стати господарями у власному домі і не вести на заклання інтереси громадян. Наприкінці минулого року Урядом було здійснено низку заходів, які демонструють послідовність політики щодо пріоритетності національних інтересів, серед яких у першу чергу — інтереси українського пацієнта і, нарешті, не в останню чергу — інтереси національного виробника.

Один з таких заходів — прийняття 5 грудня 2018 р. Державної стратегії реалізації державної політики забезпечення населення лікарськими засобами до 2025 р. (далі — Державна стратегія). Державну стратегію розроблено відповідно до рекомендацій ВООЗ, згідно з якими документ є політичним зобов’язанням та керівництвом до дій щодо гарантування доступності та раціонального використання в державі ефективних та безпечних ліків. Державна стратегія є демонстрацією політичної волі держави, для якої власні національні інтереси (від інтересів пацієнтів до інтересів національного виробника) стали беззастережним пріоритетом.

Довгий час перебування на власних про-державницьких позиціях було прерогативою країн із розвиненою ринковою економікою, які сформували через міжнародно-правовий інструментарій домінування на внутрішніх та зов­нішніх ринках, вбачаючи у країнах, що розвиваються, у першу чергу ринки збуту. Усі гнучкі положення Угоди про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності (ТРІПС) та Дохійської декларації про TRIPS та громадське здоров’я часто розглядаються як суто декларативні, на імплементацію яких у національне законодавство не вистачить політичної волі і відваги. Неолібералізм для країн Східної Європи, які щойно оклигали від експериментів соціалістичної економіки, сформував страх перед категоріями «соціально орієнтована політика» і «соціально відповідальний бізнес».

Особливо чутлива до неоліберальних механізмів регулювання з повним виключенням соціальної складової сфера охорони здоров’я. Суто ринкова конструкція «попит — ціна» знекровлює її, відсуває основоположні права людини на життя і здоров’я на другий план, ставлячи їх у пряму залежність від очікуваних монополістами прибутків. Натомість найліберальніші системи світу скористалися повною мірою всіма юридичними інструментами міжнародного права щодо пріоритетності забезпечення доступу до лікування над патентною монополією. Настав час і для України. Відповідно до рекомендацій ВООЗ та Програми розвитку ООН в Україні з-поміж дієвих механізмів забезпечення населення ліками є імплементація в національне законодавство гнучких механізмів Угоди ТРІПС, як це і визначено Державною стратегією.

Державною стратегією передбачається встановлення жорстких критеріїв патентоздатності для винаходів, об’єктом яких є лікарський засіб, через запровадження окремого порядку їх експертизи. Такий підхід унеможливить усталену на сьогодні в Україні практику видачі вічнозелених патентів на ліки, які вже давно вийшли з-під патентної охорони в країнах Європи і не лише. На сьогодні в Україні діють патенти і, відповідно, встановлюється цінова монополія на життєво необхідні онкопрепарати, препарати від гепатиту С, гіпотензивні засоби та препарати для інших численних нозологій.

Основний тягар вартості ліків на сьогодні лягає безпосередньо на плечі населення. Натомість розширення конкуренції на ринку лікарських засобів за рахунок пришвидшення виходу їх значно дешевших аналогів не лише знизить ціновий тиск на домогосподарства, але й на бюджет держави в цілому, що дозволить охопити лікуванням більшу кількість населення, а за деякими нозологія­ми покрити потребу в ліках у повному обсязі.

Державна стратегія передбачає рішучі наміри скористатися таким дієвим механізмом забезпечення населення ліками, як примусове ліцензування винаходів, об’єктом яких є лікарський засіб. Виглядає доволі абсурдно, що стабільна Європа і заможні США послуговуються цим механізмом доволі часто. Натомість в Україні примусової ліцензії не було видано жодного разу за наявного передепідемічного стану за певними інфекційними і соціально небезпечними захворюваннями та тривалої військової агресії.

Державною стратегією також передбачається імплементація в законодавство України «положення Болар», відповідно до якого компаніям дозволено подавати заявку на державну реєстрацію генеричного лікарського засоби до закінчення строку дії патенту на оригінальний препарат. Після закінчення строку дії патенту компанія може одразу розпочинати введення в обіг генерика, що дає змогу скоротити час його виходу на ринок.

Це положення є надзвичайно важливим для розвитку національної фармацевтичної індустрії. Протекціоністська позиція Уряду щодо національного виробника є стратегічно правильним і далекоглядним кроком. Якщо ми не ставимося до власної держави як до сировинного ресурсу, а до власних громадян — як до біологічного ресурсу, ми повинні дбати про національну промисловість, а надто про її фармацевтичний сектор, який вже давно довів свою конкурентоспроможність на європейському ринку.

Чи знає пересічний громадянин, що провідні вітчизняні фармкомпанії мають устаткування, якому заздрять колеги з ЄС? Чи знає наш громадянин, що наші фармкомпанії виробляють препарати на експорт до країн ЄС? Міф про те, що наша фарміндустрія здатна виробляти лише «зеленку», є маніпуляцією… І маю всі підстави вважати, що плекають цей міф ті, хто остерігається мати під боком рівного собі конкурента.

Маючи нагоду вивчати ефективність роботи державної програми «Доступні ліки» у 7 регіонах, і провівши інтерв’ю більше ніж із 150 учасниками цієї програми, переконалася — робота щодо роз’яснення про ефективність якісних генеричних препаратів майже не ведеться. Завченою безпорадністю стало відчуття вторинності власних науково-технічних можливостей та людського потенціалу. Довгий час було соромно зізнаватися, що у нас є власні економічні інтереси, що ми є суб’єктом, а не об’єктом міжнародного ринку, що для нас цінною є кожна можливість пролікувати кожного громадянина. І якось поза нашою увагою залишаються випадки гучних репутаційних скандалів навколо тих, хто намагається свої прибутки міряти людськими життями. Гуманітарні програми для українських пацієнтів — це обов’язок соціально відповідального бізнесу, який збирає в Україні останні можливі вершки через недосконалість нашої патентної системи і видає це за акти великого гуманізму. Натомість стратегічно правильно на законодавчому рівні унеможливити монополізацію ринку ліків, сприяти розвитку власного виробництва і послідовно відстоювати інтереси власної держави.

Нам ще слід навчитися жити з думкою, що не соромно, а гідно бути протекціоністом. Здається, Уряд це усвідомив, він вичавлює по крап­лі із себе відчуття країни — сировинного додатку. Якось надто скромно проходять ці урядові ініціативи, залишаючи за лаштунками всі спроби тиску та маніпуляцій про начебто невідповідність законопроектних ініціатив міжнародним зобов’язанням.

Державної стратегії не було б у представленій редакції, якби не потужний громадський сектор пацієнтської спільноти, яка об’єднує кращих міжнародних та національних експертів. Відтак маємо громадянське суспільство у дії. Маємо у сфері забезпечення ліками просуспільно орієнтований Уряд. Сподіваємося, що маємо Верховну Раду, яка підтримає урядові ініціативи, викладені в урядовому законопроекті № 9385 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо імплементації окремих положень законодавства Європейського Союзу у сфері інтелектуальної власності», який був ще одним кроком до розставлення всіх крапок над «і» у пошуку балансу інтересів суспільства та майнових прав інтелектуальної власності. Прийнята Державна стратегія є перемогою Духу Права над душком покірності і вторинності у власному домі.

11 січня 2019 р. за № 9466 в Парламенті зареєстровано проект постанови про відновлення державного регулювання цін на продукти харчування. Ініціатор законопроекту — Каплін Сергій Миколайович. Головний комітет — Комітет з питань економічної політики.

Хоча в назві проекту згадуються лише продукти харчування, у тексті йдеться про встановлення державного контролю за ціноутворенням на соціальні групи товарів, у тому числі лікарські засоби. У пояснювальній записці до проекту постанови Верховної Ради йдеться про те, що скасування Урядом державного контролю за ціноутворенням на соціальні групи товарів призвело до прискорення темпів інфляції, значних негативних соціально-економічних наслідків та сформувало додаткові соціальні ризики в українському суспільстві.

Проектом, зокрема, пропонується Кабінету Міністрів України вжити заходів щодо державного регулювання цін на соціально значущі товари для населення (хліб, борошно, молоко, м’ясо, олію соняшникову, масло вершкове, яйця курячі, цукор, крупи, воду, дитяче харчування, лікарські засоби тощо).

За матеріалами rada.gov.ua

За результатами планової перевірки дотримання вимог Закону України «Про запобігання корупції» (далі — Закон) Національним агентством з питань запобігання корупції (НАЗК) було винесено припис Державній службі України з лікарських засобів та контролю за наркотиками (далі — Держлікслужба) від 11.01.2019 р. № 24 про порушення вимог законодавства щодо етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, інших порушень Закону.

З травня 2017 до серпня 2018 р. головою Держлікслужби були видані накази з порушенням норм Закону в частині:

• непроведення спеціальної перевірки стосовно трьох осіб, які претендували на зайняття посад із підвищеним корупційним ризиком, та прийняття рішень про їх призначення на посади, пов’язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування;
• пропуску встановленого строку при надсиланні відповідних запитів для проведення спеціальної перевірки стосовно двох осіб;
• прийняття рішення про призначення особи на посаду, пов’язану з виконанням функцій держави, до проведення спеціальної перевірки стосовно п’яти осіб.

Наразі Держлікслужбою проводиться службове розслідування з метою виявлення причин та умов, що сприяли невиконанню посадовими особами Держлікслужби вимог Закону.

За матеріалами www.dls.gov.ua

Экономическая ситуация и вознаграждение аптек

В первой половине 2018 г. результат операционной деятельности средней немецкой аптеки увеличился на 6 тыс. евро. При этом четверть этого увеличения обусловлена закрытием других аптек. Так, в 2017 г. в Германии закрылось 327 аптек, в результате чего общее их количество составило 19 696, что является рекордным минимумом с 1980-х годов.

Вместо введения запрета на рецептурные лекарства из зарубежных интернет-аптек, министр здравоохранения Германии представил комплекс мер, направленных на увеличение дохода розничных аптек на 375 млн евро (так называемый План B). Но такое предложение не было положительно воспринято многими фармацевтами и руководителями аптек.

Между тем, по другую сторону реки Рейн — во Франции реа­лизация реформы вознаграждения розничных аптек переходит на второй этап с публикацией нового исполнительного приказа. Согласно этому документу дополнительная доля от дохода от маржи на лекарства переводится в плату за отпуск (dispensing fee) в 2019 г.

Цены на лекарства — вверх и вниз!

В некоторых странах, например в Испании, регулярно пересматриваются цены на лекарства: с 1 января 2019 г. цены на 1200 лекарственных средств были снижены.

Однако в США информация, полученная в результате принятия нового закона в Калифорнии, указывает на то, что основные производители лекарств намерены значительно повысить цены на популярные препараты в 2019 г. И это несмот­ря на тот факт, что 50% пациентов в США отметили, что хотя бы однажды отказались от рецепта в аптеке из-за его дороговизны, таким образом указывая на то, что цены на лекарства слишком высоки и/или доступ к страхованию здоровья и его охват являются недостаточными.

Дефицит лекарств продолжается

В Бельгии фармацевты выразили свою обес­покоенность дефицитом более 400 лекарственных средств, который отмечается в настоящее время. Аналогичную озабоченность выразили их испанские коллеги, где 385 продуктов недоступны для пациентов.

В ноябре Тунисская ассоциация фармацевтов выпустила список из 303 отсутствующих препаратов, включая противозачаточные таблетки, антисептики, анксиолитики, антидепрессанты и иммунодепрессанты.

Даже на очень распространенные лекарства возникает дефицит в некоторых развитых странах. В Новой Зеландии нехватка парацетамола вынуждает органы здравоохранения просить фармацевтов нормировать безрецептурный отпуск парацетамола. Ожидается, что эта нехватка будет восполнена к началу 2019 г. В то же время в Германии недостаточные поставки ибупрофена приводят к введению квот для каждой аптеки.

Кроме того, два события в 2019 г. могут оказать негативное влияние на дефицит лекарств: Brexit и реализация директивы по фальсификации на европейском уровне.

Чтобы подготовиться к Brexit без сделки, министр здравоохранения Великобритании намерен до марта внести поправки в нормативные акты, чтобы позволить фармацевтам выдавать альтернативу в случае «серьезного национального» дефицита лекарственных средств.

В Испании ассоциация фармацевтов (FEFE) обеспокоена тем, что в начале 2019 г. возможно возникновение дефицита лекарств в связи с реализацией директивы по фальсификату и проблемами, с которыми сталкиваются некоторые фармацевтические производители.

Наконец, в Австралии регуляторы в сфере лекарственных средств ввели новое положение, согласно которому фармацевтические компании должны сообщать о нехватке важных препаратов сразу же при возникновении. Это обязательство связано с жесткими штрафами. Отчет будет опуб­ликован для тех лекарств, которые могут иметь чрезвычайное значение для пациентов.

Вакцинация фармацевтами

В 2018 г. рекордное количество австралийцев (11 млн) вакцинировались против гриппа. Министр здравоохранения этой страны отметил участие аптек в данном процессе и объявил, что в Австралии отмечается самый низкий уровень заболеваемости гриппом с 2013 г. По сравнению с предыдущим годом заболеваемость сократилась на треть.

Во Франции 2-й пилотный год вакцинации против гриппа в розничных аптеках стал очень положительным. Более 625 тыс. пациентов вакцинировались в аптеках с 6 октября по 10 декаб­ря 2018 г., в то время как исследование проводится только в 4 регионах (из 18). Из этих пациентов 135 567 (21,83%) были вакцинированы впервые, в том числе 49 620 пациентов в возрасте 70 лет и старше.

В канадской провинции Саскачеван правительство согласилось на один год разрешить и обеспечить вакцинацию от гриппа фармацевтами для детей в возрасте 5–8 лет, а также для людей, живущих в домах престарелых и патронажных центрах.

Наконец, в американском штате Нью-Джерси разрешение на применение вакцин и биологических инъекционных препаратов в аптеках распространилось и на стажеров аптек.

Интернет-аптеки

В Индии высший суд запретил продажу лекарств в интернете на национальном уровне, пока правительство не примет правила для регулирования этой деятельности.

В Нидерландах DocMorris расширяет свои мощности с 15 до 35 тыс. м² с целью доставки более 80 тыс. лекарств в день к 2020 г., главным образом в Германию.

В Великобритании Британская медицинская ассоциация (British Medical Association) осуждает приглашение крупнейшей британской интернет-аптеки для врачей включить рекламную листовку их интернет-аптеки при рассылке пациентам писем о вакцинации против гриппа.

Инновации и расширение сферы практики

В штате Нью-Джерси, США, в настоящее время фармацевтам разрешили отпускать экстренный запас лекарств для лечения хронических заболеваний без рецепта врача.

Также в США Walgreens и Verily (дочерняя компания Google) заключили партнерское соглашение, которое будет включать пилотный проект по обеспечению приверженности к лечению с использованием устройств и других подходов. Кроме того, в партнерстве с Onduo (совместное предприятие Verily с Sanofi) Walgreens запустит инструмент «diabetes solution» для своих сотрудников и членов их семей с сахарным диабетом 2-го типа. Onduo предлагает инструменты, инструктаж и удаленный доступ к врачам-специалистам, которые могут помочь пациентам с сахарным диабетом управлять своим состоянием.

Кроме того, в общей сложности 6 штатов США предоставили фармацевтам полномочия назначать оральные противозачаточные таблетки.

В Великобритании в 600 аптеках Lloyds внед­рена новая услуга для выявления стрептококковых инфекционных воспалений горла. Если тест положительный, фармацевты могут выдавать антибиотики пациентам при условии, что они соответствуют критериям, установленным в рекомендациях руководства групп пациентов (patient group direction — PGD).

Сильные стороны независимых аптек

Исследование, проведенное среди пациентов в США, показывает, что они предпочитают независимые аптеки. Прежде всего это происходит из-за вежливости, услужливости и скорости отпуска рецептов, а также из-за знаний фармацевта и его точности. Другими словами, гуманистический подход, эффективность и профессионализм.

Доставка на дом

Удобство может также стать областью для дальнейшей конкуренции (особенно между сетевыми аптеками и интернет-аптеками). Так, после аналогичных действий со стороны других сетей Walgreens заключила контракт с FedEx на предложение доставки рецептурных лекарственных средств на следующий день в США.

15 января Walgreens Boots Alliance (WBA ) и корпорация Microsoft стали стратегическими партнерами в целях разработки новых моделей оказания медицинской помощи, персонализированных технологий и розничных инноваций. Анализ данных может сделать здравоохранение более удобным для людей — такова идея, объединяющая WBA и Microsoft.

«Улучшение результатов в отношении здоровья при одновременном снижении стоимости медицинского обслуживания является сложной задачей, требующей широкого сотрудничества и тесного партнерства между медицинскими и техническими отраслями, — отметил Сатья Наделла (Satya Nadella), генеральный директор Microsoft. — Вместе с WBA мы стремимся выполнить это обещание, передавая людям способы управления здоровьем и благополучием, сочетая мощь облачной технологии Microsoft Azure, искусственного интеллекта и Microsoft 365 с глубоким опытом и профессиональной репутацией WBA, направляющей усилия к более здоровой и счастливой жизни».

Работая с поставщиками медицинской помощи пациентам, компании будут способствовать улучшению соблюдения режима приема лекарственных средств пациентами, сокращению количества посещений отделений неотложной помощи и снижению частоты госпитализаций. Компании будут сосредоточены на подключении магазинов WBA и информационных систем здравоохранения к людям, где бы они ни находились, через цифровые устройства. Это позволит пациентам получать доступ к медицинским услугам, таким как виртуальная помощь. Кроме того, в 2019 г. WBA запустит до 12 «цифровых уголков здоровья», направленных на продвижение некоторых аппаратных средств и устройств, связанных со здравоохранением.

«Наше стратегическое партнерство с Microsoft демонстрирует нашу твердую приверженность созданию интегрированных решений доставки медицинских услуг следующего поколения с цифровыми возможностями для наших клиентов, превращению наших магазинов в современные центры общественного здравоохранения и расширению предложений для клиентов», — отметил Стефано Пессина (Stefano Pessina), исполнительный вице-председатель и главный исполнительный директор WBA.

Кроме того, компании будут работать над созданием единой экосистемы участвующих организаций, чтобы лучше связать потребителей, поставщиков, в том числе фармацевтов WBA — фармацевтических производителей и плательщиков. Microsoft и WBA будут использовать исследования рынка друг друга и определять правильных партнеров для разработки решений. Это будет включать новые трансформирующие платформы в сфере розничной торговли, фармации и бизнес-услуг, новые возможности в области данных и аналитики, а также некоторые устаревшие приложения и системы. Компания также планирует развернуть Microsoft 365 для более чем 380 тыс. сотрудников и магазинов по всему миру, предоставив им инструменты для улучшения производительности, повышения безопасности, внутреннего сотрудничества и взаимодействия с клиентами.

По материалам www.walgreensbootsalliance.com;
www.microsoft.com

Державна служба Украї­ни з лікарських засобів та контролю за наркотиками (далі — Держлікслужба) опублікувала лист від 14.01.2019 р. № 327-001.2/005.0/17-19 щодо письмового повідомлення суб’єктів господарювання про проведення планових перевірок характеристик продукції у сфері обігу медичних виробів. У своєму листі Держлікслужба посилається на роз’яснення, надане їй Міністерством економічного розвитку і торгівлі України (далі — Мінекономрозвитку) від 20.12.2018 р. № 3633-06/56101-03, у якому мова йде про планування діяльності щодо здійснення державного ринкового нагляду та дію Закону України від 02.12.2010 р. № 2735-VI «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».

Зокрема, лист Мінекономрозвитку роз’яснює, що державний ринковий нагляд здійснюється відповідно до секторальних планів, які щорічно затверджуються органами державного ринкового нагляду згідно зі сферами їх відповідальності та визначають належність видів продукції до певного ступеня ризику. Розроблення, перегляд секторальних планів і звітування щодо них здійснюється в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 26.12.2011 р. № 1410. До проекту секторального плану включаються види продукції, щодо яких протягом року передбачається вжити заходів ринкового нагляду та контролю.

З урахуванням даного листа Держлікслужба інформує суб’єктів господарювання про те, що планові перевірки характеристик продукції здійснюються тільки на підставі секторального плану державного ринкового нагляду, без письмового попередження про проведення планового заходу. Відповідно, проведення планових перевірок характеристик продукції у сфері обігу медичних виробів може здійснюватися без попереднього повідомлення.

Нагадуємо, що в березні 2017 р. Мінекономрозвитку та Державна регуляторна служба Україна оприлюднили інші роз’яснення щодо здійснення державного ринкового нагляду. У них державні органи дійшли висновку, що визначення понять «державний ринковий нагляд» та «державний нагляд (контроль­)» не є тотожними.

Правові та організаційні засади здійснення державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції здійснюються відповідно до вимог Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».

Разом з тим Закон України від 05.01.2007 р. № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов’язки та відповідальність суб’єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю). Пунктом 5 статті 4 даного закону визначено, що планові заходи з державного нагляду (контролю) здійснюються за умови письмового повідомлення суб’єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніше як за 10 днів до дня здійснення цього заходу.

В Польше уточняют особенности выписывания рецептов в бумажном виде. Так, проект постановления министра здравоохранения от 15 января 2019 г. представляет собой поправку к постановлению министра здравоохранения от 13 апреля 2018 г. В проекте предлагается новая формулировка положения в параграфе 7 пункта 5а. А именно: отсутствие обязательства вводить номер REGON (идентификатор хозяйствующего субъекта) при выписывании рецепта на невозмещаемые лекарственные средства, продукты питания специального назначения или медицинские изделия. Это также относится к рецептам «pro auctore» (для себя) и «pro familiae» (для члена семьи). Ввиду технического характера изменения, а также его полезного влияния на участников, предлагается, чтобы проект вступил в силу на следующий день после объявления.

По материалам legislacja.rcl.gov.pl

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ
ПОДАННЯ

Відповідно до частини першої статті 93 Конституції України та статті 12 Закону України «Про статус народного депутата України» вношу на розгляд Верховної Ради України проект Постанови Верховної Ради України «Про відновлення державного регулювання цін на продукти харчування».

На пленарному засіданні Верховної Ради України даний проект доповідатиме народний депутат України, перший заступник голови Комітету з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення Каплін Сергій Миколайович.

Народний депутат України С.М. Каплін

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту Постанови Верховної Ради України «Про відновлення державного регулювання цін на продукти харчування»

1. Обґрунтування необхідності прийняття законопроекту

Постановою Кабінету Міністрів України № 394 від 07.06.2017 р., припинено дію урядових постанов «Про затвердження Порядку декларування зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари» від 17.10.2007 р. № 1222 та «Про затвердження Порядку формування цін на продовольчі товари, щодо яких запроваджено державне регулювання» від 17.04.2008 р. № 373.

Скасування Урядом державного контролю за ціноутворенням на соціальні групи товарів призвело до прискорення темпів інфляції, значних негативних соціально-економічних наслідків та сформувало додаткові соціальні ризики в українському суспільстві.

В зв’язку з цим пропонується відновити державне регулювання цін на продукти харчування.

2. Цілі і завдання прийняття акта

Цілі і завдання законопроекту — відновлення державного регулювання цін на продукти харчування.

3. Загальна характеристика та основні положення проекту

Проектом пропонується встановити наступне:

1. Кабінету Міністрів України:

1) вжити заходів щодо державного регулювання цін на соціально значущі товари для населення (хліб, борошно, молоко, м’ясо, олію соняшникову, масло вершкове, яйця курячі, цукор, крупи, воду, дитяче харчування, лікарські засоби тощо).

2) протягом місяця з дня прийняття цієї Постанови затвердити Перелік товарів, ціни на які потребують державного регулювання та поінформувати Верховну Раду України про стан виконання Постанови;

3) забезпечити контроль з боку уповноважених органів за зниженням цін до встановленого рівня.

4. Стан нормативно-правової бази у даній сфері правового регулювання

Правове регулювання у цій сфері забезпечується Конституцією України, Законом України «Про ціни та ціноутворення» та актами Кабінету Міністрів України, що прийняті на його виконання.

Прийняття Постанови не передбачає внесення змін до інших нормативно-правових актів.

5. Фінансово-економічне обґрунтування проекту Закону

Реалізація законопроекту не потребує додаткових витрат з Державного бюджету України.

6. Запобігання корупції

Проект постанови не містить правил і процедур, які містять ризики вчинення корупційних правопорушень.

7. Прогноз соціально-економічних наслідків прийняття акта

Прийняття проекту Постанови дозволить відновити державне регулювання цін на продукти харчування та недопустити падіння купівельної спроможності населення.

Народний депутат України С.М. Каплін

Проект постанови

зареєстрований в Парламенті

11.01.2019 р. за № 9466

ПОСТАНОВА
ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ
Про відновлення державного регулювання цін на продукти харчування

У зв’язку із суттєвим здорожчанням цін на продукти харчування, яке призвело до підвищення темпів інфляції та падіння купівельної спроможності населення,

Верховна Рада України постановляє:

1. Кабінету Міністрів України:

1) вжити заходів щодо державного регулювання цін на соціально значущі товари для населення (хліб, борошно, молоко, м’ясо, олію соняшникову, масло вершкове, яйця курячі, цукор, крупи, воду, дитяче харчування, лікарські засоби тощо).

2) протягом місяця з дня прийняття цієї Постанови затвердити Перелік товарів, ціни на які потребують державного регулювання та поінформувати Верховну Раду України про стан виконання Постанови;

3) забезпечити контроль з боку уповноважених органів за зниженням цін до встановленого рівня.

2. Контроль за виконанням цієї Постанови покласти на Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

3. Ця Постанова набирає чинності з дня її прийняття.

Голова Верховної Ради України А.В. Парубій

Biomunex Pharmaceuticals — это французская биофармацевтическая компания, созданная на основе собственной платформы BiXAb нового поколения, специализирующаяся на иммунотерапии би- и мультиспецифических антителами. 15 января 2019 г. Biomunex Pharmaceuticals объявила о заключении лицензионного соглашения с фармацевтической компанией Sanofi. Это соглашение является первым в своем роде для Biomunex Pharmaceuticals.

В соответствии с соглашением Sanofi будет иметь доступ к запатентованной технологии Biomunex Pharmaceuticals для создания и оптимизации био- и мультиспецифической терапии антителами. Важно отметить, что Sanofi будет нести единоличную ответственность за исследования, разработки, производство и глобальную коммерциализацию своих продуктов. В свою очередь, Biomunex Pharmaceuticals получит первоначальный авансовый платеж и право на дальнейшие клинические, нормативные и коммерческие этапы оплаты. Финансовые условия сделки не разглашаются.

«Данное лицензионное соглашение является важным шагом для Biomunex Pharmaceuticals и демонстрирует высокую ценность технологии BiXAb. Данное сотрудничество — это отправная точка в нашей стратегии совместной работы с фармацевтическими компаниями в выявлении и разработке передовых би- и мультиспецифических антител. Мы считаем, что выручка от этой сделки, а также этап финансирования, который мы планируем завершить в ближайшем будущем, помогут нам ускорить разработку запатентованных программ в иммуноонкологии и других терапевтических целях», — отметил доктор медицинских наук Пьер-Эммануэль Жерар (Pierre-Emmanuel Gerard), основатель и генеральный директор Biomunex Pharmaceuticals, в пресс-релизе компании.

По материалам www.pharmtech.com

Отже, з 1 січня всі фізичні особи — підприємці (далі — ФОП) — власники аптек, незалежно від групи платника єдиного податку, повинні у своїй господарській діяльності застосовувати РРО. Податковим кодексом Украї­ни (далі — ПК України) також визначено, що ФОП застосовують РРО відповідно до Закону України від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Закон, у свою чергу, допускає встановлення норм щодо незастосування РРО тільки ПК України, що означає, що виключень в інших нормативно-правових актах існувати не може, і застосування РРО аптеками відтепер є обов’язковим незалежно від їх групи та обсягу доходу.

Окрім того, нещодавно Уряд реорганізував Державну фіскальну службу (далі — ДФС), поділивши її на дві окремі — Державну податкову та Державну митну служби України, проте ДФС поки продовжує виконувати свої функції та пов­новаження до закінчення реорганізації.

Найпоширеніші порушення

При роботі з РРО через брак знань або внаслідок неуважності нерідко трапляються помилки, специфіка яких полягає в тому, що вони відслідковуються в документах та звітності, фіксуються в пам’яті РРО та передаються до ДФС. Наслідком цього можуть стати серйозні штрафні санкції, при цьому виправлення помилок заднім числом неможливе, і воно не позбавляє від відповідальності за подання недостовірної інформації, за перешкоджання споживачам у захисті своїх прав і т. д.

Протягом 2017 р. ДФС в ході проведення перевірок склала статистику основних порушень:

• 62% загальної кількості — неоприбуткування готівкових коштів;
• 15% — непроведення розрахункових операцій через РРО;
• 13% — продаж товарів, не відображених у обліку товарних запасів за місцем продажу;
• 3% — невідповідність суми коштів, зазначених у денному звіті, на місці проведення розрахунків, незабезпечення роздрукування фіскальних звітних чеків.

Серед інших типових порушень нерідко трап­ляються випадки:

• неправильного програмування РРО;
• проведення операцій на неповну суму вартості проданих товарів;
• використання недозволених РРО;
• використання РРО після закінчення терміну їх служби;
• порушення встановленого порядку ведення звітності щодо РРО;
• інші порушення.

Початок роботи з РРО

Реєстратор, який використовують у своїй діяльності суб’єкти господарювання, повинен відповідати вимогам чинного законодавства, бути сертифікованим і дозволеним до застосування. Відсутність належним чином зареєстрованого РРО згідно зі ст. 94.2.4 ПК України є однією з підстав для застосування арешту майна суб’єкта господарювання.

Перед застосуванням РРО потрібно зареєструвати в ДФС, здійснити його персоналізацію, опломбувати та перевести у фіскальний режим роботи. Порядок реєстрації, опломбування та застосування РРО затверджено наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2017 р. № 547. Реєстрація здійснюється за місцем обліку платника з поданням заяви за формою №1-РРО, а для тих, хто належним чином включений до системи подання звітності в електронному вигляді, передбачена можливість подачі заяви через власний електронний кабінет.

Пломбування здійснюють центри сервісного обслуговування, з якими суб’єкт господарювання укладає договір. У разі встановлення факту застосування РРО з відсутньою чи пошкодженою пломбою, у конструкцію чи програмне забезпечення якого внесено зміни, що не передбачені технологією або документацією виробника, накладається штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Також здійснюється так звана фіскалізація РРО, тобто присвоєння фіскального номера в контролюючих органах, який потім зазначається у всіх розрахункових документах, чеках тощо.

Перед початком застосування РРО слід окремо вивчити вимоги щодо змісту розрахункових документів. Якщо відсутній хоча б один з обов’язкових реквізитів — документ не вважається розрахунковим, що порушує вимоги п. 1 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» в частині нероздрукування розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції. Інша можлива помилка — неправильне заповнення реквізитів. Дане порушення може бути прирівняне ДФС до нероздрукування розрахункового документа. Найчастіше вони виникають у процесі попереднього програмування РРО.

Для того щоб їх уникнути, слід до початку роботи правильно запрограмувати РРО та перевірити наявність і правильність кожного з передбачених законодавством реквізитів. Точний перелік обов’язкових реквізитів наведено в п. 2 Розділу 2 Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 р. № 13 (далі — Положення).

За дане порушення, якщо воно вчинене вперше, фінансова санкція становитиме 1 грн., проте за кожне наступне — 100% від вартості проданого з порушенням товару. Правильно запрограмований РРО убезпечить від вищенаведеного порушення протягом усього терміну служби, але вже надруковані чеки неможливо виправити і в разі відсутності на них будь-якого з обов’язкових реквізитів штраф неминучий.

Зверніть увагу, що для розрахунків при видачі коштів покупцю у разі повернення ним товару видається фіскальний чек видачі коштів, який також має містити правильні обов’язкові реквізити. Крім того, розрахункові документи можуть містити й додаткові дані про проміжний підрахунок загальної суми за чеком, суму здачі та інші дані, тобто інформацію, яка визначена технічними вимогами до спеціалізованих РРО.

Усі зазначені форми розрахункових документів затверджені та наводяться у додатках до Положення.

Ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» встановлює, що суб’єкти господарювання зобов’язані проводити операції через РРО з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів та обліку їх кількості. Отже, попередньому програмуванню підлягають виключно ті найменування та ціни на товари, які реалізуються аптекою. За порушення вказаної норми встановлено санкцію у розмірі 5 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Усю звітність щодо РРО можна умовно поділити на дві групи:

I. Звітність, що формується реєстратором.
II. Звітність, що подається про використання реєстратора.

Звітність, що формується РРО

На робочому місці повинно забезпечуватися зберігання виданого після завершення процедури реєстрації РРО в ДФС посвідчення та довідки про останнє пломбування. Хоча нормами чинного законодавства не передбачено відповідальності за втрату реєстраційного посвідчення, платник, який помітив втрату зазначеного документа, задля уникнення порушення норм із застосування РРО має звернутися до ДФС та отримати дублікат. Аналогічне стосується і довідки про пломбування РРО, відсутність якої може викликати питання у посадової особи контролюючого органу.

Крім того, всі суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі у сфері торгівлі, зобов’язані зареєструвати книги обліку розрахункових операцій (далі — КОРО). Не застосовувати КОРО можна лише у випадку, якщо суб’єкт господарювання видав наказ про те, що у разі виходу з ладу РРО або відключення електроенергії проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту належного підключення резервного РРО або включення електроенергії, про що зазначає у реєстраційній заяві. У такому випадку в реєстраційному посвідченні робиться відповідна позначка, проте у разі виходу РРО з ладу або ж відключення електроенергії здійснювати розрахункові операції забороняється. У разі ж наявності КОРО на період ремонту РРО або відключення електроенергії можна продовжувати проводити розрахункові операції, використовуючи КОРО та розрахункову книжку.

Потреба в КОРО викликана необхідністю друкувати X-звіти та щоденні Z-звіти за здійсненими розрахунковими операціями на РРО. Хоча за порушення останньої вимоги самим законом не передбачено жодних санкцій, проте у п. 11 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 р. № 148 вказано, що оприбуткування готівки передбачає її облік в повній сумі фактичних надходжень на підставі даних розрахункових документів шляхом формування й друку фіскальних звітних чеків та їх підклеювання до відповідних сторінок КОРО. У разі порушення цієї умови готівка вважається неоприбуткованою, що тягне за собою штраф в п’ятикратному розмірі неоприбуткованої суми. 

Z-звіти повинні зберігатися в електронній формі не менше 1095 днів. За порушення строків зберігання документів з питань обчислення і сплати податків та зборів застосовується ст. 121.1 ПК України, відповідно до якої передбачено штраф у розмірі 510 грн. за перше порушення та 1020 грн. — за вчинене повторно.

Форма КОРО наведена в додатку до вищезазначеного Порядку, наразі вона містить усього 2 розділи:

• Розділ 1 «Облік руху готівки та сум розрахунків»;
• Розділ 2 «Облік розрахункових квитанцій».

Вимоги щодо реєстрації та ведення КОРО наведено в Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 р. № 547. Згідно з цим порядком перша КОРО реєструється одночасно з реєстрацією РРО за основним місцем обліку. При цьому в разі наявності відокремлених підрозділів КОРО реєструється окремо для кожного з них і кількість книг, що реєструються одночасно, не обмежується. Перед реєстрацією КОРО слід підготувати наступним чином:

• прошнурувати;
• пронумерувати;
• встановити засоби контролю;
• зафіксувати на титульній сторінці власні дані, загальну кількість аркушів, номер встановленого засобу контролю та дані про РРО.

Засоби контролю являють собою спеціальну прямокутну пломбу, яка унеможливлює розшнурування КОРО або вилучення з неї аркушів. Перед її використанням на титульній сторінці вказують дату початку ведення, але при цьому окремо визначено, що записи слід виконувати кульковою ручкою з темною пастою.

Ведення КОРО не вважається складним, воно повинно здійснюватися з урахуванням усіх вимог, визначених у Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 р. № 547. Однак порушення встановленого порядку ведення книги може бути підставою для притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 155¹ Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Для усіх суб’єктів господарювання, що використовують РРО, законом встановлено обов’язок друкувати чи створювати в елект­ронній формі на РРО контрольні стрічки — копії розрахункових документів, послідовно сформованих РРО. Вимоги щодо створення контрольної стрічки в електронній формі у РРО затверджено наказом Міністерства фінансів України від 08.10.2012 р. № 1057, згідно з техноло­гією, розробленою Національним банком України. За ненадруковану контрольну стрічку або нестворення її в електронній формі, а також у разі спотворення даних про операції, інформація про які зафіксована на контрольній стрічці, що створена в електронній формі, чинним законодавством передбачено штраф у розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Для ФОП із загальною системою оподаткування законом передбачено обов’язок забезпечувати відповідність сум готівки у місці проведення розрахунків тій сумі, яка зазначена в денному звіті РРО, а в разі використання розрахункової книжки — загальній сумі продажу за виданими за робочий день квитанціями. Невикористання книжки у визначених законом випадках, так само як і використання незареєстрованої належним чином книжки або порушення використання може призвести до накладення штрафу у розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Аналогічний штраф передбачено за незберігання розрахункових книжок та КОРО протягом 3 років після їх закінчення як для платників єдиного податку, так і тих, що працюють за загальною системою.

Звітність, що подається про використання РРО

Протягом календарного року щодо суб’єктів господарювання органами ДФС може бути проведена як планова, так і позапланова перевірка, серед предметів якої може бути й дотримання вимог законодавства в частині проведення розрахункових операцій.

Найпоширенішим порушенням, як видно з вищенаведеної статистики ДФС, є проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості, що призводить до невідповідності вказаних сум та їх непроведення через РРО з фіскальним режимом роботи. Вказані порушення, так само як і нероздрукування розрахункового документа, призведуть до штрафу розміром в 1 грн. за перше порушення та 100% від вартості проданого з порушенням товару за кожне наступне.

Крім цього, інколи важко розмежувати кваліфікацію порушень щодо порядку ведення КОРО та несвоєчасного оприбуткування готівки. Відтак питання про те, який саме штраф застосують до порушника (штраф від 2 до 5 або ж від 2 до 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для посадових осіб чи штраф у 5-кратному розмірі неоприбуткованої готівки) за те чи інше порушення залишається відкритим, тому краще не допускати навіть дрібних упущень. У разі порушення суб’єктами підприємницької діяльності норм з регулювання обігу готівки в національній валюті до них застосовуються фінансові санкції у розмірах, визначених Указом Президента від 12.06.1995 р. № 436/95.

Звітність, яка формується за результатами застосування РРО та розрахункових книжок, подається до 15 числа місяця, наступного за звітним, до органу доходів і зборів. Звітність, пов’язана із використанням КОРО і розрахункових книжок, подається за формою № ЗВР-1, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 21 січня 2016 р. № 13. Звітність, пов’язана з використанням розрахункових квитанцій, подається у складі звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) та довідки про використані розрахункові книжки, форму якої наведено в додатку до Порядку, затвердженого вищезгаданим наказом. Наразі така звітність подається по дротових або бездротових каналах зв’язку у вигляді електронних копій у порядку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 08.10.2012 р. № 1057. Штраф за неподання або несвоєчасне подання звітності щодо РРО становить 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожний випадок.

Через технічну несправність інколи суб’єкти господарювання не можуть своєчасно подати звітність. Щодо несправності РРО, а також щодо пошкодження засобів контролю законом встановлено вимогу протягом робочого дня письмово або засобами електронного зв’язку повідомити про це центр сервісного обслуговування, та протягом 2 робочих днів — контролюючий орган за місцем реєстрації. У разі виходу з ладу РРО центри сервісного обслуговування зобов’язані здійснити гарантійний ремонт в узгоджений строк, але не більше ніж протягом 7 робочих днів. На цей період суб’єкт господарювання може користуватися резервним РРО (у разі наявності) або ж використовувати розрахункові книжки та КОРО. Відразу після поновлення роботи РРО суб’єкт господарювання повинен провести через нього суми розрахунків за час роботи з використанням розрахункової книжки, у такому разі щодо нього не буде застосовано фінансових санкцій.